Рішення

від 23.09.2024 по справі 910/4000/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2024Справа № 910/4000/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін

клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремківська 3А" про розподіл судових витрат

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремківська 3А"

про стягнення 194 917,99 грн. збитків

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2024 року Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремківська 3А" (далі - ОСББ) 194 917,99 грн збитків, посилаючись на те, що внаслідок ухилення відповідача від юридичного оформлення права постійного користування земельною ділянкою по вулиці Теремківській 3-А у місті Києві (кадастровий номер 8000000000:79:487:0056), на якій розташована будівля, позивач був позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію припинення права постійного користування земельною ділянкою по вулиці Теремківській 3-А у місті Києві, що призвело до необхідності сплати останнім земельного податку за цим об`єктом нерухомості за період часу з моменту передачі будинку до моменту звернення з даним позовом (з 01.03.2021 по 29.02.2024).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/4000/24 у задоволенні позову Комунального підприємства було відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Комунальне підприємство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Водночас, 10.06.2024 до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (сформовано у системі 08.06.2024), у якій заявник просить суд стягнути з позивача 6 500,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 19.06.2024 відкладено вирішення питання про розгляд заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремківська 3А" про розподіл судових витрат у справі у справі № 910/4000/24 до надходження матеріалів справи на адресу Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 залишено без змін. Вказаною постановою також було частково задоволено клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремківська 3А" про розподіл судових витрат у справі № 910/4000/24 та стягнуто з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремківська 3А" 2 500,00 грн судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 910/4000/24 надійшли до Господарського суду міста Києва 12.09.2024.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремківська 3А" про розподіл судових витрат, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 3 частини статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За приписами частин 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у суді першої інстанції у сумі 6 500,00 грн, до клопотання від 08.06.2024 ОСББ було додано копії: договору про надання правової допомоги № 84/19042024 від 19.04.2024, рахунку №1/84/19042024 від 19.04.2024, виставленого адвокатом Божком Андрієм Володимировичем на підставі договору, платіжної інструкції №559 від 22.04.2024, акту про надання адвокатських послуг №1 від 03.06.2024 до договору. Крім цього, в матеріалах справи наявні копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1434535, виданого 22.04.2024 на ім`я адвоката Божка А.В., а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №000539 від 10.06.2019.

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За умовами укладеного між адвокатом Божком А.В. (у тексті договору - Адвокат) та ОСББ (у тексті договору - Клієнт) договору про надання правової допомоги від 19.04.2024 №84/19042024, Адвокат зобов`язався надати Клієнту правову допомогу щодо представництва інтересів Клієнта в Господарському суді міста Києва під час розгляду справи № 910/4000/24.

У відповідності до підпункту 4.1.1. пункту 4.1. договору вартість послуг, зазначених у підпункті 1.1.1. пункту 1.1. договору, становить:

а) за ознайомлення з позовною заявою та підготовку відзиву Клієнта на позовну заяву - 4 500,00 грн;

б) за ознайомлення з відповіддю позивача на відзив Клієнта та підготовку заперечень Клієнта - 2 000,00 грн;

в) за підготовку письмових заяв та/або клопотань, та/або пояснень Клієнта з процесуальних питань під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/4000/24 - 500,00 грн.

Клієнт сплачує 100% вартості адвокатських послуг, визначених в підпункті 1.1.1. пункту 1.1. договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів із дня виставлення Адвокатом відповідного рахунку (пункт 4.2. договору).

Судом встановлено, що 03.06.2024 між Адвокатом та ОСББ було підписано та скріплено печатками акт про надання правової допомоги.

За змістом вказаного акту вбачається, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв юридичні послуги на загальну суму 6 500,00 грн, з яких:

а) за ознайомлення з позовною заявою та підготовку відзиву Клієнта на позовну заяву - 4 500,00 грн;

б) за ознайомлення з відповіддю позивача на відзив Клієнта та підготовку заперечень Клієнта - 2 000,00 грн.

Підписавши та скріпивши печатками вказаний акт, Клієнт засвідчив відсутність жодних претензій та зауважень щодо наданих послуг.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Відповідна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18.

Разом із цим, на підставі виставленого Адвокатом рахунку від 19.04.2024 №1/84/19042024 вищезазначена вартість послуг була повністю сплачена відповідачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 559 від 22.04.2024.

Отже, матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

У частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України закріплено загальне правило розподілу судових витрат.

Проте у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У пунктах 119, 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21 зроблено наступний висновок: "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Висновки, аналогічні відображеним вище, також викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Ураховуючи відсутність заперечень позивача щодо розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді першої інстанції у розмірі 6 500,00 грн.

Керуючись статтями 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремківська 3А" про розподіл судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, місто Київ, вулиця Оболонська, будинок 34; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31454734) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теремківська 3А" (03187, місто Київ, вулиця Теремківська, будинок 3А; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43897679) 6 500,00 грн (шість тисяч п`ятсот гривень 00копійок) судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Ю. Кирилюк