Рішення

від 23.09.2024 по справі 600/2918/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2918/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Маренича І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Капустяк О.І.,

представника позивача Балицької Р.С.,

представника позивача Саїн Д.С.,

представника відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації до Релігійної громади парафії на честь святителя Николая Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви села Коритне Вижницького району Чернівецької області про зобов`язання укласти охоронний договір,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Вижницької окружної прокуратури Мельничук Олександр Іванович в інтересах держави в особі Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- зобов`язати Релігійну громаду парафії на честь святителя Николая Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви села Коритне Вижницького району Чернівецької області (далі - відповідач) (код ЄДРПОУ 36753327) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури Чернівецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37240220) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку культури місцевого значення "Миколаївська церква (мур.) 1902 р. с. Коритне, Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області ( на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів У країни від 28.12.2001 року).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Вижницькою окружною прокуратурою при виконанні повноважень виявлено порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини. Так, прокуратурою встановлено, що Миколаївська церква, яка знаходиться за адресою: вул. Церковна, 1, с. Коритне Вижницького району Чернівецької області є об`єктом культурної спадщини. На думку прокуратури, власник будівлі, яким є відповідач, відповідно до Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001 року, впродовж 1 місяця з моменту набуття права власності на пам`ятку культурної спадщини місцевого значення зобов`язаний був укласти охоронний договір, що ним зроблено не було. При цьому, зазначено, що обов`язок укладання охоронного договору покладається саме на власників пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власників повинна виходити ініціатива укладення охоронних договорів. Вказано, що саме охоронний договір є першочерговим документом, який встановлює гарантії збереження окремої пам`ятки культурної спадщини, з урахуванням її особливостей, стану, цінності та встановлює конкретні обов`язки власника щодо її збереження.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позову. Вказує, що відповідачем неодноразово вносились зміни та добудови, які були зроблені громадою для даного храму. Зазначає, що прокурором не надано доказів щодо внесення вказаного храму до Реєстру пам`яток культури. У зв`язку з зазначеним просить відмовить в задоволенні позову.

27.10.2022 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду позовну заяву Керівника Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації до Релігійної громади парафії на честь святителя Николая Чернівецько - Буковинської єпархії Української православної церкви села Коритне Вижницького району Чернівецької області про зобов`язання укласти охоронний договір - залишено без розгляду.

Заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури не погоджуючись з ухвалою про залишення позовної заяви без розгляду, подав апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

26.12.2022 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури задоволено. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.10.2022 року у справі за адміністративним позовом керівника Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації до Релігійної громади парафії на честь святителя Николая Чернівецько - Буковинської єпархії Української православної церкви села Коритне Вижницького району Чернівецької області про зобов`язання укласти охоронний договір скасовано. Справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

26.01.2023 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 20.02.2023 р.

20.02.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи призначено на 06.03.2023 р.

06.03.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Чернівецької області. Розгляд справи призначено на 20.03.2023 р.

20.03.2023 р. судом оголошено перерву до 05.04.2023 р.

05.04.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи призначено на 26.04.2023 р.

26.04.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою прокурора. Розгляд справи призначено на 10.05.2023 р.

10.05.2023 р. судом оголошено перерву до 14.06.2023 р.

14.06.2023 р. судом оголошено перерву до 03.07.2023 р.

03.07.2023 р. судом оголошено перерву до 09.08.2023 р.

09.08.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи призначено на 23.08.2023 р.

23.08.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи призначено на 11.09.2023 р.

11.09.2023 р. судом оголошено перерву до 02.10.2023 р.

02.10.2023 р. судом оголошено перерву до 30.10.2023 р.

30.10.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи призначено на 15.11.2023 р.

15.11.2023 р. судом оголошено перерву до 11.12.2023 р.

11.12.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи призначено на 29.12.2023 р.

29.12.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Чернівецької області. Розгляд справи призначено на 24.01.2024 р.

24.01.2024 р. судом оголошено перерву до 20.02.2024 р.

20.02.2024 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з перебування головуючого судді у відпустці. Розгляд справи призначено на 13.03.2024 р.

13.03.2024 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням представника відповідача про зупинення провадження у справі. Розгляд справи призначено на 03.04.2024 р.

10.05.2024 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі. Розгляд справи призначено на 29.05.2024 р.

29.05.2024 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи призначено на 19.06.2024 р.

19.06.2024 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з перебування головуючого судді у відпустці. Розгляд справи призначено на 10.07.2024 р.

10.07.2024 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи призначено на 21.08.2024 р.

21.08.2024 р. судом оголошено перерву до 18.09.2024 р. Визнано неповажними причини неявки у судове засідання відповідача.

18.09.2024 р. судове засідання не відбулось у зв`язку з перебування головуючого судді у відрядженні. Розгляд справи призначено на 23.09.2024 р.

23.09.2024 р. представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

23.09.2024 р. в судовому засіданні представник прокуратури та представник Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації позовні вимоги підтримали просили задовольнити позов в повному обсязі. Суд визнав неповажними причини неявки у судове засідання відповідача та його представника. У відповідності до ч.3 ст. 205 КАС України суд продовжив розгляд справи по суті.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Миколаївська церква, 1902 р. (1913 р.) - пам`ятка архітектури місцевого значення, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури, молоді і спорту від 18.02.2020 №851, охоронний номер 2996-Чв.

Церква збудована замість дерев`яної церкви, датованої 1825 роком. Опоряджувальні та оздоблювальні роботи завершені в 1920-х рр. Посвячена 1923 р. У 1990 р. відремонтовано дах, ззовні і всередині на стінах й склепіннях частково поновлено тиньк, розписано інтер`єр сюжетними і орнаментальними композиціями, який раніше був лише пофарбований і скупо декорований орнаментами. Пам`ятка є характерним зразком мурованого монументального будівництва культової споруди поч. XX ст., яке наслідує будівельні традиції буковинської архітектурної школи минулих епох.

Листами від 01.10.2021 № 50-1366вих-21 та від 27.10.2021 № 50-1532вих-21 Вижницька окружна прокуратура звернулась до Управління з запитом щодо вжитих заходів, спрямованих на збереження пам`ятки культури "Миколаївська церква (мур.) 1902" в с. Коритне, Банилівської сільської ради Вижницького району. З відповідей Управління встановлено, що дієві та належні заходи, які б у повній мірі забезпечили виконання вимог чинного законодавства України, збереження та відновлення пам`ятки місцевого значення, зокрема шляхом пред`явлення позову зобов`язального характеру, не вживалися. Так, Управління обмежилось лише листами до Банилівської сільської ради про зобов`язання невідкладного укладення охоронних договорів на об`єкти культурної спадщини, при цьому самостійно не вжило заходів спрямованих на проведення претензійно-позовної роботи з відповідачем.

Враховуючи виявлене порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, а саме, не укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, - прокуратура звернулась до адміністративного суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами третьою, четвертою та п`ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до пункту 1 абзацу п`ятого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами чотири та п`ять статті 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Так, правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь регулюються Законом України від 08 червня 2000 року №1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон №1805-III), з моменту набрання чинності якого, тобто з 12 липня 2000 року, втратив чинність Закон Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури».

Об`єкт культурної спадщини, відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону №1805-III, - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

При цьому пам`ятка культурної спадщини визначається цим Законом як об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Аналогічно, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №1805-III передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень частини третьої статті 17 Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», перелік пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

Як вбачається з матеріалів даної справи, зокрема додатку №1 розпорядження представника Президента України від 23.03.1994 № 161 переліку пам`яток архітектури місцевого значення Чернівецької області Миколаївська церква 1902 вказана в переліку за №250. Вказане також підтверджується історичною довідкою.

Отже, будівля за адресою: вул. Церковна, с. Коритне, Банилівської сільської ради Вижницького району, має статус пам`ятки культурної спадщини та є об`єктом правового регулювання Закону №1805-III у відповідному статусі.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону №1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам`ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини після переходу права власності.

Відтак, охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, є адміністративним договором.

Так, згідно пункту 16 частини першої статті 4 КАС України адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб`єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об`єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.

Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 23.12.2019 року у справі №806/1536/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд зазначає, що відсутність охоронного договору, згідно з імперативом частини четвертої статі 23 Закону №1805-III, не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до статті 24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Частиною 3 статті 23 Закону №1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» Кабінет Міністрів України 28 грудня 2001 року постановою №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно пункту 5 Порядку №1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Отже, укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

В даному випадку відповідач, як власник пам`ятки культурної спадщини, протягом 1 місяця з моменту набуття права власності на частину пам`ятки культурної спадщини за адресою: вул. Церковна, с. Коритне, Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області зобов`язаний був укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини, яким у даному випадку є Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації.

Суд звертає увагу, що в силу вимог законодавства саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 13.12.2018 у справі N 826/4605/16.

При визначенні підстав для звернення прокуратури до суду із даним позовом, суд приймає до уваги той факт, що Управління не висловило прокуратурі позицію щодо намірів самостійно звернутись з позовом для захисту інтересів держави.

При цьому, згідно п. 4 Положення про Управління культури Чернівецької обласної адміністрації, затвердженого Розпорядженням обласної державної адміністрації від 11.06.2021 №733-р (далі - Положення), основними завданнями Управління є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини Чернівецької області, контроль за виконанням законів України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.

Згідно з п.п. 25 п.5 Положення з метою виконання галузевих завдань Управління наділено повноваженням щодо укладення охоронних договорів на об`єкти культурної спадщини.

Отже, управління наділено повноваженнями щодо контролю за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини та укладенню охоронних договорів, при цьому відповідних заходів з метою виконання обов`язку відповідача про укладенню охоронного договору, не вжило.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2023 року у справі №697/2655/21 зазначив, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону №1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

За таких обставин, беручи до уваги, що станом на час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів укладення (або доказів щодо реального наміру укласти) охоронного договору з Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації , суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Стосовно розподілу судових витрат.

Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки докази про вказані судові витрати суду не надано, підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зобов`язати Релігійну громаду парафії на честь святителя Николая Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви села Коритне Вижницького району Чернівецької області протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку культури місцевого значення "Миколаївська церква (мур.) 1902 р. с. Коритне, Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2024 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Керівник Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_1 (вул. Гагаріна, 3-А, м. Вижниця, Чернівецька область, 59200, Код ЄДРПОУ 02910120)

Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації (вул. Грушевського, 1, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 34240220)

Відповідач - Релігійна громада парафії на честь святителя Николая Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви села Коритне Вижницького району Чернівецької області (вул. Церковна, 1, с. Коритне, Вижницький район, Чернівецька область, 59223, Код ЄДРПОУ 36753327)

Суддя І.В. Маренич