Єдиний унікальний номер 725/5790/23
Номер провадження 6/725/50/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В., за участі секретаря судового засіданняБерекеля О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника,-
ВСТАНОВИВ:
До Першотравневого районного суду м. Чернівці надійшла заява ОСОБА_1 про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника. В даній заяві вона просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітації медицини» на її користь суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці ро справі №725/5790/23, а за період з 08.05.2024р. по 16.06.2024 року.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.05.2024 року усправі № 725/5790/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітації медицини» про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» №90-од від 30 червня 2023 року про звільнення заступника генерального директора ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1ст. 40КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини». Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимішеного прогулу в сумі 414225,36 грн.
Статтею 235 КЗпП України, серед іншого, передбачено, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Постанова КЦС ВС від 16.02.2024 у справі № 947/7076/22 містить висновок про те, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.
Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.
Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.
Встановлено судом, що рішення суду від 07.05.2024 року виконано Комунальним некомерційним підприємством Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» було аж 17.06.2024 року.
Як частиною першою ст. 94 КЗпП України, так і частиною першою ст. 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Положення ст.236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Отже, вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці.
Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття «затримка» (синонім зволікання), за змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення (див. постанову Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15).
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі Порядок).
Відповідно до положень п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: з) вимушеного прогулу. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
В той же час, у межах цієї справирішення про поновлення на роботіне виконано
У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
У пункті 2.1 мотивувальної частини вказаного Рішення Конституційний Суд України розкрив сутність вимог працівника до роботодавця, зазначених у частині другій статті 233 КЗпП України, строк звернення до суду з якими не обмежується будь-яким строком.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Однією з таких гарантій Конституційний Суд України визнав оплату за час простою, який мав місце не з вини працівника.
До вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України).
Тобто, середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.
Враховуючи те, що невиконання рішення суду про поновлення на роботі призводить до порушення гарантованого Конституцією України права на працю та на оплату праці, що в свою чергу призводить до погіршення матеріального становища особи, права якої було порушено та/або позбавлення джерела доходу, що може бути єдиним засобом існування.
Тому, суд вважає, що заявник має право звернутися із заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду на будь-якому етапі виконання рішення по справі, при цьому, часові межі строку, за який може бути стягнуто такий середній заробіток обмежується моментом належного виконання рішення про поновлення на роботі.
Відповідно до рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.05.2024 року, розмір середнього заробітку ОСОБА_1 складає 414225,36грн. (1865,88х222) за виключенням податкових платежів, які підлягають відрахуванню з цієї суми.
Розрахунковий період08.05.2024 року по 16.06.2024 року.
Кількість робочих днів у періоді28 днів.
Розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 52244,64грн. (28х1865,88).
З врахуванням зазначеного, суд доходить до висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час невиконання рішення суду, а саме, у період з 08.05.2024 року по 16.06.2024 року у розмірі 52244,64грн.
На підставінаведеного такеруючись ст.236 КЗпП України, ст.ст.260,353-355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівниказадовольнити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр реабілітаційної медицини» (ідентифікаційний код 01993718), на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки виконання рішення суду 08.05.2024 року по 16.06.2024 року у розмірі 52244,64грн.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці І. В. Іщенко
Суд | Першотравневий районний суд м.Чернівців |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 25.09.2024 |
Номер документу | 121816350 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Першотравневий районний суд м.Чернівців
Іщенко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні