Ухвала

від 24.09.2024 по справі 917/1884/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1884/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024

у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Росток"

до Кременчуцької районної державної (військової) адміністрації та Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області,

тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,

про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації, визнання права користування,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Росток" (далі - СГ "Росток", позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької районної державної (військової) адміністрації (далі - Кременчуцька РДА) та Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Градизька селищна рада, скаржник), в якому просило:

- визнати недійсним (нечинним) розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради";

- визнати недійсним (нечинним) розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства "Росток" Матвійцю С. М. на території Броварківської сільської ради";

- визнати недійсним договір оренди землі від 13.12.2011, укладений між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 51,00 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 № 532060004005563;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер: 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га;

- визнати право постійного користування за СГ "Росток" на земельну ділянку площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею від 26.02.1996 серія III - ПА № 007526, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 982.

Господарський суд Полтавської області рішенням від 13.02.2024, з урахуванням ухвали від 26.02.2024, позовні вимоги задовольнив.

Суд виходив з того, що:

- розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 та від 26.05.2008 № 321 порушують права позивача та є недійсними (нечинними);

- договір оренди землі від 13.12.2011 порушує права позивача;

- позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 5320680700:00:005:0099 підлягає задоволенню, оскільки це відновить право позивача сформувати земельну ділянку в координатах, межах та конфігурації земельної ділянки площею 50,9811 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею від 26.02.1996 серія ІІІ - ПА № 007526 на підставі технічної документації № 12411-т із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) СГ "Росток" та зареєструвати у встановленому законом порядку право постійного користування;

- позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки він дізнався про заперечення (порушення) його права відповідачами 04.09.2023.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.07.2024 апеляційну скаргу селищної ради задовольнив частково. Скасував рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 в частині:

- визнання недійсним (нечинним) розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991;

- визнання недійсним (нечинним) розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321;

- визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, укладеного між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер: 5320680700:00:005:0099, площею 51,00 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 № 532060004005563;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га.

Прийняв в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Мотивував тим, що:

- позивач був обізнаний про прийняття Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області розпоряджень від 19.11.2007 № 991 та від 26.05.2008 № 321, з моменту їх прийняття, а також про укладення оскаржуваного договору оренди землі від 13.12.2011 з моменту його укладення ОСОБА_2 , тому строк позовної давності слід рахувати з дня прийняття відповідних розпоряджень та укладення договору оренди землі відповідно;

- вимога позивача про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011.

05.08.2024 Градизька селищна рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.

Верховний Суд також зазначає, що повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги урегульовані статтею 308 ГПК України.

Так, за змістом частини першої цієї статті суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1- 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 в частині визнання права постійного користування за СГ "Росток" земельної ділянки площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею від 26.02.1996 серія III - ПА № 007526, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 82 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.

При цьому, колегія суддів зауважує, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 було залишено без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 в оскаржуваній частині, однак рішення суду першої інстанції скаржник не просить скасувати в цій частині, хоча і просить постановити нове рішення.

Згідно з частиною першою статті 300 ГПК України у касаційному порядку судові рішення переглядаються в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Отже, у разі прийняття судом касаційної інстанції нового рішення про задоволення вимог касаційної скарги це призвело б до наявності у даній справі двох суперечливих рішень, що не узгоджується із визначеними ГПК України завданнями господарського судочинства.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги, що будуть узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 300, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 917/1884/23 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про такі направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 917/1884/23 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач