Рішення

від 24.09.2024 по справі 546/1130/23

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/1130/23

номер провадження 2/546/231/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретарки судового засідання Гудзенко С.В., позивача ОСОБА_1 , представниці позивача, відповідачки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини,-

встановив:

До Решетилівськогорайонного судуПолтавської області 29 серпня 2023 року звернувся ОСОБА_3 з вищезазначеним позовом, у якому зазначив, що 08 червня 2021 року між сторонами укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . Позивач зазначає, що між ним та дитиною створена психологічна близькість і позитивна емоційна насиченість у стосунках. У відносинах між батьком та сином створено повний емоційний комфорт та психологічна рівновага, душевне єднання, розуміння, спокій та повага. Позивач, як батько, створює всі необхідні умови для того, щоб дитина розвивалася та навчалася. Позивач не судимий, в конфліктних ситуаціях не був помічений, перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною і займається вихованням сина, бере участь у громадському життя міста, активно займається спортом.

Посилаючись на викладені обставини, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, вимоги міжнародних нормативно правових актів, позивач просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ним.

Ухвалою судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 06 вересня 2023 року було відкрито провадження у справі.

09 листопада 2023 року ухвалою суду зобов`язано Виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області подати письмовий висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини у цій справі.

У подальшому ухвалою суду від 12 січня 2024 року провадження у даній справі було закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 12 січня 2024 року було скасовано та направлено справу для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2024 дана справа була розподілена судді Зіненку Ю.В.

Ухвалою судді від 01 травня 2024 року у справі відкрите провадження та призначене підготовче судове засідання на 24 травня 2024 року.

Підготовче провадження по справі було проведено 24 травня 2024 року та призначено судовий розгляд справи на 19 червня 2024 року.

У судовому засіданні 19 червня 2024 року позивач ОСОБА_5 позов підтримав у повному обсязі, зазначив, що дитина проживає з ним. Через хворобу потребує спокою, а відповідачка ОСОБА_2 з`являється без попередження, оскільки графіку зустрічей немає. На даний момент відповідачка планує виїжджати за кордон. Зазначив, що має додатковий дохід, який отримує через мережу «Інтернет». Додав, що дитина хворіє, тому йому часто доводиться відвідувати лікаря.

Представниця позивача ОСОБА_6 просила позов задовольнити, оскільки дитина на даний момент проживає з батьком, а відповідачка не цікавиться життям дитини.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду 18 червня 2024 року надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, щодо позовних вимог покладалася на розсуд суду (а. с. 156).

Представник третьої особи - Виконавчий комітетРешетилівської міськоїради,як органопіки тапіклування,у судовезасідання нез`явився,про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 147).

Ухвалою суду від 19 червня 2024 року було визнано обов`язковою явку представника третьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,Виконавчого комітетуРешетилівської міськоїради,як органуопіки тапіклування та відповідачки ОСОБА_2 у судове засідання, судове засідання було відкладене на 31 липня 2024 року.

За клопотанням сторони позивача судове засідання 31 липня 2024 року було відкладене на 26 серпня 2024 року, а у подальшому на 24 вересня 2024 року.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 від надання пояснень відмовилася, проте повідомила, що дитина проживає з позивачем, жодних перешкод для її спілкування з дитиною позивач не створює. Загалом у вирішенні спору поклалася на розсуд суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 08 червня 2021 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 158).

Сторони по справі є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 8).

Відповідно до довідки характеристики Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області на ОСОБА_8 , компрометуючих матеріалів на ОСОБА_3 виконавчий комітет Решетилівської міської ради не має. В конфліктних ситуаціях не був помічений. Перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною і займається вихованням сина, бере участь у громадському житті міста, активно займається спортом (а.с. 9).

Згідно Витягу з інформаційно аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на 24.08.2023 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а. с. 10).

З довідки Управління соціального захисту населення Полтавської районної військової адміністрації від 23.08.2023 №826 встановлено, що ОСОБА_3 з 01.01.2023 по даний час перебуває на обліку в відділі № 8 з питань призначення та виплати державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальної підтримки населенню, як отримувач державної соціальної допомоги при народженні дитини на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 11).

Як установлено із висновку виконавчого комітету Решетилівської міської ради, як органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 31 жовтня 2023 року №252, комісією проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним актом від 27.09.2023. Відповідно до даного акту обстеження за даною адресою проживають: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дитина забезпечена всім необхідним для повноцінного проживання, виховання та розвитку. Питання про визначення місця проживання малолітньої дитини розглядалося на засіданні комісії з питань прав дитини при Виконавчому комітеті Решетилівської міської ради 30.10.2023. На засіданні був присутній батько дитини ОСОБА_3 , який пояснив ситуацію, що склалася членам комісії. ОСОБА_2 не змогла особисто бути присутньою на засіданні та написала власноруч заяву, в якій вказала, що вона не заперечує щодо визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином встановлено, що спір між батьками щодо визначення місця проживання дитини відсутній. Враховуючи викладене, виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування поклався у прийнятті рішення у даній справі на розсуд суду (а. с. 35-37).

Також до суду апеляційної інстанції представницею позивача ОСОБА_6 було надано скріншоти переписки з месенджера Viber абоненента «Люда» з позивачем щодо місця проживання дитини (а. с. 99 - 104)

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста Комунального підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» від 03.05.2024 №2727/321-15 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено діагноз затримка психомовного розвитку та надано ряд рекомендацій (а. с. 134).

З виписки КБ «ПриватБанк» по надходженням по картці/рахунку ОСОБА_3 установлено, що за період з 01.03.2024 по 03.05.2024 усього надходження становлять 46031,00 грн (а. с. 135).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 є законним представником дитини з інвалідністю ОСОБА_4 (а. с. 190).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постаново ВР 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 3 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до змісту статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, статті 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, на яку також посилався позивач у позові, вказала, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У своєму висновку виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування поклався у прийнятті рішення у даній справі на розсуд суду, при цьому встановивши, що відповідачка ОСОБА_2 не заперечує проти визначення місця проживання малолітнього сина з батьком. По суті органом опіки та піклування було встановлено відсутність спору між батьками.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 171 СК Українидитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Тобто, при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Враховуючи вік дитини, якій виповнилося лише два повних роки, очевидною є та обставина, що у такому віці малолітня дитина ОСОБА_4 не здатна сформувати свою думку належним чином.

У ході з`ясування обставин справи, заслуховування сторін було установлено, що фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким дитина фактично проживала і продовжує проживати. Відповідачка ОСОБА_2 не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання.

Після звернення ОСОБА_3 до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідачка ОСОБА_2 відзив на позовну заяву до суду не подавала, проти задоволення позову не заперечувала, про що свідчать її письмові заяви та пояснення, надані у судовому засіданні 24 вересня 2024 року, коли відповідачка від надання пояснень відмовилася та зазначила, що дитина проживає з позивачем, жодних перешкод у спілкуванні її з дитиною позивач не чинить. У вирішенні спору відповідачка ОСОБА_2 поклалася на розсуд суду.

Тобто позивачем не доведено, що на час звернення до суду батька з позовом про визначення місця проживання дитини разом із ним, яка фактично проживала і проживає разом із ним, були порушені його права.

Суд зазначає, що зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання.

При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 липня 2024 року у справі №127/16211/23 у справі з подібними правовідносинами.

Суд не заперечує тієї обставини, що проживання дитини з позивачем може відповідати якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, однак подані ним докази не доводять наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини.

Сама по собі подана стороною позивача роздруківка з месенджеру Viber даного висновку суду не спростовує, оскільки відповідачка жодним чином не заперечувала проти позову та не просила визначити місце проживання дитини з нею.

Ураховуючи викладене, встановивши відсутність спору між сторонами з приводу місця проживання дитини, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, суд покладає понесені судові витрати на позивача.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 247, 280 - 282, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини відмовити.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсядо Полтавськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Позивач ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Представниця позивача ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідачка - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа Виконавчийкомітет Решетилівськоїміської ради,як органопіки тапіклування,місцезнаходження:вул.Покровська,14,м.Решетилівка Полтавськогорайону Полтавської області, код ЄДРПОУ 44126686.

Повне рішення складено 24 вересня 2024 року.

Суддя Ю.В. Зіненко