Постанова

від 04.12.2024 по справі 759/14335/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/14335/20 Суддя (судді) першої інстанції: Ул`яновська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Аліменка В.О., Ключковича В.Ю.,

при секретарі - Олешко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертаса Олега Федоровича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "Евакуатор Сервіс", Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертаса О.Ф., Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "Евакуатор Сервіс", Головного управління Національної поліції в м. Києві, яким просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС № 0000009316 від 11 травня 2020 року та визнати протиправним затримання транспортного засобу та його зберігання на спеціальному майданчику;

- стягнути з Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві сплачений ОСОБА_1 за квитанцією Приватбанку від 12 травня 2020 року №0.0.1701810732.1 штраф у розмірі 255,00 грн., а також, відповідну комісію за квитанцією Приватбанку від 12 травня 2020 року № 0.0.1701810732.2 у розмірі 20,00 грн.;

- стягнути з ТОВ "Евакуатор Сервіс" сплачену ОСОБА_1 за квитанцією Приватбанку від 12 травня 2020 року №0.0.1701809550.1 оплату за транспортування ТЗ у розмірі 1270,00 грн., а також, відповідну комісію за квитанцією Приватбанку від 12 травня 2020 року №0.0.1701809550.2 у розмірі 25,00 грн.;

- стягнути з Головного управління національної поліції в м. Києві сплачену ОСОБА_1 за квитанцією Приватбанку від 12 травня 2020 року №0.0.1701810118.1 оплату за збереження ТЗ на спеціальному майданчику у розмірі 288,00 грн., а також, відповідну комісію за квитанцією Приватбанку від 12 травня 2020 року №0.0.1701810118.2 у розмірі 20,00 грн.;

- стягнути з усіх відповідачів солідарно або з кожного відповідача окремо в залежності від встановленої судом ступеню вини вимушені та необхідні витрати на користування службами таксі на загальну суму 686,00 грн.;

- стягнути з усіх відповідачів солідарно або з кожного відповідача окремо в залежності від встановленої судом ступеню вини моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі № 759/14335/20.

27 листопада 2023 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до якої позивач просив скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі №759/14335/20 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертас О.Ф., Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "Евакуатор Сервіс", Головного управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначив про те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив мотиви відхилення аргументів позивача, оскаржувана ухвала не містить посилань на будь-які докази та відповідні висновки у якості підтвердження належності підпису інспектору з паркування на постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, наявності обов`язкових замірів відстані. Крім того, оскаржуваною ухвалою безпідставно покладено тягар доказування на позивача у спорі з суб`єктом владних повноважень та не враховано висновки Верховного Суду про обов`язковість виміру дистанції при розгляді справ про порушення правил паркування.

Звернув увагу суду на те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано висновок спеціаліста Відокремленого підрозділу Приватного підприємства "Конслатинг Експерт Груп" Діктум - Фактум "Центр експертиз та оцінки" від 14 листопада 2023 року №15.

Додатково зазначив, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання позивача про його допит у якості свідка та розголошено таємницю нарадчої кімнати.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в м. Києві подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення від 11 травня 2020 року серія АС №0000009316 стосовно ОСОБА_1 досліджувалась судом під час прийняття рішення від 22 грудня 2020 року.

Додатково зазначив про те, що Головним управлінням Національної поліції в м. Києві жодних дій стосовно позивача вчинено не було, що свідчить про безпідставність вимог у відповідній частині.

Відповідач - Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки обставини на які посилається позивач не є істотними та були предметом розгляду адміністративним судом, водночас аргументи заявника про необхідність перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами фактично зводяться до переоцінки доказів у справі.

Також зазначив про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 11 травня 2020 року серія АС №0000009316 містить всі відомості визначені ст. 283 КУпАП, водночас факт чинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є доведеним та встановленим судом.

Додатково зазначив про безпідставність тверджень позивача про розголошення судом першої інстанції таємниці нарадчої кімнати.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надійшло.

У судове засідання 04 грудня 2024 року апелянт, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи не прибув.

Апелянтом в апеляційній скарзі, зокрема заявлено клопотання про допит його в судовому засідання в якості свідка.

Враховуючи неприбуття апелянта, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання, а також скорочені строки розгляду справи, колегія суддів протокольною ухвалою відмовила в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про допит його в якості свідка.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції 27 листопада 2023 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до якої позивач просив скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі №759/14335/20 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі

Вказана заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтовано тим, що 12 листопада 2023 року на офіційному сайті Київської міської ради (КМДА) позивачем було виявлено заяву Обертаса О.Ф. від 06 березня 2020 року про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", на якій містився підпис інспектора з паркування, що виніс постанову про адміністративне правопорушення 11 травня 2020 року, водночас при візуальному порівнянні підпису Обертаса О.Ф. на постанові про накладення адміністративного стягнення від 11 травня 2020 року та на заяві про проведення перевірки від 06 березня 2020 року виявлено значні відмінності, що викликає сумнів в їх належності одній і тій самій особі. Крім того, згідно з висновком Відокремленого підрозділу Приватного підприємства "Консалтинг Експорт Груп" від 14 листопада 2023 року підписи на заяві та у постанові виконані різними особами, водночас до моменту отримання вказаного висновку заявник не знав та не міг знати про відповідні обставини, разом з тим, підписання постанови про адміністративне правопорушення неналежною особою не було встановлено судом при розгляді справи.

Крім того, підписання постанови про адміністративне правопорушення неналежною особою є порушенням вимог ч. 9 ст. 283 КУпАП та має наслідком припинення правових відносин між сторонами і істотне значення для вирішення даної справи.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені заявником обставини не можуть бути підставою для перегляду рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі №759/14335/20 за нововиявленими обставинами, оскільки під час ухвалення рішення Святошинським районним судом міста Києва від 22 грудня 2020 року та прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом 09 лютого 2021 року, судами досліджувалась та надавалась оцінка постанові про накладення адміністративного стягнення серії АС №0000009316 від 11 травня 2020 року, складена відносно ОСОБА_1 . Крім того, спеціаліст не уповноважений на складання, виготовлення висновку в адміністративному судочинстві, висновок спеціаліста не є доказом в силу ст. 72 КАС України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 ст. 361 КАС України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 ст. 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, позивач зазначає про те, що враховуючи висновок спеціаліста Відокремленого підрозділу Приватного підприємства "Конслатинг Експерт Груп" Діктум - Фактум "Центр експертиз та оцінки" від 14 листопада 2023 року №15 наявні підстави вважати , що постанова про накладення адміністративного стягнення серія АС №0000009316 від 11 травня 2020 року підписана не Обертасом О.Ф. , а іншою невідомою особою, що свідчить про порушення ч. 9 ст. 283 КУпАП та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Так Верховний Суд у постановах від 26 травня 2022 року у справі №480/3585/19 та від 28 липня 2022 року у справі № н/560/1778/19, та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 зазначили, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними в постанові від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Як встановлено судом першої інстанції, 11 травня 2020 року інспектор з паркування ВІП Дарницького району УП ДТІВО КМР (КМДА) Обертас О.Ф. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) Серія АС №0000009316, відносно ОСОБА_1 , який 11 травня 2020 року о 17 год. 17 хв на вул. Тимірязєвська, 2 у м. Києві зупинив транспортний засіб "Mitsubishi Grandis" д.н.з. НОМЕР_1 ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9. г) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: Sigma X-treme PQ53, CAmmPro I826. Адреса вебсайту в мережі Інтернет з матеріалами фото/відеофіксації правопорушення: penalty.gis.kyivcity.gov.ua.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 ч. 3 ст. 122 КУпАП до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до квитанції від 12 травня 2020 року №0.0.1701810732.1 позивач сплатив штраф у розмірі 255,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року зокрема встановлено, що згідно з матеріалами фотофіксації до постанови про накладення адміністративного стягнення від 11 травня 2020 року серія АС № 0000009316 транспортний засіб "Mitsubishi Grandis" д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_1 розташований ближче 10 метрів до пішохідного переходу.

За наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 . Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 09 лютого 2021 року дійшов висновку про необґрунтованість доводів апелянта щодо невідповідність постанови про накладення адміністративного стягнення від 11 травня 2020 року серія АС № 0000009316 вимогам ст. 283 КУпАП.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, під час ухвалення рішення Святошинським районним судом міста Києва 22 грудня 2020 року та прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом 09 лютого 2021 року, судами досліджувалась та надавалась оцінка постанові про накладення адміністративного стягнення серії АС №0000009316 від 11 травня 2020 року, складена відносно ОСОБА_1 .

Таким чиним, доводи апелянта, щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами фактично зводяться до переоцінки доказів.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить посилань на докази, що підтверджують належність підпису інспектора з паркування в оскаржуваній постанові, то колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено відповідність оскаржуваної постанови вимогам ст. 283 КУпАП та наявність всіх обов`язкових реквізитів.

Стосовно доводів апелянта про безпідставність неврахування судом першої інстанції висновку спеціаліста Відокремленого підрозділу Приватного підприємства "Конслатинг Експерт Груп" Діктум - Фактум "Центр експертиз та оцінки" від 14 листопада 2023 року №15, відповідно до якого підписи від імені Обертаса О.Ф. , зображення яких наявні у технічних зображеннях постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС №00000093 від 11 травня 2020 року, складені відносно ОСОБА_1 , у графі "підпис особи, яка винесла постанову" та заяви Обертаса О.Ф. про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 06 березня 2020 року, у графі "підпис", виконані різними особами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 72 КАС України встановлено, що ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст. 70 КАС України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) (ч. 1).

Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта (ч. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, 13 листопада 2023 року позивач звернувся з заявою до Відокремленого підрозділу Приватного підприємства "Конслатинг Експерт Груп" Діктум - Фактум "Центр експертиз та оцінки", якою просив провести почеркознавче дослідження підписів Обертаса О.Ф. , за результатами розгляду якої складено висновок спеціаліста від 14 листопада 2023 року №15.

Отже, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спеціаліст не уповноважений на складання, виготовлення висновку в адміністративному судочинстві, а тому такий висновок не є належним доказом в силу ст. 72 КАС України.

Щодо доводів апелянта про неврахування судами висновків Верховного Суду викладених у постановах від 18 липня 2019 року по справі №216/5226/16-а та від 03 червня 2020 року по справі №199/1441/17 щодо обов`язковості вимірювання дистанції при розгляді справи про порушення правил паркування, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, колегією суддів надано оцінку відповідним доводам позивача та зазначено про те, що з наданих фотографій вбачається, що транспортний засіб позивача здійснив стоянку біля пішохідного переходу (відстань близько 2 м.). Наразі суд апеляційної інстанції розглядає виключно заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а не повторно переглядає рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені заявником обставини не можуть бути підставою для перегляду рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі №759/14335/20 за нововиявленими обставинами.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України" Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі "Ryabykh v. Russia" (Рябих проти Росії) та від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України").

Щодо доводів апелянта про розголошення судом першої інстанції таємниці нарадчої кімнати, то колегія суддів зазначає про те, що останнім не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2024 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді В.О. Аліменко

В.Ю. Ключкович