Рішення

від 17.09.2024 по справі 916/1702/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа № 916/1702/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Приватного підприємства „АНК (73025, м. Херсон, Острівське шосе, 10-А; код ЄДРПОУ21296967),

до відповідача: Громадської організації „МІСТО СИЛИ (73024, м. Херсон, вул. Рішельєвська, буд. 19; код ЄДРПОУ 44255691),

про стягнення 64932,80 грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи.

Приватне підприємство „АНК звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації „МІСТО СИЛИ про стягнення заборгованості у розмірі 64932,80 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024 справу № 916/1702/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 позовну заяву Приватного підприємства „АНК (Вх. № 1745/24 від 18.04.2024) залишено без руху.

Ухвалою суду від 29.04.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 916/1702/24 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України. Зобов`язав відповідача зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в порядку ст. 6 ГПК України.

12 червня 2024 року до Господарського суду Одеської області від Громадської організації „МІСТО СИЛИ надійшла заява з додатками.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

02 липня 2024 року до суду від Громадської організації „МІСТО СИЛИ надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

02 липня 2024 року до суду від Громадської організації „МІСТО СИЛИ надійшло клопотання.

Вказане клопотання суд залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03.07.2024 постановлено здійснити розгляд справи № 916/1702/24 за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін впродовж розумного строку. Призначено судове засідання для розгляду справи на 17.09.2024 р. об 11:00 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 17.09.2024 об 11:00 год. Повідомлено учасників справи, що інформацію по справі, яка розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою://od.arbitr.gov.ua.

10 липня 2024 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та судове засідання провести без участі представника позивача.

Вказану відповідь суд залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.09.2024 суд, протокольною ухвалою залишив відзив на позовну заву без розгляду, так як відзив на позовну заяву подано з пропуском встановленого судом процесуального строку. Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, проте повернулась до суду з відміткою Укрпошти щодо причини повернення (досилання) - "за закінченням терміну зберігання" від 17.05.2024.

Таким чином, починаючи з 18.05.2024 у відповідача було 15 днів для підготовки відзиву на позовну заяву, а саме по 01.06.2024, про те відповідач своїм правом не скористався.

Відзив на позовну заяву був поданий відповідачем 01.07.2024 та зареєстрований судом 02.07.2024.

Відповідачем у відзиві не обґрунтовано причин, які перешкоджали йому подати його у встановлений ухвалою суду від 29.04.2024 строк. Також із заявою про продовження процесуального строку на подання відзиву, відповідач до суду не звертався.

Враховуючи встановлення судом відповідачу 15-ти денного строку для подання відзиву на позовну заяву, який є максимальним строком, встановлений ст. 165 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття відзиву на позовну заяву, що має наслідком необхідність залишити без розгляду відзив на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання 17.09.2024 не з`явився.

Представник відповідача у судове засідання 17.09.2024 не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 17.09.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 07 серпня 2023 року між Приватним підприємством „АНК (надалі виконавець або позивач) і Громадською організацією „МІСТО СИЛИ (надалі - замовник або відповідач) був укладений Договір № б/н (надалі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору в рамках гуманітарної кампанії замовника з раннього відновлення постраждалого від повені Херсонського району, виконавець, безкоштовно для реципієнтів допомоги, зобов`язується надати послуги з навантаження і перевезення автомобільним транспортом твердого сміття, наносів мулу, ін. (надалі сміття) з вулиць Херсонського району, приватних домогосподарств, об`єктів соціальної, житлової, критичної та іншої інфраструктури на користь їх власників/орендарів/балансоутримувачів, а замовник зобов`язується прийняти дані послуги та оплатити їх на умовах цього Договору.

Замовник зобов`язується оплатити послуги в обсязі, визначеному в актах приймання-передачі послуг, підписаними ГО «МІСТО СИЛИ» як замовником, на підставі виставлених рахунків (п. 2.4.3. Договору).

Згідно умов п. 3.1. Договору послуги надаються замовнику за усною чи письмовою заявкою. Замовник зобов`язується вести облік та у відповідному Журналі фіксувати дату, номер заявки, ПІБ особи, яка її подала, дату, час та адресу (адреси) виїзду техніки, час повернення до місця дислокації по кожній одиниці задіяного транспорту. Зазначені у цьому пункті відомості та квитанції про прийом сміття на полігоні є підставою для складання Акту приймання-передачі послуг.

На строк дії цього Договору вартість послуг за 1 годину погоджується сторонами в наступному розмірі:

- автомобільний транспорт вантажопідйомністю 20 тонн становить 1600,00 грн, в тому числі ПДВ;

- автомобільний транспорт вантажопідйомністю 12 тонн становить 1400,00 грн, в тому числі ПДВ;

- навантажувач (5 тонн) 2500,00 грн, в тому числі ПДВ (п. 4.1. Договору).

Відповідно до умов п. 4.4. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця авансу, котрий покриває 100% попередньої оплати вартості послуг, протягом трьох банківських днів з дня оформлення рахунку.

