Ухвала

від 23.09.2024 по справі 229/2307/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9838/24 Справа № 229/2307/24 Суддя у 1-й інстанції - Фролова Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

23 вересня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачаКорчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Реутова Олександра Євгеновича, яка подана в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 16 серпня 2024 року у справі № 229/2307/24 за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 16 серпня 2024 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» задоволені частково.

Адвокат Реутов О.Є., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Перевіривши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно п. 1 ч. 5ст. 357 ЦПК Україниапеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Як вбачається з апеляційної скарги, вона підписана адвокатом Реутовим О.Є., як представником ОСОБА_4 .

Проте, до апеляційної скарги, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, не додані. Посилання, що ці документи раніше подавалися заявником до суду і містяться в матеріалах справи апеляційна скарга не містить.

Згідно п.1 ч. 4ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавались.

Згідно з частиною 4статті 62 ЦПК Україниповноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно доЗакону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Право на судовий захист є конституційним правом кожної людини і громадянина, гарантованимстаттею 55 Конституції України.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, яка сформульована у рішенні від 25.12.1997 року № 9-зп, частину першустатті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші утиски прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зістаттею 64 Конституції України, не може бути обмежене.

Урішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд Українивстановив, що положення частини другоїстатті 55 Конституції Українинеобхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

Урішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Враховуючи наведене, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином, тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Отже, адвокат Реутов О.Є., звернувшись до суду з апеляційною скаргою на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 16 серпня 2024року в інтересах ОСОБА_1 , зобов`язаний надати суду документ, що посвідчує його повноваження, як представника в суді апеляційної інстанції, якщо такий раніше не надавався.

Відповідно до частини 3статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI( даліЗакон №5076-VI) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4статті 26 Закону №5076-VIвизначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно пункту 2 частини 1статті 20 Закону №5076-VIпід час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Поняття ордеру визначено у частині 2статті 26 Закону №5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).

Імперативними приписами пункту 12.4 Положення № 41 передбачено, що ордер має містити: Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Як передбачено частиною першоюстатті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»(даліЗакон № 5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як встановлено апеляційним судом, апеляційну скаргу подано адвокатом Реутовим О.Є., як представником ОСОБА_1 , який на підтвердження повноважень до матеріалів апеляційної скарги відповідних документів не додав.

Враховуючи, що до апеляційної скарги не додано належним чином оформлених документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Реутову О.Є. щодо його представництва у Дніпровському апеляційному суді та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень, колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

Звернення до суду, з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України,стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.

Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до Дніпровського апеляційного суду.

При цьому, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися із апеляційною скаргою до апеляційного суду, у тому порядку, який встановлений законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.185,260,357 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу адвоката РеутоваОлександра Євгеновича,яка поданав інтересах ОСОБА_1 ,на рішенняДружківського міськогосуду Донецькоїобласті від16серпня 2024року усправі №229/2307/24за позовомПриватного акціонерноготовариства погазопостачанню тагазифікації «Донецькоблгаз»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 простягнення заборгованості повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.

Судді: