Ухвала

від 23.09.2024 по справі 905/1197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

23.09.2024 Справа № 905/1197/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» про забезпечення позову

у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок №100; код ЄДРПОУ 23494714)

до Фермерського господарства «Агро-Борова» (84102, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Медична, будинок №9; код ЄДРПОУ 35604785)

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

Приватного підприємства Приватна агрофірма «Злагода» (63810, Харківська область, Ізюмський район, село Богуславка, вулиця Слобожанська, будинок №13; код ЄДРПОУ 30141865)

Фермерського господарства «Борова-Агро» (84102, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Медична, будинок №9; код ЄДРПОУ 31936159)

про стягнення 11 485 219,37 гривень

В С Т А Н О В И В

Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Фермерського господарства «Агро-Борова», ОСОБА_1 , Приватного підприємства Приватна агрофірма «Злагода», Фермерського господарства «Борова-Агро» про солідарне стягнення 11 485 219,37 гривень, з яких: 10 000 000,00 гривень заборгованість за кредитом, 1 485 219,37 гривень заборгованість за відсотками.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання Фермерським господарством «Агро-Борова» умов кредитного договору №CLMB2021100 від 06.10.2021 та Додаткових угод № 1, 2 про надання траншу в частині повернення тіла кредиту та сплати процентів. Вимоги до відповідачів2,3,4 обґрунтовані укладеними з позивачем договорами поруки №CLMB2021100/1 від 06.10.2021, №CLMB2021100/2 від 06.10.2021, №CLMB2021100/3 від 06.10.2021 (відповідно) на виконання зобов`язань відповідача1 за кредитним договором №CLMB2021100 від 06.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено дату підготовчого засідання та встановлено учасникам справи строки на вчинення процесуальних дій.

Від Акціонерного товариства «Сенс Банк» 20.09.2024 надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на кошти, що належать Фермерському господарству «Агро-Борова», які знаходяться на всіх рахунках Фермерського господарства «Агро-Борова» в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Фермерському господарству «Агро-Борова», у межах ціни позову 11 485 219,37 гривень;

- накладення арешту на кошти, що належать ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх рахунках ОСОБА_1 в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ОСОБА_1 , у межах ціни позову 11 485 219,37 гривень;

- накладення арешту на кошти, що належать Приватному підприємству Приватна агрофірма «Злагода», які знаходяться на всіх рахунках Приватного підприємства Приватна агрофірма «Злагода» в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Приватному підприємству Приватна агрофірма «Злагода», у межах ціни позову 11 485 219,37 гривень;

- накладення арешту на кошти, що належать Фермерському господарству «Борова-Агро», які знаходяться на всіх рахунках Фермерського господарства «Борова-Агро» в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Фермерському господарству «Борова-Агро», у межах ціни позову 11 485 219,37 гривень.

Як зазначає позивач, на даний час:

- позичальник ухиляється від виконання свого обов`язку з повернення кредитних коштів;

- існує декілька справ про стягнення з відповідача та/або поручителів значних сум грошових коштів;

- розмір статутних капіталів підприємств керівником або кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_1 не достатньо для покриття заявленої до стягнення суми заборгованості;

- у період з 11.01.2024 по 03.09.2024 ОСОБА_1 було відчужено 320 земельних ділянок загальною площею 1 395,7513 га, вартістю 43 437 300,00 гривень, шляхом передачі їх в статутний капітал новоствореного підприємства ТОВ «Агро Схід Україна», засновником (учасником) якого є ОСОБА_1 . У подальшому, 29.04.2024 проведено державну реєстрацію змін відомостей про учасників товариства, в результаті якої кінцевим бенефіціарним власником стала ОСОБА_2 . Решта земельних ділянок мають обтяження іпотекою на користь іншого банку в якості забезпечення виконання основного зобов`язання;

- згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №361588289 від 11.01.2024 та №395290686 від 17.09.2024 по відповідачам 3, 4 належне їм на праві власності нерухоме майно обтяжене іпотекою на користь іншого банку в якості забезпечення виконання основного зобов`язання. Решта записів - це право оренди (користування) нерухомим майном, де ПП ПАФ «Злагода» та ФГ «Борова-Агро» є орендарями. При цьому, як свідчить порівняльний аналіз вищевказаних інформаційних довідок, у проміжок часу між січнем та вереснем 2024 року по цим особам відбулось зменшення зареєстрованих прав оренди (користування) земельними ділянками: 428 та 610 записів станом на січень, 281 та 524 станом на вересень по ПП ПАФ «Злагода» та ФГ «Борова-Агро» відповідно, що може мати негативний вплив на загальні обсяги виробництва даними господарствами готової сільгосппродукції, а відтак значне падіння їх виручки (доходів). Отже, як слідує з наведеного, за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачі 3, 4 не мають у власності нерухомого майна, вільного від обтяжень, та знижують обсяги виробництва, що, в свою чергу, свідчить про те, що у випадку задоволення поданого банком позову у цій справі, виконання судового рішення, з огляду на розмір заявленої до стягнення заборгованості, може бути утруднене, так як позивач може бути не в змозі задовольнити свої вимоги за рахунок майна цих поручителів;

- згідно з відомостями з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, щодо рухомого майна відповідачів 1, 2, 3, 4 міститься чимало записів накладення обтяжень у 2023-2024 роках, частина з яких на теперішній час припинена. На переконання банку, зазначене дозволяє, серед іншого, виснувати, що з боку відповідачів 1, 2, 3 має місце укладення договорів застави за наявності невиконаного зобов`язання перед АТ «Сенс Банк», а з боку відповідачів 1, 2, 4 має місце створення преференцій у задоволенні вимог окремих кредиторів на шкоду іншим кредиторам боржника, у тому числі, АТ «Сенс Банк» (витрачання коштів не для здійснення розрахунків з Банком), внаслідок чого виникає ризик незадоволення його вимог і у подальшому, якщо не будуть вжиті заходи забезпечення заявленого Банком позову.

Вищевикладені фактичні обставини та докази, на думку позивача, доводять те, що відповідачі діють недобросовісно, що у своїй сукупності беззаперечно доводить той факт, що відповідачі можуть вчинити дії задля унеможливлення виконання рішення і у цій справі, можуть здійснити відчуження свого нерухомого та рухомого майна, перереєструвати його на споріднених осіб, в результаті чого стане неможливим виконання рішення суду у цій справі про стягнення заборгованості. Таким чином, існує реальна загроза, (а не припущення) невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у цій справі.

Мотивуючи вказану заяву, позивач зазначає, що:

- обраний позивачем спосіб забезпечення позову має на меті збереження гарантованого виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та жодним чином не перешкоджає власникам майна в його користуванні. Тобто накладення арешту на рухоме і нерухоме майно відповідача обмежує його, виключно, у можливості відчуження такого майна з метою уникнення виконання судового рішення. При цьому, майно знаходиться у володінні та розпорядженні власника та не обмежене в цільовому використанні;

- накладення арешту на грошові кошти та/або майно, що належить відповідачам на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Від Фермерського господарства «Агро-Борова» 23.09.2024 надійшли заперечення проти заяви позивача про забезпечення позову, за змістом яких вказує:

- посилання позивача на наявність інших судових справ не доводить розміру фактичної заборгованості перед кредиторами. Також, зауважив, що більшість цих справ знаходяться на стадії мирного врегулювання спору;

- вважає посилання позивача на розміри статутних капіталів відповідачів безпідставним, оскільки ці обставини ніяким чином не підтверджують і не спростовують загрози невиконання судового рішення. Надає фінансову звітність по підприємствам відповідачів за 2023 рік на підтвердження їх платоспроможності;

- з приводу новоствореного підприємства ТОВ «Агро Схід Україна», зазначив, що юридична особа була створена і наділена відповідними активами лише з метою розширення спектру групи їх компаній, а не з метою ухилення від виконання обов`язків кредитного договору №CLMB2021100 від 06.10.2021.

Крім того, відповідач1 вказує, що вся група компаній (ФГ «Агро-Борова», ПП Приватна агрофірма «Злагода», ФГ «Борова-Агро») займається аграрним бізнесом та має мінливий і сезонний характер доходу, який вони отримують восени після збору врожаю. Компенсацію оборотних коштів яких не вистачає навесні, здійснюється за рахунок товарного кредиту, який надають їм постачальники засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу тощо. При цьому, постачання зазначених товарно-матеріальних цінностей на умовах товарного кредиту здійснюється під певні гарантії (заставу майна, фінансові та аграрні розписки тощо). Тобто наявність нових записів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, ніяким чином не підтверджують і не спростовують загрози не виконання судового рішення.

Крім того, Фермерське господарство «Агро-Борова» зауважує, що позивач маніпулює та фактично вводить суд в оману, оскільки замовчує той факт, що його вимоги забезпечені заставою.

Суд, розглянувши заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про забезпечення позову, дійшов до таких висновків.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Так, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 136 ГПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась із позовом, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття таких заходів.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 та від 26.10.2020 у справі № 907/477/20.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок з доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на заявника.

Тобто, у даному випадку, саме на заявника покладено обов`язок доведення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з приписами статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом позову у цій справі є вимоги майнового характеру Акціонерного товариства «Сенс Банк» про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів, в загальному розмірі 11 485 219,37 гривень.

Підставою позову є неналежне виконання з боку позичальника Фермерського господарства «Агро-Борова» взятих на себе зобов`язань за умовами кредитного договору №CLMB2021100 від 06.10.2021 та Додаткових угод № 1, 2 про надання траншу, та направлено на солідарне стягнення з Фермерського господарства «Агро-Борова», ОСОБА_1 , Приватного підприємства Приватна агрофірма «Злагода», Фермерського господарства «Борова-Агро», як солідарних поручителів за Договорами поруки №CLMB2021100/1 від 06.10.2021, №CLMB2021100/2 від 06.10.2021, №CLMB2021100/3 від 06.10.2021 заборгованості тіла кредиту та частини несплачених відсотків за кредитним договором №CLMB2021100 від 06.10.2021.

Оцінюючи адекватність та співмірність обраного позивачем способу забезпечення суд враховує, що заявник просить накласти арешти на грошові кошти та на майно, що належать кожному з відповідачів окремо, а не солідарно, в межах ціни позову 11 485 219,37 гривень.

Задоволення ж господарським судом вказаної заяви фактично призведе до арешту грошових коштів (майнових активів) на загальну суму 45 940 877,48 гривень, що є вочевидь невідповідним розміру заявлених позовних вимог.

Господарський суд оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів виходить з оцінки імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

За змістом норми статті 136 ГПК України забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Позовна вимога Акціонерного товариства «Сенс Банк» стосується стягнення заборгованості за кредитним договором №CLMB2021100 від 06.10.2021.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору належне виконання Позичальником (ФГ «Агро-Борова») забезпечується:

а) неустойкою, пенею, штрафними санкціями, що передбачені цим Договором;

б) порукою Кириченка Сергія Олександровича на всю суму зобов`язань Позичальника за цим Договором та на строк дії цього Договору;

в) порукою ПП ПАФ «Злагода» на всю суму зобов`язань Позичальника за цим Договором та на строк дії цього Договору;

г) порукою ФГ «ЮГ» (ФГ «Борова-Агро») на всю суму зобов`язань Позичальника за цим Договором та на строк дії цього Договору;

ґ) заставою рухомого майна/товарів в обороті, що належать Позичальнику на праві власності.

Засоби забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов`язань, передбачені цим пунктом Договору, крім зазначеного у підпункті «а», оформлюються окремими документами, що укладаються (складаються) одночасно з цим Договором або після його укладення та іменуються надалі «Документи забезпечення».

У випадку, якщо протягом строку дії цього Договору відбудеться втрата забезпечення (у тому числі наданого третіми особами), Позичальник у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів із дня його втрати зобов`язаний надати Банку рівноцінну заміну (пункт 2.3. Договору).

Банк має право вимагати надання додаткового забезпечення або повернення Кредиту або частини Кредиту у сумі, пропорційній сумі зменшення вартості предмета застави/іпотеки, що є забезпеченням зобов`язань Позичальника за цим Договором (далі предмет застави/іпотеки), у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня направлення Банком відповідної письмової вимоги, у випадку, якщо протягом строку дії цього Договору відбудеться зменшення вартості предмету застави/іпотеки (в тому числі наданого третіми особами) (пункт 2.4. Договору).

Згідно з пунктом 4.5 Договору будь-який Транш може бути наданий Банком Позичальнику лише після виконання усіх наступних умов:

- Банку сплачені комісії, в тому числі згідно з пунктами 5.1-5.2 цього Договору;

- укладені у належній формі і набули чинності усі договори забезпечення;

- застава рухомого майна та/або майнових прав, зазначених у пункті 2.1 цього Договору, зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, і Банк має відповідний витяг зі згаданого реєстру;

Банку відшкодовані витрати, сплачені останнім за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про реєстрацію застави згідно з Документами забезпечення;

- майно, зазначене у підпункті «ґ» пункту 2.1. цього Договору, застраховане на користь Банку, договір страхування зазначеного майна набув чинності та Банку надані документи, що підтверджують набуття ним чинності;

- цей Договір після його укладення затверджений рішенням уповноваженого органу управління Позичальника, і Банку наданий оригінал такого рішення;

