Постанова

від 11.09.2024 по справі 200/12443/15

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6805/24 Справа № 200/12443/15 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2022 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Інвест Строй» про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 25 червня 2008 року між ним та ОСОБА_1 укладений договір доручення №250608, згідно з яким ОСОБА_1 зобов`язався придбати для ОСОБА_3 майнові права шляхом інвестування (фінансування) капітального будівництва окремої квартири площею 245 кв.м на 19-ому поверсі житлового будинку, який будується на АДРЕСА_1 , від імені позивача (довірителя) укласти відповідні договори й здійснити оплату за рахунок отриманих (переданих) грошових коштів від довірителя, а також виконати всі інші необхідні дії. На виконання умов зазначеного договору він передав відповідачу (повіреному) грошові кошти у розмірі 3197500,00 грн, про що 25 серпня 2008 року та 10 вересня 2008 року складені відповідні розписки. У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору доручення, 25 червня 2010 року сторони уклали додаткову угоду №1, за умовами якої встановили еквівалент гривні до долара США щодо переданих позивачем грошових коштів у розмірі 3197500,00 грн, який дорівнював 475000,00 доларів США. 25 червня 2012 року між ним та ОСОБА_1 укладена додаткова угода №2, у якій сторони погодили, що повернення грошових коштів, наданих за договором доручення, має відбутися у розмірі 459448,00 доларів США, а також процентів у строк до 01 серпня 2013 року. Також сторони погодили, що починаючи з 25 червня 2012 року відповідач (повірений) зобов`язаний виплачувати позивачеві за користування грошовими коштами до повного виконання зобов`язання, в тому числі і у випадку закінчення строку договору, 13 % річних від суми заборгованості у доларовому еквіваленті. ОСОБА_1 є засновником (учасником) ТОВ «Центр Інвест Строй», розмір внеску у статутному фонді якого становить 250000,00 грн. ОСОБА_1 належним чином не виконав умов договору доручення від 25 червня 2008 року №250608, додаткову угоду від 25 червня 2010 року №1 до договору доручення і додаткову угоду від 25 червня 2012 року №2 до договору доручення. Тому позивач просив стягнути на свою користь солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 10172178, 72 грн та суму відсотків у розмірі 3160175,04 грн, а всього 13332353,76 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2022 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 14 вересня 2023 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Інвест Строй» про стягнення грошових кошті - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 3197500 грн та судовий збір в розмірі 3654,00 грн, а всього - 3201154 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 102-110, 118-119 т.2).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 3197500,0 грн і судового збору з ухваленням у скасованій частині нового про відмову в задоволенні даної частини позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду в оскаржуваній частині, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 25 червня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір доручення №250608, згідно з яким ОСОБА_1 зобов`язався придбати для ОСОБА_3 майнові права шляхом інвестування (фінансування) капітального будівництва окремої квартири 245 кв. м на 19-ому поверсі житлового будинку, який будується на АДРЕСА_1 , від імені позивача (довірителя) укласти відповідні договори й здійснити оплату за рахунок отриманих (переданих) грошових коштів від довірителя, а також виконати всі інші необхідні дії (а.с. 8-9 т.1).

На виконання умов зазначеного вище договору ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1900000,00 грн та у розмірі 1297500,00 грн, що становить 3197500,00 грн, про що 25 серпня 2008 року та 10 вересня 2008 року складені відповідні розписки (а.с. 12, 13 т.1).

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору доручення, 25 червня 2010 року сторони уклали додаткову угоду №1, за умовами якої встановили еквівалент гривні до долара США щодо нарахованих позивачем грошових коштів у розмірі 3197500,00 грн, який становив 475000,00 доларів США (а.с. 10 т.1).

Крім того, відповідно до умов додаткової угоди №1 від 25 червня 2010 року до договору доручення від 25 червня 2008 року №250608, погоджено, зокрема, що укладення зазначених вище договорів, а також оформлення права власності на зазначену вище окрему квартиру має бути забезпечено ОСОБА_1 не пізніше 25.06.2012 року. У випадку належного виконання зобов`язань за договором доручення від 25 червня 2008 року № 250608 або невиконання зазначених обов`язків, (повірений) зобов`язаний повернути (довірителю) грошові кошти, передані за договором, а також суму відсотків. Оскільки зобов`язання з повернення грошових коштів було визначено в грошовому еквіваленті, то сума, що підлягає поверненню в гривнях, визначається за офіційним курсом Національного банку України (гривня до долара США) на день платежу. Також доповнено розділ 2 «Строк дії договору» пунктом 2.3. наступного змісту: починаючи з 25 червня 2010 року (повірений) зобов`язаний виплачувати відсотки за користування грошовими коштами, до моменту виконання зобов`язань, зазначених в пункті 1.1 договору.

25 червня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладена додаткова угода №2, у якій сторони погодили внести зміни до пункту 1.1 договору доручення №250608 від 25.06.2008, виклавши його у наступній редакції:

«За цим договором у зв`язку з тим, що «Повіреним» не виконано зобов`язання за Договором доручення №250608 від 25.06.2008, ОСОБА_1 зобов`язаний повернути «Довірителю» кошти, передані за договором, у розмірі 459448 доларів США, а також суму відсотків, у строк до 01.08.2013.

Оскільки зобов`язання щодо повернення коштів було визначено у грошовому еквіваленті, сума, що підлягає поверненню у гривнях, визначається за офіційним обмінним курсом НБУ (гривня до долара США) на день платежу.

Повернення зазначеної вище суми коштів має бути гарантоване «Повіреним» заставою та (або) порукою. Договори застави та/або поруки мають бути укладені сторонами у нотаріальній формі протягом 3 (трьох) місяців від дати укладання цієї додаткової угоди» (а.с. 11 т.1).

ОСОБА_1 є засновником (учасником) ТОВ «Центр Інвест Строй», розмір внеску у статутному фонді якого становить 250000,00 грн.

Згідно із наданим позивачем розрахунком станом на 25 травня 2015 року, проценти за користування коштами становлять 142736,00 доларів США, що в еквіваленті 3160175,04 грн. (а.с. 14-15 т.1).

Положеннями статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладення, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Свобода договору проявляється також у наділенні сторін правом включати в договір умови, які є характерними (істотними) для різних видів договорів.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 509, статті 526 ЦК України).

Частиною першою статті 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (частина перша статті 244 ЦК України).

Частиною першою статті 1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (стаття 1003 ЦК України).

Статтею 1006 ЦК України визначено обов`язки повіреного, серед яких, у пункті 3 вказаної статті встановлено, що повірений зобов`язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

ОСОБА_1 не представлено суду будь-яких доказів передачі ним позивачу виконаних за договором доручення послуг (робіт), які б пов`язувались із виконання умов цього договору доручення, зокрема, укладення відповідних договорів, а також оформлення права власності на квартиру, площею 245 кв.,м на 19-ому поверсі житлового будинку, який будується на АДРЕСА_1 , у строк не пізніше 25.06.2012 року; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно пояснень представника відповідача у судовому засіданні апеляційного суду, відповідач визнає факт укладення договору доручення, факт одержання від позивача 3197500,00 грн, факт невиконання відповідачем умов договору доручення, а також визнає факт неповернення позивачу 3197500,00 грн; викладене підтверджується протоколом та звукозаписом судового засідання апеляційного суду.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши факт укладення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договору доручення №250608 від 25.06.2008 та отримання за його умовами ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 3197500,00 грн; враховуючи погоджені додатковими угодами умови, зокрема, про обов`язок ОСОБА_1 повернути позивачу кошти, передані за договором доручення у строк до 01.08.2013; приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів повного чи часткового повернення ним позивачу коштів у розмірі 3197500,00 грн, - колегія дійшла висновку про правомірність та справедливість оскаржуваного рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 3197500,0 грн, які були передачі позивачем відповідачу на виконання умов укладеного сторонами договору.

Колегія наголошує, що позивач рішення місцевого суду від 10.11.2022 року в апеляційному порядку не оскаржує; апеляційний суд переглядає справу у межах доводів апеляційної скарги.

Так, доводи апеляційної скарги щодо непідсудності справи Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська є безпідставними.

За положеннями частини першої статті 113 ЦПК України в редакції, що діяла по 15.12.2017 року (на час подання позову та відкриття провадження у справі), позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно ч. 15 ст. 28 ЦПК України в редакції, що діє з 15.12.2017 року (на час ухвалення оскаржуваного рішення), позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

На час пред"явлення позову та відкриття провадження у даній справі, місцезнаходження відповідача ТОВ «Центр Інвест Строй» розташоване по вул. Мечникова, 14/10 у м. Дніпро, що за адміністративно-територіальним поділом міста відноситься до Шевченківського (попередня назва - Бабушкінського) району.

На час подання позовної заяви 19 червня 2015 року та відкриття провадження у справі 25 червня 2015 року відповідач ТОВ «Центр Інвест Строй» не перебувало у процесі припинення та не було ліквідоване, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20728752 від 16.06.2015, а також відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, справа підсудна Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська за місцезнаходженням одного з відповідачів.

Крім того, ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 6-8 т.2). Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

Необхідно також зауважити, що у відзиві на позовну заяву від 29.07.2021, заявах про проведення підготовчого судового засідання без участі від 30.08.2022 та розгляд справи без участі від 25.10.2022 представник відповідача не заявляла клопотань про часткове закриття провадження у справі, тощо (а.с. 29-35, 91, 99 т.2).

Справа перебуває у провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з червня 2015 року, переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Щодо обґрунтувань апеляційної скарги про відсутність виданої на ім`я апелянта довіреності від позивача.

Згідно частини першої статі 1007 ЦК України довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Позивачем у даній справі доведено його бажання на здійснення відповідачем конкретних юридичних дій у розумінні договору доручення, шляхом передачі значної суми коштів в рахунок майбутніх інвестицій у будівництво житлової нерухомості.

У свою чергу відповідач не довів будь-якими доказами неможливість виконання ним умов договору доручення через відсутність виданої позивачем довіреності. Більше того, договір доручення не містить умов про залишення грошових коштів у ОСОБА_1 , у випадку неможливості виконання договору через бездіяльність позивача щодо видачі довіреності.

Отже, доводи апеляційної скарги (щодо оскаржуваної частини рішення місцевого суду) не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржене лише в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 3197500,00 грн. та судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Тому суд апеляційної інстанції справу в частині вирішення позовних вимог до ТОВ «Центр Інвест Строй» та в частині відмови у стягненні на користь позивача 10134853,76 грн, - не переглядає, згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 3197500,00 грн. та судового збору в розмірі 3654,00 грн., а всього 3201154,00 грн. (три мільйона двісті одну тисячу сто п`ятдесят чотири гривні) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова