Ухвала

від 23.09.2024 по справі 202/8912/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/8912/24

Провадження № 1-кс/202/6481/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42024042050000051 від 26.06.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився у с. Миропіль, Солонянського району, Дніпропетровської області, військовослужбовцю за призивом під час мобілізації ВЧ НОМЕР_1 , військове звання солдат, стрілець-помічник гранатометника піхотного відділення піхотного взводу піхотної роти піхотного батальйону, раніше не судимому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2

ВСТАНОВИВ:

Слідча звернулася до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивувала тим, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042020000051 від 26.06.2024.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи особою, яка займається обслуговуванням автомобілів на території Автомобільного комплексу «Pitline», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , 15.06.2024 року приблизно о 15:30 години отримав від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для надання послуг із хімчистки салону автомобіля на території боксу автомобільної мийки вказаного комплексу, автомобіль марки «BMW SERIES 430 I GRAN COUPE 2022», чорного кольору, номер шасі: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 разом з ключами до нього.

В подальшому, 16.06.2024 року приблизно о 20:20 години ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючись злочинним наміром на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою розважитись шляхом екстремального керування автомобілем, шляхом запуску двигуна за допомогою отриманого раніше від ОСОБА_9 ключа, усвідомлюючи, що ніякого дозволу здійснювати виїзд на автомобілі за межі автомийки він не отримував, встановив контроль над автомобілем та здійснив рух з першочергового місця перебування транспортного засобу, виїхавши за межі боксу, розташованого на території автомийки, тим самим заволодів транспортним засобомавтомобілем марки «BMW SERIES 430 I GRAN COUPE 2022», чорного кольору, номер шасі: НОМЕР_2 , ринкова вартість якого на момент викрадення становила 1785 343,03 грн (один мільйон сімсот вісімдесят п`ять тисяч триста сорок три грн. 03 коп.), що у тисячу сто сімдесят дев`ять разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, таким чином здійснивши протиправне вилучення транспортного засобу всупереч волі його власника та користувача.

Продовжуючи свою кримінально-протиправну діяльність, в той же час, ОСОБА_4 на викраденому автомобілі марки «BMW SERIES 430 I GRAN COUPE 2022», чорного кольору, номер шасі: НОМЕР_2 , рухався по території АК «Pitline», у напрямку виїзду з території автомийки. Не впоравшись з керуванням ОСОБА_4 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, вчинивши наїзд на металевий паркан, в результаті чого механічно пошкодив вказаний автомобіль, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди, яка становить 839 527,30 грн (вісімсот тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять сім грн. 30 коп.).

21.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні злочину підтверджується зібраними відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.

Також зазначила, що у ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

У зв`язку із наявністю вищевказаних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, є необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, про що і просив слідчого суддю.

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу, оскільки усі заявлені у клопотанні ризики є лише припущенням прокурора. Крім того зазначив, що підозра є необґрунтованою. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Захисник адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію підозрюваного та додатково пояснив, що прокурором не доведена наявність ризиків. Крім того, просив слідчого суддю під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу врахувати, що додані до клопотання матеріали спростовують доводи клопотання, оскільки досудовим розслідуванням не здобуто доказів того хто саме є власником транспортного засобу, його вартості, а також залишено поза увагою той факт, що ОСОБА_4 не вчиняв та не міг вчинити інкримінований йому злочин. Просив у задоволенні клопотання відмовити або обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені №42024042050000051 від 26.06.2024.

21.08.2024 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, за обставин викладених вище.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, у відповідності до ст. 178КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Станом на 23.09.2024 у судовому засіданні прокурором доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, а саме: показаннями свідків та потерпілої, які викладені у відповідних протоколах; протоколах оглядів, тощо.

Отже, існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин.

При цьому слідчий суддя зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що необхідні для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення.

Як вбачається з пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту достатніх підстав (доказів). У цьому контексті необхідно з`ясувати яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В даномувипадку,під часрозгляду клопотанняпрокурором доведено,що існуєобґрунтована підозрау вчиненні ОСОБА_4 злочину,але незнайшли свогопідтвердження доводиклопотання щодонаявності ризикупереховування,оскільки підчас судовогорозгляду клопотанняслідчим суддеювстановлено,що після16.06.2024(датавчинення злочину) ОСОБА_4 призваний долав ЗСУпід часмобілізації,на особливийперіод і станом 23.09.2024 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , військове звання солдат, стрілець-помічник гранатометника піхотного відділення піхотного взводу піхотної роти піхотного батальйону, що з урахуванням Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджено Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, зі змінами та доповненнями, а також Статутів Збройних Сил України, виключає можливість ОСОБА_4 на власний розсуд покидати військову частину, змінювати своє місце перебування.

Також слідчий суддя зазначає, що між повідомленням про підозру та зверненням до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу минув місяць, але матеріали клопотання не містять жодного доказу на підтвердження вчинення спроб ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування або суду.

Слідчим суддею також враховано існування інших факторів, які можуть свідчити про відсутність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу слідства та суду, зокрема, про наявність законодавчих перешкод для нього покинути територію України, оскільки він є тридцятирічним чоловіком.

У той же час слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведена наявність ризику впливу на свідків.

Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного на свідків, слідчий суддя ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному, але мають безпосередній зв`язок із його особою.

З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 , може впливати на свідків та переконати їх змінити свої показання.

Тому, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик незаконного впливу на свідків існує.

Інших ризиків слідчим суддею не встановлено.

Також слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі встановлення винуватості підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків за місцем постійного проживання; відсутність судимостей та позитивні характеристики за місцем служби та проживання.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, а також наявність ризику, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 3 частини першою статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Однак, враховуючи, що підозрюваний має постійне місце проживання, має неповнолітню дитину, проходить військову службу за мобілізацією, то на думку слідчого судді стороною обвинувачення не наведено достатніх мотивів щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику.

За наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК, слідчий суддя, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Приписами ч.1 ст.181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Однак, враховуючи, що ОСОБА_4 перебуває на військовій службі слідчий суддя вважає неможливим застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки перебування під домашнім арешту на території військової частини у особливий період та передання військовослужбовця під нагляд командування не передбачено Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яке затверджено Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даному випадку слідчий суддя вважає,що враховуючифактичні обставинивчинення кримінальногоправопорушення,майновий станпідозрюваного,сукупний річнийдохід якогоза 2023рік склав85370,00грн (підтверджуєтьсядовідкою ОК-5), відсутністьу ньогота членівйого сім`їнерухомого майнаабо цінногорухомого майна(підтверджуєтьсяпоказаннями свідка ОСОБА_10 ),до підозрюваногонеобхідно застосуватизапобіжний західу виглядізастави урозмірі 80розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.На думкуслідчого судді,такий розмірзастави розумноі пропорційноспіввідноситься зобставинами вчиненнякримінального правопорушення,та зможезабезпечити належнуповедінку підозрюваного,запобігти ризикамкримінального провадженнята неє завідомонепомірним длянього зурахуванням його майнового стану.

При цьому слідчий суддя наголошує, що розмір застави спрямований не на відшкодування шкоди, завданої злочином, а на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки.

Статтею 131КПК України запобіжні заходи віднесені до заходів забезпечення кримінального провадження, які відповідно до ч. 3 ст.132КПК застосовуються у разу доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного степеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступень втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання постановленого завдання.

Таким чином, частиною 3 ст.132КПК встановлено три групи обставин, недоведеність яких усуває застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Тягар доказування перед слідчим суддею, судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора, як на суб`єктів, які здійснюють кримінальне провадження.

Враховуючи викладене, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, але до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193,194 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 грн. 00 коп. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися з іншими учасниками даного кримінального провадження.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею до 21.10.2024.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому або прокурору.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному, прокурору негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали слідчий суддя склав 25.09.2024

Слідчий суддя ОСОБА_1