Рішення

від 19.09.2024 по справі 756/59/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

19.09.2024Справа № 756/59/20Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №756/59/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів 1) Приватного акціонерного товариства «Аудиторська фірма «Аналітик» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» та 3) Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» про визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити дії, за участю відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та представників позивача Віданової О.В., відповідача ОСОБА_5

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач заявляє вимоги про визнання правочинів щодо відчуження майна, яке є спільною сумісною власністю, недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

1.2. Відповідачі заперечили проти позову.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 25.08.1973 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .

2.2. Рішенням Виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів від 26.11.1990 року № 864 зареєстроване мале підприємство «Економіко-правову фірму «Аналітик».

2.3. Відповідно до засновницького договору від 19.10.1990, укладеного між Київським юридичним клубом в особі головуючого Головача В.В. та Акціонерним економічним банком розвитку «Економбанк» (засновники) створено МП «Економіко-правову фірму «Аналітик».

2.4. Згідно зі Статутом Аудиторської фірми у формі ТОВ «Аналітик», затвердженого зборами учасників, протокол № 1 від 01.10.1993 року, частка в статутному фонді фізичних осіб становить: ОСОБА_2 50 000 карбованців (50 %), ОСОБА_6 250 000 карбованців (25 %), ОСОБА_7 150 000 карбованців (15 %), ОСОБА_8 100 000 карбованців (10 %).

2.5. З матеріалів реєстраційної справи ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», що зберігається у Печерській районній в м. Києві державній адміністрації вбачається, що 31.07.1996 ОСОБА_2 звернувся до АФ «Аналітик» із заявою про передання його частки в статутному фонді ОСОБА_6 , в зв`язку із призначенням на посаду заступника Міністра юстиції України.

2.6. Протоколом загальних зборів ТОВ АФ «Аналітик» від 31.07.1996 частку ОСОБА_2 в статутному фонді фірми передано в розпорядження ОСОБА_6 .

2.7. Відповідно до протоколу учасників аудиторської фірми у формі ТОВ «Аналітик» від 16.03.2001 вирішено реорганізувати товариство у закрите акціонерне товариство та прийнято нового учасника ОСОБА_2 , в зв`язку з чим перерозподілити частки у статутному фонді, частка ОСОБА_2 - 75 255 простих іменних акцій, або 51 % статутного фонду.

2.8. 09.10.2006 між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу акцій, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Куликовською Т.В., відповідно до умов якого ОСОБА_2 придбано прості іменні акції емітента Аудиторської фірми у формі закритого акціонерного товариства «Аналітик» номінальною вартістю 1 грн. за 1 шт., у кількості 54 575 шт., що складає 37 % статутного фонду товариства, загальною вартістю 54 575 грн. 00 коп.

2.9. За інформацією про випуски ЦП емітента які перебувають в обігу АФ «Аналітік» ОСОБА_2 належить 129 800 простих іменних акцій цього товариства номінальною вартістю 129 800 грн. 00 коп., що становить 88 % акцій статутного капіталу.

2.10. Як вбачається зі змісту протоколу загальних зборів акціонерів Аудиторської фірми у формі закритого акціонерного товариства «Аналітик» від 22.01.2013 змінено найменування товариства на Приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик».

2.11. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25.04.2019 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

2.12. 15.05.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 64 900 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик».

2.13. Розпорядженням ТОВ «НВП «Магістр» від 15.05.2019 списано з рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 на рахунок в цінних паперах ОСОБА_4 64 900 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.05.2019.

2.14. Крім того, 15.05.2019 між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів за яким ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 14 750 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик».

2.15. Розпорядженням ТОВ «НВП «Магістр» від 15.05.2019 списано з рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 на рахунок в цінних паперах ОСОБА_4 14 750 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.05.2019.

2.16. У 2019 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, у якому, зокрема, просила суд розподілити між ними акції ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», однак відповідач без її згоди, під час розгляду справи про поділ майна відчужив ОСОБА_9 акції цього товариства у кількості 64 900 шт., а ОСОБА_4 - у кількості 14 750 шт.

2.17. Оскільки ОСОБА_2 розпорядився акціями ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» без згоди позивача, а ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , набуваючи ці акції, не могли не знати про те, що відповідач набув їх за час перебування у шлюбі з позивачем, оскільки перебували з ним у довірливих відносинах, ОСОБА_1 звернулась до суду з розглядуваним позовом.

2.18. Справа розглядалась судами неодноразово.

2.19. Постановою КЦС ВС від 17.01.2024 скасовано рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02.08.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 30.01.2023; закрито провадження у справі та повідомлено позивача про те, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

2.20. Ухвалою КЦС ВС від 21.02.2024 передано справу №756/59/20 для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного 15.05.2019 року між ОСОБА_2 , як продавцем, ТОВ «НВП «Магістр», як повіреним, та ОСОБА_9 , як покупцем, щодо відчуження 64 900 простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик»;

- зобов`язання ТОВ «НВП «Магістр» як депозитну установу здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_9 64 900 простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», що обліковуються на рахунку 402982- НОМЕР_2 з метою зарахування на рахунок в цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого в системі реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» 64 900 простих іменних акцій цього акціонерного товариства;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного 15.05.2019 року між ОСОБА_2 , як продавцем, ТОВ «НВП «Магістр», як повіреним, та ОСОБА_4 , як покупцем, щодо відчуження 14 750 простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик»;

- зобов`язання ТОВ «НВП «Магістр» як депозитну установу здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_4 14 750 простих іменних акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», що обліковуються на рахунку НОМЕР_3 - НОМЕР_2 з метою зарахування на рахунок в цінних паперах ОСОБА_2 , відкритого в системі реєстру власників іменних цінних паперів ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» 14 750 простих іменних акцій цього акціонерного товариства.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 60, 65, 69, 70, 71 СК України, статті 215, 16, 203, 215, 367, 369, 372 ЦК України.

3.3. Фактичними підставами позову є відчуження відповідачем на користь третіх осіб спільного сумісного майна подружжя без згоди позивача.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧІВ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧІВ.

4.1. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_10 заперечили проти задоволення позову вказавши:

1) у 1996 році ОСОБА_2 вийшов зі складу засновників АФ «Аналітик» у зв`язку із державною службою; за період з 1996 по 2001 роки склад учасників АФ «Аналітик» змінювався. Згідно із змінами до Статуту від 11.03.1999 статутний фонд АФ «Аналітик» становив 56 739 грн. та розподілявся наступним чином: ОСОБА_6 - 70% ОСОБА_11 (донька відповідача) -10%, «ГЗ Прага» - 20%. Тобто ОСОБА_2 акціями у цей період не володів;

2) зборами засновників АФ «Аналітик» 07.12.2000 було прийняте рішення про реорганізацію аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик» шляхом її перетворення в аудиторську фірму у формі закритого акціонерного товариства «Аналітик» (протокол №1 від 07.12.2000). Окрім того, зборами засновників 07.12.2000 прийнято рішення передати на безоплатній основі ОСОБА_2 частку у статутному фонді АФ «Аналітик» у розмірі 75225 грн;

3) отже з 1990 року до 2006 року спільні кошти подружжя на придбання акцій не використовувались, а вклад до статутного фонду господарського товариства не був об`єктом права спільної сумісної власності;

4) на виконання вимог Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» між відповідачами були розподілені частки шляхом вчинення добросовісно і законно договорів купівлі-продажу від 15.05.2019. При відчужені частини акцій відповідач керувався вимогами п.4 ч.1 ст. 23 Закону «Про аудит фінансової діяльності та аудиторську діяльність», де передбачено що в суб`єкті аудиторської діяльності за основним місцем роботи має працювати не менше 3 аудиторів, а при наданні послуг суб`єктам суспільного інтересу - не менше 5 аудиторів. Відповідачі є сертифікованими аудиторами і працюють на постійній основі в ПрАТ «АФ «Аналітик». Позивачка не є аудитором, тож її права на участь у такому товаристві є обмеженими законом;