- загальний розмір заборгованості за цим Договором та за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №РБМВ000128 від 09.02.2021, Додатковим договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №СLМВ000206 від 26.01.2020 року до договору на комплексне банківське обслуговування №35604785 від 08.11.2018, Додатковим договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №СLМВ000405 від 20.10.2020 до договору на комплексне банківське обслуговування № 35604785 від 08.11.2018 з урахуванням суми Траншу, що запитується до видачі, не може перевищувати 20 000 000,00 (lвадцять мільйонів, 00) гривень;

- сума заборгованості по Кредиту з урахуваннями суми Траншу, що запитується до видачі, забезпечена заставою майна, зазначеного в підпункті «г» пункту 2.1. цього Договору, загальною вартістю, що становить більше ніж 120 % від суми заборгованості по Кредиту.

Виходячи з умов кредитного договору №CLMB2021100 від 06.10.2021 позивач замовчує факт укладення договору застави рухомого майна/товарів в обороті, що належать Позичальнику на праві власності.

Так, станом на день пред`явлення позову в заставі позивача перебувають:

-плуг напівнавісний оборотний Diamant 16 7 +1 L100 2019р., ринковою вартістю 1 500 0000,00 гривень;

-приміщення елеватору: бункер літ.«Б», сталь оцинкована, загальною площею 8,5 кв.м., зерносховище 900т., літ. «В», сталь оцинкована, загальною площею 60,8 кв.м., зерносховище 900т. літ. «Г», сталь оцинкована, загальною площею 60,8 кв.м. , зерносховище 900т. літ. «Д», сталь оцинкована, загальною площею 60,8 кв.м., зерносховище 900т. літ. «Е», сталь оцинкована, загальною площею 60,8 кв.м., зерносховище 900т. літ. «Ж», сталь оцинкована, загальною площею 60,8 кв.м., зерносховище 900т. літ. «З», сталь оцинкована, загальною площею 60,8 кв.м., зерносховище 900т. літ. «К», сталь оцинкована, загальною площею 60,8 кв.м., зерносховище 900т. літ. «Л», сталь оцинкована, загальною площею 60,8 кв.м., зерносховище 900т. літ. «М», сталь оцинкована, загальною площею 60,8 кв.м., зерносховище 900т. літ. «Н», сталь оцинкована, загальною площею 60,8 кв.м., бункер літ. «О», метал,- загальною площею 30,2 кв.м., бункер літ. «Р», сталь оцинкована загальною площею 55,4 кв.м., естакада під літ. «П» загальною площею 13,3 кв.м. зерносушка потужністю 80т. за 1год., обладнання для подачі та транспортування сировини, підіймач для відвантаження автомобіля в кількості 1 од., елеватори (транспортувальники) для транспортування зерна в кількості 10 од., електромотори 2,2 кВт в кількості 10 шт., електромотори 5,5 кВт в кількості 10 шт., зерносушка потужністю 80т. за 1год., трансформатори в кількості 3 шт., кімната «Пульт керування», система конусного навантаження/відвантаження, змішувач в кількості 2 од., система компресії та вентиляції ринковою вартістю понад 10 000 000,00 гривень;

-нежитлова будівля (вагова) під літ. «С», цегляна, загальною площею 4,5 кв.м. ринковою вартістю 100 000 гривень;

-земельна ділянка загальною площею 0,9759 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер земельної ділянки 6321080501:01:001:0077 ринковою вартістю 250 000,00 гривень.

Отже, вимоги позивача щодо повернення кредитних коштів вже є забезпеченими не тільки договорами поруки, а й іншими майновими цінностями.

За приписами пункту 7.1. кредитного договору №CLMB2021100 від 06.10.2021 протягом усього строку дії цього Договору Позичальник зобов`язаний надавати Банку належним чином оформлені документи, що характеризують його фінансовий стан і діяльність, перелік і строки надання яких установлені у Додатку № 1 до цього Договору.

У відповідності до пункту 10.3. Договору Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним і виконання усіх інших зобов`язань Позичальника за цим Договором у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати направлення Позичальнику відповідної вимоги у будь-якому із наступних випадків, зокрема, суттєвого порушення Позичальником цього Договору відповідно до пункту 10.2 цього Договору.

Суттєвим порушенням Позичальником цього Договору відповідно до його пункту 10.2 вважається будь-яка з наступних обставин:

- повне або часткове прострочення повернення будь-якого Траншу у термін, визначений згідно з пунктом 8.1 цього Договору;

- повне або часткове прострочення сплати процентів за користування Кредитом хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 10 (десять) і більше календарних днів;

- несплата або часткова несплата неустойки/пені/штрафних санкцій за прострочення виконання/невиконання будь-якого зобов`язання Позичальника за цим Договором, якщо таке прострочення складає 10 (десять) і більше календарних днів із дня направлення Позичальнику вимоги Банку про їх сплату;

- нецільове використання Позичальником Кредиту або будь-якої його частини;

- невиконання або неналежне виконання Позичальником зобов`язань по заміні втраченого забезпечення, та/або наданню додаткового забезпечення у випадку зменшення вартості предмету застави/іпотеки, передбачених пунктом 2.3 та/або пунктом 2.4 цього Договору,

- невиконання або неналежного виконання Позичальником протягом строку дії цього Договору будь-якого із зобов`язань, зазначених у пунктах 7.1-7.6, 11.5 цього Договору;

- недостовірність будь-якої з гарантій, наданих Позичальником Банку згідно з пунктом 3.1 та/або пунктом 3.2 цього Договору.

Аналізуючи умови кредитного договору, обставини справи, що викладені у позові, а також у заяві про забезпечення позову суд констатує таке.

Позивач протягом строку дії кредитного договору №CLMB2021100 від 06.10.2021, тобто з жовтня 2021 року по вересень 2024 року, мав можливість не видавати кредитні кошти без отримання належного забезпечення, здійснювати контроль за фінансовим станом та діяльністю Позичальника, вимагати надання додаткового забезпечення або дострокового повернення кредиту.

Натомість, позивач на власний розсуд не скористався таким правом на отримання додаткових гарантій чи забезпечень своїх вимог.

Відтак посилання заявника на ті обставини, що відповідачами 1, 2, 3 має місце укладення договорів застави за наявності невиконаного зобов`язання перед АТ «Сенс Банк» задля створення преференцій у задоволенні вимог окремих кредиторів не відповідає дійсності, так само як і не свідчить про намір приховування активів від звернення на них.

Отже, виникнення обставин обтяжень більшої частини майна відповідачів за наявності невиконаного зобов`язання перед АТ «Сенс Банк» свідчить не про їх намір ухилитись від виконання взятих на себе зобов`язань, а є наслідком бездіяльності самого позивача у реалізації власних прав.

Зменшення ж зареєстрованих прав оренди (користування) земельними ділянками: 428 та 610 записів станом на січень, 281 та 524 станом на вересень по ПП ПАФ «Злагода» та ФГ «Борова-Агро» відповідно є цілком логічним з огляду на місце розташування таких земельних ділянок по відношенню до території проведення активних бойових дій.

При цьому, заявником жодними доказами не доведено, що відповідачі 2, 3, 4 ухиляються від виконання взятих на себе зобов`язань за договорами поруки №CLMB2021100/1 від 06.10.2021, №CLMB2021100/2 від 06.10.2021, №CLMB2021100/3 від 06.10.2021 з огляду на непред`явлення позивачем до них вимог щодо погашення заборгованості до моменту звернення з позовом до суду у цій справі.

Наявність судових справ про стягнення з відповідача та/або поручителів значних сум грошових коштів не є свідченням реального існування заборгованості в такому розмірі, адже обґрунтованість вимог позивачів та дійсний розмір заборгованості буде встановлюватись судом в кожному конкретному випадку.

Посилання позивача на розміри статутних капіталів відповідачів також відхиляються судом як безпідставне, оскільки ці обставини ніяким чином не підтверджують майновий стан останніх.

Натомість, Фермерським господарством «Агро-Борова» надано фінансові звітності за 2023 рік, що доводить платоспроможність відповідачів 1, 3, 4. Так, за результатами 2023 року Фермерське господарство «Агро-Борова» має чистий прибуток 82 553,1 тис.грн., Фермерське господарство «Борова-Агро» має чистий прибуток 13 795,8 тис.грн., Приватне підприємство Приватна агрофірма «Злагода» - 5 223,8 тис.грн.

Відтак доведеним є лише посилання позивача на порушення відповідачем1 своїх зобов`язань зі своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, що саме по собі не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача1 заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Невиконання ж відповідачем1 зобов`язань за Кредитним договором стало підставою для звернення позивача до суду і є предметом судового розгляду в даній справі, а відтак ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду самої позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, оскільки є безпосереднім предметом спору.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачами дій з метою унеможливлення в майбутньому виконання судового рішення у даній справі.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування сторін визнані судом як необґрунтовані та безпідставні та такі, що не впливають на рішення суду про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статями 136-137, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» про забезпечення позову у справі №905/1197/24 - відмовити.

Ухвала набрала чинності в момент її підписання 23.09.2024.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова