Постанова

від 17.09.2024 по справі 352/2272/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 352/2272/23

Провадження № 22-ц/4808/1054/24

Головуючий у 1 інстанції ОЛІЙНИК М. Ю.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Петріва Д.Б.,

учасники справи: стягувач ОСОБА_1 , боржник Тисменицький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко», державний виконавець відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Королик Станіслав Олегович,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільну справу за скаргою Тисменицького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Королик Станіслава Олеговича, за апеляційною скаргою Тисменицького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» на ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, постановлену суддею Олійником М.Ю. 10 червня 2024 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог:

У травні2024року Тисменицькимзакладом дошкільноїосвіти (ясла-садок)«Сонечко»,як боржникому виконавчомупровадженні,поданодо судускаргу на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Королик Станіслава Олеговича.

В обґрунтування поданої скарги вказує на те, що ухвалою суду від 22 лютого 2024 року стягнуто з Тисменицького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» Тисменицької міської ради на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 3073,60 грн за сплачені судові витрати. 08 травня 2024 року видано виконавчий лист від 20 травня 2024 року, за яким державний виконавець відкрив виконавче провадження №75053464. Боржник вважає, що державний виконавець протиправно відкрив виконавче провадження та повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без виконання, оскільки згідно зі статутом, затвердженим рішенням Тисменицької міської ради від 18 лютого 2022 року №01/01-14, Тисменицький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» Тисменицької міської ради є комунальною установою та утримується за рахунок коштів бюджету Тисменицької міської ради. Відповідно ухвала суду про стягнення коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Державним казначейством України, а не органами виконавчої служби. Відповідно до п. 3 Порядку №845 від 03.08.2011 рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами казначейства. Тобто, законодавством передбачено спеціальний порядок виконання рішень судів у справах про стягнення коштів з місцевих бюджетів. Саме Держказначейство є органом, що здійснює безспірне списання коштів за рішенням суду про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів. Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо такий не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Королика Станіслава Олеговича про відкриття провадження №75053464 від 20 травня 2024 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції:

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2024 року у задоволенні скарги відмовлено (а.с.34-36).

Приймаючи ухвалу, суд виходив з того, що Держказначейство не є а ні органом примусового виконання судових рішень, а ні учасником чи стороною виконавчого провадження і, відповідно, не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком №845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Суд зазначив, що ухвала Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2024 року у справі №352/2272/23 підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а не органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 451 ЦПК України, постановив ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з ухвалою суду, Тисменицький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» подав апеляційну скаргу, у якій посилається на її незаконність, та порушення норм матеріального права.

Зазначає, що відповідно до частин 2, 4 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Звертає увагу суду, що згідно зі Статутом, затвердженим рішенням Тисменицької міської ради від 18 лютого 2022 № 01/01-14, Тисменицький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» Тисменицької міської ради є комунальною установою та утримується за рахунок коштів бюджету Тисменицької міської ради. Пунктом 10.6 Статуту визначено, що заклад дошкільної освіти є бюджетною неприбутковою організацією.

Із змістуСтатуту ЗДОСонечко чітковипливає,що закладє бюджетноюустановою тафінансується зарахунок бюджетнихкоштів.ЗДО Сонечко не має та не може мати відкритих рахунків у банківських установах, окрім зарплатного проекту для виплати працівникам заробітної плати.

Зазначає, що державний виконавець отримавши від ОСОБА_1 заяву про примусове виконання судового наказу про стягнення коштів із заявника, повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання. Натомість, державний виконавець, діючи всупереч нормам законодавства, відкрив виконавче провадження про примусове стягнення з заявника грошових коштів.

Вказує, що до подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2019 року по справі справа № 219/8720/16-ц.

Зазначає,що судомне взятодо увагипосилання судупершої інстанціїна п.4Інструкції зорганізації примусовоговиконання рішень,затвердженої наказомМіністерства юстиціїУкраїни 02.04.2012№512/5,оскільки цяІнструкція розробленана виконанняЗакону України«Про виконавчепровадження»,є підзаконнимнормативним актомі неможе суперечитиположенням закону.Крім того, це положення стосується виконання рішення суду немайнового характеру.

Просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою скаргу Тисменицького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» на дії державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Королика Станіслава Олеговича задовольнити в повному обсязі (а.с.43-46).

Позиція інших учасників справи:

Відзив на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 2 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Заяви (клопотання) учасників справи:

У судовезасідання нез`явилисяособи, які беруть участь у справі, про причини неявки суд не повідомили.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у їх відсутності.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування:

Згідно статті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з таких підстав.

Суд встановив, що ухвалою від 22 лютого 2024 року у цій справі суд стягнув з Тисменицького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» Тисменицької міської ради на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 3073,60 грн за сплачені судові витрати. (а.с. 4-7).

08 травня 2024 року на виконання ухвали суду від 22 лютого 2024 року був виданий виконавчий лист.

Постановою від 20 травня 2024 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 75053464 про стягнення з Тисменицького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» Тисменицької міської ради а користь ОСОБА_1 3073,69 грн судових витрат. (а.с. 24).

Згідно з ст. 5 Конституції України влада здійснюється безпосередньо і через органи державної влади (законодавча, виконавча, судова) та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ст.ст. 140, 142 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Тобто, органи місцевого самоврядування не належать до системи органів державної влади та мають самостійний бюджет.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету та місцевого бюджету.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Пункт 9 Прикінцевих та Перехідних положень Бюджетного Кодексу України регламентує, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).

У розумінні зазначеного Порядку №845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. 24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Пунктом 26 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Водночас п. 9 Порядку №845 передбачено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли боржник немає відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, визначальним для даного Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган, то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо боржником є орган місцевого самоврядування, який не має відкритих рахунків в органі Казначейства, орган казначейства не виконує документ про стягнення коштів з такого боржника, а Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не поширюється на органи місцевого самоврядування.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції вказував на те, що боржником за виконавчим листом № 352/2272/23 від 20 травня 2024 року є Тисменицький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» Тисменицької міської ради, на який не поширюються вимоги ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження».

Тисменицький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» не подав доказів про наявність відкритих рахунків в органі Казначейства, з яких можливо було б здійснити безспірне списання коштів а ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з цим, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги на рішення державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, оскільки на день відкриття виконавчого провадження у державного виконавця була відсутня інформація про повноваження на виконання рішення суду іншим державним органом.

Необґрунтованими є доводи апелянта про те, що державний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки таке виконання має виконуватись лише органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

В свою чергу Держказначейство не є ні органом примусового виконання судових рішень, ні учасником чи стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком №845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Таким чином, виконавчий документ підлягає виконанню органом державної виконавчої служби, а не органом Казначейства.

Отже, підстави для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у державного виконавця на день прийняття такої постанови не було, відповідно і у суду відсутні підстави для визнання незаконною та скасування постанови держаного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

У разі виявлення обставин, які будуть свідчити про наявність повноважень у іншого органа на виконання рішення суду, зокрема органів Казначейської служби, державний виконавець зобов`язаний буде повернути виконавчий документ стягувану.

Таким чином, саме по собі відкриття виконавчого провадження державним виконавцем жодним чином не порушує прав боржника, якщо боржник не подав доказів про наявність відкритих рахунків в органі Казначейства, з яких можливо було б здійснити безспірне списання коштів. У разі подання таких доказів виникнуть підстави для повернення виконавчого документа.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги:

З врахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність будь-яких правових підстав для скасування постанови державного виконавця.

Таким чиномколегія суддіввважає,що доводиапеляційної скаргине заслуговуютьна увагуі недають підставдля висновкупро неправильнезастосування судомпершої інстанціїнорм матеріальногоі процесуальногоправа.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що така постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Тисменицького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» залишити без задоволення, а ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.Д. Фединяк

Повний текст постанови складено 24вересня 2024 року.