Ухвала

від 25.09.2024 по справі 308/15520/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/15520/24

1-кс/308/5765/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024070000000134від 16.09.2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в якомуостанні просятьнакласти арешт на речі вилучені 24.09.2024в ході особистого обшуку затриманого громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а самейого особисті речі та предмети, а саме: футболку білого кольору (зі слів ОСОБА_5 вказану футболку він використовував як маскувальну пов`язку) та запальничку чорно-салатового кольору із наявним на ній написом «Cricke…».

Клопотання обґрунтовано наступним.

24.09.2024, у ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у останнього вилучено його особисті речі та предмети, а саме: футболку білого кольору (зі слів ОСОБА_5 вказану футболку він використовував як маскувальну пов`язку) та запальничку чорно-салатового кольору із наявним на ній написом «Cricke…» та які відповідним чином упаковані та опечатані.

Вказані речі та предмети, вилучені24.09.2024 під час особистого обшуку ОСОБА_5 , є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження №22024070000000134, у зв`язку з чим 24.09.2024 їх визнано речовими доказами.

Слідчий стверджує, що на даний час, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що вказані вище вилучені речі та предметимістять ознаки речового доказу, які визначеноч.1ст. 98 КПК України і будуть використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення.

Із урахуванням вищевказаного, орган досудового розслідування вбачаєнаявність обґрунтованих ризиків відчуженнявилучених предметівособам, їх подальше приховування, пошкодження або знищення з метою перешкоджання подальшомувстановленню обставин кримінального правопорушення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Із урахуванням вищевказаного, орган досудового розслідування вбачаєнаявність обґрунтованих ризиків відчуженнявилучених предметівособами, їх подальше приховування, пошкодження або знищення з метою перешкоджання подальшомувстановленню обставин кримінального правопорушення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У судове засідання слідчий не з`явився, при цьому в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд без його участі.

Власник майна в судове засідання не з`явився, підозрюваний ОСОБА_5 подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.

Дослідивши подане клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22024070000000134, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.09.2024,заознакамизлочинів, передбаченихч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 24.09.2024 року о 04 год. 49 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

24.09.2024 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 194КК України.

У межах розслідування даного провадження в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів, яким є майно, вилучене 24.09.2024в ході особистого обшуку затриманого громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а самейого особисті речі та предмети, а саме: футболку білого кольору (зі слів ОСОБА_5 вказану футболку він використовував як маскувальну пов`язку) та запальничку чорно-салатового кольору із наявним на ній написом «Cricke…».

Постановою старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області капітана юстиції ОСОБА_6 від 24.09.2024 року вищевказані речі визнані речовими доказом в даному кримінальному провадженні.

У межах розслідування даного провадження в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів, якими є речі виявлені і вилучені в ході проведення обшуку, дані речі будуть використані органом досудового розслідування для доказування обставин даного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5ст.132КПКУкраїни під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Частиною 2ст.167КПК України регламентовано, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення, є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом, набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно зч.1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно з ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст.131КПКУкраїни арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за вимогами ст.132КПКУкраїни його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» визначено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи вищенаведене, а також ступінь суспільної небезпеки та характер вчиненого протиправного діяння, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, з метою збереження речових доказів, а також задля запобігання ризиків приховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення,відчуження вилученихречей,такожте,що вищевказаніречі збереглина собісліди вчиненнякримінального правопорушення,та булизнаряддям вчиненнязлочину,слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. У зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024070000000134 від 16.09.2024 року задовольнити.

Накласти арешт на речі вилучені24.09.2024в ході особистого обшуку затриманого громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а самейого особисті речі та предмети, а саме: футболку білого кольору (зі слів ОСОБА_5 вказану футболку він використовував як маскувальну пов`язку) та запальничку чорно-салатового кольору із наявним на ній написом «Cricke…».

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1