Рішення

від 04.12.2007 по справі 13/404-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е

м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 грудня 2007 р.                             Справа 13/404-06

Господарський

суд Вінницької області у складі:

Головуючого

судді                  В. Білоуса

При

секретарі судового засідання А. Логінові

за

участю представників:

позивача

за

первісним

позовом,

відповідача

за зустрічним : М. Древіцький - за довіреністю;

відповідача за

первісним

позовом,

позивача

за зустрічним    : ОСОБА_2,

ОСОБА_3 - за довіреностями.

Місце

розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому

засіданні  справу за позовом  Калинівського сільського споживчого

товариства (вул.. Леніна, 2, м. Калинівка, Вінницька область, 22400) до

приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і/к НОМЕР_1) про визнання неукладеним

договору здачі в оренду основних засобів від 01.01.2003 р. між приватним

підприємцем ОСОБА_1 та Калинівським сільським споживчим товариством  на новий строк 2006 р. і про виселення

приватного підприємця із займаного приміщення, магазину № 35 в селі Байківка,

Калинівського району та за зустрічним позовом суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Калинівського сільського

споживчого товариства (вул.. Леніна, 2, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)

про визнання не підписаним договору здачі в оренду основних засобів від

01.01.2003 р. з строком дії до 31.12.2003 р., -

ВСТАНОВИВ :

Позивач за первісним позовом від

позовних вимог про визнання неукладеним договору здачі в оренду основних

засобів від 01.01.2003 р. на новий строк відмовився. Відмова від цих позовних

вимог судом приймається як така, що не суперечить закону і матеріалам справи та

не порушує нічиїх охоронюваних законом інтересів. Чинним законодавством не

передбачено такого способу захисту прав, як визнання договору неукладеним. Тому

вимога про це, не може бути самостійним предметом позовних вимог. Факт

неукладеності може встановлюватись судом при вирішені спору про право цивільне.

Тому провадження у справі щодо вимог про визнання неукладеним договору здачі в

оренду основних засобів від 01.01.2003 р. на новий строк 2006 р. підлягає

припиненню згідно п. 4 ст. 80 ГПК України.

В судовому засіданні представник

позивача за первісним позовом подав заяву про зміну предмету та підстав позову,

в якій просить договір здачі в оренду основних засобів від 01.01.2003 р.

укладений між Калиновським ССТ та приватним підприємцем ОСОБА_1 розірвати.

Вказане клопотання мотивоване тим, що позивач в 2004 р. звертався з листами,

претензіями до відповідача за первісним позовом про збільшення орендної плати

за приміщення. Оскільки, на ці пропозиції не було реагування, вважає це

відмовою від орендної плати в нових розмірах та є підставою для розірвання

договору оренди.

Представник відповідача за первісним

позовом (О.Якименко) проти вказаного клопотання заперечив покликаючись на те,

що воно суперечить ст. 22 ГПК України.

Клопотання позивача за первісним

позовом, викладене в листі № 47 від 03.12.2007 р. не підлягає задоволенню,

оскільки згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі

має право змінити щось одне - предмет або підстави позову. Закон не дозволяє

змінювати одночасно і предмет, і підстави позову.

Представником відповідача за первісним

позовом подане клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з

необхідністю надання вказаних в ухвалі від 03.12.2007 р. доказів. Представник

позивача за первісним позовом не заперечував проти цього клопотання.

Вказане клопотання не підлягає

задоволенню, оскільки, суд вважає, що відсутність доказів, витребуваних ухвалою

від 03.12.2007 р., не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В клопотанні не вказано, які обставини і якими конкретними доказами відповідач

за первінисм позовом може їх підтвердити.

Представник відповідача за первісним

позовом подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи на вирішення

якої поставити питання: «чи підписував ОСОБА_4 договір від 01.01.2003 р. зі

строком дії до 31.12.2003 р.». З огляду на пояснення керівника позивача за

первісним позовом від 04.12.2007 р., згідно яких він схвалює договір здачі в оренду

від 01.01.2003 р. зі строком дії до 31.12.2003 р. та положення ст. 63 ЦК УРСР

(чинне на момент підписання договору від 01.01.2003 р.), згідно якої угода,

вчинена від імені іншої особи особою не вповноваженою на вчинення угоди,

створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки для особи, яку

представляють лише у випадку наступного схвалення. Суд не вбачає доцільності в

призначенні судової почеркознавчої експертизи для з'ясування того, чи належить

підпис ОСОБА_4 в примірнику договору оренди від 01.01.2003 р. зі строком дії до

31.12.2003 р.

Представник позивача за первісним

позовом позовні вимоги про виселення з приміщення підтримав. Пояснив, що в 2004

р., 2005 р. звертався до відповідача за первісним позовом з приводу укладення

нового договору оренди в зв'язку з тим, що орендар платив 250 грн. за оренду

приміщення і вважав, що він отримав в оренду 49 кв.м. приміщення, а позивач

вважає, що орендар орендує 109 кв.м. і вартість оренди відповідно має складати

650 грн. Неузгодженість між сторонами питання щодо розміру орендної плати і як

похідне, розміру орендної оплати, вважає першочерговою причиною виникнення

спору.

Зустрічні позовні вимоги не визнав,

пояснив, що схвалює договір оренди від 01.01.2003 р. зі строком дії до

31.12.2003 р.

Представники відповідача за первісним

позовом проти первісного позову заперечував, а зустрічний позов підтримав.

Пояснили, що договір оренди від 01.01.2003 р. зі строком дії до 31.12.2003 р.

ОСОБА_4, яка на дату вказану в договорі - 01.01.2003 р., працювала головою

правління Калиновського ССТ, не підписувався, а підписувався договір оренди в

якому строк дії договору вказаний до 31.12.2008 р. з виправленням року з 2003

р. на 2008 р. в зв'язку з помилковим зазначенням строку дії договору до

31.12.2003 р.. Представник відповідача за первісним позовом (Т.Гедз) пояснила,

що договір оренди від 01.01.2003 р. зі строком дії до 31.12.2008 р. буд

укладений про оренду тільки 49 кв.м. площі на першому поверсі магазину.

Покликався на те, що судом касаційної інстанції встановлено факт укладення

договору до 31.12.2008 р.. Тому, представник згідна на врегулювання спору

шляхом підписання угоди в якій би сторони підтвердили, що договір діє до

31.12.2008 р. і орендарю передається в оренду 49 кв.м., а не 106 кв.м. площі,

як вказує орендодавець та визначили загальний розмір орендної плати із розміру

орендної площі 49 кв.м., а не 106 кв.м. Представник позивача за первісним

позовом із пропозицією на цих умовах не погодився.

Заслухавши пояснення представників

сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши надані в справу докази, надавши

їм юридичну оцінку, суд на підставі ст. 153 ЦК УРСР (чинний на момент

підписання договорів оренди від 01.01.2003 р. (03.01.2003 р.) як зі строком дії

до 31.12.2003 р. так і до 31.12.2008 р., п. 3 ч. 2 ст. 16, ст. 391 ЦК України,

ст. 43 ГПК України прийшов до висновку про, те, що первісний позов про

виселення з приміщення підлягає задоволенню, а провадження у справі за

зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди від 01.01.2003 р. зі

строком дії до 31.12.2003 р., мотивованого підписанням його головою правління

Калиновського ССТ О.В.Волосенко підлягає припиненню, згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК

України за відсутністю предмету спору.

До такого висновку суд прийшов з огляду

на таке:

Позивачем за первісним позовом в обґрунтування

позовних вимог надано договір здачі в оренду основних засобів від 01.01.2003 р.

зі строком дії з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р.. Відповідач за первісним

позовом заперечує підписання цього договору керівником Калиновського ССТ

-ОСОБА_4 і в обґрунтування своїх заперечень та доводів за зустрічним позовом

надав примірник договору здачі в оренду основних засобів підписаного 01.01.2003

р. в якому п.6.1 термін дії виправлений з «03 січня 2003 р. по 31 грудня 2003

р.» на 01 січня 2003 р. по 31 грудня 2008 р.»і після 2008 р. в дужках написано

(п'ять). В обґрунтування своїх доводів і заперечень покликався на обставини

встановлені постановою про відмову у відкритті кримінальної справи від

20.06.2006 р., затвердженої начальником Калиновського РВ УМВС України у

Вінницькій області, згідно якої О.В.Волосенко будучи головою правління

Калиновського ССТ, підписала з ПП ОСОБА_1 договір оренди зі строком дії до

31.12.2008 р., тобто строком на п'ять років і виправлення щодо року до якого

діє договір та щодо строку дії договору - п'ять років, зроблено власноручно.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України

тільки вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили є обов'язковим

для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії

та ким вони вчинені. Тому, в силу вказаної норми, постанова про відмову в

порушенні кримінальної справи від 20.06.2006 р. не має преюдиційного значення з

питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені при вирішені даного спору

господарським судом.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на

всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин

справи в їх сукупності керуючись законом. Ніякі докази не мають для

господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною

фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або

заперечення для господарського суду не є обов'язковими.

Суд приходить до висновку про наявність

двох підписаних договорів здачі в оренду основних засобів від 01.01.203 р. зі

строком дії до 31.12.2003 р. та 31.12.2008 р. Зміст цих договорів свідчить про

те, що сторони намагались укласти договір оренди (найму,) який на дату

підписання договорів (01.01.2003 р.) регулювався главою 25 ЦК УРСР, ст. 256

цього ж кодексу, чинних на момент підписання договорів. Відповідно до ст. 153

ЦК УРСР чинної на дату підписання договорів (01.01.2003 р.), договір вважається

укладеним, коли між сторонами в потрібній в належних випадках формі досягнута

згода зі всіх істотних умов. Істотними є ті умови договору, які визнані такими,

згідно закону або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови,

відносно яких за заявою однієї з сторін має бути досягнута згода. В договорі

оренди, як зі строком дії до 31.12.2003 р. так і до 31.12.2008 р. Калинівське

ССТ виступає орендодавцем, а приватний підприємець ОСОБА_1 орендарем (надалі

«договори»). В п. 1.1. обох договорів вказано, що орендодавець передає, а

орендар приймає в строкове платне користування основні засоби, вартість яких

визначено станом на 01.01.2003 р. і становить 250 грн. (згідно з актом

приймання-передачі, що є невід'ємною частиною договорів). В п. 4.3 договорів,

передбачена передача орендареві основних засобів згідно з актом приймання основних

засобів. Всупереч цьому, вимога вказаного пункту договорів передача майна в

оренду за актом не здійснена. Акт про те, яке конкретно майно, якої площі, де

воно знаходиться, не складався і суду сторонами не наданий та про його

наявність сторонами не заявлено.

В силу положень ст. 153 ЦК УРСР, чинної

на момент підписання договорів оренди, сторони мали б погодити такі істотні

умови, які необхідні для договорів оренди, як найменування майна, розмір площі

нежитлових приміщень, що передаються в оренду, місцезнаходження цього майна,

тобто власне предмет договору оренди нежитлових приміщень. Всупереч вказаним

вимогам, сторони не погодили, як в договорі здачі в оренду основних засобів від

01.01.2003 р. зі строком дії до 31.12.2003 р. так і в договорі від 01.01.2003

р. зі строком дії до 31.12.2008 р., яке майно передається в оренду, з яких

приміщень, на якому поверсі, якою площею, за якою адресою знаходиться майно.

Акт про передачу - приймання майна в оренду, як то передбачено в п. 1.1, 4.3.1

договорів, в якому було б зазначено, яке майно передається, якою площею, його

місцезнаходження сторонами не укладався. Тому суд приходить до висновку про те,

що сторони при підписанні договорів про здачу в оренду основних засобів від

01.01.2003р. зі строком дії до 31.12.2003р. та від 01.01.2003р. зі строком дії

до 31.12.2003р. не досягнуто згоди з істотних умов, необхідних для договору

оренди нежитлових приміщень, як предмет договору оренди - того, яке майно, якою

площею передається орендодавцем і приймається в користування орендарем,

місцезнаходження цього майна (нерухомих об'єктів - не житлових приміщень), і як

похідне від розміру площі, що передається в оренду - орендної плати за

приміщення. З огляду на це, та на вимоги ст. 43 ГПК України щодо всебічності,

повноти, об" єктивності при оцінці судом доказів, керуючись законом, суд

приходить до висновку про те, що договори здачі в оренду основних засобів від

01.01.2003р., як зі строком дії до 31.12.2003р., так і зі строком дії до

31.12.2008р. не укладені в зв'язку з недосягненням згоди між сторонами зі своїх

істотних умов необхідних для договору оренди (яке майно, якою площею)

передається в оренду та розміру орендної плати, як похідної від розміру площі.

Недосягнення згоди з вказаних істотних умов на стадії підписання договорів (01.01.2003р.)  претензії позивача за первісним позовом від

23.09.2004р. (а.с. 31), № 28 від 25.08.2005р. (а.с. 28), № 6 від 10.02.2006р.

(а.с. 27), в яких заявник претензії вважає, що в оренду передано 106 кв. м. і

пропонує здійснювати орендну плату щомісячно в сумі 732 грн., а потім 650 грн.

за оренду першого поверху магазину, укласти договір про це, а при відмові

звільнити приміщення , лист відповідача за первісним позовом від 15.09.2005р.

(а.с. 37)  в якому він вказує про те, що

договір оренди 1 поверху магазину № 35 с. Байківки, був заключений з головою

ССТ Волосенко О. В. від 01.01.2003р. до 31.12.2008р. та вказує, що 2-й поверх

магазину № 35 два рази в неділю (п'ятницю і суботу) задіється для проведення

дискотеки; пояснення представника позивача, відповідача за первісним позовом

(відповідача ОСОБА_2) в судовому засіданні свідчать про те, що однією з причин

виникнення спору і неможливості його врегулювання сторонами стало недосягнення

ними при підписанні договорів згоди з істотних умов необхідних для договору

оренди нежитлових приміщень (розміру площі і похідної від неї орендної плати).

          Аналогічно ст.. 153 ЦК УРСР регулює

порядок укладення договорів і ст.. 180, 181 ГК України.

          Оскільки суд прийшов до висновку про

те, що договір здачі в оренду основних засобів від 01.01.2003р. зі строком дії

до 31.12.2008р. неукладений в зв'язку з недосягненням сторонами всіх істотних

умов необхідних для укладення договору оренди нежитлових приміщень, то у

відповідача за первісним позовом відсутні правові підстави користуватися

належними позивачу за первісним позовом приміщенням магазину № 35 в с.

Байківка, Калинівського району, Вінницької області, про користування яким

свідчать відзиви відповідача за первісним позовом від 04.10.2006р. № 1 (а.с.

18), його листи від 23.02.2006р. (а.с. 36), від 15.09.2005р. (а.с. 37), та не

заперечують його представники в судовому засіданні. Відповідно до ст.. 391, п.3

ч. 2 ст. 16 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у

здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Одним із

способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка

порушує право. Зведений акт в інвентаризаційній справі № 93 (а.с. 132) свідчить

про те, що позивач за первісним позовом є власником спірного приміщення. Тому

законними і підтвердженими належними доказами є вимоги за первісним позовом про

виселення приватного підприємця Гедза Дмитра Петровича із займаного ним

приміщення магазину № 35 в с.  Байківка,

Калинівського району, Вінницької області, а відтак підлягаючими задоволенню.

          Оскільки суд прийшов до висновку про

те, що і договір здачі в оренду основних засобів від 01.01.2003р. зі строком

дії до 31.12.2003р. також неукладений в зв'язку з недосягненням істотних умов,

необхідних для договору оренди, а в силу ст.. 48 ЦК УРСР (чинної на

01.01.2003р.) і аналогічних їй 203, 215 ЦК України визнавати недійсним, з

підстав невідповідності закону, можна лише укладений договір, то провадження у

справі за зустрічним позовом підлягає припиненню за відсутністю предмета спору

(п. 1-1 ст. 80 ГПК України).

          В зв'язку з тим, що суд прийшов до

висновку про те, що договори здачі в оренду основних засобів від 01.01.2003р.,

як зі строком дії до 31.12.2003р., так і до 31.12.2008р. неукладені, то не бере

до уваги доводи і заперечення відповідача за первісним позовом і позивача за

зустрічним позовом.

          Окрім того, не беруться до уваги

доводи представника відповідача за первісним позовом  (ОСОБА_3) про те, що постановою Вищого

господарського суду України у даній справі від 25.10.2007р. встановлений факт

дійсності і укладення договору оренди зі строком дії до 31.12.2008р. і що

вказівки суду касаційної інстанції обов'язкові для суду першої інстанції при

новому судовому розгляді справи. Ці доводи не ґрунтуються  на матеріалах справи, оскільки в постанові

суду касаційної інстанції від 25.10.2007р. відсутні висновки про дійсність і

укладення між сторонами договору оренди зі строком дії до 31.12.2008р., як і

відсутні вказівки з цього приводу суду першої інстанції.

          Крім того, слід звернути увагу

відповідача за первісним позовом на те, що згідно ст.. 11-7, 111-12 ГПК України

касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними

обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду

чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,

про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково

перевіряти докази. Вказівки що міститься у постанові касаційної інстанції, є

обов'язковими для суду першої інстанції. Постанова касаційної інстанції не може

містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу,

про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права

повинна бути застосована, яке рішення має бути прийняте за результатами нового

розгляду. Відповідно ж до ст.. 19 Конституції України правовий порядок в

Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути

примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади,

однією із гілок якої є судова влада, та органи місцевого самоврядування, їх

посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Судові витрати на держмито в сумі 85

грн., на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.,

в загальній сумі 203 грн. за первісним позовом на підставі ч. 1,2,5 ст. 49 ГПК

України підлягає відшкодуванню позивачеві за первісним позовом за рахунок

відповідача за первісним позовом.

          Судові витрати на держмито в сумі 85

грн., на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.,

в загальній сумі 203 грн. за зустрічним позовом на підставі ч. 1,2,5 ст. 49 ГПК

України підлягають покладенню на позивача за зустрічним позовом.

          Відповідно до п. „б”, „в” ч. 2 ст. 3

Декрету  КМ України „Про державне мито” №

7-93 від 21.01.1993р. (з послідуючими змінами) держмито із позовних заяв

немайнового характеру до господарського суду має сплачуватися в розмірі 5

неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 85 грн. Позивач за

зустрічним позовом на доказ сплати держмита надав квитанцію Вінницької філії

Акціонерного комерційного банку „Форум” м. Київ (каса № 2) від 27.11.2007р. № 2А/011F2

якою стверджується сплата 102 грн. держмита при встановленому законом розмірі

85 грн. Тому переплата держмита в сумі 17 (сімнадцять) грн.. на підставі ст..

47 ГПК України, ст.. 8 Декрету „Про державне мито” підлягає поверненню органом

Державного казначейства із Державного бюджету приватному підприємцю ОСОБА_1.

          Керуючись викладеним ст.. 4-3, 4-5,

ст.. 22, 33, 34, 35, 36, 49, п. 1-1 п. 4 

ч. 1 ст. 80, ст.. 82-84, 115, 116, 117 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1.          Провадження у справі за первісним

позовом Калинівського сільського споживчого товариства, код ЄДРПОУ 01740673 до

приватного підприємця ОСОБА_1 і/к НОМЕР_1, який мешкає : АДРЕСА_1 в частині

вимог про визнання неукладеним договору здачі в оренду основних засобів від

01.01.2003р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Калинівським сільським

споживчим товариством, на новий строк 2006р., припинити.

2.          Позов Калинівського сільського

споживчого товариства, код ЄДРПОУ 01740673, 22400 м. Калинівка, Вінницької

області, вул. Леніна, 2 до приватного підприємця ОСОБА_1 і/к НОМЕР_1,

АДРЕСА_1  про виселення із займаного

приміщення магазину № 35 в с. Байківка, Калиновського району, Вінницької

області, задовольнити. Судові витрати на держмито, інформаційно - технічне

забезпечення судового процесу, в загальній сумі 203 грн. за первісним

позовом  покласти на приватного

підприємця ОСОБА_1.

3.          Виселити приватного підприємця

ОСОБА_1 і/к НОМЕР_1, АДРЕСА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію від

22.08.2001р.) із приміщення магазину № 35, що знаходиться в с. Байківка,

Калиновського району, Вінницької області. Видати наказ в день набрання законної

сили.

4.          Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_1 і/к НОМЕР_1, АДРЕСА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію від

22.08.2001р., інформація про банківські рахунки не вказана) на користь

Калинівського сільського споживчого товариства, код ЄДРПОУ 01740673, 22400, м.

Калинівка, Вінницької області, вул. Леніна, 2 (неповна інформація про

банківські реквізити: п/р № 26005352313001 в ВФ „Приватбанк” м. Вінниця, МФО

302689) 203 грн. для відшкодування витрати на держмито та інформаційно -

технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом. Видати наказ в

день набрання рішенням законної сили.

5.          Провадження у справі за зустрічним

позовом суб”єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Калинівського

сільського споживчого товариства,  22400

м. Калинівка, Вінницької області, вул. Леніна, 2 про визнання недійсним

укладеного між Калинівським сільським споживчим товариством та приватним

підприємцем ОСОБА_1 договору здачі в оренду основних засобів від 01.01.2003р.,

з строком дії до 31.12.2003р., припинити. Судові витрати на держмито та

інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в загальній сумі 203 грн.

за зустрічним позовом покласти на суб”єкта підприємницької діяльності - фізичну

особу ОСОБА_1.

6.          Органу Державного казначейства

повернути ОСОБА_1, і/к НОМЕР_1, АДРЕСА_1 із Державного бюджету 17 (сімнадцять)

грн.. надмірно сплаченого згідно квитанції № 2А/011F2 від 27.11.2007р.

(знаходиться в матеріалах справи). Примірник даного рішення, скріплений

печаткою господарського суду є підставою для повернення органом Державного

казначейства із Державного бюджету надмірно сплаченого держмита.

7.            Копію даного рішення направити

сторонам рекомендованим листом або вручити їх повноважним представникам під

розписку, а СПД - фізичній особі ОСОБА_1 ще й примірник оригіналу рішення

засвідчений печаткою суду.

Вступну та резолютивні частини рішення

оголошено 04.12.2007р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України

оформлений і підписаний 10.12.2007р. Рішення набирає законної сили на протязі

10-ти днів з дня повного оформлення і підписання його тексту суддею.

Суддя