Ухвала

від 15.10.2024 по справі 759/14335/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/14335/20

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Т.Р. у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертас Олега Федоровича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс», Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертас Олега Федоровича (далі - Інспектор з паркування), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "Евакуатор Сервіс", Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року у позовних вимогах відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року залишено без змін.

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі №759/14335/20.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційними скаргами.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертас Олега Федоровича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс», Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Витребувано із Святошинського районного суду міста Києва матеріали адміністративної справи № 759/14335/20. Продовжено строк судового розгляду на розумний термін, необхідний для отримання матеріалів справи № 759/14335/20 із суду, в якому вони зберігаються.

14 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Вівдиченко Т.Р.

Заява обґрунтована наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Вівдиченко Т.Р.

Так, заявником вказано, що постановою колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Безименної Н.В., Оксененка О.М. від 09.02.2021 року у справі № 759/14335/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення. Заявник зазначає, що суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р. раніше приймала участь у вирішенні цієї справи та в подальшому не може приймати участь у розгляді справи. Крім того, вказує, що після винесення постанови суду від 09.02.2021 головуючий до апелянта викликав працівників судової охорони, вважає це неприязню та зневагою.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід судді Вівдиченко Т.Р. колегія суддів вважає, що вказану заяву слід визнати необґрунтованою, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Так, статтею 37 КАС України закріплено недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

За приписами частин 2, 5, 6 статті 37 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

В силу вимог частини 4 статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Разом з тим, необхідно зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згадане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що, відповідно до усталеної практики Суду, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».

Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Згідно пункту 2 рішення Ради суддів України №46 від 07 вересня 2017 року, наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні закону.

Отже, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, слід зазначити, що учасники судового процес зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів.

Як було вищевказано, заява ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Т.Р. мотивована тим, що суддя Вівдиченко Т.Р. була суддею-доповідачем під час розгляду його апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2020 року у даній справі. Зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 року у справі № 759/14335/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення. Оскільки, суддя Вівдиченко Т.Р. раніше приймала участь у вирішенні цієї справи, заявник вважає, що в подальшому суддя не може приймати участь у розгляді справи. Крім того, вказує, що після винесення постанови суду від 09.02.2021 головуючий до апелянта викликав працівників судової охорони, вважає це неприязню та зневагою.

Колегія суддів зазначає, що наведені вище обставини не належать до підстав відводу, які передбачені статтею 37 КАС України щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені доводи не можуть бути свідченням існування об`єктивних обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, з огляду на те, що, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Колегія суддів враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого, безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявником не доведено та колегією суддів не встановлено наявності будь-якої з підстав, визначених статтею 36 КАС України, для відводу судді Вівдиченко Т.Р., а тому, заява про відвід є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 39, 40, 41, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вівдиченко Т.Р. визнати необґрунтованою.

Передати справу № 759/14335/20 для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Ключкович В.Ю.