Постанова

від 20.09.2024 по справі 910/4720/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2024 р. Справа№ 910/4720/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020

у справі №910/4720/20 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рихальський завод сухого молока"

до Департаменту патрульної поліції

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна казначейська служба України

про стягнення 73 213 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рихальський завод сухого молока" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції про стягнення 73213 грн майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, 18.08.2017 внаслідок порушення водієм Департаменту патрульної поліції Правил дорожнього руху України, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивача та автомобіля відповідача. Оскільки страхова компанія, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, перебуває у стані припинення, позивач звернувся до суду першої інстанції з цим позовом на підставі статтей 1166, 1187 Цивільного кодексу України про відшкодування шкоди, заподіяної позивачеві.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рихальський завод сухого молока" 73 213,00 грн на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, Департамент патрульної поліції звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/4720/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Зокрема відповідач вважає, що позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача, так як автомобіль "Renault Duster" реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент вчинення ДТП, відповідно до поліса цивільної відповідальності №АК/5388484 чинного на час події, був застрахований ПрАТ "Київський страховий дім", тому на думку відповідача у ПрАТ "Київський страховий дім" виник обов`язок перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування.

Крім цього відповідач стверджує, що посилання позивача на вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 16.01.2018 у справі № 555/2369/17 про визнання громадянина ОСОБА_1 виним у вчиненні злочину ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України є не коректними, оскільки вищезгаданий вирок суду скасовано ухвалою Рівненського апеляційного суду від 14.05.2019.

При цьому відповідач зауважує, що розгляд матеріалів кримінального провадження ще триває, тому на думку відповідача винна громадянина ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України не встановлена.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів.

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, позивач наголошує на тому що його звернення до суду з позовною вимогою до відповідача (особи, яка завдала шкоди) і факт наявності у ПрАТ "Київський страховий дім" обов`язку виплатити страхове відшкодування не позбавляє позивача права вимоги до відповідача про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з цим позивач зазначає, що заявити свої вимоги до ПрАТ "Київський страховий дім" не мав можливості, у зв`язку з відсутністю судового рішення, яке набрало законної сили яке встановлювало б особу, винну в дорожньо - транспортній пригоді.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2020 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без руху, на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

21.08.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано платіжне доручення №10024 від 11.08.2020 про сплату судового збору в сумі 3153 грн, копію Положення про Департамент патрульної поліції затвердженого наказом Національної поліції України від 20.02.2020 №134, копію витягу з наказу Департаменту патрульної поліції від 18.06.2019 №421 о/с.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/4720/20; постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі №910/4720/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4720/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Мальченко А.О., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/4720/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Мальченко А.О., Шаптала Є.Ю.; постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі №910/4720/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4720/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/4720/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 16.12.2020 зупинено провадження у справі №910/4720/20 за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №555/2369/17. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про набрання законної сили рішенням у справі №555/2369/17 та надати відповідні докази.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу ТОВ "Рихальський завод сухого молока" від 23.12.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №910/4720/20 задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №910/4720/20 скасовано. Справу № 910/4720/20 направлено для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

19.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4720/20.

Колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Іоннікової І.А., судді: Разіна Т.І., Шаптала Є.Ю. заявлено про самовідвід у справі №910/4720/20 з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість колегії суддів при розгляді даної апеляційної скарги, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суддів суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Іоннікової І.А., суддів: Разіної Т.І., Шаптали Є.Ю. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/4720/20 задоволено. Матеріали справи №910/4720/20 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2021 справу №910/4720/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/4720/20, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 зупинено апеляційне провадження у справі №910/4720/20 за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 201/16373/16-ц та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що викликали зупинення апеляційного провадження.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 21.06.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/4720/20. Розгляд апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/4720/20 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів та встановлено судом першої інстанції, 18.08.2017 на 95 км, автодороги Городище-Рівне-Старокостянтинів в напрямку з м. Сарни в м. Рівне, між селами Малинськ та Яринівка Березнівського району Рівненської області автомобіль марки "Renault Duster", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Департаменту патрульної поліції, під керуванням інспектора патрульної поліції Вансовича Дмитра Васильовича, виїхав на зустрічну смугу та на великій швидкості зіткнувся із автомобілем ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Рихальський завод сухого молока".

16.01.2018 Березнівським районним судом Рівненської області прийнято вирок по справі №555/2369/17, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.

В подальшому, ухвалою Рівненського апеляційного суду від 14.05.2019 вирок Березнівського районного суду Рівненської області від 16.01.2018 у справі №555/2369/17 стосовно ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

На підтвердження порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України позивачем до позовної заяви додано висновок Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 9127 судової автотехнічної експертизи дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди по кримінальному провадженню № 12017180060000498, яка була здійснена на підставі постанови прокуратури Рівненської області про призначення судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди від 02.10.2017.

Крім того, в обґрунтування розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ГАЗ-5312, реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивачем надано висновок №2322 експерта автотоварознавчої експертизи. Так, відповідно до цього висновку станом на дату огляду 31.07.2019, вартість матеріального збитку становить 73 213,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладені підстави, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 73 213,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рихальський завод сухого молока" 73 213,00 грн на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом розгляду у даній справі є вимога ТОВ "Рихальський завод сухого молока" про стягнення 73 213,00 грн майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП працівником Департаменту патрульної поліції, незважаючи на те, що відповідальність останнього була застрахована ПрАТ "Київський страховий дім".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідальність роботодавця за шкоду завдану її працівником врегульовано ст. 1172 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до наведених положень закону шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки.

За приписами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст. 37 вказаного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц та від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц.

У визначенні обсягу відповідальності винуватця ДТП, колегія суддів звертається до висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, згідно з яким внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених вказаним Законом випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

В частині аргументів апеляційної скарги щодо особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду у випадку, якщо страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена з МТСБУ, перебуває в стані припинення, банкрутства, фактично не здійснює діяльності, колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21), згідно з якими здійснення страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів може відбуватись лише за умови членства страхової компанії у МТСБУ та наявності ліцензії на її здійснення, виданої відповідно до законодавства. Наявність статусу члена МТСБУ надає можливість страховій компанії як юридичній особі здійснювати страхову діяльність, яка насамперед полягає у взятті на себе відповідальності за іншу особу за спричинену шкоду за наслідками ДТП.

Нездійснення страховиком страхової діяльності протягом 12 місяців є підставою для позбавлення його ліцензії на здійснення страхової діяльності, а позбавлення ліцензії з інших підстав у свою чергу є підставою для припинення страхової діяльності, що в обох випадках має наслідком виключення цього страховика зі складу членів МТСБУ (підпункт "б" пункту 52.2 статті 52 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з положеннями пунктів 52.4, 52.5 статті 52 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.

Таким чином, наслідком анулювання ліцензії страхової компанії буде неможливість укладення такою компанією нових договорів страхування, а також внесення змін до чинних, а не позбавлення її зобов`язань за існуючими договорами. Зобов`язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються, тобто виплати страхового відшкодування повинні проводитися в повному обсязі, у тому числі за рахунок страхових резервів.

У випадку укладення страховою компанією договору зі страхувальником після виключення із членства в МТСБУ відповідальність за спричинену шкоду у ДТП за цим страховим договором має нести винна особа. Особа, яка укладає договір зі страховою компанією, має діяти обачливо, з огляду на доступність інформації на сайті МТСБУ, та з`ясувати, чи має така страхова компанія членство в МТСБУ.

У випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/або виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов`язаний виконати всі договірні зобов`язання з відшкодування шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього.

Як організація, що створена задля відшкодування шкоди, МТСБУ зобов`язане відшкодувати шкоду, спричинену потерпілим, за певних умов, зокрема, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (підпункт «ґ» частини першої статті 41 названого Закону), а за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ у таких самих випадках (підпункт «а» пункту 41.2 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з пунктами 20.2, 20.3 статті 20 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, бере на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

При цьому згідно з пунктом 7 статті 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі ліквідації страховика або визнання його банкрутом страховик зобов`язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Крім того, такий страховик зобов`язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій із цього виду страхування.

Відповідно до зазначеного Закону з моменту визнання судом страховика банкрутом та введення ліквідаційної процедури передбачено обов`язкові умови для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом, а саме: підтвердження факту визнання страховика банкрутом; наявність невиконаних зобов`язань страховика за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов`язань за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Таким чином, МТСБУ відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань); в інших випадках страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи.

У разі початку процедури банкрутства страховика, потерпіла особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди у процедурі, передбаченій Кодексом України з питань банкрутства, та захистити своє право на відшкодування шкоди в такий спосіб.

Закон не передбачає обов`язку МТСБУ на відшкодування шкоди замість виключеного члена у випадку виключення зі складу членів МТСБУ з інших підстав, і в цих випадках страховик повинен нести матеріальну відповідальність самостійно на загальних підставах.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність при використанні автомобіля Renault Duster, номерний знак НОМЕР_1 була застрахованою у ПрАТ "Київський страховий дім" відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5388484 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100 000 грн та нульовою франшизою.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, ПрАТ "Київський страховий дім", як страховик, на випадок виникнення деліктного зобов`язання у відповідності до вимог ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Позивач доказів відмови ПрАТ "Київський страховий дім" у виплаті йому страхового відшкодування та звернення з позовом до цієї особи, як страховика відповідача, не надав, а відразу звернувся до відповідача.

За таких обставин, суд першої інстанції передчасно задовольнив позовні вимоги про стягнення 73213,00 грн. з відповідача (страхувальника).

З огляду на правові висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21), наявність обставин прийняття загальними зборами акціонерів у серпні 2018 року рішення про припинення ПрАТ "Київський страховий дім" шляхом ліквідації у добровільному порядку та перебування вказаного товариства в процесі припинення згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.01.2021, не є перешкодою для виконання страховиком своїх зобов`язань за полісом №АК/5388484, оскільки страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі ліквідації як юридичної особи. Крім того, у встановлених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" випадках відповідну виплату здійснює МТСБУ. Наведеним спростовуються твердження позивача про неможливість отримання ним відшкодування шкоди у сумі 73 213,00 грн, в межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну, згідно з полісом страхування №АК/5388484.

Таким чином, доводи наведені в апеляційній скарзі є обґрунтованими та такими, що не належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи, що свою чергу унеможливлює стягнення розміру відшкодування завданих збитків позивачу та задоволення позову у цій справі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Судові витрати.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/4720/20 - скасувати.

2. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рихальський завод сухого молока" відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рихальський завод сухого молока" (11246, Житомирська область, Ємільчинський район, село Рихальське, вулиця Соборна, будинок 38; код ЄДРПОУ 35694381) на користь Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3; код ЄДРПОУ 40108646) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три грн 00 коп).

4. Видачу наказу доручити Господарського суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/4720/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир