Ухвала

від 23.09.2024 по справі 916/1927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1927/24Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового Меленчук Т.М.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ від 17.09.2024р. про розстрочення виконання рішення по справі №916/1927/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КОПРИГ ЛТД (49128, м. Дніпро, Житловий масив Комунар, буд. 22-А, кв. 40; код ЄДРПОУ 38300290)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ (68802, Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188-А; код ЄДРПОУ 31460973)

Про стягнення 306320,67 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідачів: не з`явилися

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю КОПРИГ ЛТД звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ про стягнення заборгованості у розмірі 306320,67 грн., яка складається з пені 269606,91 грн., інфляційних втрат 14380,69 грн. та 3% річних 22333,07грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.08.2024р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КОПРИГ ЛТД задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОПРИГ ЛТД 3% річних у розмірі 22333 грн. 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 14380 грн. 69 коп., пеню у розмірі 176147 грн. 95 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2554 грн. 34 коп. В іншій частині позову відмовлено.

05.09.2024р. судом було видано наказ про примусове виконання рішення суду.

17.09.2024р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ надійшла заява про розстрочення виконання рішення по справі №916/1927/24.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2024р. призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ від 17.09.2024р. про розстрочення виконання рішення по справі №916/1927/24 до розгляду у судовому засіданні на "23" вересня 2024 р. о 12:45. Повідомлено учасників справи про судове засідання щодо розгляду заяви, призначене на 23.09.2024р. о 12:45.

18.09.2024р. до суду позивачем надано заперечення на заяву.

В обґрунтування поданої заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ було зазначено суду, що відповідач має намір виконати це рішення і виплатити на користь позивача 215416,05 грн., але в даний час він обґрунтовано не має можливості виконати вказане рішення, оскільки в період з 23.08.2023р. по 12.09.2023 р. на Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ російською федерацією було здійснено чотири атаки БПЛА типу Шахед, внаслідок чого виробничі потужності підприємства зруйновані, а підприємство призупинило свою діяльність.

За посиланням відповідача, підприємство втратило свої прибутки, було змушено звільнити більшу частину своїх працівників та відправляти людей у відпустки без збереження заробітної плати. В період часу з серпня 2023р. по вересень 2024р. у зв`язку з зупинкою виробництва кількість працівників Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ зменшилась з 82 до 8 чоловік.

Крім цього, як вказує відповідач, в 2024 році запрацював Одеський морський торговельний порт, а Ізмаїльський морський торговельний порт знизив портові платежі до такого рівня, що потенційним клієнтам стало невигідно везти свій товар в м. Рені і перевалюватись на нашому підприємстві.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ опинилось в дуже скрутному становищі, перевалка на виробничих потужностях підприємства припинилась, ми були змушені зупинити виробництво і провести переговори зі своїми контрагентами щодо реструктуризації наших боргових зобов`язань.

Відповідачем було зазначено суду, що на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ відсутні грошові кошти для виплати позивачу одразу 215416,05грн., але підприємство знайде можливість погашати заборгованість невеликими щомісячними платежами впродовж року.

Відповідно до поданої заяви, відповідач просить суд розстрочити на 12 місяців виконання судового рішення у справі №916/1927/24 про стягнення 215416,05 грн. з виплатою щомісяця 1/12 частини заборгованості відповідно до графіку, наведеного у заяві.

Надаючи заперечення щодо заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю КОПРИГ ЛТД було зазначено суду, що надані відповідачем документи зовсім не свідчать про наявність обставин, що можуть істотно ускладнити виконання рішення суду.

За посиланням позивача, додані відповідачем до заяви документи вказують лише на намагання відповідача показати складне фінансове становище, адже усі документи, якими відповідач намагається довести складне фінансове становище до документів фінансової звітності не відносяться.

Позивачем було зазначено суду, що копії звітності відповідачем до заяви про розстрочення виконання судового рішення не надані, а отже належних документів за якими можна було би встановити фінансовий стан відповідача, останнім до своєї заяви не додано.

Також, позивачем було звернуто увагу суду та зазначено, що пропонуючи провести розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців, вказуючи про важке фінансове становище відповідача станом на день звернення із цією заявою, відповідач не наводить жодних обставин, які би вказували на можливість покращення такого фінансового становища, не додає планів збільшення доходів чи інших документів, що б свідчили про можливість покращення фінансового становища у майбутньому (під час запропонованого відповідачем розстрочення виконання рішення).

Також, надаючи додаткові заперечення до суду, позивач посилався на судове рішення по справі №916/4933/23, де судом було встановлено, зокрема, що з виписки про рух коштів по рахунку в АБ «Південний» вбачається отримання заявником за період 26.03.2024р. по 08.07.2024р. коштів у розмірі 9684249,07 грн. Еквівалент 194215,79 грн. становить залишок коштів на валютному рахунку в ПАБ «БАНК ВОСТОК». Загалом за вищезазначеними виписками про рух коштів у період з 26.03.2024р. по 08.07.2024р. отримано 14000893,99 грн., з яких 1673697,22 грн. розміщено на депозитних вкладах.

Жодних пояснень на спростування доводів та тверджень позивача, відповідачем до суду надано не було.

Суд, розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21.

У зв`язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочення виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..., а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №904/5819/20, від 20.10.2022 у справі №910/3782/21, від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Позаяк, заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.

Також суд зазначає, що відповідачем, при поданні відповідної заяви про розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців, відповідно до періодів, що було зазначено у поданій заяві, не було надано відповідних доказів та не доведено суду письмовими доказами наявності у відповідача можливості виконання рішення за умови розстрочення виконання такого рішення терміном саме на 12 місяців.

Також, суд наголошує, що введення в Україні воєнного стану не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки Верховного Суду викладені у пунктах 59, 60, 61, 62 постанови від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, згідно із якими, відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Також, вирішуючи питання щодо надання розстрочення виконання рішення, судом враховується, що матеріали поданої відповідачем заяви взагалі не містять документі, які б засвідчували скрутне фінансове становище Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ, та доводи відповідача щодо неможливості виконання рішення суду через відсутність коштів не знайшли свого підтвердження.

Окрім того, судом враховано та прийнято до уваги пояснення позивача, та відповідне судове рішення, а саме ухвалу суду від 09.09.2024р. по справі №916/4933/23, за текстом якою судом зазначено, що випискою по рахунку ТОВ УКРЧЕМ в АБ ПІВДЕННИЙ за період з 26.03.2024 по 08.07.2024 та додатково наданими відповідачем договорами підтверджується, що відповідач в день надходження коштів за виконані роботи перераховував отримані грошові кошти за договорами позики ТОВ ГРАНД ТОРГ, ТОВ КИЇВ ПОЛІГРАФ СЕРВІС, ТОВ ВУСТЕР ПЛЮС, ТОВ ЕЙ ПІ ЕЛЕМЕНТ.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про те, що надання розстрочення виконання рішення в даній справі порушить баланс інтересів сторін, зокрема, не буде досягнуто мети виконання судового рішення з дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача. Розстрочення виконання судового рішення, за обставин відсутності доведення намірів боржника його добровільно виконувати, фактично сприятиме ухиленню від виконання ним свого обов`язку, а за наявності інфляційних процесів в економіці держави, суттєво та негативно вплине на фінансовий стан стягувача.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ від 17.09.2024р. про розстрочення виконання рішення по справі №916/1927/24.

Керуючись ст.ст. 331, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЧЕМ від 17.09.2024р. про розстрочення виконання рішення по справі №916/1927/24 - відмовити.

Повний текст ухвали суду складено 24 вересня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили 23 вересня 2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Т.Г. Д`яченко