Постанова

від 18.09.2024 по справі 920/604/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р. Справа№ 920/604/23(920/1130/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Поліщука В.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 18.09.2024,

розглянувши матеріали апеляційних скарг Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024

у справі №920/604/23(920/1130/23) (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Арбітражний керуючий Ткаченко Денис Володимирович;

2. Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

про визнання недійсними додаткових угод,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги"

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання";

2. Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

про визнання недійсними додаткових угод.

в межах справи №920/604/23

за заявою Головного управління ДПС у Сумській області

про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) у задоволенні позовів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" та Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції у відповідній частині, Адвокатське об`єднання "Група правової допомоги" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі № 920/604/23(№920/1130/23) в частині відмови у задоволенні позову Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги". Ухвалити нове рішення про задоволення позову Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги". Визнати недійсною додаткову угоду від 30.04.2020 №38 до Договору поруки від 16.03.2011 №10-723, укладену між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання". Визнати недійсною додаткову угоду від 30.04.2020 №20 до договору поруки від 07.12.2012 №10-253, укладену між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання".

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024, матеріали апеляційної скарги Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" у судовій справі № 920/604/23(920/1130/23) передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції у відповідній частині, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(№920/1130/23) в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання". Ухвалити нове рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання". Визнати недійсною додаткову угоду від 30.04.2020 №38 до Договору поруки від 16.03.2011 №10-723, укладену між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання". Визнати недійсною додаткову угоду від 30.04.2020 №20 до договору поруки від 07.12.2012 №10-253, укладену між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання".

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у судовій справі №920/604/23(920/1130/23) передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 задоволено заяву суддів Шапрана В.В., Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. про самовідвід у справі №920/604/23(920/1130/23) за апеляційними скаргами Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024; матеріали апеляційних скарг у справі №920/604/23(920/1130/23) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Отрюх Б.В. та Пантелієнко В.О.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Отрюх Б.В. та Пантелієнко В.О.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/604/23(920/1130/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Арбітражний керуючий Ткаченко Денис Володимирович та Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про визнання недійсними додаткових угод, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" та Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсними додаткових угод; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) до надходження матеріалів справи №920/604/23(920/1130/23) до Північного апеляційного господарського суду.26.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/604/23(920/1130/23) в 2-х томах.

У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №920/604/23(920/1130/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Поліщук В.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) залишено без руху; роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (12883,20 грн) та докази направлення листом з описом вкладення копії апеляційної скарги з додатками Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) залишено без руху; роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (12883,20 грн) та докази направлення листом з описом вкладення копії апеляційної скарги з додатками Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання".

10.05.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

13.05.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23); розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2024 об 11 год. 15 хв.; запропонувано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 03.06.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 17.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23); розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2024 об 11 год. 00 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 03.06.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 17.06.2024.

17.05.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій останній просить допустити його (tkachenkoarbitr@gmail.com) до участі у судовому засіданні у справі №920/604/23 (920/1130/23), призначеному на 19.06.2024 об 11:00 в режимі відоконференц зв`язку за допомогою власних технічних засобів за допомогою ВКЗ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 клопотання арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; розгляд апеляційної скарги Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23), призначений на 19.06.2024 об 11 год. 15 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №13).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 клопотання арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23), призначено на 19.06.2024 об 11 год. 00 хв.

Через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому останній просить надати його представнику - адвокату Ординському Кирилу Андрійовичу, можливість взяти участь у всіх судових засіданнях у справі №920/604/23 (920/1130/23), призначених на 19.06.2024 у Північному апеляційному господарському суді - в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому останній просить надати його представнику - адвокату Іванову Ігорю Олександровичу, можливість взяти участь у всіх судових засіданнях у справі №920/604/23 (920/1130/23), призначених на 19.06.2024 у Північному апеляційному господарському суді - в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відмовлено Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" у задоволенні клопотання про участь у судових засіданнях у справі №920/604/23 (920/1130/23), призначених на 19.06.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; відмовлено Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у задоволенні заяви про участь у судових засіданнях у справі №920/604/23 (920/1130/23), призначених на 19.06.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; повідомлено учасників справи та арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 19.06.2024 об 11 год. 00 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, (1 поверх, зал судових засідань № 1), що провести судове засідання в режимі відеоконференції є технічно неможливим.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відмовлено Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" та Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у задоволенні заяв про участь у судових засіданнях у справі №920/604/23 (920/1130/23), призначених на 19.06.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; повідомлено учасників справи та арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 19.06.2024 об 11 год. 15 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А, (1 поверх, зал судових засідань № 1). Провести судове засідання в режимі відеоконференції є технічно неможливим.

19.06.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 об`єднано апеляційні скарги Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) в одне апеляційне провадження; вказані апеляційні скарги ухвалено розглядати спільно; у розгляді апеляційних скарг Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) оголошено перерву до 21.08.2024 о 12 год. 15 хв.

22.07.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій останній просить допустити його (tkachenkoarbitr@gmail.com) до участі у судовому засіданні у справі №920/604/23 (920/1130/23), призначеному на 21.08.2024 о 12:15 в режимі відоконференц зв`язку за допомогою власних технічних засобів за допомогою ВКЗ.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. 19.08.2024 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №920/604/23 (920/1130/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Поліщук В.Ю., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 прийнято апеляційні скарги Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) до свого провадження у новому складі суду; клопотання арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; розгляд апеляційних скарг Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23), призначений на 21.08.2024 о 12 год. 15 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1).

20.08.2024 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 у розгляді апеляційних скарг Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) оголошено перерву до 18.09.2024 до 10 год. 30 хв.; викликано арбітражного керуючого Ткаченко Дениса Володимировича у наступне судове засідання, яке призначено на 18.09.2024 о 10 год. 30 хв., для надання пояснень по апеляційних скаргах; надано можливість учасникам справи подати письмові пояснення із доказами направлення їх копії іншим учасникам справи у строк до 10.09.2024.

28.08.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій останній просить допустити його (tkachenkoarbitr@gmail.com) до участі у судовому засіданні у справі №920/604/23 (920/1130/23), призначеному на 18.09.2024 о 10:30 в режимі відоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів за допомогою ВКЗ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 клопотання арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

10.09.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича - адвоката Ткаченко Ольги Володимирівни надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій остання просить допустити її ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до участі у судовому засіданні у справі №920/604/23 (920/1130/23), призначеному на 18.09.2024 о 10:30 в режимі відоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів за допомогою ВКЗ.

11.09.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" надійшли додаткові письмові пояснення по справі, відповідно до яких кредитор зазначає, що

ТОВ «СМНВО», укладаючи Додаткові угоди, виразило вільну та безумовну волю взяти на себе солідарне зобов`язання за виконання Кредитних договорів, укладання додаткових угод не призвело до збільшення розміру зобов`язання Боржника, оскільки було направлено на пролонгацію діючих правовідносин між сторонами.

11.09.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича повторно надійшов відзив на апеляційні скарги, відповідно до якого арбітражний керуючий Ткаченко Денис Володимирович просить суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційних скарг відмовити, а рішення господарського суду Сумської області від 05.03.2024 - залишити без змін.

11.09.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича - адвоката Ткаченко Ольги Володимирівни надійшло клопотання про долучення доказів направлення заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції іншим учасникам справи.

У зв`язку з направленням судді Остапенка О.М. для участі у роботі ХХ чергового з`їзду суддів України, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №920/604/23 (920/1130/23) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Поліщук В.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 прийнято апеляційні скарги Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) до свого провадження у новому складі суду.

У судове засідання 18.09.2024 з`явились представники Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та в режимі відеоконференції арбітражний керуючий Ткаченко Денис Володимирович. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" про залучення до участі у справі № 920/604/23(920/1130/23) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання».

Представник Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційні скарги, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі № 920/604/23(№920/1130/23). Прийняти нове судове рішення про задоволення позовів Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання". Визнати недійсною додаткову угоду від 30.04.2020 №38 до Договору поруки від 16.03.2011 №10-723, укладену між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання". Визнати недійсною додаткову угоду від 30.04.2020 №20 до договору поруки від 07.12.2012 №10-253, укладену між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання".

Представник Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та арбітражний керуючий Ткаченко Денис Володимирович заперечували щодо задоволення апеляційних скарг, просили суд апеляційної інстанції залишити без змін Рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23).

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційні скарги Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" мотивовано порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянти вказують, що оскаржувані додаткові угоди до договорів поруки були укладені ТОВ «СМНВО» з метою забезпечення зобов`язань АТ «Сумське НВО», що є одним з безпосередніх власників ТОВ «СМНВО», та згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань володіє часткою у статутному капіталі ТОВ «СМНВО» у розмірі 216 364 861,20 грн, тобто, очевидно є пов`язаною з Боржником особою. Як зазначають скаржники, строк кредитування за кредитним договором від 07.12.2012 № 04-248 та кредитним договором від 31.03.2008 № 7.5-60, укладеними між АТ «ПУМБ» та АТ «Сумське НВО», сплив 04.12.2017, що випливає з тексту самих договорів та підтверджено судовими рішеннями по справам № 920/1142/20 та № 920/1143/20, додаткові угоди до договорів поруки були укладені ТОВ «СМНВО» 30.04.2020, отже, станом на дату їх укладання строк виконання зобов`язань щодо повернення кредиту був порушений майже на два з половиною роки, про що не могло бути не відомо тогочасному керівнику ТОВ «СМНВО» на момент укладання оскаржуваних додаткових угод до договорів поруки.

Апелянти вказують, що оскаржувані додаткові угоди до договорів поруки були укладені Боржником без надання АТ «Сумське НВО» жодного зустрічного забезпечення та без наявності будь-якого економічного обґрунтування прийняття ТОВ «СМНВО» додаткових майнових зобов`язань. При цьому, станом на дату укладання відповідних правочинів (30.04.2020), у ТОВ «СМНВО» вже існувала значна кредиторська заборгованість перед іншими кредиторами, строк виконання зобов`язань з погашення якої був порушений, зокрема, заборгованість з податків, зборів та обов`язкових платежів становила 247 276 306,47 грн, що підтверджується, зокрема, даними фінансової звітності ТОВ «СМНВО» за перший квартал 2020, довідкою ТОВ «СМНВО» від 21.09.2023 № 44 та вимогами кредиторів, заявленими ними в межах даної справи про банкрутство.

Як зазначають скаржники, ТОВ «СМНВО» 30.04.2020 було взято на себе зобов`язання перед АТ «ПУМБ» по оплаті більш ніж 52 мільйонів доларів США заборгованості афілійованої юридичної особи без жодного економічного обґрунтування, наслідком чого стала неплатоспроможність ТОВ «СМНВО» та неможливість виконання боржником грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, що у відповідності до чинного законодавства та судової практики свідчить про фраудаторність відповідних правочинів та їх недійсність.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.07.2023, крім іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання». Визнано вимоги кредитора Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43995469) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» в сумі 333860709,68 грн податкового боргу, 26840,00 грн витрат по сплаті судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого в розмірі 60 300,00 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 34013028). Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", відповідно до якої просить:

1) визнати недійсною додаткову угоду від 30.04.2020 №38 до договору поруки від 16.03.2011 №10-723, укладену між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання";

2) визнати недійсною додаткову угоду від 30.04.2020 №20 до договору поруки від 07.12.2012 №10-253, укладену між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.10.2023 суд постановив матеріали позовної заяви від 28.09.2023 №б/н (вх №3730 від 28.09.2023) у справі №920/1130/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі ТОВ "СМНВО") до Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (далі АТ "ПУМБ") про визнання недійсними додаткових угод передати на розгляд в межах справи №920/604/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.10.2023 суд прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/604/23 банкрутство ТОВ "СМНВО"; ухвалив здійснювати розгляд справи № 920/604/23(920/1130/23) у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті було призначено на 02.11.2023.

01.11.2023 Адвокатське об`єднання "Група правової допомоги" (далі АО "ГПД") звернулося з позовною заявою, як третя особа з самостійними вимогами, до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"; 2) Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", відповідно до якої просить:

1) визнати недійсною додаткову угоду від 30.04.2020 №38 до договору поруки від 16.03.2011 №10-723, укладену між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання";

2) визнати недійсною додаткову угоду від 30.04.2020 №20 до договору поруки від 07.12.2012 №10-253, укладену між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.11.2023 залучено до участі у справі арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; залучено до участі у справі Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"; 2) Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" про визнання недійсними додаткових угод до спільного розгляду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" та призначити розгляд справи по суті на 05.12.2023, 11:20.

Звертаючись до суду з вказаними позовами, Адвокатське об`єднання "Група правової допомоги" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" зазначали про те, що оскаржувані додаткові угоди до договорів поруки, укладені ТОВ "СМНВО" у квітні 2020, є фраудаторними правочинами.

Підставами визнання недійсними договорів поруки позивачі вказували, що оспорювані правочини були укладені із заінтересованою особою, додаткові угоди до договорів поруки укладено без спрямування на настання реальних наслідків поруки та спрямовані на зменшення обсягу майна боржника та уникнення сплати боргу перед іншими кредиторами.

Зокрема, підставою для визнання недійсними додаткових угод до договорів поруки позивачі зазначали те, що на дату укладення оспорюваних угод у боржника вже була значна сума заборгованості перед кредиторами, з посиланням на наступне:

- заборгованість з податків, зборів та обов`язкових платежів становила 247276306,47 грн;

- рішенням Сумського окружного адміністартивного суду від 30.01.2020, яке набрало законної сили 26.01.2021 стягнуто з ТОВ "СМНВО" податковий борг на загальну суму 20842874,39 грн;

- заборгованість перед кредитором АО "Група правової допомоги" на суму 1098802,18 грн;

- згідно даних звіту про фінансові результати ТОВ "СМНВО" за 2019 рік боржник поніс збитки у розмірі 83833000 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) у задоволенні позовів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" та Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" відмовлено повністю.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України.

В кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Так, правочинами визнаються дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин - це дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками: це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі; це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону; спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета.

Фраудаторними правочинами в юридичній науці та в останні роки в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору.

Цей термін походить від англ. "fraud" - шахрайство, підроблення, афера. Значення цього слова розкривається внутрішнім змістом тих категорій і понять, які вони називають.

Стаття 13 Цивільного кодексу України, у якій визначаються межі здійснення цивільних прав, встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Межі є невід`ємною рисою будь-якого суб`єктивного права. Суб`єктивні цивільні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, має певні межі за змістом і за характером здійснення.

Зокрема, зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм в рамках дозволеного йому законом загального типу поведінки.

За одним із сучасних визначень, під зловживанням правом розуміються випадки, коли суб`єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб`єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права іде врозріз з його формальним змістом.

Тобто уповноважена особа, маючи суб`єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки. Слово "зловживання" за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.

Семантичне тлумачення терміна "зловживання правом" призводить до висновку про те, що його основним змістом є використання належного уповноваженій особі суб`єктивного цивільного права на шкоду іншому учаснику цивільних відносин.

Отже, можна стверджувати, що учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

У зв`язку з цим слід дійти висновку, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 Цивільного кодексу України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема, у банкрутстві (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства), стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").

Велика Палата Верховного Суду кваліфікує правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам, як фраудаторні правочини, зробивши такий правовий висновок: "Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України)" (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).

Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору.

Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом).

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора".

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17)).

Цивільні й господарські відносини, у межах яких передбачається виконання обов`язку боржника в майбутньому без забезпечення такого боргу, ґрунтуються в основному на довірі учасників відносин до свого контрагента, а також на впевненості в можливості захистити свої майнові права в спосіб, передбачений законом, зокрема через суд.

У сучасному українському законодавстві, як і в іноземних правопорядках, оспорювання так званих підозрілих угод божника є одним з найважливіших юридичних інструментів консолідації та збільшення конкурсної маси шляхом повернення до неї майна боржника, безпідставно переданого іншим особам.

Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, що вчинений, зокрема, всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 Цивільного кодексу України.

Слід звернути увагу, що банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства з 21.10.2019, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ порівняно з іншими нормами законодавства.

Разом з тим, Кодекс України з процедур банкрутства є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми Цивільного кодексу України, зокрема, щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Як вже зазначалось, провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

31.03.2008 між Акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі AT "Сумське НВО") та Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі Банк) укладено Кредитний договір №7.5-60, відповідно до якого Банк надав AT "Сумське НВО" кредит розмірі 22 000 000,00 доларів США, а АТ "Сумське НВО" зобов`язалося прийняти Кредит та використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором.

У відповідності до додаткової угоди від 30.11.2016 № 35 до Кредитного договору розділ "ТЕРМІНИ" Кредитного договору було доповнено терміном "Період користування Кредитом".

Додатковою угодою від 04.09.2017 № 38 до Кредитного договору термін "Період користування Кредитом" було викладено у наступній редакції:

"Період користування кредитом" - проміжок часу, який складає 362 календарні дні, крім першого, другого та четвертого Періодів користування Кредитом:

Для першого Періоду користування Кредитом - період з дати укладення додаткової угоди № 35 до Кредитного договору по 04 (четвертого) грудня 2017.

Для другого Періоду користування Кредитом - період з дати 05 (п 'ятого) грудня 2017 по 29 (двадцять дев 'яте) березня 2018.

Для третього Періоду користування Кредитом - період з дати 30 (тридцятого) березня 2018 по 26 (двадцять шосте) березня 2019.

Для четвертого Періоду користування Кредитом - період з дати 27 (двадцять сьомого) березня 2019 по 01 (перше) листопада 2019.

Додатковою угодою від 04.09.2017 № 38 також було внесено зміни до підпункту 6.1.1 Кредитного договору, яким визначено графік погашення кредиту, та передбачено, що перший період користування Кредитом підлягає поверненню не пізніше 04.12.2017.

Пунктом 6.1.2 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 30.11.2016 № 35) передбачено, що протягом строку дії кожного поточного Періоду користування Кредитом Банк розглядає питання щодо продовження кредитування на наступний період користування Кредитом на діючих умовах цього Договору. При прийнятті рішення про продовження кредитування на діючих умовах Банк направляє відповідне письмове повідомлення не менше ніж за 45 (сорок п 'ять) календарних днів до дати закінчення дії відповідного Періоду користування Кредитом Позичальнику та поручителям/майновим поручителям.

Сторони дійшли згоди, що отримання такого повідомлення є достатньою підставою для продовження кредитування та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього Договору.

Як зазначають позивачі, Банком не направлялося AT "Сумське НВО" повідомлення про продовження кредитування на другий Період користування Кредитом, отже, період користування Кредитом, у відповідності до пунктів 6.1.1 та 6.1.2 Кредитного договору, закінчився 04.12.2017, що визнається самим Банком у заяві про грошові вимоги до боржника по даній справі.

16.03.2011 між Банком та між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - TОВ "СМНВО") як поручителем був укладений Договір поруки № 10-723 в забезпечення зобов`язання за кредитним договором від 31.03.2008 № 7.5-60.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки № 10-723 позивач поручився перед Банком за виконання AT "Сумське НВО" зобов`язань за кредитним договором від 31.03.2008 № 7.5-60.

30.04.2020 між Банком і TОВ "СМНВО" була укладена додаткова угода № 38 до Договору поруки № 10-723, за умовами якої текст Договору поруки № 10-723 був викладений у новій редакції.

Позивачі вважають, що шляхом підписання додаткової угоди від 30.04.2020 № 38 до договору поруки від 16.03.2011 № 10-723, Банк та поручитель фактично уклали новий договір поруки.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки (в редакції Додаткової угоди від 30.04.2020 № 38) поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо.

Пункт 1.3 Договору поруки передбачає, що в разі порушення боржником зобов`язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право банку вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Пунктом 3.1 Договору поруки передбачено, що у разі порушення зобов`язання боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов`язання у строки, визначені договором(ами), з якого(их) випливає зобов`язання), поручитель зобов`язаний в перший день порушення боржником зобов`язання (або певної його частини) виконати таке зобов`язання (або певну його частину) незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому кредитор не зобов`язаний підтверджувати будь-яким чином факт порушення зобов`язання боржником. Порушення зобов`язання боржником буде достатньою для поручителя підставою виконати порушене зобов`язання (або певну його частину) без будь-яких застережень, умов чи вимог до кредитора про надання відповідної інформації чи документів.

Відповідно до пункту 3.3 Договору поруки у разі порушення поручителем строків виконання зобов`язань за цим Договором, кредитор має право вимагати, а поручитель за вимогою кредитора зобов`язаний в строк не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідного повідомлення-вимоги сплатити на користь кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням платежу за весь час прострочення.

Відповідно до пункту 6.1 Договору поруки в редакції Додаткової угоди від 30.04.2020 №38, порука за цим Договором припиняється у разі виконання зобов`язання в повному обсязі або якщо протягом п`яти років з дня настання строку (терміну) виконання зобов`язання, зазначеного в пункті 2.1 цього Договору, кредитор не пред`явить позову до поручителя та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

07.12.2012 між AT "Сумське НВО" та Банком було укладено кредитний договір від № 04-248, за яким Банк надав AT "Сумське НВО" кредит у розмірі 10 000 000,00 доларів США, а АТ "Сумське НВО" зобов`язалося прийняти кредит та використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором.

У відповідності до додаткової угоди від 30.11.2016 № 22 до вказаного кредитного договору розділ "ТЕРМІНИ" кредитного договору було доповнено терміном "Період користування Кредитом".

Додатковою угодою від 04.09.2017 № 25 до Кредитного договору № 04-248 термін "Період користування Кредитом" було викладено у наступній редакції:

"Період користування кредитом" - проміжок часу, який складає 362 календарні дні. крім першого, другого та четвертого Періодів користування Кредитом:

Для першого Періоду користування Кредитом - період з дати укладення додаткової угоди № 35 до Кредитного договору по 04 (четвертого) грудня 2017.

Для другого Періоду користування Кредитом - період з дати 05 (п 'ятого) грудня 2017 по 29 (двадцять дев 'яте) березня 2018.

Для третього Періоду користування Кредитом - період з дати 30 (тридцятого) березня 2018 по 26 (двадцять шосте) березня 2019.

Для четвертого Періоду користування Кредитом - період з дати 27 (двадцять сьомого) березня 2019 по 01 (перше) листопада 2019.

Додатковою угодою від 04.09.2017 № 25 також було внесено зміни до підпункту 6.1.1 Кредитного договору, яким визначено графік погашення кредиту, та передбачено, що перший період користування Кредитом підлягає поверненню не пізніше 04.12.2017.

Пунктом 6.1.2 Кредитного договору № 04-248 (в редакції додаткової угоди від 30.11.2016 № 22 передбачено, що протягом строку дії кожного поточного Періоду користування Кредитом Банк розглядає питання щодо продовження кредитування на наступний період користування Кредитом на діючих умовах цього Договору. При прийнятті рішення про продовження кредитування на діючих умовах Банк направляє відповідне письмове повідомлення не менше ніж за 45 (сорок п 'ять) календарних днів до дати закінчення дії відповідного Періоду користування Кредитом Позичальнику та поручителям/майновим поручителям.

Сторони дійшли згоди, що отримання такого повідомлення є достатньою підставою для продовження кредитування та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього Договору.

Як зазначають позивачі, Банком не направлялося AT "Сумське НВО" повідомлення про продовження кредитування на другий Період користування Кредитом, отже, період користування Кредитом, у відповідності до пунктів 6.1.1 та 6.1.2 Кредитного договору, закінчився 04.12.2017, що визнається самим Банком у заяві про грошові вимоги до боржника по даній справі.

07.12.2012 між Банком та TОВ "СМНВО" також був укладений Договір поруки № 10-253 в забезпечення зобов`язання за кредитним договором від 31.03.2008 № 7.5-60.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки № 10-253 позивач поручився перед Банком за виконання AT "Сумське НЕЮ" зобов`язань за кредитним договором від 07.12.2012 № 04-248.

30.04.2020 між Банком та TОВ "СМНВО" була укладена Додаткова угода № 20, за умовами якої текст Договору поруки № 10-253 був викладений у новій редакції.

Відповідно до пункту 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитор тощо.

Згідно з додатковою угодою від 30.04.2020 № 20 Договір поруки викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 6.1 Договору поруки (в редакції додаткової угоди від 30.04.2020 № 20), порука за цим договором припиняється у разі виконання зобов`язання в повному обсязі або якщо протягом п`яти років з дня настання строку (терміну) виконання зобов`язання, зазначеного в пункті 2.1 цього договору, кредитор не пред`явить позову до поручителя та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з доводами позивачів, що за своїм змістом оспорювані додаткові угоди є новими акцесорними зобов`язаннями, оскільки сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договорів поруки.

Звертаючись до суду з позовами у даній справі, позивачі зазначають про те, що наведені вище додаткові угоди до договорів поруки, укладені ТОВ "СМНВО" у квітні 2020 року, є фраудаторними правочинами.

Зокрема, позивачі в обгрунтування недійсності правочинів посились на те, що вони укладені із заінтересованою особою та у підозрілий період.

За приписами ст. 1 КУзПБ, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Якщо правочини у підозрілий період (три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство) вчиняються із заінтересованими особами, повинна діяти ще одна правова презумпція, оскільки заінтересована особа знає про стан неплатоспроможності боржника при вчиненні правочину. Ця презумпція стосується осіб, передбачених у ст. 1 КУзПБ, де визначено коло заінтересованих осіб, а дія такої презумпції повинна накладати тягар доказування і на заінтересовану особу.

Відповідно до ч. 1ст. 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог. Згідно з ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Позивачі в обґрунтування поданих позовів, крім іншого, посилались на те, що оскаржувані додаткові угоди мають ознаки фраудаторності, оскільки їх було укладено між заінтересованими між собою особами із бажанням настання інших правових наслідків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ необхідною умовою для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, є встановлення обставин щодо порушення прав боржника або кредиторів внаслідок укладення такого правочину.

Тоді як ч. 2 ст. 42 КУзПБ не встановлено додаткових умов для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, а визначено окремі, самостійні підстави для визнання недійсними відповідних правочинів.

Водночас, на думку колегії судів, така підстава визнання правочину недійсним, як вчинення правочинів із заінтересованими особами має відбуватись з урахуванням конкретних обставин даної справи, із урахуванням специфіки справи, з аналізу наявності реального доведення позивачем, що оспорюваний правочин/правочини укладено на шкоду інтересам боржника або його кредиторам.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, додаткова угода від 30.04.2020 № 38 до договору поруки від 16.03.2011 № 10-723 та додаткова угода від 30.04.2020 № 20 до договору поруки від 07.12.2012 № 10/253 укладено між ТОВ "СМНВО" та АТ "ПУМБ", який не є заінтересованою особою стосовно боржника в розумінні ст. 1 КУзПБ. Виходячи з цього, оскаржувані додаткові угоди не можуть бути оцінені як такі, що вчинені заінтересованими особами.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, оскільки справу про банкрутство ТОВ "СМНВО" відкрито 13.07.2023, оспорювані правочини вчинено 30.04.2020, тобто за межами 3-річного «підозрілого» періоду, передбаченого КУзПБ, тому даний спір вірно розглянуто місцевим господарським судом за загальними вимогами цивільного законодавства.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК україни).

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами ст. 215 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та ч. 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постанові Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13.

У постанові від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції, вказав на те, що для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.

Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019, №910/8357/18 від 28.11.2019).

Великою Палатою Верховного Суду викладено у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) висновок про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст. 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст. 228 ЦК України.

Як зазначалося вище, підставою для визнання недійсними додаткових угод до договорів поруки позивач у позові зазначив їх фраудаторність, мотивуючи свої доводи тим, що додаткові угоди до договорів поруки були укладені сторонами без реальної можливості виконати відповідне зобов`язання, наслідком чого стала неплатоспроможність ТОВ "СМНВО" та неможливість виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторами.

Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.07.2019 № 405/1820/17.

Згідно зі ст. 553 ЦК України поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед останнім за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Порука є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання (ч. 1 ст. 559 ЦК України).

Системний аналіз положень статей 553-559 ЦК України свідчить, що за своє правовою природою порука є угодою з відкладальною обставиною. Укладення договору поруки є актом розпорядження майном на майбутнє. Поручитель, укладаючи договір поруки, розуміє, що у випадку невиконання боржником зобов`язання, саме йому доведеться виконувати зобов`язання в повному обсязі за рахунок свого майна (шляхом передачі чи відчуження кредитору). Тим самим поручитель визначає долю належного йому майна на майбутнє.

Отже, укладення третьою стороною та кредитором договору поруки для забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором не зумовлює виникнення у поручителя майнових зобов`язань з моменту укладання такого договору та до моменту порушення боржником основного зобов`язання і не вимагає вчинення боржником на користь третьої особи майнових дій з моменту укладення договору поруки.

Наведений висновок є цілком очевидним, адже як свідчать приписи статтей 212, 553-559 ЦК України, метою укладення договору поруки є отримання кредитором додаткових гарантій виконання основного зобов`язання забезпеченого цим договором, у разі невиконання якого боржником таке зобов`язання підлягає виконанню, зокрема, й поручителем. Тобто порука є способом забезпечення зобов`язань, а також має зобов`язальний, договірний характер.

Аналогічної судової практики у подібних правовідносинах дотримується Верховний Суд, зокрема, в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 30.06.2022 у справі №922/2960/17.

При цьому, судом ураховано, що наявність грошових зобов`язань станом на день укладення спірних договорів не означає безумовну заборону на ведення господарської діяльності та договірної роботи.

У постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 489/5148/18 (провадження № 61-20593св19) суд касаційної інстанції вказав, що правочин, учинений боржником у період настання в нього зобов`язання щодо погашення заборгованості перед кредитором, унаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, вчиненого боржником на шкоду кредитору).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Основною ознакою фраудаторності є майновий критерій, відсутність якого виключає фраудаторність правочину, суть такого критерію в наступному: 1) фраудаторний правочин спрямований на умисне приховання майна (активів) боржника від кредиторів або умисне уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами (тобто має явно очевидний характер заподіяння шкоди кредиторам або самому боржнику; 2) внаслідок вчинення такого правочину боржник перестає бути платоспроможним перед кредиторами, чим останнім завдається шкода (збитки).

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №755/17944/18 сформульовано поняття фраудаторного правочину - це правочин, учинений боржником умисно на шкоду кредитору. Також у цій постанові Верховний Суд наголосив, що важливими ознаками фраудаторності правочину також є: - момент укладення договору (наприклад, коли боржник усвідомлює, що майно буде забрано кредиторами за борги); - характеристика контрагента, з яким боржник укладає оскаржуваний договір (наприклад, родич боржника, давній знайомий, партнер, товариш, інші пов`язана особа); - ціна, зокрема: наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника, занижена ціна.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що у цьому випадку відсутні підстави вважати наявним будь-яке зловживання правом на укладення додаткових угод до договорів поруки, так як взяття на себе боржником обов`язків фінансового поручителя за зобов`язаннями АТ "Сумське НВО" було здійснено боржником за відсутності встановлених судом зобов`язань перед кредиторами.

Зокрема, ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» висловило вільну та безумовну волю взяти на себе солідарне зобов`язання за виконання Кредитного договору.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, на момент укладення оспорюваних додаткових угод до договорів поруки ТОВ "СМНВО" здійснювало господарську діяльність, належних доказів неплатоспроможності станом на дату укладення додаткових угод Адвокатським об`єднанням "Група правової допомоги" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" не надано.

Місцевий господарський суд вірно зауважив, що посилання позивачів в обґрунтування своїх вимог на пов`язаність ТОВ "СМНВО" та АТ "Сумське НВО" навпаки свідчить про реальність і ділову мету оспорюваних правочинів.

Таким чином, дослідивши у сукупності всі докази, що наявні у матералах справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" у даній справі, оскільки доводи позивачів є не доведеними та базуються на припущеннях.

Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 05.03.2024 у справі №920/604/23(920/1130/23) залишити без змін.

Матеріали справи № 920/604/23(920/1130/23) повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 24.09.2024.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

В.Ю. Поліщук