Ухвала

від 25.09.2024 по справі 911/2961/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2961/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Грабець С. Ю.

від 20.12.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Палій В. В., Кравчук Г. А., Сибіга О. М.

від 06.08.2024

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство "Ново-Ком"

про визнання недійсними договору та додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" в якому просило:

- визнати недійсним з моменту укладення договір підряду № 1086 від 05.10.2010, укладений між Державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз" та Акціонерним товариством фірмою "Укргазбуд";

- визнати недійсною з моменту укладення додаткову угоду №3/1429 від 29.12.2011 до договору підряду № 1086 від 05.10.2010, укладену між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Публічним акціонерним товариством "Укргазбуд".

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2020 у справі № 911/2961/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою від 25.03.2021 Верховний Суд (Зуєв В. А. - головуючий суддя; судді: Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.) скасував рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 911/2961/19. Справу № 911/2961/19 направив на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022, позов задоволено повністю.

Постановою від 20.07.2022 Верховний Суд (Берднік І.С. - головуючий суддя; судді: Зуєв В. А., Суховий В. Г.) скасував рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 911/2961/19. Справу № 911/2961/19 передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.12.2023 у справі № 911/2961/19 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою від 06.08.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 у справі № 911/2961/19.

05 вересня 2024 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.;

пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав і виключних випадків касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін, а отже вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними, однозначними та належно обґрунтованими.

З касаційної скарги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" вбачається, що підставами касаційного оскарження рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зауважує, що суди не врахували вказівок Верховного Суду, викладених у постановах від 25.03.2021 та від 20.07.2022 у цій справі, цитує певні абзаці постанови Верховного Суду від 20.07.2022 у цій справі, а також зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.01.2023 у справі № 911/2076/19, та теж цитує деякі її абзаци. При цьому скаржник не вказує яку саме норму/норми права застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, стосовно застосування якої/яких у подібних правовідносинах Верховним Судом викладено правовий висновок у наведених постановах, та який не був врахований судами.

В обґрунтування наявності виключного випадку, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" посилається на наявність обставин, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, та вказує, що суди не дослідили фактичні обставини справи щодо відсутності належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів проведення відповідачем реальної господарської операції із придбання будівельних матеріалів та обладнання на підставі актів № 1 та № 2 приймання-передачі обладнання, акцентуючи, що відповідні будівельні матеріали та обладнання були фактично оплачені за рахунок державних (публічних) коштів. Натомість Суд звертає увагу скаржника, що відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Отже Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" необхідно належним чином обґрунтувати наявність виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, для можливості відкриття касаційного провадження у тому числі і за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19 складений 12.08.2024. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на вказану постанову було 02.09.2024 (з урахуванням вихідних днів), після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. При цьому скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була б подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Із касаційної скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19 Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося 05.09.2024 через систему "Електронний суд", тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови надісланий йому 15.08.2024 через підсистему "Електронний суд", а тому, враховуючи приписи статей 113 та 116 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем подачі касаційної скарги і права на безумовне поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження є 05.09.2024. Отже скаржник вважає, що касаційна скарга подана у межах строку, відведеного для реалізації права на її подання, та просить поновити строк на касаційне оскарження.

Розглянувши наведене клопотання, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Водночас абзацом 2 частини 6 згаданої статті передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З довідки, роздрукованої з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що документ в електронному вигляді: "ст. 282 ГПК Постанова (повний текст) від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19 (суддя Палій В. В.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз". Документ доставлено в Електронний кабінет одержувача: 14.08.24 17:40".

Отже постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19 вважається врученою Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" 15.08.2024, а з огляду на приписи частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була би подана ним протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто до 04.09.2024 включно. Таким чином, доводи Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" стосовно того, що останнім днем подачі касаційної скарги і права на безумовне поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження є 05.09.2024, Судом відхиляються.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02) також визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у даній справі позов поданий у листопаді 2019 року, для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1 921,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року встановлений у розмірі 1 921,00 грн.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи наведене, судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду у даному випадку підлягав сплаті у сумі - 7 684,00 грн, а саме 1 921,00 грн * 2 вимоги немайнового характеру * 200%.

Водночас згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" подана через систему "Електронний суд", то застосовується коефіцієнт 0,8 відповідно до вказаної норми права, отже судовий збір за подання касаційної скарги у даному випадку підлягає сплаті у сумі 6 147,20 грн.

Однак до касаційної скарги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" не додано доказів сплати судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 911/2961/19. В обґрунтування вказаного клопотання скаржник посилається не неможливість оперативного проведення платежів у зв`язку із воєнним станом та тимчасовим знаходженням служб поза межами місцезнаходження органу управління.

Розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочення сплати судового збору, Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Верховний Суд зазначає, що наведеними правовими нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Виходячи з положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору: 1) за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов, або 2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом:

- викладення належного обґрунтування наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказівок Верховного Суду;

- наведення інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19;

- надання Суду документу про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19 в установленому законом порядку та розмірі, а саме в сумі 6 147,20 грн.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 911/2961/19.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19 залишити без руху.

3. Надати Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

5. Роз`яснити Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", що у разі не наведення інших поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець