УХВАЛА
11 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/1884/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області
на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 та
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024
у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Росток"
до Кременчуцької районної державної (військової) адміністрації та Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,
про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації, визнання права користування,
ВСТАНОВИВ:
30.08.2024 Градизька селищна рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024.
Верховний Суд ухвалою від 23.10.2024 повернув касаційну скаргу Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024.
Верховний Суд постановою від 06.11.2024 касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Росток" залишив без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
11.11.2024 Градизька селищна рада Кременчуцького району Полтавської області повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 305 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
За положенням статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Скаржник у тексті повторно поданої касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зауважує, що:
- відсутній процесуальний механізм оскарження ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги;
- представник скаржника - адвокат Фєдосєєв Д. О. перебував на лікарняному у період з 28.10.2028 по 08.11.2024.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини значного пропуску позивачем строку на касаційне оскарження не є поважними.
Верховний Суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно із частиною третьою статті 292 ГПК України Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 917/1884/23 залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про такі направлення.
4. Роз`яснити, що наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали передбачені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123713427 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Рогач Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні