Постанова

від 23.09.2024 по справі 759/14335/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року

м. Київ

справа №759/14335/20

адміністративне провадження № К/990/26227/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2, Департамента транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс», Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року (головуючий суддя Ключкович В. Ю., судді: Беспалов О. О., Грибан І. О.)

І. Суть спору

У серпні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 (далі - інспектор, відповідач 1), Департамента транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач 2), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві (далі - ГУ ДКС у м. Києві, відповідач 3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» (далі - ТОВ «Евакуатор Сервіс», відповідач 4), Головного управління Національної поліції в м. Києві (далі - ГУ НП в м. Києві, відповідач 5), в якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС № 0000009316 від 11 травня 2020 року та визнати протиправним затримання транспортного засобу та його зберігання на спеціальному майданчику;

- стягнути з ГУ ДКС у м. Києві сплачений ОСОБА_1 за квитанцією Приватбанку №0.0.1701810732.1 від 12 травня 2020 року штраф у розмірі 255,00 грн, а також, відповідну комісію за квитанцією Приватбанку № 0.0.1701810732.2 від 12 травня 2020 року у розмірі 20,00 грн;

- стягнути з ТОВ «Евакуатор Сервіс» сплачену ОСОБА_1 за квитанцією Приватбанку № 0.0.1701809550.1 від 12 травня 2020 року оплату за транспортування ТЗ у розмірі 1 270,00 грн, а також, відповідну комісію за квитанцією Приватбанку № 0.0.1701809550.2 від 12 травня 2020 року у розмірі 25,00 грн;

- стягнути з ГУ НП в м. Києві сплачену ОСОБА_1 за квитанцією Приватбанку № 0.0.1701810118.1 від 12 травня 2020 року оплату за збереження ТЗ на спеціальному майданчику у розмірі 288,00 грн, а також, відповідну комісію за квитанцією Приватбанку № 0.0.1701810118.2 від 12 травня 2020 року у розмірі 20,00 грн;

- стягнути з усіх відповідачів солідарно або з кожного відповідача окремо в залежності від встановленої судом ступеню вини вимушені та необхідні витрати на користування службами таксі на загальну суму 686,00 грн;

- стягнути з усіх відповідачів солідарно або з кожного відповідача окремо в залежності від встановленої судом ступеню вини моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.

На обґрунтування позову, ОСОБА_1 зазначив, що 11 травня 2020 року відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС №0000009316, після чого (12 травня 2020 року) позивачем було отримано власний ТЗ на штрафному майданчику в м. Києві по вул. Г. Хоткевича у м. Києві. При цьому ОСОБА_1 уважає, що зазначена постанова є протиправною та необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки при розгляді не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

ІІ. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх ухвалення.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, у позовних вимогах ОСОБА_1 відмовлено.

27 листопада 2023 року позивач звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами. Заява вмотивована тим, що 12 листопада 2023 року з офіційного сайту Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачу стало відомо про заяву від 06 березня 2020 року ОСОБА_2 про проведення перевірки та виявлено відомості про проведення перевірки в порядку, передбаченому Законом України «Про очищення влади», відносно ОСОБА_2 . При візуальному порівнянні підпису ОСОБА_2 на постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС № 0000009316 від 11 травня 2020 року, та заяві про проведення перевірки від 06 березня 2020 року ОСОБА_1 було виявлено значні відмінності, унаслідок чого 13 листопада 2023 року позивач звернувся до Приватного підприємства «Консалтинг Експерт Груп» Діктум-Фактум «Центр експертиз та оцінки» з проханням провести почеркознавче дослідження підписів від імені ОСОБА_2 . Відповідно до висновку спеціаліста від 14 листопада 2023 року № 14 убачається, що підписи від імені ОСОБА_2 виконані різними особами, а тому справа підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 759/14335/20 відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, не є істотними та такими, що можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді та могли бути відомі заявнику.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року повернуто апелянту.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що надсилання процесуальних документів до суду, зокрема до Шостого апеляційного адміністративного суду, в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет». Однак, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано шляхом надсилання її тексту на адресу електронної пошти суду. Тобто, формування апеляційної скарги у підсистемі «Електронний суд» не здійснено, а докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на цю скаргу, із використанням підсистеми «Електронний суд» відсутні.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не зважаючи на те, що апеляційна скарга засвідчена електронним цифровим підписом, проте подана на електронну пошту суду, а отже остання не може вважатися апеляційною скаргою, підписаною у встановленому законом порядку, тому така скарга вважається непідписаною та не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

08 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 та пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

На обґрунтування вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, відповідно до якого звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

ОСОБА_1 зазначає, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковими їх скріпленням власним кваліфікаційним електронним підписом учасника справи та подання такого документа через підсистему «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Крім того, скаржник зауважує, що відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

09 серпня 2024 року від Департамента до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, не погоджуючись з доводами позивача, просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду апеляційної інстанції. Зазначає, що дійсно для ОСОБА_1 нормами статті 18 КАС України не передбачено реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку, проте така реєстрація була здійснена позивачем у добровільному порядку, що передбачає дотримання правил, визначених абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України щодо обміну документами.

14 серпня 2024 року ГУ НП в м. Києві направив через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу. Відповідач 5 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін. Уважає, що позивач, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, фактично вириває з контексту деякі положення даної постанови, а саме: висновки, які стосуються осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

ГУ НП в м. Києві зазначає, що в силу приписів статті 18 КАС України позивач зобов`язаний подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), або в паперовій формі.

Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не подавали, що не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За приписами частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною шостою статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікаційного електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 3 частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Водночас реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 1 частини восьмої статті 18 КАС України).

Поряд з цим, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

VІ. Висновки Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Спірним питанням у цій справі є наявність/відсутність права фізичної особи, яка добровільно зареєструвала електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», на подання документів до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

На обґрунтування позиції, скаржник посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, а саме про те, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Фактично, ОСОБА_1 уважає, що наявність добровільної реєстрації електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» не позбавляє його, як фізичну особу, права на звернення до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом.

Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

З аналізу викладеного вище законодавства убачається, що адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІТС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

Своєю чергою відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

04 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

У пункті 120 розділу VІ «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в редакції рішення Вищої ради правосуддя від 12 жовтня 2023 року № 977/0/15-23) визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням (https://cabinet.court.gov.ua), відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Тобто лише ті особи, які не зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 400/14570/23, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 направив на електронну адресу Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу з додатками, засвідчену кваліфікованим електронним підписом.

Водночас, судом установлено, що ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», про що також особисто зазначив у апеляційній скарзі.

Отже, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 (фізична особа, яка має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд») подав апеляційну скаргу на електронну пошту суду апеляційної інстанції без використання підсистем ЄСІТС, що не може вважатися належним способом звернення до суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 9901/82/21, від 01 липня 2021 року у справі № 9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За ті ж порушення з боку особи, що звертається до суду з апеляційною скаргою, передбачено аналогічні процесуальні наслідки, що визначено пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Верховний Суд зауважує, що однакове формулювання норм процесуального права, які визначають процесуальні дії суду, хоча і для різних інстанцій, за однакових порушень з боку осіб, що звертаються до суду, повинно призводити до ідентичних наслідків застосування судом цих процесуальних норм.

Тому сформований Великою Палатою Верховного Суду висновок щодо наслідків недотримання форми звернення до суду є застосовним у цій справі.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Поряд з цим, посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 колегія суддів відхиляє з огляду на те, що такі висновки сформовані за іншого адміністративно-процесуального законодавства, а саме: суд керувався нормами КАС України в редакції, яка була чинна до 18 жовтня 2023 року, коли Законом України № 3200-ІХ від 29 червня 2023 року було введено в дію зміни до КАС України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, а також нормами Положення про ЄСІТС в редакції, чинній до внесення змін рішенням Вищої ради правосуддя від 12 жовтня 2023 року № 977/0/15-23.

Водночас, колегія суддів уважає за доцільне зауважити, що навіть у разі прийняття до уваги доводів касаційної скарги в частині посилання на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, Суд враховує, що у цій постанові Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключно звернення фізичної особи, яка не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» і не має такого обов`язку, до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, прийняв рішення у відповідності до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Також, Верховний Суд уважає за доцільне звернути увагу, що не зважаючи на той факт, що касаційна скарга ОСОБА_1 була направлена на електронну адресу Верховного Суду із засвідченням кваліфікованим електронним підписом (тобто аналогічним способом як і апеляційна скарга), колегія суддів відкрила касаційне провадження у цій справі з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя та детальної перевірки і правової оцінки доводів, наведених у касаційній скарзі, що можливо здійснити лише під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року залишити без змін.

Судовий збір розподілу не підлягає.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

Ж. М. Мельник-Томенко