Підставою для зарахування авансу в оплату наданої послуги є Акт приймання-передачі послуг, який виконавець складає щомісяця та протягом 3-х днів від моменту складення надсилає замовнику. Додатками до Актів є витяг з Журналу та відповідні квитанції про прийом обсягів сміття КП «Екополіс» ХМР (п. 4.5. Договору).

Згідно умов п. 4.6. Договору остаточний розрахунок за надані послуги, у випадку замовлення замовником додаткових робіт (послуг) понад заявленого обсягу, повинен бути проведений протягом 3-х банківських днів з моменту складання Акту приймання-передачі послуг та виставлення виконавцем відповідного рахунку.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023 (п. 7.1. Договору).

14 серпня 2023 року між Приватним підприємством „АНК і Громадською організацією „МІСТО СИЛИ був підписаний Акт надання послуг № 122, з якого слідує, що позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 35850,00 грн (т. 1, а.с. 38). Вказаний акт був підписаний обома сторонами без претензій і зауважень.

Також 15 серпня 2023 року між Приватним підприємством „АНК і Громадською організацією „МІСТО СИЛИ був підписаний Акт надання послуг № 123, з якого слідує, що позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 29082,80 грн (т. 1, а.с. 39). Вказаний акт був підписаний обома сторонами без претензій і зауважень.

Позивач вказує, що він свої зобов`язання за Договором виконав належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачу відповідні послуги. Проте відповідач не виконав договірні зобов`язання щодо оплати наданих послуг за актом № 122 від 14.08.2023 та актом № 123 від 15.08.2023, в результаті чого за відповідачем рахується прострочена заборгованість у розмірі 64932,80 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивач 27.03.2024 направив на електронну адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 64932,80 грн. Цю претензію відповідач залишив без відповіді та реагування.

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 64932,80 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства „АНК не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Проаналізувавши зміст Договору поставки № б/н від 07.08.2023, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1. ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з норм ст. 526 Цивільного кодексу та ст. 193 Господарського кодексу (далі - ЦК та ГК) зобов`язання мають виконуватися сторонами належним чином згідно з умовами договору, вимогами кодексів та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які традиційно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх необхідних заходів для належного виконання нею зобов`язань.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строк та умови здійснення відповідачем оплати наданих позивачем послуг за Договором, визначені розділом 4 Договору.

Суд звертає увагу, що відповідно до умов п. 4.4. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця авансу, котрий покриває 100% попередньої оплати вартості послуг, протягом трьох банківських днів з дня оформлення рахунку.

Також згідно умов п. 4.6. Договору остаточний розрахунок за надані послуги, у випадку замовлення замовником додаткових робіт (послуг) понад заявленого обсягу, повинен бути проведений протягом 3-х банківських днів з моменту складання Акту приймання-передачі послуг та виставлення виконавцем відповідного рахунку.

Отже, проаналізувавши умови 4 розділу Договору щодо порядку здійснення розрахунків за виконані роботи, суд дійшов висновку, що право позивача на стягнення грошових коштів за виконану роботу не є безумовним, а пов`язується з підписанням сторонами акту приймання-передачі послуг та виставленням виконавцем замовнику відповідного рахунку.

Суд зазначає, що сторонами у справі були складені та підписані акти надання послуг № 122 від 14.08.2023 на суму 35850,00 грн та № 123 від 15.08.2023 на суму 29082,80 грн (т. 1, а.с. 38, 39).

Таким чином, суд вважає, вказані акти надання послуг підтверджують факт надання позивачем відповідачу відповідних послуг.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували, що позивач склав та вставив відповідачу відповідні рахунки по актам надання послуг № 122 від 14.08.2023 на суму 35850,00 грн та № 123 від 15.08.2023 на суму 29082,80 грн, у зв`язку з чим неможливо встановити, в який строк (термін) відповідач зобов`язаний був виконати зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт по актам № 122 та № 123, і як наслідок встановити день прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт.

Суд також звертає увагу, що у позовній заяві позивач конкретно і не зазначає в який строк (термін) відповідач зобов`язаний був виконати зобов`язання з оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, для стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором у розмірі 64932,80 грн, позивач повинен був виконати умови 4 розділу Договору, тобто скласти та виставити відповідачу відповідні рахунки по актам надання послуг № 122 від 14.08.2023 на суму 35850,00 грн та № 123 від 15.08.2023 на суму 29082,80 грн, чого позивачем виконано не було.

Таким чином, з урахуванням умов п. 4.4. Договору, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати 64932,80 грн.

За приписами ст. ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

При цьому, відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Суд звертає увагу, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватись за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За таких обставин, оскільки позивачем не було виконано умов п. 4.4. Договору, суд дійшов висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду, не порушені відповідачем станом на момент розгляду даного спору, у зв`язку із чим в задоволенні позову слід відмовити.

Вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 24 вересня 2024 р.

Суддя Нікітенко С.В.