Ухвала

від 29.10.2024 по справі 202/8912/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1829/24 Справа № 202/8912/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Дніпро апеляційнускаргу прокурораСлобожанської окружноїпрокуратури Дніпропетровськоїобласті ОСОБА_6 ,подану наухвалу слідчогосудді Індустріальногорайонного суду міста Дніпропетровська від 23 вересня 2024 року, якою щодо підозрюваного за ч. 3 ст. 289 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призивом під час мобілізації ВЧ НОМЕР_1 , військове звання солдат, стрілець-помічник гранатометника піхотного відділення піхотного взводу піхотної роти піхотного батальйону, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає: АДРЕСА_3 , раніше не судимому

обрано запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням на підозрюваного обов?язків, передбачених ст. 182 КПК України,

встановила:

Вказаною ухвалою від 23 вересня 2024 року обрано ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка мотивована обґрунтованою підозрою стосовно ОСОБА_8 та ризиків, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків. При визначені розміру застави слідчий суддя виходив із положень ст. 182 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення слідчого судді та постановити нове, яким застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі 278 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовані тим, що слідчий суддя не врахував суму ринкової вартості автомобіля, який пошкоджено, а також достатньо не взяв до уваги наявність ризиків, тому висновки про можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу є помилковими.

В апеляційному суді прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги.

Захисник та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали клопотання, мотиви слідчого судді, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно до змісту ч.1 ст. 404 КПК України, апеляційний перегляд здійснюється в межах апеляційної скарги.

У відповідності дост. 131 КПК Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.

Із матеріалів провадження видно, що ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42024042020000051, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.( а.с. 6-7)

21 серпня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.( а.с.115-122)

Слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановив обґрунтованість підозри за ч.3 ст. 289 КК України та наявність ризиків, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків, що в апеляційній скарзі не оспорюється, тому апеляційним судом не перевіряється.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає про наявність також ризику можливого знищення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, але такий ризик слідчий суддя не встановив і недоведений він під час апеляційного перегляду, з тих підстав, що досудове розслідування тримає майже пів року до матеріалів клопотання долучені докази, а посилання слідчого, що орган досудового розслідування не знайшов жодного прямого відеозапису події за 16 червня 2024 року, не свідчить про його наявність, оскільки де доведено факту можливого його існування.

Окрім того, в сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення клопотання у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 , який має неповнолітню дитину, постійне місце проживання, проходить військову службу за мобілізацією, раніше не судимий, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

З урахуванням зібраних по справі доказів, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави буде достатнім для забезпечення підозрюваним ОСОБА_8 належної поведінки та запобіганню встановлених ризиків.

Стосовно доводів апеляційної скарги прокурора щодо визначеного розміру застави, то апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України, застава є одним із запобіжних заходів і полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відповідно до вимог ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Внесення грошових коштів є невід`ємною складовою запобіжного заходу у вигляді застави. Саме цією сумою грошових коштів забезпечується належна процесуальна поведінка підозрюваного. Без фактичного внесення грошових коштів застава по суті зводиться до особистого зобов`язання, адже не забезпечується можливість застосування кримінально-процесуальної відповідальності в вигляді можливості звернення застави в дохід держави при порушенні її умов. За таких обставин застава втрачає дієвість в розумінні частини 1статті 182 КПК.

У той же час, слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 пункту 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його невиконання.

Колегія суддів вважає, що за матеріалами клопотання є достатньо підстав для застосування відносно ОСОБА_8 , застави в розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, визначаючи розмір застави, слідчим суддею обґрунтовано враховано, обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який в 2023 році отримав доходу в сумі 85 370 грн, що підтверджується довідкою ОК-5, відсутність у членів його сім`ї нерухомого майна або цінного рухомого майна, що видно з письмових пояснення свідка ОСОБА_9 .

Посилання прокурора на ринкову вартість автомобіля не є підставою для збільшення розміру застави ОСОБА_8 враховуючи особу останнього і його майновий стан.

Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку про визначення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який здатен забезпечити досягнення дієвості даного кримінального провадження та не є непомірним для підозрюваного.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись статтями 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 23 вересня 2024 року про обрання запобіжний захід у вигляді застави щодо підозрюваного за ч.3ст.289КК України ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4