Ухвала

від 18.09.2024 по справі 191/2208/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1711/24 Справа № 191/2208/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , та прокурора Синельниківської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року про обрання запобіжного заходу щодо

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, 30.03.2018 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області направлено обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 та обрано відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 03.11.2024 року.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що надані слідчим докази є вагомими та свідчить про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк з 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, останній в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, але відносно нього 30.03.2018 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області направлено обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, має двох малолітніх дітей, має постійне місце реєстрації та місце проживання, тобто має стійкі соціальні зв`язки. Крім того, згідно матеріалів клопотання, що також не заперечувалось в судовому засіданні самим ОСОБА_7 , останній сприяє проведенню досудового розслідування та не намагається чинити будь-яких перешкод, постійно з`являється на виклики до слідчого.

Зазначає, що слідчим та прокурором не було доведено достатніх обставин для переконання того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Вказує, що враховуючи обставини справи, а також характер кримінального правопорушення, особливо великий розмір спричиненої матеріальної шкоди, виникають ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, застосувавши до останнього більш м`який запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт, який забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді, з покладенням на останнього низку обов`язків, передбачених у ч.5 ст.194 КПК України.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ризики є недоведеними, ОСОБА_7 не судимий, позитивно характеризується за місцем мешкання, є ФОПом, підприємець, надає допомогу ЗСУ, має на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей.

Зазначає, що сторона обвинувачення дуже передчасно зазначає з обвинувальним ухилом обґрунтованість підозри, тому вважає за доцільне вказати щодо презумпції невинуватості, яка порушена

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 є наявність обґрунтованої підозри у вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник підтримали свою апеляційну скаргу, заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Прокурор просив задовольнити свою апеляційну скаргу, заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Висновки слідчого судді про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для обрання запобіжного заходу, колегія суддів зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини, де у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зазначено термін "обґрунтована підозра", який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" від 28 жовтня 1994 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).

Слідчий суддярозглядаючи клопотанняслідчого прозастосування запобіжногозаходу,встановив обґрунтованістьпідозри стосовно ОСОБА_7 у вчиненнізлочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що сторона обвинувачення дуже передчасно зазначає з обвинувальним ухилом обґрунтованість підозри, не заслуговують на увагу, оскільки на даній стадії кримінального провадження, слідчим суддею лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Слід зазначити, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України на наступних етапах досудового розслідування та судового розгляду.

Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості (рішення ЄСПЛ у справах «Нестак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), п. 88 та «Гарицкі проти Польщі» (Garycki v. Poland), п. 66).

Більше того, докази на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень надаються стороною обвинувачення до суду та, відповідно, оцінюються судом лише на стадії дослідження доказів, що також позбавляє суд навіть теоретичної можливості встановити обґрунтованість підозри на даній стадії провадження.

Апеляційний суд вважає, що додані до клопотання слідчого матеріали на даному етапі досудового розслідування можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа про, яку йдеться могла вчинити дані злочини, тому підозра стосовно ОСОБА_7 саме за ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого та висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є також обґрунтованими.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, у справі Москаленко проти України, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує

З урахування наведеного, апеляційний суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_7 , зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості, характеризуючі данні про його особу, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

Також,наявним єризик,передбачений п.5ч.1ст.177КПК Українизважаючи нате,що відносно ОСОБА_7 у Софіївському районному суді Дніпропетровської області вже з 30.03.2018 року перебуває обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та ним вчинено новий злочину.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність ризиків, передбачені ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики встановлені в ухвалі суду та підтверджуються наданими судом першої інстанції матеріалами.

Водночас, апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги у відповідності до ст. 178 КПК України враховує також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 даних кримінальних правопорушень, характеризуючі данні про його особу, конкретні обставини справи, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Зазначені вище обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що до підозрюваного ОСОБА_7 можливо застосувати більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, який зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя дійшов висновку, який колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідає практиці Європейського суду з прав людини, адже він оцінив всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.

З такими висновками слідчого судді погоджується колегія суддів і вважає, що на час звернення до слідчого судді, слідчий у своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не довів обставини, які безперечно виправдовують обмеження права ОСОБА_7 на свободу.

Колегія суддів вважає, що прокурором не доведено обставин, які б свідчили про необхідність застосування до ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу. Викладені в апеляційній скарзі доводи сторони захисту не спростовують правильність висновків слідчого судді, тому колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні апеляційних скарг захисника та прокурора.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційні скарги захисника та прокурора слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , та прокурора Синельниківської окружної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2024 року про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4