Ухвала

від 11.10.2024 по справі 911/2961/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2961/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Грабець С. Ю.

від 20.12.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Палій В. В., Кравчук Г. А., Сибіга О. М.

від 06.08.2024

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство "Ново-Ком"

про визнання недійсними договору та додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" в якому просило:

- визнати недійсним з моменту укладення договір підряду № 1086 від 05.10.2010, укладений між Державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз" та Акціонерним товариством фірмою "Укргазбуд";

- визнати недійсною з моменту укладення додаткову угоду №3/1429 від 29.12.2011 до договору підряду № 1086 від 05.10.2010, укладену між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Публічним акціонерним товариством "Укргазбуд".

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.06.2020 у справі № 911/2961/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою від 25.03.2021 Верховний Суд (Зуєв В. А. - головуючий суддя; судді: Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.) скасував рішення Господарського суду Київської області від 19.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 911/2961/19. Справу № 911/2961/19 направив на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022, позов задоволено повністю.

Постановою від 20.07.2022 Верховний Суд (Берднік І.С. - головуючий суддя; судді: Зуєв В. А., Суховий В. Г.) скасував рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 911/2961/19. Справу № 911/2961/19 передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.12.2023 у справі № 911/2961/19 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою від 06.08.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 у справі № 911/2961/19.

05 вересня 2024 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19, а також з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою від 25.09.2024 Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 911/2961/19; касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19 залишив без руху.

У вказаній ухвалі Суд надав Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом:

- викладення належного обґрунтування наявності виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказівок Верховного Суду;

- наведення інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19;

- надання Суду документу про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19 в установленому законом порядку та розмірі, а саме в сумі 6 147,20 грн.

Суд також роз`яснив Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" наслідки невиконання вимог ухвали від 25.09.2024, передбачені частиною 4 статті 174, частиною 2, абзацом 2 частини 3 статті 292 та пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

07 жовтня 2024 року на адресу Суду від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, надані платіжна інструкція № 5243 від 04.10.2024 про сплату 6 147,20 грн, а також уточнена касаційна скарга на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19, в якій скаржник зазначив, що суди не врахували вказівки та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.03.2021 та від 20.07.2022 у справі № 911/2961/19 щодо застосування статті 228 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України, а також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.01.2023 у справі № 911/2076/19 щодо застосування статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель". В самій заяві про усунення недоліків стосовно наведення інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 911/2961/19 Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" послалося на введення військового стану, якій діє на території України з 24.02.2022 згідно із Указом Президента України № 64/2022, та зауважило, що така обставина об`єктивно впливає на нормальне функціонування Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", оскільки, зокрема, в період з 15.08.2022 по 04.09.2022 (вочевидь маючи на увазі період з 15.08.2024 по 04.09.2024) в Києві та Київській області 58 разів оголошували повітряну тривогу, загальною тривалістю 21 год. 32 хв. переважно у робочий час, що підтверджується інформацією з загальновідомих джерел. Крім того, регулярні відключення світла та відключення зв`язку в середньому 8 годин на добу через відключення електроенергії протягом доби унеможливило роботу поштових відділень та мережі Інтернет. Скаржник додатково наголошує, що у зв`язку із мобілізаційними заходами, частину його працівників було мобілізовано до лав ЗСУ і фактично з трьох представників, що можуть забезпечувати представництво інтересів у суді, залишилось два представника. Окремо також відзначено, що відповідно до наказу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" від 01.03.2022 № 27/1-ОД, у зв`язку з військовими діями, всі документи були вивезенні на зберігання включно з матеріалами судових справ до міста Івано-Франківськ. За таких обставин, посилаючись на статтю 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини, рекомендації Ради суддів України, статтю 119 Господарського процесуального кодексу України, з метою уникнення надмірного формалізму Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" просить поновити строк на касаційне оскарження.

Розглянувши наведені Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що вони не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пономарьов проти України").

Відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Згідно із статтею 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1 та 4 статті 26 зазначеного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина 1 статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

Верховний Суд, у постановах від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, від 28.11.2022 у справі № 560/10645/21, від 22.12.2023 у справі № 910/9219/22, від 18.03.2024 у справі № 914/1355/23, зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Учасник справи не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання скарги на судове рішення.

Саме лише посилання заявника у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на введення воєнного стану на території України, оголошення "повітряної тривоги", блекаут, відсутність електроенергії, скорочення чисельності працівників не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на оскарження рішення суду (такий висновок при застосуванні, зокрема положень статті 119 Господарського процесуального кодексу України, викладено у постанові Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 922/728/24, який підлягає врахуванню відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що посилання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на аварійні відключення світла, відсутність доступу до інтернету та поштового зв`язку, мобілізацію одного з трьох представників, що можуть забезпечувати представництво інтересів у суді, та вивезення документації до іншого міста не можуть бути розцінені як поважні або непереборні обставини. Суд зауважує, що відключення електроенергії у місті Києві та Київській області, обмеження доступу до мережі Інтернет не було постійним безперервним явищем протягом встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на подання касаційної скарги. Виникнення організаційних складнощів у вигляді ускладнення робочого процесу в умовах воєнного стану, вивезення документації до іншого міста є суто суб`єктивною причиною, пов`язаною із організацією діяльності самого скаржника - Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз". Суд при цьому враховує, що скаржник не був позбавлений можливості надіслати касаційну скаргу в паперовій формі засобами поштового зв`язку, а також звертає увагу скаржника на те, що інтереси юридичної особи, згідно із приписами статей 56, 58 Господарського процесуального кодексу України, може представляти керівник, член виконавчого органу, інша особу, уповноважена діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (адвоката).

За наведених обставин, Суд не встановив наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень в касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, які можуть бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" вимоги ухвали Верховного Суду від 25.09.2024 виконано лише в частині сплати судового збору та в частині викладення належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Водночас наведені Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження Суд визнає неповажними.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 911/2961/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024.

Керуючись статтями 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд,

УХВАЛИВ:

1. Підстави, наведені Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, визнати неповажними.

2. Відмовити Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/2961/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець