Постанова

від 24.09.2024 по справі 212/5545/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6292/24 Справа № 212/5545/23 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 212/5545/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач за первісним позовом Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»

відповідач за первісним позовом ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК», ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року, яке ухвалено суддею Козловим Д.О. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 08 квітня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

В липні 2023 рокуАТ «Криворізька теплоцентраль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію.

Позовну заяву мотивовано тим, щоАкціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», що здійснює постачання теплової енергії. Так за рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року позивачу передані об`єкти теплопостачання, зокрема, у Жовтневому районі міста Кривого Рогу. Таким чином з 01.10.2013 року виконавцем послуги з теплопостачання для будинку АДРЕСА_1 є Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль». Оскільки відповідач є власником 1/2 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , то він повинен сплачувати позивачу за надану теплову енергію.

Факт поставки теплової енергії у період з 01.11.2021 р. по 31.03.2023 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_1 на виконання рішень виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону.

Оскільки ОСОБА_1 є співвласником приміщення 4-а за такою адресою на праві спільної часткової власності (1/2 частка), площа якої становить 282,8 кв. м., то йому на 1/2 частку від загальної площі (141,4 кв. м.) здійснено нарахування за надану послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 157602,23 грн. та за послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 86,47 грн., а всього 157688,70 грн.

Однак відповідач не виконував зобов`язання перед позивачем, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість щодо 1/2 частини нежитлового приміщення 4-а, розташованого по АДРЕСА_1 за період з 01.11.2021 р. по 31.03.2023 р. за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування. Умовами п. 45 Типового договору передбачено, що в разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Також за порушення строків оплати за поставлену теплову енергію відповідачам нараховано компенсацію за інфляційні втрати у сумі 5639,27 грн. та 3% річних у розмірі 2699,42 грн., а також пеню у розмірі 2218,69 грн.

Враховуючи викладене позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» борг за спожиту теплову енергію в сумі 157602,23 грн., за абонентське обслуговування в розмірі 86,47 грн., з 3% річних у розмірі 2699,42 грн., з інфляційних втрат у розмірі 5639,27 грн., з пені в сумі 2218,69 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до АТ «Криворізька теплоцентраль»про визнаннядій неправомірнимита зобов`язання вчинити певні дії, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК».

Зустрічну позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 є співвласником 1/2 частки нежитлового приміщення АДРЕСА_2 . 24 січня 2017 року перед державною реєстрацією права власності між продавцем такої нерухомості та покупцями, зокрема, ОСОБА_1 було складено акт обстеження нежитлового приміщення, яким встановлено, що спірне нежитлове приміщення обладнане системою централізованого водопостачання та водовідведення, а система централізованого та індивідуального опалення відсутня, а приміщення не підключене до внутрішньо-будинкових мереж централізованого опалення. Іншим співвласником вказаного нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу став 27.05.2021 року ТОВ «ІК ТОРІ АК».

Так при оформлені зазначених правочинів проведено приймання-передачу спірного нежитлового приміщення, де підтверджено, що відсутні системи централізованого та індивідуального опалення, а приміщення не підключене до внутрішньо-будинкових мереж централізованого опалення.

Отже, станом на 01.11.2021 року нежитлове приміщенні 4а в буд. АДРЕСА_1 не підключене до централізованого опалення, а ОСОБА_1 не проводив відключень системи опалення від внутрішньо-будинкової мережі, тому відповідно не міг отримувати послуг з теплової енергії за відсутності такої можливості. ОСОБА_1 не споживав та не міг споживати послугу з централізованого опалення через не оснащеність засобами її споживання, відсутністю трубопроводу чи приладу централізованого опалення в приміщенні, тому підстав для нарахування вказаної послуги не виникало у АТ «Криворізька теплоцентраль».

Вказував, що жодного документу, який би підтверджував, що саме ОСОБА_1 було надано послугу з централізованого опалення АТ «Криворізька теплоцентраль» не було надано.

Незважаючи на це, позивач за первісним позовом намагається стягнути кошти за не існуючу послугу.

На підставі переліченого просив суд зобов`язати АТ «Криворізька теплоцентраль» припинити нарахування плати за спожиту теплову енергію та за абонентське обслуговування ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 за період з листопада 2021 року, а також визнати неправомірними дії АТ «Криворізька теплоцентраль» щодо нарахування боргу ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 по теплопостачанню в розмірі 157602,23 грн., 3% річних у розмірі 2699,42 грн., інфляційні втрати у розмірі 5639,27 грн., пеню в сумі 2218,69 грн., за абонентське обслуговування в розмірі 86,47 грн.

РішеннямЖовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за теплову енергію в сумі 157602,23 грн., за абонентське обслуговування в сумі 86,47 грн., з 3% річних в сумі 2699,42 грн., з інфляційних втрат в сумі 5639,27 грн., а загалом 166027 (сто шістдесят шість тисяч двадцять сім) грн. 39 коп.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК», відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» витрати з оплати судового збору в сумі 2648,61 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задовленні первісного позову та задоволення зустрічного позову , посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не укладав з позивачем жодних договорів, і укласти не міг, в тому числі індивідуальний договір, оскільки не є споживачем послуг централізованого опалення, не отримує теплову енергію від позивача, жодних дій не вчиняв для укладання договору чи отримання послуг, оскільки фізично не може отримувати послуги теплопостачання яке не обладнане системою централізованого теплопостачання.

Акти передачі-прийняття теплової енергії які складені позивачем та направлялись відповідачу, які не були ним отримані та частково ним отримані . ОСОБА_1 не отримував від позивача жодних рахунків чи актів прийнятят-передачі послуг. Судом першої інстанції на стадії дослідження доказів було оголошено та звернуто увагу, що в актах- передачі-прийняття послуг відсутня спірна адреса : прим. АДРЕСА_2 , останні оформлені по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , а тому не доказують жодних обставин по приміщенню 4А буд. АДРЕСА_1 . Посилання на договір не є підставою, оскільки договір не уколадений.

В апеляційній скарзі ТзОВ «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК», просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задовленні первісного позову та задоволення зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, щосуд першої інстанції, погодившись с доводами відповідача і третьої особи, що відсутні докази приєднання (укладання) ОСОБА_1 . Індивідуального договору, який у позивача обліковуються за № 4069/жб/1 від 01.11.2021 р. (далі Індивідуальний договір) між тим вважав доведеним факт нібито отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії в Приміщення 4А, обгрунтовуючи це посиланням на Акти № 639 від 19.10.2023 р. та № 710 від 14.12.2023 р.

Разом з тим, відповідно до Акту від 19.10.2023 р. № 639 (далі - Акт № 639), складений представником АТ «КТЦ» за результатами обстеження приміщення 4-А в буд. АДРЕСА_1 встановлено, що 1/2 частина нежитлового приміщення, яке належить на праві приватної власності ТОВ «ІК «ТОРІ АК» працює магазин «Аврора» встановлено самовільне від`єднання транзитного трубопроводу, що нібито підтверджується даним Актом № 639 та фотографіями, що долучаються до нього; 14.2. Згідно Акту від 14.12.2023 р. № 710, який був складений представниками АТ «КТЦ» Бігеда Є.В. та ОСОБА_3 нібито було проведено обстеження будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , яке нібито належить на праві власності ОСОБА_1 над лабораторією «СІНЕВО» 7 кімнат, в яких проходять стовпи центрального опалення в кількості 8 одиниць, які нібито спускаються до лабораторії «СІНЕВО», а обстежити підвальне приміщення лабораторію «СІНЕВО» нібито не представляється можливим. 15.

Суд першої інстанції, хоча і не прийняв, як докази долучені до даних Актів фотографії приміщень, але при цьому на підставі даних Актів встановив факт самовільного відключення частини приміщення 4А від системи загальнобудинкової системи теплопостачання і часткової її наявності.

В той же час, суд повністю проігнорував, як докази, надані відповідачем і третьою особою, а саме: 16.1. Акт прийому-передачі нерухомого майна від 27.05.2021 р., складеного між ТОВ «МЕГАНОМАКС» та ТОВ «ТАГАНАЙ ІНВЕСТ» 1/2 частка нежилого приміщення, що перебувала у власності ТОВ «МЕГАНОМАКС» і перейшла у власність ТОВ «ТАГАНАЙ ІНВЕСТ» не була обладнана системами централізованого та/чи індивідуального опалення, а саме Приміщення загальною площею 282,8 км.м. є вбудованим в цокольний поверх п`ятиповерхової житлової будівлі А-V і не підключене до внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення (п. 3 Акту); 16.2. Технічний паспорт на нежиле приміщення № 4 «а» від 27.01.2017 р., складений ТОВ «НІК-ЕКСПЕРТ», зареєстрований в книзі за № 112-3мн на замовлення ТОВ «МЕГАНОМАКС» та ОСОБА_1 , в додатку № 3 якого в характеристиці Приміщення зазначено, що в даному Приміщенні відсутній вид опалення; 16.3. Копією Акту обстеження нежилого приміщення від 24.01.2017 р., складеного ТОВ «КЕПІТАЛ ПРОПЕТІ», ТОВ «МЕГАНОМАКС» та ОСОБА_1 , в п. 1.4 якого зазначено, що в Приміщенні відсутня система централізованого та індивідуального опалення, а в п. 1.5 якого зазначено, що приміщення не підключене до внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та газопостачання

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , ТзОВ «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК» просить її задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК», ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , просить її задовольнити.

У відзивах на апеляційні скарги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 та ТзОВ «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК» позивач за первісним позовом АТ «Криворізька теплоцентраль» просить залишити апеляційні скарги без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 адвоката Зарівну С.В., яка підтримала доводи апеляційніх скарг та просила їх задовольнити, представника ТзОВ «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК» - адвоката Рисіна О.О., який підтримав доводи апеляційніх скарг та просив їх задовольнити, представника АТ «Криворізька теплоцентраль» - Кучеряву С.О., яка заперечувала проти задоволеня апеляційних скарг та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення по справі, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи,що згідно із рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12 жовтня 2011 року було надано згоду на передачу окремих об`єктів теплопостачання від КПТМ «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль», зокрема, об`єкти теплопостачання у Жовтневому (Покровському) районі міста Кривого Рогу.

Таким чином виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку АДРЕСА_1 є Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль».

Відповідно до акту від 05 серпня 2018 року розмежування балансової належності теплових мереж житлового будинку АДРЕСА_1 , складеного АТ «Криворізька теплоцентраль» та ТОВ «КК «Дом. Ком», вбачається, що межею розподілу балансової належності теплових мереж і експлуатаційної відповідальності сторін є зовнішній зріз будівельної несучої конструкції житлового будинку на вводі теплових мереж в житловий будинок, після якого трубопроводи та устаткування знаходяться на балансі Управління благоустрою і житлової політики та обслуговуються ТОВ «КК «Дом. Ком», що підтверджується схемою балансової належності теплових мереж по АДРЕСА_1 .

Факт поставки теплової енергії у спірний період на житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія, складених представниками Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» в присутності представників житлової організації, від 29 жовтня 2021 року, 01 квітня 2022 року, 10 листопада 2022 року, 27 березня 2023 року відповідно, а подача та припинення подачі такого теплоносія здійснювалась на виконання рішень виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону від 22 вересня 2021 року, 23 березня 2022 року, 28 вересня 2022 року, 22 березня 2023 року.

Також судом встановлено, що у буд. АДРЕСА_1 встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 01 грудня 2022 року, в ході якого було встановлено, що розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснювався з урахуванням такого приладу комерційного обліку та відповідно пропорційно опалювальній площі приміщення вказаного багатоквартирного будинку.

Згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 6 жовтня 2023 року та від 21 березня 2024 року вбачається, що нежитлове приміщення (вбудоване в цокольний поверх багатоповерхового житлового будинку) АДРЕСА_2 (загальною площею 282,8 кв. м.) належить на праві спільної часткової власності по 1/2 частці кожному відповідно ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17 листопада 2016 року, зареєстрованого 27 січня 2017 року, та ТзОВ «Таганай-Інвест» на підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 2021 року, яке було згодом перейменоване на ТОВ «Інвестиційна компанія «Торі АК».

Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) за договором № 4069/жб/1 від 01 листопада 2021 року: № 27306 від 30 листопада 2022 року відповідачеві у листопаді 2022 року нараховано 15,16 Гкал теплової енергії разом із платою за абонентське обслуговування на суму 81 026,98 грн; № 32353 від 31 грудня 2022 року відповідачеві у грудні 2022 року нараховано 3,74 Гкал теплової енергії разом із платою за абонентське обслуговування на суму 19 998,09 грн; № 2007 від 31 січня 2023 року відповідачеві у січні 2023 року нараховано 4,28 Гкал теплової енергії разом із платою за абонентське обслуговування на суму 22 883,98 грн; № 5676 від 28 лютого 2023 року відповідачеві у лютому 2023 року нараховано 4,25 Гкал теплової енергії разом із платою за абонентське обслуговування на суму 22 723,66 грн; № 8976 від 31 березня 2023 року відповідачеві у березні 2023 року нараховано 2,06 Гкал теплової енергії разом із платою за абонентське обслуговування на суму 11 031,99 грн.

Також відповідно до актів надання послуг з абонентського обслуговування за договором № 4069/жб/1 від 01 листопада 2021 року: № 21124 від 31 серпня 2022 року відповідачеві у серпні 2022 року надано абонентське обслуговування на суму 8 грн; № 22759 від 30 вересня 2022 року відповідачеві у вересні 2022 року надано абонентське обслуговування на суму 8 грн; № 24718 від 31 жовтня 2022 року відповідачеві у жовтні 2022 року надано абонентське обслуговування на суму 8 грн.

Отже, судом було встановлено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» було нараховано ОСОБА_1 в період з 01 серпня 2022 року по 31 березня 2023 року за послугу з теплопостачання на суму 157 602,23 грн та за абонентське обслуговування в сумі 86,47 грн, а загалом 157 688,70 грн.

Крім того судом установлено, що на підставі акту від 19 жовтня 2023 року № 639 АТ «Криворізька теплоцентраль» вбачається, що було проведено обстеження приміщення 4А по АДРЕСА_1 , співвласником якого є ОСОБА_1 , в ході якого встановлено, що таке приміщення складається з лабораторії «Сінєво» та магазину « ОСОБА_4 ». Так до лабораторії «Сінєво» йде транзитний трубопровід теплопостачання, а у приміщенні магазину «Аврора» було від`єднано транзитні трубопроводи.

Також з акту від 14 грудня 2023 року № 710 АТ «Криворізька теплоцентраль» вбачається, що було проведено обстеження приміщення 4А по АДРЕСА_1 , співвласником якого є ОСОБА_1 , в ході якого встановлено, що таке приміщення складається з лабораторії « ОСОБА_5 » та магазину « ОСОБА_4 ». Так над лабораторією «Сінєво» знаходиться сім кімнат, з кожної з яких виходять стояки центрального опалення, які зі свого боку функціонують та гріють, а також опускаються до приміщення лабораторії « ОСОБА_5 », до якої доступу немає.

У відповіді від 25 січня 2024 року АТ «Криворізька теплоцентраль» на запит ОСОБА_1 вбачається, що у АТ «Криворізька теплоцентраль» та виконкому Криворізької міської ради відсутні проекти теплопостачання та тепло споживання по буд. АДРЕСА_1 , що підтверджується листом від 04 січня 2024 року виконкому Криворізької міської ради. При цьому у нежитловому приміщенні 4А по АДРЕСА_1 наявна система централізованого теплопостачання, що підтверджується актом від 14 грудня 2023 року № 710. Крім того вказано, що до 01 листопада 2021 року власники приміщення 4А по АДРЕСА_1 не звертались до позивача для укладення договору купівлі-продажу теплової енергії.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль» та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що приміщення 4А по АДРЕСА_1 частково приєднано до загально будинкової системи теплопостачання та частково самовільно від`єднано від такої системи, що означає, що на буд. АДРЕСА_1 подається централізоване опалення відповідно до проекту, а доказів законного способу відключення приміщення 4-А в такому будинку від нього відповідач не надав суду.

Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої істанції, з огляду на наступне.

На підставі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) береться крім квартирної плати згідно затверджених у встановленому законом порядку тарифам.

Згідно із ст. 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Ціни (тарифи) відповідно до закону встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

За ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) до комунальних послуг відносяться послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

На підставі ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції з 1 травня 2019 року) послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

За ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при регулюванні господарської діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання, належать розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання.

За п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначає, що плата за теплову енергію повинна вноситися щомісячно.

Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» 16 березня 2017 року було перетворено у Публічне акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», а потім змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», яке є теплопостачальною організацією та постачає споживачам теплову енергію.

Встановлено, що згідно із рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12 жовтня 2011 року було надано згоду на передачу окремих об`єктів теплопостачання від КПТМ «Криворіжтепломережа» до ДП «Криворізька теплоцентраль», зокрема, об`єкти теплопостачання у Жовтневому (Покровському) районі міста Кривого Рогу.

Таким чином виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку АДРЕСА_1 є Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль».

Відповідно доінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструіпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодосуб`єкта від06березня 2023 року нежитлове приміщення АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності (1/2 частка) ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12 жовтня 2011 року було надано згоду на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», а саме - об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Таким чином, дійсно, виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку АДРЕСА_1 є позивач - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль».

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії (частина перша статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Згідно із частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» від 21 серпня 2019 року №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022) (далі - Правила № 830).

Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль», як виконавцем послуг, 01 жовтня 2021 року на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Як вказує позивач, споживання теплової енергії на потреби опалення приміщень за адресою: АДРЕСА_1 до 01 листопада 2021 року здійснювалося ОСОБА_1 без укладання договору. Оскільки нежитлове приміщення розташоване в житловому будинку за наведеною адресою, починаючи з 01 грудня 2021 року надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Позивач зазначає, що типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами № 5068/жб від 01 листопада 2021 року за адресою: АДРЕСА_3 (далі типовий договір).

Відповідно до пункту 5 типового договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (п. 2 договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 5 договору).

Відповідно до п. 30 договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 32 договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (ч. 3 п. 41 договору).

Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 47 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).

Позивач зазначає, що у період з листопада 2022 року по березень 2023 року відповідачем спожито теплову енергію на загальну суму 157 602,23 грн, на підтвердження чого надав акти приймання передачі теплової енергії, зокрема № 27306 від 30 листопада 2022 року відповідачеві у листопаді 2022 року нараховано 15,16 Гкал теплової енергії разом із платою за абонентське обслуговування на суму 81 026,98 грн; № 32353 від 31 грудня 2022 року відповідачеві у грудні 2022 року нараховано 3,74 Гкал теплової енергії разом із платою за абонентське обслуговування на суму 19 998,09 грн; № 2007 від 31 січня 2023 року відповідачеві у січні 2023 року нараховано 4,28 Гкал теплової енергії разом із платою за абонентське обслуговування на суму 22 883,98 грн; № 5676 від 28 лютого 2023 року відповідачеві у лютому 2023 року нараховано 4,25 Гкал теплової енергії разом із платою за абонентське обслуговування на суму 22 723,66 грн; № 8976 від 31 березня 2023 року відповідачеві у березні 2023 року нараховано 2,06 Гкал теплової енергії разом із платою за абонентське обслуговування на суму 11 031,99 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунки.

Також, позивач зазначає, що на виконання умов договору надав відповідачу послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 86,47 грн, яка відображена в актах приймання-передачі теплової енергії.

Колегія суддів зазначає, що вказані вище акти приймання передачі теплової енергії (надання послуг) та послуг з абонентського обслуговування підписані лише зі сторони виконавця (позивача) та відповідно не містять підписів зі сторони замовника (відповідача).

Позивач зазначає, що всі вищенаведені акти разом із рахунками направлялися відповідачу засобами поштового зв`язку із супровідним листом. Як доказ направлення на адресу відповідача позивач надав до суду копії супровідного листа та конверту із відміткою працівників поштового зв`язку про причини повернення конверту «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Позивач вважає, що відповідач в порушення умов договору за поставлену теплову енергію, а також за надані послуги абонентського обслуговування не розрахувався, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за поставлену теплову енергію у розмірі 157 602,23 грн та за послуги абонентського обслуговування у розмірі 86,47 грн, що і стало причиною звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_1 не погодившись з первісним позовом звернувся до суду із зустрічним позовом в якому просить визнати дії Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» по нарахуванню плати за спожиту теплову енергію та плати за абонентське обслуговування за адресою: АДРЕСА_3 з 01 листопада 2021 року неправомірними та зобов`язати Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» припинити нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування з 01 листопада 2021 року.

Предметом доказування у справі є обставини щодо укладання договору, факту поставки теплової енергії та її споживання споживачем, надання послуг абонентського обслуговування, строку оплати, строку дії договору, наявності прострочення оплати.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні первісного позову, та задволення зустрічного позову, з наступних підстав.

Позивач повинен довести належними та допустимими доказами насамперед, факти надання відповідних послуг відповідачу та споживання ним теплової енергії у його приміщенні, що є підставою для виникнення у ОСОБА_1 зобов`язань перед АТ «Криворізька теплоцентраль» з оплати за поставлену теплову енергію та за послуги абонентського обслуговування.

З приводу правової позиції позивача, наданих ним доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити наступне.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес» слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з яким здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами надання послуг з постачання теплової енергії до приміщення, що належить ОСОБА_1 , та споживання її останнім, а тому у позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 157602,23 грн та за послуги абонентського обслуговування у розмірі 86,47 грн з відповідача у даній справі.

До вказаного висновку суд прийшов з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Матеріали справи не містять доказів які б підтверджували вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу.

Як докази факту отримання послуги ОСОБА_1 позивач надає акти подачі теплоносія та акти про припинення подачі теплоносія та рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок опалювального сезону та його закінчення.

Однак, надані докази підтверджують лише факт постачання теплової енергії до житлового будинку АДРЕСА_1 за період з 01 листопада 2022 року по 31 беерзня 2023 року, а не до приміщення № 4а, яке належить ОСОБА_1 .

Щодо актів обстеження № 639 від 19 жовтня 2023 року та № 711 від 14 грудня 2023 року, колегія суддів зазначає, що дані акти не підтверджують викладених в них обставин, а саме факту знаходження системи опалення у приміщені № 4а у робочому стані, оскільки у даних актах відсутня схема підключення системи теплоспоживання до теплових мереж позивача. Також, дані акти не містить підпису відповідача або будь-яких зауважень з приводу відмови відповідача від його підписання, а також даними актами засвідчено факт обстеження інших приміщень, а не приміщення № 4а, яке належить ОСОБА_1 .

Таким чином, із поданих позивачем до матеріалів справи доказів неможливо встановити факт отримання послуги ОСОБА_1 у приміщенні № 4а, у зв`язку з чим і виникнення обов`язку з оплати наданих послуг.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять таких доказів.

В свою чергу, відповідач надає документи, в яких зазначено про відсутність в приміщенні № 4а системи централізованого опалення, а саме копію технічного паспорту на нежиле приміщення № 4а (а.с. 12-16 матеріалів зустрічного позову) де в розділі характеристики в графі «вид опалення» стоїть відмітка «ні», копію акту прийому-передачі нерухомого майна від 27 травня 2021 року, укладеного на виконання умов договору купівлі-продажу, в якому зазначено про відсутність в приміщенні централізованого опалення та газопостачання (а.с. 10 матеріалів зустрічного позову), а також акт обстеження нежилого приміщення від 24 січня 2017 року, укладено між попередніми власниками приміщення, де також зазначено про відсутність централізованого опалення (а.с. 9 матеріалів зустрічного позову).

Враховуючи всі вказані вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 157602,23 грн та за послуги абонентського обслуговування у розмірі 86,47 грн є менш вірогідними, ніж наявні в матеріалах докази на їх спростування.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів вважає позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» у справі недоведеними та необґрунтованими, у зв`язку з чим в задоволенні первісного позову слід відмовити повністю.

Щодо зустрічного позову колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі.

Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до пункту 1 частини першої зазначеної статті основними засадами судочинства, у тому числі є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, та підтвердити, що її права та законні інтереси буде захищено та відновлено з допомогою певного способу захисту, визначеного у позові.

При цьому порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 906/1175/18, від 20.06.2023 у справі № 910/5529/19, від 12 квітня 2023 року у справі № 916/156/22, від 22 лютого 2022 року у справі № 910/2330/21, від 06 вересня 2022 року у справі № 910/9228/21, від 29 листопада 2022 року у справі № 910/745/20, від 04 листопада 2021 року у справі № 910/18029/16, від 15 червня 2021 року у справі № 910/10440/19, від 01 липня 2021 року у справі № 910/7029/20, від 01 вересня 2020 року у справі № 910/14065/18, від 18 серпня 2020 року у справі № 910/7631/18, від 16 червня 2020 року у справі № 922/3371/19, від 10 грудня 2019 року у справі № 906/43/19, від 26 листопада 2019 року у справі № 917/92/19, від 05 листопада 2019 року у справі № 926/746/19, від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, від 29 серпня 2023 року у справі № 910/5958/20, 22 березня 2023 року у справі № 509/5080/18.

З урахуванням наведеного у зв`язку з тим, що позивач за зустрічним позовом не надав доказів того, що Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задовлення зустрічного позову.

На підставі наведеного вище колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційни скарг ТзОВ «ІК «ТОРІ АК» та ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 у зв`язку з чим рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію та ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням апеляційних скарг ТзОВ «ІК «ТОРІ АК» та ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , з АТ «Криворізька теплоцентраль» на користь апелянтів підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційних скарг в розмірі 3220 грн 80 коп на користь кожного з апелянтів.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1 п. 3, 4, 382, 383, 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК», ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року скасувати в частині задоволених позовних вимог Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задовенні позовних вимог Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3220 (три тисячі двіст двадцять) грн 80 коп.

Стягнути Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3220 (три тисячі двіст двадцять) грн 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2024 року.

Головуючий:

Судді: