Ухвала

від 31.10.2024 по справі 212/5545/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 212/5545/23

провадження № 61-14374ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду

від 15 жовтня 2024 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК», про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»

(далі - АТ «Криворізька теплоцентраль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію у розмірі 168 246,08 грн.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до

АТ «Криворізька теплоцентраль», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК» (далі - ТОВ «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК»), про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за теплову енергію у розмірі 157 602,23 грн, за абонентське обслуговування - 86,47 грн, 3 % річних - 2 699,42 грн, інфляційних втрат - 5 639,27 грн, а загалом - 166 027,39 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року скасовано в частині задоволених позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль» та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог.

У іншій частині рішення суду залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Стягнено з АТ «Криворізька теплоцентраль» на користь ТОВ «ТОРІ АК» витрати на професійну правничу допомогу у цій справі, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 5 000,00 грн.

Скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» витрат з оплати судового збору у розмірі 2 648,61 грн.

23 жовтня 2024 року АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулосядо Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі за первісним позовом про стягнення боргу за теплову енергію у розмірі 168 246,08 грн, а також за зустрічними позовними вимогами про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, що не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року (3 028,00 грн х 80 = 242 240,00 грн).

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справіпідлягає касаційному оскарженню.

Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому, доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди заявника з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення для заявника, зводиться до незгоди із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки АТ «Криворізька теплоцентраль» подалокасаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТОРІ АК», про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська