Ухвала

від 26.11.2024 по справі 229/2307/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10005/24 Справа № 229/2307/24 Суддя у 1-й інстанції - Фролова Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

26 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Корчистої О.І.,

суддів: Агєєва О.В., Зубакової В.П.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Реутов Олександр Євгенович, на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 14 серпня 2024 року у справі № 229/2307/24 за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 14 серпня 2024 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» задоволені частково.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Реутов О.Є., подав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року з суду першої інстанції витребувана цивільна справа, яка надійшла до Дніпровського апеляційного суду 14 жовтня 2024 року.

Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Оскільки повний текст оскаржуваного судового рішення складено 16 серпня 2024 року, скаржник мав подати апеляційну скаргу, з урахуванням положень ч. 3 ст. 124 ЦПК України, в строк до 16 вересня 2024 року включно.

Апеляційна скарга подана 24 вересня 2024 року з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі заявник порушує клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та посилається на те, що ОСОБА_1 постійно проживає на території Канади і про існування справи № 229/2307/24 йому стало відомо 13 вересня 2024 року коли він вперше за рік скористався за стосунком «Дія» і побачив, що відносно нього є судова справа та ухвалено рішення. Також зазначає, що 18 вересня 2024 року його представником з використанням системи «Електронний суд» було подано апеляційну скаргу на оскаржуване рішення, однак ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з ненаданням представником повноважень на представництво.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року визнано неповажними підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Дружківського міського суду Донецької області від 14 серпня 2024 року, зазначені ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Реутов О.Є. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Реутов О.Є., на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 16 серпня 2024 року залишено без руху, з наданням скаржнику строку для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, з зазначенням інших підстав для його поновлення.

30 жовтня 2024 року до Дніпровського апеляційного суду скаржником подана заява про усунення недоліків, в якій він повторно посилається на те, що про існування цивільної справи йому стало відомо 13 вересня 2024 року коли він вперше за рік скористався застосунком «Дія» і там побачив, що відносно нього є судова справа та винесено рішення. Також зазначає, що 18 вересня 2024 року його представником з використанням системи «Електронний суд» було подано апеляційну скаргу на оскаржуване рішення, однак ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з ненаданням представником повноважень на представництво. Просить клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновити процесуальний строк та визнати причини пропуску поважними.

При цьому, інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не наводить.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Дружківського міського суду Донецької області від 14 серпня 2014 року апеляційний суд виходить з наступного.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2ст. 129 Конституції України).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першомустатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Європейський суд з прав людини зауважував, що:

«відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року)»;

«одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року)»;

«вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року)»;

«складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року)».

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. (ч. 3ст. 3 ЦПК України)

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ч. 1ст. 352 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 126 ЦПК Українивизначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. (ч. 1ст. 127 ЦПК України)

Відповідно ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

Так, у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 року у справі №520/7884/2020 наведено висновок про те, що відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечує рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Заявляючи повторно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дружківського міського суду Донецької області від 14 серпня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Реутов О.Є., посилається на ті ж самі причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які були визнані неповажними для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року з докладним викладенням мотивів апеляційного суду. Інших причин пропуску не наводить.

З огляду на вказане, повторне зазначення ідентичних за змістом причин пропуску строку на апеляційне оскарження не може бути визнане підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

При цьому колегія суддів апеляційного суду також враховує, що в рішеннях Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено такими обставинами.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

В той же час, з огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що заявник не обґрунтував поважність причин пропуску строку на оскарження судового рішення першої інстанції, а також, з урахуванням наявності довідки про доставку електронного документу в електронному вигляді «Рішення» від 14 серпня 2024 року по справі № 229/2307/24 в електронний кабінет ОСОБА_1 , не довів обставин, які унеможливили дізнатись про прийняте судове рішення раніше, ніж подано апеляційну скаргу.

Тому, колегія суддів апеляційного суду не визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дружківського міського суду Донецької області від 14 серпня 2024 року з підстав, наведених апелянтом у повторно поданому до суду клопотанні.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно ч. 4 ст.357, п. 4 ч. 1 ст.358 ЦПК України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2021 року № 760/13632/19 зазначено, що дана норма є імперативною та зобов`язує суд у передбачених випадках відмовляти у відкритті апеляційного провадження.

Зазначені обставини є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Реутов О.Є., на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 14 серпня 2024 року.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Реутов Олександр Євгенович, на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 14 серпня 2024 року у справі №229/2307/24 за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.

Судді: