Ухвала

від 25.09.2024 по справі 913/328/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 913/328/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Склярук О. І., Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.

від 02.09.2024

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

до Фермерського господарства "Алексєєва О. М.", ОСОБА_1

про стягнення 3 120 875,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства "Алексєєва О. М.", ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 43583351-КД-1 від 20.12.2021 у сумі 3 120 875,73 грн, яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 236 930,12 грн, заборгованості по процентах за період з 22.12.2021 по 09.06.2024 у сумі 883 945,61 грн.

Разом із позовом Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" подало заяву про забезпечення позову, в якій просило:

1) забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме: автомобіль марки SUBARU, модель FORESTER, рік випуску 2018;

2) забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме майно, яке належить Фермерському господарству "Алексєєва О. М.", а саме: автомобіль марки TOYOTA, модель HILUX, рік випуску 2020, номер державної реєстрації НОМЕР_1 ; автомобіль марки ГАЗ, модель 3309-354, рік випуску 2007, номер державної реєстрації НОМЕР_2 , vin код НОМЕР_3 .

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.07.2024 у справі № 913/328/24 заява Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про забезпечення позову задоволена частково. Накладено арешт у межах ціни позову - 3 120 875,73 грн на рухоме майно, яке належить ОСОБА_1 : автомобіль марки SUBARU, модель FORESTER, рік випуску 2018, дата останньої реєстрації - 31.10.2018, об`єм (потужність) двигуна, куб см - 2 498. У задоволенні решті вимог заяви відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.07.2024 у справі № 913/328/24 та клопотаннями про звільнення від сплати судового збору, поновлення процесуальних строків оскарження.

Ухвалою від 14.08.2024 Східний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.07.2024 у справі № 913/328/24 залишив без руху; зобов`язав скаржницю протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн та подання до Східного апеляційного господарського суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору за належними реквізитами (https://court.gov.ua/sudytax/); роз`яснив скаржниці, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається. Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору Східний апеляційний господарський суд виходив з того, що до апеляційної скарги не надано доказів, які б містили інформацію про доходи ОСОБА_1 за попередній календарний рік або про те, що ОСОБА_1 належить до осіб, що мають певний соціальний статус; перебування на тимчасово окупованій території чи відсутність можливості здійснювати оплати банківськими та електронними картками українських банків не є підставою для звільнення від сплати судового збору у відповідності до статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою від 02.09.2024 Східний апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.07.2024 у справі № 913/328/24 на підставі частини 4 статті 174 та частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

03 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі № 913/328/24.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 , зокрема, просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 у справі № 913/328/24 та ухвалити нове рішення, яким передати справу № 913/328/24 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скаржниця вважає, що Східний апеляційний господарський суд неправомірно застосував частину 4 статті 258 Господарського процесуального кодексу України та частину 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Так, ОСОБА_1 зауважує, що вона зареєстрована і наразі перебуває за адресою: АДРЕСА_1 . Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні, який діє по сьогодні. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, вся територія Старобільської міської територіальної громади Луганської області, до якої відноситься в тому числі село Верхня Покровка, по теперішній час є тимчасово окупованою територією. Посилаючись на статтю 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", скаржниця зазначає, що її перебування на тимчасово окупованій території України унеможливлює надання відповідних доказів скрутного матеріального становища, відсутності доходу за останній календарний рік, проте стверджує, що вона підлягає звільненню від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.07.2024 у справі № 913/328/24 на підставі частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" у зв`язку із неможливістю сплати судового збору за вищевказаних обставин.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно із приписами частини 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду першої інстанції, зокрема, про забезпечення позову, може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форму і змісту апеляційної скарги. Так, відповідно до пункту 2 частини 3 вказаної статті до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. При цьому частиною 4 статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору, а також підстави звільнення певних осіб від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Отже якщо особа, яка звертається до суду, звільнена від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір", така особа зобов`язана вказати підстави звільнення від сплати судового збору та у певних випадках надати документи, що підтверджують такі підстави.

Водночас частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених положеннями цього Закону.

У пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Особа, яка має намір оскаржити судове рішення, зокрема в апеляційному порядку, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Водночас посилання на запровадження по всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 та військової агресії російської федерації проти України, тощо, не є підставою, зокрема, для звільнення від сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, Закон також не передбачає можливість звільнення від сплати судового збору з підстав виникнення обставин непереборної сили.

Як встановлено Східним апеляційним господарським судом, ОСОБА_1 до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, проте було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із збройною російською агресією проти України, а також тимчасовою окупацією частини території, де фактично знаходиться ОСОБА_1 , яка не має можливості сплатити судовий збір на момент подання апеляційної скарги. При цьому, до апеляційної скарги не додано доказів того, що матеріальний стан ОСОБА_1 об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а доводи щодо перебування на тимчасово окупованій території чи відсутність можливості здійснювати оплати банківськими та електронними картками українських банків не є підставою для звільнення від сплати судового збору у відповідності до статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За приписами частини 6 статті 260 та частини 3 статті 262 Господарського процесуального кодексу України, питання про відкриття апеляційного провадження у справі, про залишення апеляційної скарги без руху та про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином Східний апеляційний господарський суд правомірно повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.07.2024 у справі № 913/328/24, оскільки недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк усунуті не були.

При цьому, з огляду на положення пункту 2 частини 6, абзацу 2 частини 6, частини 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, Суд враховує, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у справі № 913/328/24 про залишення апеляційної скарги без руху вважається врученою ОСОБА_1 16.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, роздрукованою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 913/328/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даній справі правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 913/328/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець