Ухвала

від 23.09.2024 по справі 911/3656/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3656/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець ОМ., Студенець В.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про відвід суддів Бакуліної С.В., Баранця О.М., Студенця В.І.

у справі №911/3656/20

за позовом 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. ОСОБА_3 ,

2. ОСОБА_4 ,

3. ОСОБА_5 ,

4. ОСОБА_6 ,

5. ОСОБА_7 ,

6. ОСОБА_8 ,

7. ОСОБА_9 ,

8. ОСОБА_10 ,

9. ОСОБА_11 ,

10. ОСОБА_12 ,

11. ОСОБА_13 ,

12. ОСОБА_14 ,

13. ОСОБА_15 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харкави Оксани Віталіївни,

2. Державного реєстратора комунального підприємства «Реєстрація Плюс» ОСОБА_16 ,

3. ОСОБА_17 ,

4. ОСОБА_18 ,

5. ОСОБА_19 ,

6. ОСОБА_20 ,

7. ОСОБА_21 ,

8. ОСОБА_22 ,

9. ОСОБА_23 ,

10. ОСОБА_24 ,

11. ОСОБА_25 ,

12. ОСОБА_26 ,

13. ОСОБА_27 ,

14. ОСОБА_28 ,

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 ) звернулись до суду з позовом до Cільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький" (далі також - СВК "Новоселицький") про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом загальних зборів СВК "Новоселицький" від 10.04.2019 №10/2019, та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинену 10.04.2019 за №13561070008002541 Комунальним підприємством "Реєстрація Плюс".

2. ОСОБА_1 окремо звернувся до суду з позовом до СВК "Новоселицький" про визнання недійсним рішень загальних зборів, оформлених протоколом №10/2019 від 10.04.2019, посилаючись на порушення відповідачем установленого статутом СВК "Новоселицький" порядку скликання та проведення загальних зборів членів кооперативу, а також на відсторонення його оскаржуваним рішенням від посади голови правління, чим у незаконній спосіб позбавлено членства у СВК "Новоселицький".

3.Господарський суд Київської області ухвалою від 26.04.2021 об`єднав справу №911/1727/19 зі справою №911/3656/20 для спільного розгляду в одну справу №911/3656/20.

4.Господарський суд Київської області рішенням від 29.07.2021 у справі №911/3656/20, мотивувальну частину якої Північний апеляційний господарський суд змінив постановою від 13.12.2022, у задоволенні позову відмовив повністю.

5.Верховний Суд у складі колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Губенко Н.М. постановою від 04.05.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2021 у справі №911/3656/20 скасував. Справу №911/3656/20 передав на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

6.Господарський суд Київської області рішенням від 05.10.2023 позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнив повністю. Визнав недійсним рішення загальних зборів членів СВК "Новоселицький", оформлене протоколом №10/2019 загальних зборів членів СВК "Новоселицький" від 10.04.2019, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харкавою О.В. та зареєстровано в реєстрі за №№580, 581. Скасував державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, вчинену 10.04.2019 за №13561070008002541 Комунальним підприємством "Реєстрація Плюс". Стягнув з СВК "Новоселицький" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 4 204 грн судового збору.

7.Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.01.2024 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі №911/3656/20 разом з доданими до неї матеріалами повернув ОСОБА_25 .

8. ОСОБА_25 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у цій справі та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

9.Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.01.2024 для розгляду справи №911/3656/20 визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.

10.Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І. ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі №911/3656/20 скасував. Справу №911/3656/20 направив для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

11.Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.07.2024 у справі №911/3656/20 рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 у справі №911/3656/20 скасував. Прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь СВК "Новоселицький" та ОСОБА_25 по 3 153 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнув з ОСОБА_2 на користь С.В. "Новоселицький" та ОСОБА_25 по 3 153 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

12. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у справі №911/3656/20.

13.Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.08.2024 для розгляду справи №911/3656/20 передано колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.

14.Верховний Суд ухвалою від 09.09.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 у справі №911/3656/20. Призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.09.2024 об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.

15.23.09.2024 на електронну пошту Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід суддів Бакуліної С.В., Баранця О.В., Студенця В.І.

16.Вказана заява мотивована (1) порушенням порядку визначення складу суду (колегії суддів) для розгляду справи, так як для визначення складу суду у цій справі (після її нового розгляду судом нижчої інстанції) необхідно було провести автоматизований розподіл, а не здійснювати передачу справи раніше визначеному складу суду; (2) наявністю у судді Баранця О.М. сформованої правової позиції у цій справі з огляду на те, що він вже здійснював розгляд цієї справи, за результатами чого її було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

17.Відповідно до частин першої - третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

18.Розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід суддів Бакуліної С.В., Баранця О.В., Студенця В.І., яка надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, яке призначене на 25.09.2024, Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І., який в силу вищенаведеної норм є судом (складом суду), що розглядає справу, дійшов висновку, що вказана заяви є необґрунтованою та в її задоволенні необхідно відмовити з огляду на таке.

19.Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.

20.В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

21.Відповідно до частини першої статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

22.Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

23.Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

24.Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

25.Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

26.У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено:

- справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім`ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (пункту 28);

- будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім`ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв`язкам впливати на будь-яке судове рішення (пункт 29);

- іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (пункт 30);

- якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (пункт 55);

- неупередженість пов`язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об`єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (пункт 56);

- суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов`язків суддя не виявляє належної об`єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (пункт 61);

- суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов`язками (пункт 66);

- для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об`єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам`ятати, що від нього вимагають очевидної об`єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (пункт 87).

27.У заяві про відвід суддів Бакуліної С.В., Баранця О.М., Студенця В.І. заявники з посиланням на пункт 4 частини першої статті 35 ГПК зазначають про порушення порядку визначення складу суду (колегії суддів) для розгляду цієї справи, а саме вказують, що справа повинна була бути передана складу суду, визначеному за результатами автоматизованого розподілу, а не раніше визначеному складу суду.

28.Згідно з частиною другою статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.

29.Відповідно до частини третьої статті 6 ГПК визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

30.Визначення складу господарського суду унормовано статтею 32 ГПК, згідно з частиною першою якої визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

31.Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частини друга, третя наведеної статті).

32.Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дев`ятнадцята статті 32 ГПК).

33.Розділом VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, з відповідними змінами та доповненнями (далі - Положення), визначено порядок автоматизованого розподілу судових справ між суддями, відповідно до якого первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом: первісного розподілу справи; додаткового визначення суддів; передачі судової справи на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду; заміни судді в колегії або основного судді; повторного розподілу справи; передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті.

34.З метою введення в дію змін, унесених до процесуального законодавства, приведення Положення у відповідність із нормами процесуального законодавства Пленум Верховного Суду прийняв постанову від 14.12.2017 №8 "Про затвердження Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суду" (далі - Тимчасові засади).

35.Згідно з пунктом 1.3 Тимчасових засад збори суддів касаційного суду для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначають у разі необхідності особливості застосування засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.

36.Відповідно до пункту 3.5 Тимчасових засад у судовій справі, що надійшла до касаційного суду як суду касаційної інстанції після нового її розгляду судом нижчої інстанції, АСДС визначає суддю-доповідача між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

37.Користуючись наданим Тимчасовими засадами правом, збори суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняли рішення від 31.01.2022 №3, згідно з яким касаційні скарги, що надійшли після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції, після її розгляду палатою, об`єднаною палатою та Великою Палатою, передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів).

38.Наведене свідчить, що в загальному порядку визначення судді-доповідача (складу суду) для розгляду касаційної скарги у випадку надходження справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції здійснюється шляхом автоматизованого розподілу цієї судової справи між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності).

39.Водночас, касаційні скарги, які надійшли в межах однієї справи після здійснення такого автоматизованого розподілу судової справи та визначення судді-доповідача у цій справі, передаються на розгляд саме раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду), крім зазначених вище випадків.

40.Вказане узгоджується з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2019 №3, згідно з яким судову справу, що надійшла до касаційного суду після направлення її для продовження розгляду судом нижчої інстанції, автоматизована система документообігу суду розподіляє шляхом передачі на розгляд раніше визначеному складу суду.

41.З огляду на наведене та враховуючи, що ця справа вже перебувала у провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І., який за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_25 скасував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 та направив справу №911/3656/20 для продовження розгляду, а не на новий розгляд, касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цій справі підлягала передачі модулем автоматичного розподілу раніше визначеному складу суду, а не складу суду, визначеному шляхом автоматизованого розподілу, як стверджують заявники.

42.Отже, розподіл касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цій справі №911/3656/20 відбувся відповідно до приписів Положення, Тимчасових засад та рішення зборів суддів, оскільки автоматизований розподіл цієї судової справи після їх нового розгляду судом першої інстанції відбувся ще 31.01.2024, про що свідчить протокол автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.01.2024.

43.Вказуючи на наявність у судді Баранця О.М. сформованої правової позиції у цій справі з огляду на те, що він вже здійснював розгляд цієї справи, за наслідками якого її було передано на новий розгляд до суду першої інстанції, заявники не наводять конкретної підстави, з кола визначених статтею 35 ГПК, для відводу цього судді, проте з контексту цієї заяви вбачається, що заявники по суті не згодні з позицією колегії суддів за участі судді Баранця О.М. щодо передачі цієї справи на новий розгляд, вказуючи на те, що відповідне викликає сумніви в неупередженості такого судді.

44.Втім, норми частини четвертої статті 35 ГПК імперативно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

45.Процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

46.Відтак, здійснення суддею Баранцем О.М. розгляду цієї справи та прийняття за наслідками такого розгляду постанови про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не свідчить про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість цього судді та не є підставою для його відводу відповідно до наведених норм ГПК від розгляду цієї справи.

47.З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені заявниками доводи є такими, що не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів та могли б бути підставою для їх відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК, відтак у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід суддів Бакуліної С.В., Баранця О.М., Студенця В.І. від розгляду цієї справи №911/3656/20 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід суддів Бакуліної С.В., Баранця О.М., Студенця В.І. від розгляду цієї справи №911/3656/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.М. Баранець

В.І. Студенець