Ухвала

від 09.09.2024 по справі 917/1884/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1884/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Росток"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024

у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Росток"

до Кременчуцької районної державної (військової) адміністрації та Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області,

тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,

про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації, визнання права користування,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Росток" (далі - СГ "Росток", позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької районної державної (військової) адміністрації (далі - Кременчуцька РДА) та Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - селищна рада), в якому просило:

- визнати недійсним (нечинним) розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою при передачі в оренду земельних ділянок державної власності на території Броварківської сільської ради";

- визнати недійсним (нечинним) розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства члену селянського фермерського господарства "Росток" ОСОБА_2. на території Броварківської сільської ради";

- визнати недійсним договір оренди землі від 13.12.2011, укладений між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 51,00 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 № 532060004005563;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер: 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га;

- визнати право постійного користування за СГ "Росток" на земельну ділянку площею 51,00 га, за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, Градизька селищна рада (територія колишньої Броваркіської сільської ради Глобинського району Полтавської області), на яку було видано Державний акт на право постійного користування землею від 26.02.1996 серія III - ПА № 007526, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 982.

Господарський суд Полтавської області рішенням від 13.02.2024, з урахуванням ухвали від 26.02.2024, позовні вимоги задовольнив.

Суд виходив з того, що:

- розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991 та від 26.05.2008 № 321 порушують права позивача та є недійсними (нечинними);

- договір оренди землі від 13.12.2011 порушує права позивача;

- позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 5320680700:00:005:0099 підлягає задоволенню, оскільки це відновить право позивача сформувати земельну ділянку в координатах, межах та конфігурації земельної ділянки площею 50,9811 га, з цільовим призначенням: для ведення фермерського господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею від 26.02.1996 серія ІІІ - ПА № 007526 на підставі технічної документації № 12411-т із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) СГ "Росток" та зареєструвати у встановленому законом порядку право постійного користування;

- позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки він дізнався про заперечення (порушення) його права відповідачами 04.09.2023.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.07.2024 апеляційну скаргу cелищної ради задовольнив частково. Скасував рішення Господарського суду Полтавської області від 13.02.2024 у справі № 917/1884/23 в частині:

- визнання недійсним (нечинним) розпорядження голови Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 19.11.2007 № 991;

- визнання недійсним (нечинним) розпорядження Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.05.2008 № 321;

- визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011, укладеного між Глобинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер: 5320680700:00:005:0099, площею 51,00 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Глобинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2012 № 532060004005563;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га.

Прийняв в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишив без змін.

Мотивував тим, що:

- позивач був обізнаний про прийняття Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області розпоряджень від 19.11.2007 № 991 та від 26.05.2008 № 321, з моменту їх прийняття, а також про укладення оскаржуваного договору оренди землі від 13.12.2011 з моменту його укладення ОСОБА_2 , тому строк позовної давності слід рахувати з дня прийняття відповідних розпоряджень та укладення договору оренди землі відповідно;

- вимога позивача про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 5320680700:00:005:0099, площею 50,9811 га є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 13.12.2011.

20.08.2024 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо виключних випадків, які є підставою для подання касаційної скарги

Згідно із частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі виключного випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 256, 261 Цивільного кодексу України (початок перебігу позовної давності у правовідносинах, пов`язаних із захистом права постійного користування Фермерського господарства (далі - ФГ)) у подібних правовідносинах.

Крім цього, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо того, чи свідчать дії окремого члена ФГ, який не був уповноважений та не є головою ФГ, не отримував свідоцтва про право на спадщину за законом щодо прав та обов`язків засновника ФГ, про обізнаність та схвалення таких дій з боку юридичної особи - Фермерського господарства.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що скаржник не зазначає щодо якої саме норми права (пункт, частина, стаття), на його думку, відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

При касаційному оскарженні судових рішень у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити зазначення норми права (пункт, частина, стаття), щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Верховний Суд зазначає, що скаржник не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно належним чином обґрунтувати випадок, передбачений пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Росток" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 917/1884/23 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 917/1884/23 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач