Рішення

від 19.09.2024 по справі 753/8257/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8257/22

провадження № 2-др/753/113/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря Скобіоли О.П., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції заяву адвоката Батрина Станіслава Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , Добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» про визнання протиправним та нечинним рішення правління, щодо переоформлення гаражного боксу. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.02.2024 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , Добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» про визнання протиправним та не чинним рішення правління, щодо переоформлення гаражного боксу. Від адвоката Батріна С.В., який діє в інтересах ОСОБА_3 , надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви зазначено, що 16.12.2022 року між адвокатом Батриним С.В., та ОСОБА_3 , було укладено договір про надання правової допомоги № б/н. 09.02.2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду до вищевказаному договору. Згідно з п.1.1.2 договору, клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання-доручення, а адвокат зобов`язується відповідно до завдання-доручення клієнта надати йому правову допомогу: послуги консультування з питань права та захист його інтересів у цивільній справі № 753/8527/22, що перебуває у провадженні Дарницького районного суду м. Києва. Згідно з п.4.4 договору, сторони дійшли згоди, що вартість правової допомоги, визначеної п.1.1.2 договору, у суді першої інстанції становить 60000,00 грн., та сплачується клієнтом у повному обсязі у 45 - дений строк з дати ухвалення судом першої інстанції відповідного рішення у справі на користь клієнта. Враховуючи, що у задоволенні позову було відмовлено сторона відповідача просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60000,00 грн.

Від представника позивача надійшли заперечення відповідно до яких зазначено, що звертаючись до суду з заявою про стягнення витрат на правову допомогу стороною відповідача недотриманно критерію співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, при здійсненні захисту інтересів ОСОБА_3 , представник відповідача при розгляді справи було надано лише один відзив на позовну заяву, адвокат Батрін С.В., приймав участь у судових засіданнях формально, судові засідання постійно переносились. Крім того просив врахувати майновий стан позивача, яка одна працює та проживає з двома дітьми, які не працюють, оскільки виховують дочку з інвалідністю другої групи. Окремо вказав, що адвокат Батрін С.В., не надав акт виконаних робіт та порушив строки звернення до суду на пів року, оскільки рішення було ухвалено 14.02.2023 року. З урахуванням викладеного просив відмовити у задоволенні заяви та покласти витрати частково на відповідачів та частково компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Від представника відповідача надійшла заява відповідно до якої зазначено, що надання детального опису стосується виключно випадку встановлення гонорару адвоката на основі погодинної оплати, на противагу - в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений у фіксованому розмірі, не залежно від обсягу послуг та часу витраченого представником. Щодо строку звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення зазначив, що рішення у справі ухвалено 16.02.2024 року, а з заяву про ухвалення додаткового рішення стороною відповідача було подано 19.02.2024 року. З урахуванням викладеного просив задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 60000,00 грн. Проведення засідання просив здійснювати без участі відповідача та її представника.

Позивач та її представник в судовому засіданні заперечували проти заявлених вимог про стягнення витрат на правову допомогу у задоволенні заяви просили відмовити.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного.

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , Добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» про визнання протиправним та нечинним рішення правління, щодо переоформлення гаражного боксу.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16.02.2024 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , Добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» про визнання протиправним та не чинним рішення правління, щодо переоформлення гаражного боксу.

На підтвердження витрат на правову допомогу, було надано договір № бн від 16.12.2022 року про надання правової допомоги, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 09.02.2023 року, відповідно до якої сторони домовились, що вартість послуг з надання правової допомоги, визначеної п.1.1.2 договору у суді першої інстанції становить 60000,00 грн., та сплачується клієнтом у повному обсязі у 45 - денний строк з дати ухвалення судом першої інстанції відповідного рішення у справі на користь клієнта, та акт передачі-приймання наданих послуг до договору про надання правової допомоги бн від 16.12.2022 року.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні позову - на позивача, у разі задоволення позову - на відповідача.

Одним з основних принципів цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У разі недотримання вимог ч. 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (ч. 2 ст. 16 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У постанові Великої Палати Верховного Суду 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц зроблено висновок, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18, зроблено висновок, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу

Враховуючи наведене, беручи до уваги співмірність складності справи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, критерій реальності адвокатських витрат, наявність того факту, що ОСОБА_1 та її представником протягом розгляду вказаної заяви не надано належних доказів, щодо її скрутного фінансового становища та розміру отриманих доходів, суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягають задоволенню частково в розмірі 30000,00 грн.

Щодо доводів представника відповідача про не надання акту виконаних робіт, Велика Палата Верховного Суду у п.п. 164-170 постанови у справі 922/1964/21 від 16.11.2022 року відступила від висновку ВС [у справі № 638/7748/18 від 23.11.2020] про необхідність подання детального опису робіт у випадку визначення гонорару адвоката у фіксованому розмірі. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що детальний опис робіт має єдине призначення, а учасник справи повинен деталізувати роботи адвоката лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Що також зазначено у п. 133 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі 922/1964/21 від 16.11.2022 року, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Батрина Станіслава Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 24.09.2024 року.

Суддя С.В. Кулик