Ухвала

від 08.10.2024 по справі 753/8257/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 753/8257/22

провадження № 61-9825ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Войцуна Івана Гавриловича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого

2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» про визнання спільним сумісним майном, визнання протиправним та нечинним рішення правління щодо переоформлення гаражного боксу, визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , Добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооперативу) «Славутич» (далі - кооператив «Славутич»), в якому просила суд:

- визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . гаражний бокс

№ НОМЕР_1 (1Є-06), який знаходиться в кооперативі «Славутич»;

- скасувати протокол рішення правління вказаного кооперативу щодо переоформлення членства в кооперативі із ОСОБА_3 на ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначений гаражний бокс.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 червня

2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , кооперативу «Славутич» про визнання спільним сумісним майном, визнання протиправним та нечинним рішення правління щодо переоформлення гаражного боксу, визнання права власності на майно відмовлено.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

25 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Войцун І. Г. засобами поштового зв`язку вперше звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Войцуна І. Г. залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Войцуна І. Г. на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня

2024 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

01 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Войцун І. Г. засобами поштового зв`язку вдруге звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року (повний текст постанови виготовлено 27 червня 2024 року, касаційна скарга надійшла до суду 30 липня

2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.

Встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Войцуна І. Г. повернуто, а 01 жовтня 2024 року касаційна скарга подана вдруге.

Дослідивши клопотання представника заявника, Верховний Суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.

Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у загальному розмірі 8 989,60 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення

в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що

у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2022 році та заявляла дві позовні вимоги немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності).

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 12 405,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

У касаційній скарзі представник заявника вказав, що в процесі судового засідання представник кооперативу «Славутич» вказав, що вищевказаний гараж належав померлому ОСОБА_3 , а сума кошторисної вартості даного гаража становить 250 000,00 грн.

Однак, дане посилання представника заявника не підтверджує вартості спірного гаражного боксу станом на серпень 2022 року.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості гаражного боксу), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази).

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %) та судовий збір за подачу касаційної скарги за 1 позовну вимогу немайнового характеру ((992,40*2)*200% = 3 969,60 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Войцуна Івана Гавриловича про поновлення строку подачі касаційної скарги задовольнити. Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Войцуну Івану Гавриловичу процесуальний строк для подачі касаційної скарги.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Войцуна Івана Гавриловича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 лютого

2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць