Ухвала

від 17.09.2024 по справі 359/3691/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 359/3691/19

провадження № 61-11589ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про виправлення описки в рішенні Голосіївського районного суду м. Києва

від 21 лютого 2022 року у цій справі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада

2023 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 липня 2024 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описки у рішенні Голосіївського районного суду м. Києва

від 21 лютого 2022 року.

14 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду

м. Києва від 30 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліку,

а саме заявнику необхідно надіслати нову редакцію касаційної скарги, уточнивши прохальну частину, з урахуванням статті 409 ЦПК України.

На виконання вимог вказаної ухвали, 12 вересня 2029 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

У пункті 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із статтею 129 Конституції Українита статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, наведено в статті 353 ЦПК України.

У статті 389 ЦПК Українивизначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у внесенні виправлень у рішення, після її перегляду в апеляційному порядку, в статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права

і регламентує право оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

У рішенні Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначив, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статі 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі

«Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява № 42527/98).

Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

ЄСПЛ у рішенні від 21 жовтня 2010 року (заява № 19164/04) у справі «Дія 97» проти України» зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

З огляду на викладене та відповідно до наведених положень ЦПК України, суд відмовляє заявнику у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 19 липня 2024 року.

Керуючись статтями 2, 3, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особам, які подали касаційні скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

А. С. Олійник

І. М. Фаловська