5) фактичний розподіл спільного майна між колишнім подружжям відбувся у 2013-2016 роках за їх домовленістю. З 2016 року позивачка постійно і мешкає у Литві м. Вільнюс. Квартира у м. Вільнюс була придбана за рахунок продажу квартири в м. Києві, крім того позивачка в порядку розподілу майна отримала вартість частки у статутному капіталі ТОВ «МБЦ» в сумі 2 400 000 грн. Кошти до статутного капіталу ТОВ «МБЦ» були внесені позивачкою в шлюбі;

6) прості іменні акції, що є предметом спірних договорів є предметом спору у цивільній справі №756/2195/19. Серед позовних вимог ОСОБА_1 є і наступна, в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею правд власності на 1/2 частину акцій ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», що належать ОСОБА_2 . Статус акцій як об`єкту спільного сумісного майна подружжя оспорюється відповідачем-1 і є предметом спору, а тому посилання позивача на презумпцію спільності подружнього майна, яка наразі є предметом спору в суді, є безпідставним.

4.2. Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні 19.09.2024 заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ ТРЕТІХ ОСІБ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ТРЕТІХ ОСІБ.

5.1. Треті особи, залучені до участі у справі, заяви по суті справи не подали.

6. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

6.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 залишено без руху позовну заяву, встановлено спосіб та строк усунення недоліків.

6.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.04.2024. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Приватне акціонерне товариство «Аудиторська фірма «Аналітик» та Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр».

6.3. Підготовче засідання, що було призначене на 25.04.2024 не відбулося через декілька поспіль оголошень сигналу "Повітряна тривога", що спричинило затримку в розгляді справ. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 визначено нову дату підготовчого засідання - 08.05.2024, про що повідомлено учасників справи.

6.4. У підготовчому засіданні 08.05.2024 суд ухвалив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» та відкласти підготовче засідання на 28.05.2024, про що постановив ухвалу.

6.5. У підготовчому засіданні 28.05.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13.06.2024.

6.6. У підготовчому засіданні 13.06.2024 та 18.07.2024 судом оголошено перерву.

6.7. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, судове засідання, призначене на 06.08.2024 не відбулось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 визначено нову дату засідання - 20.08.2024, про що повідомлено учасників справи.

6.8. У судовому засіданні 20.08.2024 судом оголошено перерву до 19.09.2024.

6.9. У судовому засіданні 19.09.2024, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників учасників справи, коли буде складено повне судове рішення.

7. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

7.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи наявні підстави для визначення майна (майнових прав) спільним майном подружжя?

- Чи наявні підстави для визнання недійсними правочинів з відчуження майна?

- Чи наявні підстави для зобов`язання ТОВ «НВП «Магістр» здійснити списання акцій з рахунку?

7.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше запитання, а відповідач навпаки.

8. ВИСНОВОК СУДУ ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМИ ДОГОВОРІВ З ВІДЧУЖЕННЯ МАЙНА.

8.1. Позивач стверджує що акції, які є предметом спірних договорів, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому відповідач-1 не мав права без згоди іншого з подружжя відчужувати таке майно, у зв`язку з чим правочини з відчуження акцій мають бути визнані судом недійсними.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя станом на час вирішення даного спору не відбувся.

8.2. Суд погоджується з даними твердженнями позивача з огляду на наступне.

8.3. Згідно з вимогами ст. 4 ГПК України Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

8.4. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. ( ст. 14 ГПК України).

8.5. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

8.6. За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

8.7. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

8.8. Відповідно до ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

8.9. Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

8.10. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

8.11. Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

8.12. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції Закону станом на день укладення спірних договорів, цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери.

8.13. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів

8.14. Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції Закону станом на день укладення спірних договорів, цінні папери за формою випуску можуть бути на пред`явника, іменні або ордерні. Права на цінний папір та права за цінним папером, що існують в бездокументарній формі, належать власникові рахунка в цінних паперах, відкритого в депозитарній установ.

8.15. За ч. 1 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції Закону станом на день укладення спірних договорів, акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

8.16. Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

8.17. За ч. 2 ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції Закону станом на день укладення спірних договорів, всі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

8.18. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

8.19. Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», в редакції Закону станом на день укладення спірних договорів, передбачено, що акції акціонерного товариства можуть купуватися та продаватися на організованому ринку капіталу.

8.20. Правочини щодо акцій вчиняються в письмовій формі (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про акціонерні товариства», в редакції Закону станом на день укладення спірних договорів).

8.21. Поряд з цим, частина 1 ст. 60 СК України визначає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

8.22. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України).

8.23. Згідно ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

8.24. Статтею 177 ЦК України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери.

8.25. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СК України).

8.26. За ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

8.27. Згідно зі ч.ч. 1 та 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

8.28. За ч. 2 ст. 65 СК України встановлює загальне правило, котре полягає у тому, що при укладенні договору одним з подружжя вважається, що він діє за згодою іншого з подружжя.

ч. 3 цієї Статті для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Відтак, ст. 65 СК України (договір, укладений одним з подружжя, створює обов`язки для іншого з подружжя). Отже, у випадку розпорядження спільним сумісним майном одним з подружжя права щодо такого майна, зокрема права кредитора, виникають також у іншого з подружжя. Зворотне трактування наведеної норми є досить формалізованим та обмежуючим права іншого з подружжя.

8.29. Частиною 4 ст. 369 ЦК України установлено, що правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

8.30. Системний аналіз указаних норм свідчить про те, що розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності. Відсутність згоди одного із співвласників - колишнього подружжя - на розпорядження цінним майном, до якого в тому числі слід відносити цінні папери, є підставою визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним.

8.31. Таке тлумачення в цілому узгоджується із правовим висновком застосування норм права, які поширюються на спірні правовідносини, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 372/504/17 (провадження №14-325цс18).

Постанова ВП ВС у справі № 638/18231/15-ц містить також вказівку на ст. 68, 69 СК України, відповідно до яких розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Поділити таке майно подружжя може, незважаючи на розірвання шлюбу.

8.32. З матеріалів справи вбачається, що з 25.08.1973 позивач разом з відповідачем-1 перебували у у зареєстрованому шлюбі .

8.33. У 1990 році створено підприємство МП «Економіко-правову фірму «Аналітик» та сформовано статутний фонд підприємства за рахунок внесків фізичних осіб (Протокол № 1 від 01.10.1993 року).

8.34. З витягу б/н від 20 жовтня 1995 року з протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю аудиторської фірми «Аналітик» вбачається, що станом на 20 жовтня 1995 року частка в статутному капіталі фізичних осіб, зокрема, ОСОБА_2 становила 2 мільярди 250 мільйонів карбованців, що складає 50% статутного капіталу. Статутом Аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик» у редакції від 01 жовтня 1993 року частка ОСОБА_2 становить 50 % статутного капіталу вартістю 500 000 карбованців.

8.35. Також, з матеріалів справи вбачається, що у 1996 році відповідача-1 призначено на посаду заступника Міністра юстиції України.

8.36. У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 датована 04 липня 1996 року та адресована Загальним зборам засновників аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик» згідно з якою «У зв`язку з переходом на державну службу мною прийнято рішення про вихід зі складу засновників (учасників) аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик». Свою частку передаю аудиторській фірмі «Аналітик» для подальшого розподілу серед її учасників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ».

8.37. Судом встановлено, що вказана заява від 04 липня 1996 року відсутня у матеріалах реєстраційної справи ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик», що зберігається у Печерській районній в м. Києві державній адміністрації.

8.38. З наявного у матеріалах судової справи Протоколу №2 від 17 липня 1996 року зборів засновників аудиторської фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітик» присутні на зборах ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вирішили задовольнити заяву ОСОБА_2 про вихід зі складу засновників аудиторської фірми «Аналітик» у зв`язку з поданою заявою; сплатити ОСОБА_2 вартість частки в сумі 500 000 карбованців; розподілити частку ОСОБА_2 серед учасників аудиторської фірми «Аналітик» на наступних зборах.

8.39. Відповідно до наявної у матеріалах судової справи довідки б/н від 10.10.1996 головного бухгалтера ОСОБА_12 , у зв`язку із виходом зі складу засновників ОСОБА_2 видано п`ять гривень.

8.40. Також, у матеріалах реєстраційної справи наявна заява б/н від 31 липня 1996 року ОСОБА_2 , адресована Аудиторській фірмі «Аналітик» наступного змісту: «В зв`язку з призначенням на посаду заступника Міністра юстиції України 31 серпня 1996 року припиняю участь в діяльності в аудиторській фірмі «Аналітик». Свою частку в статутному фонді передаю ОСОБА_6 . Прошу внести відповідно зміни до установчих документів». Заяву зареєстровано Першою Київською державною нотаріальною конторою 28.08.1996 за №9-2196.

8.41. Протоколом №1 від 07.12.2000 зборів засновників аудиторської фірми вирішено передати на безоплатній основі ОСОБА_2 частку у статутному фонді у розмірі 75 225 грн за рахунок зменшення часток інших учасників. Залишити у власності ОСОБА_6 частку у статутному фонді у розмірі 54 575 грн та ОСОБА_11 частку у розмірі 2950 грн.

8.42. Відповідно до статті 86 ЦК України, чинного на момент виникнення правовідносин, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

8.43. Таким чином, у зв`язку із виходом зі складу засновників аудиторської фірми «Аналітик» ОСОБА_2 право власності на 50% частки статутного капіталу - не передавав. Передано лише право володіння.

8.44. Відповідно до протоколу учасників аудиторської фірми у формі ТОВ «Аналітик» від 16.03.2001 вирішено реорганізувати товариство у закрите акціонерне товариство та прийнято нового учасника ОСОБА_2 , в зв`язку з чим перерозподілено частки у статутному фонді, частка ОСОБА_2 - 75 255 простих іменних акцій, або 51 % статутного фонду.

8.45. Рішенням Оболонського районного суду міста Києві від 25.04.2019 року шлюб між позивачем та відповідачем-1 розірваний.

8.46. Отже статутний капітал ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» в частці відповідача 51% (50% при створенні підприємства + 1% при перерозподілі часток, що становить 75 255 простих іменних акцій) сформований під час перебування позивача та відповідача-1 в шлюбі, а отже, на таку частку (акцію) поширюється правовий режим спільного сумісного майна. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

8.47. Що стосується решти акцій у кількості 54 575 шт., що складає 37 % статутного фонду товариства, відповідач-1 вказує, що такі акції ним було придбано у ОСОБА_6 09.10.2006 за рахунок коштів отриманих від продажу земельної ділянки площею 10 соток, набутою особисто внаслідок безоплатної передачі із земель комунальної власності, на підставі рішення Київської міської ради від 01.03.2001 №206/1183. Земельна ділянка продана на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.09.2003 за 135 154, 00 грн.

8.48. Проте, враховуючи час, який минув від дати продажу земельної ділянки та придбання акцій, у суду наявні сумніви, що саме за отримані від продажу земельної ділянки кошти було придбано акції. Відповідач не надав суду доказів що вносив плату за придбання вказаних акцій за рахунок отриманих коштів від продажу земельної ділянки.

8.49. Акції кількості 54 575 шт., що складає 37 % статутного фонду товариства відповідач-1 придбав 09.10.2006, тобто, під час перебування у шлюбі з позивачем.

8.50. Таким чином, під час перебування у шлюбі з позивачем, відповідачем-1 набуто 129 830 простих іменних бездокументарних акцій (54 575 акцій за договором від 09.10.2006 та 75 255 акцій після перерозподілу часток у 2000 році). Всього за оскаржуваними правочинами відповідач-1 продав 79 650 простих іменних бездокументарних акцій (64 900 за договором від 15.05.2019 та 14 750 за договором від 15.05.2019).

8.51. Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 набув право власності на прості іменні акції ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» у кількості 79 650 шт. під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , розпорядився ними на власний розсуд після розірвання шлюбу шляхом продажу за договорами купівлі-продажу цінних паперів без письмової згоди позивачки, що було обов`язковою умовою, а відтак, не мав на те відповідних повноважень.

8.52. При цьому відповідач ОСОБА_2 , заперечуючи проти задоволення позову, не надав доказів протилежного.

8.53. Постанова ВС від 06.02.2018 по справі № 235/9895/15-ц містить правовий висновок, в якому ВС наголошує, що у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними.

8.52. Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року у справі № 645/4165/21).

Відповідачем на надано суду належні та допустимі докази, які за своєю хронологією та у причинно-наслідковому зв`язку дають підстави вважати, що частка корпоративних прав придбана ним під час перебування у шлюбі за особисті кошти. Не оспорюється, що ним доведено, що спірна земельна ділянка придбана особисто і є особистою приватною власністю, Однак не доведеною лишається обставина, що готівкові кошти отримані після її продажу збережені протягом тривалого часу і подальше придбання частки здійснено за його власні кошти. Докази, на підтвердження збереження коштів не надані».

8.54. Під час розгляду справи відповідачем-1 не спростовано поширення презумпції спільності права власності подружжя на майно - акції у кількості 79 650 шт. Відповідач-1 набув право власності на прості іменні акції ПрАТ «Аудиторська фірма «Аналітик» у кількості 79 650 шт. під час перебування у шлюбі з позивачем, а тому така власність є спільною сумісною власністю подружжя та, відповідно, розпорядження відповідачем такими акціями на власний розсуд після розірвання шлюбу без поділу майна і визначення , шляхом продажу за договорами купівлі-продажу цінних паперів без письмової згоди позивачки суперечить вимогам ч.ч. 1 та 2 ст. 369 ЦК України та ч. 3 ст. 65 СК України.

8.55. А відтак, зважаючи на те, що правочини щодо розпорядження спільним майном, вчинені одним із співвласників з відсутністю у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень, такі правочини підлягають визнанню судом недійсними.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПРАВОВИХ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ПРО ЗОБОВ`ЯЗАННЯ ВЧИНИТИ ДІЇ.

9.1. Так, тлумачення ст.216 ЦК свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину іншій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в ст.216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

9.2. Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

9.3. Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст.216 ЦК) застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним, чи який визнано недійсним.

9.4. Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.

9.5. Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

9.6. При цьому правило ст.216 ЦК застосовується виключно до сторін правочину.

9.7. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 січня 2022 року в cправі № 924/637/20.

9.8. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивачка не є стороною спірних договорів купівлі-продажу цінних паперів, а відтак, положення ст. 216 не підлягають застосуванню в даній справі, оскільки не є належним способом захисту її прав.

9.9. Отже, позовні вимоги щодо зобов`язання вчинення певних дій задоволенню не підлягають. У цій частині суд відмовляє у задоволенні позову.

9.10. Ухвалюючи рішення, суд, крім іншого, приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

10.2. Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-1, які полягають у відчуженні майна, на яке поширюється правовий режим ст. 61 СК України, суд дійшов висновку про покладення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 7 684, 00 грн на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 15.05.2019 між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 адреса: АДРЕСА_1 ), як продавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Полярна, 20, літера А, поверх 1, офіс № 6, код ЄДРПОУ 34045290), як повіреним, та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 адреса: АДРЕСА_1 ), як покупцем, щодо відчуження 64 900 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Аудиторська фірма «Аналітик» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Чигоріна, 57-А, код ЄДРПОУ 14274505).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 15.05.2019 року між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 адреса: АДРЕСА_1 ), як продавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Полярна, 20, літера А, поверх 1, офіс № 6, код ЄДРПОУ 34045290), як повіреним, та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ), як покупцем, щодо відчуження 14 750 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Аудиторська фірма «Аналітик» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Чигоріна, 57-А, код ЄДРПОУ 14274505).

У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Магістр» в частині зобов`язання вчинення певних дій відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ) 7 684, 00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 25.09.2024.

Суддя Ігор Курдельчук