Справа № 308/15520/24
1-кс/308/5744/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області капітана юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22024070000000134, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2024, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ярмолинці Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченихч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України, -
В С Т А Н О В И В:
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області капітана юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22024070000000134, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2024, відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Управління СБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024070000000134, відомості про яке внесені до ЄРДР 16.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченихч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194 КК України.
Так, громадянин України ОСОБА_4 , мешканець АДРЕСА_2 , не працюючи, а отже не маючи джерело постійного заробітку, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 16.09.2024, нехтуючи вимогами Конституції України та вищевказаних законодавчих нормативно-правових актів, переслідуючи корисливий мотив, вступив в злочинну змову з невстановленими на даний час досудовим слідством особами та, з метою перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, погодився на пропозицію останніх щодо організації та здійснення підпалу декількох транспортних засобів, які належать військовослужбовцям ЗСУ та інших військових формувань розташованих на території Закарпатської області.
З цією метою, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим слідство час, однак не пізніше 16.09.2024 прибув в місто Ужгород та розмістився в одному з номерів хостелу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після чого підібрав та визначив декілька транспортних засобів, які вважав як такі, що належать військовослужбовцям ЗСУ та інших військових формувань та розробив детальний план щодо їх підпалу та знищення, відпрацював шляхи підходу та відходу до місць розташування зазначених транспортних засобів про що поставив до відома спільників вчинюваного ним злочину.
Надалі, ОСОБА_4 , з метою реалізації єдиного злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, діючи на виконання попередньої злочинної змови, використовуючи всі можливі заходи конспірації, в тому числі нічний час доби, 16.09.2024 о 04 год. 05 хв., керуючи автомобілем марки «Фольксваген Поло», кузов чорного кольору, д.р.н.з. НОМЕР_1 , прибув за адресою: АДРЕСА_3 , де на той час на паркувальному майданчику автомийки «Дуо Люкс» розташовувався автомобіль марки «Nissan X-Nrail» н.з. НОМЕР_2 реєстрації НОМЕР_3 , з розпізнавальними знаками інших військових формувань, який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_4 , військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_3 та автомобіль «Nissan X-Nrail» 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , який належить Закарпатській обласній філії Товариства Червоного Хреста України та на якому нанесено відповідні розпізнавальні та ідентифікуючі знаки зазначеної організації, після чого із застосуванням пластикової пляшки із легкозаймистою прозорою речовиною з специфічним запахом бензин, здійснив підпал зазначених автомобілів, що призвело до їх повного вигорання та знищення, про що поставив до відома спільників вчинюваного ним злочину.
В подальшому, ОСОБА_4 , переконавшись в успішності своїх дій, продовжив свою злочинну діяльність, спрямовану на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань і, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу до кінця, 24.09.2024 о 03 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Фольксваген Поло», чорного кольору, НОМЕР_1 , прибув за адресою: АДРЕСА_5 , де на той час на паркувальному майданчику біля будинку знаходився автомобіль марки «УАЗ», кузов темнозеленого камуфльованого кольору, д.р.н.з НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 , мешканцю АДРЕСА_6 , після чого із застосуванням пластикової пляшки із легкозаймистою прозорою речовиною з специфічним запахом бензин здійснив підпал зазначеного автомобіля і намагався зникнути з місця події, однак був викритий та затриманий співробітниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Поряд з цим, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим слідством особами, в період з 16.09.2024 по 24.09.2024, знаходячись на території міста Ужгород Закарпатської області, попередньо підготувавшись, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом підпалу, здійснив умисне знищення та пошкодження чужого майна, а саме, ряду транспортних засобів, за наступних обставин:
Так, ОСОБА_4 , використовуючи всі можливі заходи конспірації, в тому числі нічний час доби, 16.09.2024 о 04 год. 05 хв., керуючи автомобілем марки «Фольксваген Поло», кузов чорного кольору, д.р.н.з. НОМЕР_1 , прибув за адресою: АДРЕСА_3 , де на той час на паркувальному майданчику автомийки «Дуо Люкс» розташовувався автомобіль марки «Nissan X-Nrail» н.з. НОМЕР_2 реєстрації НОМЕР_3 , з розпізнавальними знаками інших військових формувань, який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_4 , військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_3 та автомобіль «Nissan X-Nrail» 2010 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , який належить Закарпатській обласній філії Товариства Червоного Хреста України та на якому нанесено відповідні розпізнавальні та ідентифікуючі знаки зазначеної організації, після чого із застосуванням пластикової пляшки із легкозаймистою прозорою речовиною з специфічним запахом бензин, здійснив підпал зазначених автомобілів, що призвело до їх повного вигорання та знищення, тим самим заподіявши власникам шкоду у великих розмірах, про що поставив до відома спільників вчинюваного ним злочину.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194 КК України.
В подальшому, ОСОБА_4 , переконавшись в успішності своїх попередніх дій, продовжив свою злочинну діяльність та, з метою доведення свого злочинного умислу спрямованого на знищення майна, 24.09.2024 о 03 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Фольксваген Поло», чорного кольору, НОМЕР_1 , прибув за адресою: АДРЕСА_5 , де на той час на паркувальному майданчику біля будинку знаходився автомобіль марки «УАЗ», кузов темнозеленого камуфльованого кольору, д.р.н.з НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_8 , мешканцю АДРЕСА_6 , після чого із застосуванням пластикової пляшки із легкозаймистою прозорою речовиною з специфічним запахом бензин здійснив підпал зазначеного автомобіля, сподіваючись, що це призведе до його знищення, після чого намагався зникнути з місця події, однак був викритий та затриманий співробітниками правоохоронних органів, а автомобіль зазнав лише пошкодження, оскільки внаслідок вжитих протипожежних заходів загоряння було ліквідовано.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, вчинив всі дії спрямовані на вчинення злочину, однак не довів його до кінця з причин що не залежали від його волі, оскільки був викритий та затриманий співробітниками правоохоронних органів.
Слічий стверджує, що таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні закінченого замаху на умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194 КК України.
О 04 годині 49 хвилин 24вересня 2024 року ОСОБА_4 , на підставі
п.1 ч. 1 ст. 208 КПК України законно затримано уповноваженою службовою особою.
24вересня2024 року ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 ,вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України.
У ході досудового розслідування здобуто наступні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 , у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, а саме:
- протокол огляду місця події від 24.09.2024;
- протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 24.09.2024;
- протоколи допитіву свідків ОСОБА_9 від 25.09.2024 та ОСОБА_10 , від 25.09.2024;
- відповіді на доручення;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьмироків,а санкція ч. 2 ст. 194 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.
Зазначає, що водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , запобігання ухиленню від досудового розслідування виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказує, що у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбаченихч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 ,може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду,незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України з метою обрання підозрюваному ОСОБА_4 ,запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , є тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 ,усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування;
2.Незаконно впливати на свідків,інших підозрюваних,експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
ОСОБА_4 ,з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, іншими співучасниками, потенційними підозрюваними та схиляти їх до зміни даних слідству показань.
Аналогічним чином ОСОБА_4 ,зможе впливатина щеневстановлених танедопитаних пообставинах кримінальногопровадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів, які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Окрім цього, ОСОБА_4 ,зможе використовуючи свої зв`язки координувати дії з особами, які мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
Також підозрюваний ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, у тому числі серед місцевих мешканців.
На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, згідно наявних матеріалів, є свідки, допит яких з об`єктивних причин не проведено, що створює реальну можливість для ОСОБА_4 ,незаконно на них впливати з метою надання органу досудового розслідування завідомо неправдивих показань.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 109-114-2 ККУ.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів:
?реальна загроза призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років спонукає людину, не дивлячись на родинні та суспільні стосунки і матеріальний стан, вживати всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, зокрема, переховуватися від органів досудового слідства та суду, впливати на свідків, тощо;
?тримання під вартою є єдиним запобіжним заходом, який унеможливлює здійснення тиску на інших учасників кримінального провадження та втечу підозрюваного, у тому числі за межі України;
?застосування до нього більш м`яких видів запобіжних заходів не усуне існування ризиків, зазначених в клопотанні.
Враховуючи викладене та беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ,дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам відносно ОСОБА_4 ,слідчий за погодженням з прокурором просять обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотанні та застосувати м`якший запобіжний захід ніж тримання під вартою. Зазначив, що його підзахисний не мав наміру перешкоджати законній діяльності ЗСУ, а хотів тільки підзаробити, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. Зазначив, що він є молодим за віком, приїхав до Ужгорода 2 роки тому, працював на будівництві, наміру займатися злочинною діяльністю не мав.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, щиро розкаявся. Вказав, що хотів підзаробити, наміру перешкожати ЗСУ не мав. Пояснив, що з ним зв`язалися через Телеграм, і запропонували роботу. Він особисто підбирав машини із українською символікою і надсилав останнім фото, вони в свою чергу надавали згоду або відмову на підпалі таких. Зазначив, що кошти за підпал машин так і не отримав.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22024070000000134, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.09.2024,за ознаками злочинів, передбаченихч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України.
Встановлено, що 24.09.2024 року о 04 год. 49 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24.09.2024 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених:
- ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1 КК України перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194 КК України умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України закінчений замах на умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК Українимістить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно дост. 194 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.
Згідност. 178 КПК Українипри вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Згідно з п. 4 ч. 2ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченихч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України, наявність існування ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 1ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У Кримінальному процесуальномукодексіУкраїни поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 , до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України.
Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме: протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.09.2024 року; протоколу опиту підозрюваного ОСОБА_4 від 24.09.2024 року; протоколу огляду місця події від 24.09.2024 року; протоколів обшуку від 24.09.2024 року; протоколу огляду від 24.09.2024 року та іншим матеріалах справи.
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; можливого незаконноговпливу насвідків,експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченихч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України. Санкція ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьмироків,а санкція ч. 2 ст. 194 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченихч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України, які відповідно дост. 12 КК Україниє тяжким злочином. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду у разі визнання його винним.
Більш того, слід врахувати ту обставину, що ймовірно вчинені підозрюваним кримінальні правопорушення мають високий ступінь суспільної небезпеки, становить серйозну загрозу для діяльності ЗСУ та інших військових формувань, справляє негативний вплив на економічні та політичні основи суспільства у державі.
Вказане в сукупності дає підстави слідчому судді прийти до висновку, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1ст.177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальних провадженнях в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може впливати на свідків, експертів, спеціалістів з метою дачі, зміни показань на його користь.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177КПК України.
При обранні слідчим суддею іншого, більш м`якого запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою, підозрюваний отримає можливість впливати на свідків у даному кримінальному провадженні за допомогою мобільного зв`язку та мережі «Інтернет», чого він буде позбавлений, перебуваючи в умовах слідчого ізолятора.
Також ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, чи штучно створити докази, які б підтверджували його невинуватість у вчиненні інкримінованих злочинів.
В частині продовження існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України), слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, його специфіку, корисливий характер, у зв`язку з чим існує ризик продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 ..
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст.176КПК Українитримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1ст. 177 КПК України).
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється або вчинити інше. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.
Застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов`язків.
В частині доводів сторони захисту щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, а саме те, що підозрюваний молодий за віком, має сестру, постійне місце проживання, слідчий суддя зазначає, що вказані обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню підозрюваним вищезазначених кримінальних правопорушень, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені вході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченихч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Медичних висновків щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.
Отже, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу. Слідчим суддею враховано, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).
Відповідно до ч. 6ст. 176 КПК Українипід час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109-114-2,258-258-5, 260, 261, 437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених уст. 177КПК України, застосовується виключно запобіжний західтримання під вартою.
Таким чином, за наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ст.ст. 109-114-2,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, відповідно до абз.8 ч. 4ст. 183 КПК України, згідно з яким під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, слідчий суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.177,178,182,183,186,193,196,197,309,395,372 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області капітана юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22024070000000134, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2024, відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченихч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою обчислювати підозрюваному ОСОБА_4 з 04 год.49хв.24 вересня 2024 року по 21 листопада 2024 року включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.
Повний текст ухвали проголошено о 11 год.45 хв. 26.09.2024 року.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2024 |
Оприлюднено | 27.09.2024 |
Номер документу | 121880917 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Хамник М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні