Ухвала

від 17.10.2024 по справі 759/14335/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/14335/20

УХВАЛА

17 жовтня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Т.Р. у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертас Олега Федоровича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс», Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертас Олега Федоровича (далі - Інспектор з паркування), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "Евакуатор Сервіс", Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року у позовних вимогах відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року залишено без змін.

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі №759/14335/20.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційними скаргами.

За результатами автоматизованого розподілу судових справ від 27 вересня 2024 року визначено склад суду в адміністративній справі № 759/14335/20 - суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р., судді: Аліменко В.О., Ключкович В.Ю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертас Олега Федоровича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс», Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Витребувано із Святошинського районного суду міста Києва матеріали адміністративної справи № 759/14335/20. Продовжено строк судового розгляду на розумний термін, необхідний для отримання матеріалів справи № 759/14335/20 із суду, в якому вони зберігаються.

14 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Вівдиченко Т.Р.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Т.Р. визнано необґрунтованою. Передано справу № 759/14335/20 для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шостого апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р. за результатами визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, передано судді Шостого апеляційного адміністративного суду Бєловій Л.В.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в заяві про відвід судді, суд приходить до висновку, що відповідна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В обґрунтування заяви про відвід судді зазначено, що постановою колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Безименної Н.В., Оксененка О.М. від 09.02.2021 у справі № 759/14335/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. На переконання заявника, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р. раніше приймала участь у вирішенні цієї справи та в подальшому не може брати участь у розгляді справи. Крім того, заявник вказує, що після винесення постанови суду від 09.02.2021 суддя-доповідач до позивача викликала працівників судової охорони, що свідчить про особисту неприязнь до позивача. Отже, позивач вважає, що зазначені обставини викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Вівдиченко Т.Р.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу - статтею 40 КАС України.

Так, відповідно до положень статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Так, статтею 37 КАС України закріплено недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

За приписами частин 2, 5, 6 статті 37 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

У силу вимог частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід). Зокрема, відповідно до положень вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».

Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

Не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

Проте, у заяві ОСОБА_1 не наведено жодних обставин, які б вказували на упередженість чи необ`єктивність судді Вівдиченко Т.Р. при здійсненні правосуддя у цій справі.

Як зазначалось, заява ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Т.Р. мотивована тим, що суддя Вівдиченко Т.Р. вже розглядала його апеляційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року у цій справі та за наслідками апеляційного перегляду постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Тож, на думку позивача, оскільки суддя Вівдиченко Т.Р. раніше брала участь у вирішенні цієї справи, то в подальшому суддя не може приймати участь у розгляді справи. Також позивач наголошує на тому, що після винесення постанови суду від 09.02.2021 суддя-доповідач до апелянта викликала працівників судової охорони, що свідчить про особисту неприязнь до позивача. Тому, позивач вважає, що зазначені обставини викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Вівдиченко Т.Р.

Наведені вище обставини не належать до підстав відводу, які передбачені статтею 37 КАС України щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Посилання позивача на те, що суддя Вівдиченко Т.Р. не може брати участь у розгляді справи за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, оскільки вже брала участь у вирішенні цієї справи є безпідставним, адже приписами частини 5 статті 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Водночас, слід звернути увагу, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, подана позивачем заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подана заява про відвід судді Вівдиченко Т.Р. жодним чином не мотивована, зазначені заявником обставини не свідчать про необ`єктивність та упередженість суддів.

З огляду на викладене, оскільки інших обставин, які б, на переконання заявника, свідчили про упередженість або необ`єктивність судді не зазначено, а викладені у заяві доводи не дають підстав для висновку про необхідність відводу судді від цієї справи, суд приходить до висновку, що подана заява про відвід задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин восьмої, дванадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження, та за результатами її вирішення постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 38-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Т.Р. у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертас Олега Федоровича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс», Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Л.В. Бєлова