Ухвала

від 25.09.2024 по справі 274/520/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 274/520/24 Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.

Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

25 вересня 2024 р. м.Житомир

Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого: Павицької Т.М.,

суддів: Трояновської Г.С., Борисюка Р.М.

дослідивши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 на заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2024 року по цивільній справі запозовом Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2024 року позов КП «Бердичівтеплоенерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Бердичівтеплоенерг» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.08.2015 по 30.11.2023 у розмірі 21 679,55 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Бердичівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.08.2015 по 30.11.2023 у розмірі 21 679,55 грн. Вирішено питання судових витрат.

19 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 надійшла апеляційна скарга, яка зареєстрована в Житомирському апеляційному суді 20 вересня 2024 року.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши форму та зміст апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що 19 липня 2024 року судом першої інстанції по вказаній вище справі було ухвалено заочне рішення про задоволення позову.

Відтак, предметом апеляційного оскарження є заочне рішення суду першої інстанції.

Главою 11 ЦПК України регламентовано проведення заочного розгляду справи, тобто за умови неявки відповідача у судове засідання.

Так, після ухвалення заочного рішення, що має місце у цій справі, відповідача повідомляють про нього (ст. 283 ЦПК України) та він має право подати заяву про перегляд заочного рішення (ст. 284 ЦПК України) в якій, зокрема, вказати про обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача (п.п.3, 4 ч.2 ст. 285 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

За змістом ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов`язковим.

З аналізу норм 287 ЦПК України вбачається, що оскарження заочного рішення відповідачем в загальному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення, тобто відповідач, не може оскаржити рішення в апеляційному порядку, оминаючи стадію перегляду заочного рішення судом, який його ухвалив, відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 284 ЦПК України.

Частиною 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз`яснено, що відповідно до статей 231, 232 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) та аналогічна статей 284, 287 ЦПК України (редакція, яка діяла з 15 грудня 2017 року) оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу до апеляційного суду на заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2024 року, проте із письмовою заявою про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції не зверталася. Оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України не переглядалося, тобто відповідачами не виконано вимоги щодо порядку перегляду заочного рішення суду.

Також із матеріалів справи вбачається, що за результатом розгляду справи судом першої інстанції вперше ухвалене заочне рішення.

Враховуючи, що скаржником порушено встановлений процесуальним законом порядок оскарження заочного рішення, тому відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Таким чином, з урахуванням конституційного принципу судового захисту, верховенства права та правової визначеності, колегія суддів дійшла висновку, що за змістом статей 284, 287 та 288 ЦПК України відповідач вважаючи, що його права порушені заочним рішенням, може захистити свої права шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення, та в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення або ухвалення повторного заочного рішення шляхом подання апеляційної скарги.

Такий порядок перегляду заочного рішення та його оскарження узгоджується з Конвенцією та практикою ЄСПЛ.

Іншого порядку оскарження заочного рішення нормами процесуального законодавства не передбачено.

Отже, враховуючи наведене і те, що апелянтом не дотримано викладений процесуальний порядок оскарження заочного рішення суду, апеляційну скаргу необхідно повернути скаржнику та роз`яснити порядок оскарження заочного рішення суду відповідно до ст. 284, 287 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 284, 287, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 на заочне рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 липня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства «Бердичівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити представнику ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 право подати до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення суду з клопотанням про поновлення строку для подачі такої заяви. У разі залишення судом першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в загальному порядку.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Головуючий

Судді