Постанова

від 25.09.2024 по справі 202/17649/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7894/24 Справа № 202/17649/23 Суддя у 1-й інстанції - Маринін О. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Костопільського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: АТ КБ «ПриватБанк», -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Костопільського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: АТ КБ «Приватбанк».

В обґрунтування скарги зазначено, що відповідно до заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2011 року у справі №2-3136/2011 позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 255 234,85 грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., а всього 257 054,85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 200,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму у розмірі 1950 грн. за надання юридичних послуг та витрат пов?язаних з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права.

На виконання вказаного вище судового рішення, 25.10.2011 р. Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська виданий виконавчий лист №2-3136/2011.

За заявою стягувача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ВДВС Костопільського районного управління юстиції Рівненської області у січні 2012 року було відкрито виконавче провадження ВП №30817973.

У даному виконавчому провадженні № 30817973 начальником Костопільського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Ковальчуком І.В. 23.02.2022 року було винесено постанову про арешт майна (коштів) боржника та оголошення заборони на його відчуження, за яким було накладено арешт на нежитлову будівлю картоплесховище, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності боржнику.

23.08.2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до ДВС про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та звільнення майна з-під арешту, в якій просила в.о. начальника Костопільського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 30817973 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону "Про виконавче провадження", в якій на підставі ч. 2 ст. 40 Закону "Про виконавче провадження" зазначити про зняття арешту з майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Листом від 12.09.2023 р. з вих. №17745 в.о. начальника відділу В. Петрова поінформувала представника ОСОБА_1 - адвоката Євгеюка О.Є. про те, що заборгованість по ВП № 30817973 сплачено не в повному обсязі і державний виконавець не має законних підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 30817973 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вказаний лист було отримано представником боржника 13.09.2023 року.

Вважає таку відмову державного виконавця Костопільського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВП №30817973 протиправним з огляду на те що, заборгованість по виконавчому листу сплачено у повному обсязі.

Так, у листі від 01.06.2023 р. № 9028 за підписом в.о. начальника відділу В.Петрової, а також у відповіді від 12.09.2023 poкy № l7745 вказано, що через депозитний рахунок Костопільського відділу ДВС сплачено заборгованість по вказаному вище виконавчому листу в розмірі 46432,30 грн.

Крім того, згідно повідомлення від 18.04.2022 № E.08.0.0.0/4-220418/2285 за підписом представника АТ КБ «Приватбанк» В.П. Шелестюк серед іншого вказано, що «... пo кредитному договору №0806/33 від 17.06.2008 року, згідно якого 25.10.2011 року Індустріальним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист по справі №2-3136/2011 та відкрито виконавче провадження № 30817973 від 24.01.2012 року, заборгованість станом на 18.04.2022 року перед АТ КБ «Приватбанк» становить - 162095,41 дол. США. З моменту відкриття виконавчого провадження (24.01.2012 року) по вказаному виконавчому документу, по 18.04.2022 року погашено боргу в розмірі 8891,13 дол. США (в еквіваленті по курсі НБУ на день проплати - 211420,24 грн.

Отже, через депозитний рахунок ДВС та безпосередньо через касу банку боржником ОСОБА_1 було сплачено на виконання виконавчого листа по справі № 2-3136/2011 від 25.10.2011 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, загальну суму 257 852,54 грн. (46432,30 грн. + 211420,24 грн.), що перевищує загальну суму заборгованості за виконавчим листом (257 054,85 грн.) на 797,69 грн.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірною бездіяльність Костопільського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 30817973 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону "Про виконавче провадження", в якій на підставі ч. 2 ст. 40 Закону "Про виконавче провадження" зазначити про зняття арешту з майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Зобов?язати Костопільський відділ Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 30817973 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону "Про виконавче провадження", в якій на підставі ч. 2 ст. 40 Закону "Про виконавче провадження" зазначити про зняття арешту з майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Костопільського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: АТ КБ «ПриватБанк» - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Костопільського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при розгляді звернення представника ОСОБА_1 адвоката Євгеюк О.Є. про фактичне виконання рішення суду та необхідності закінчення виконавчого провадження №30817973 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону "Про виконавче провадження".

Зобов`язано Костопільській відділ Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути звернення боржника ОСОБА_1 чи її представника з урахуванням виконавчого листа по справі №2-3136/2011 від 25.10.2011 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, на загальну суму 257852,54 гривень та фактично сплачених сум ОСОБА_1 по цьому виконавчому листу.

В задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, в задоволені скарги відмовити .

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2011 року у справі № 2-3136/2011 позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 255234,85 грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн, а всього 257054,85 грн. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» суму у розмірі 1950 грн. за надання юридичних послуг та витрат пов?язаних з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права.

На виконання вказаного вище судового рішення 25.10.2011 р. Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська видано виконавчий лист №2-3136/2011, відповідно до якого судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 255234,85 грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн, а всього 257054,85 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 200,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму у розмірі 1950 грн. за надання юридичних послуг та витрат пов?язаних з оплатою правової допомоги адвоката та інших фахівців в галузі права.

За заявою стягувача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ВДВС Костопільського районного управління юстиції Рівненської області у січні 2012 року було відкрито виконавче провадження ВП №30817973.

У даному виконавчому провадженні №30817973 начальником Костопільського відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Ковальчуком І.В. 23.02.2022 року було винесено постанову про арешт майна (коштів) боржника та оголошення заборони на його відчуження, за яким було накладено арешт на нежитлову будівлю картоплесховище, місце знаходження: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності боржнику.

23.08.2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до ДВС про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та звільнення майна з-під арешту, в якій просила в.о. начальника Костопільського відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження N 30817973 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону "Про виконавче провадження", в якій на підставі ч. 2 ст. 40 Закону "Про виконавче провадження" зазначити про зняття арешту з майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Листом від 12.09.2023 р. з вих. № 17745 в.о. начальника відділу В. Петрова проінформувала представника ОСОБА_1 - адвоката Євгеюка О.Є. про те, що заборгованість по ВП N?30817973 сплачено не в повному обсязі і державний виконавець не має законних підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №30817973 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вказаний лист було отримано представником боржника 13.09.2023 року.

Листом від 01.06.2023 р. №9028 за підписом в.о. начальника відділу В. Петрової, а також у відповіді від 12.09.2023 poкy №l7745 вказано, що через депозитний рахунок Костопільського відділу ДВС сплачено заборгованість по вказаному вище виконавчому листу в розмірі 46432,30 грн.

Крім того, згідно повідомлення від 18.04.2022 №E.08.0.0.0/4-220418/2285 за підписом представника АТ КБ «Приватбанк» В.П. Шелестюк серед іншого вказано, що «... пo кредитному договору №0806/33 від 17.06.2008 року, згідно якого 25.10.2011 року Індустріальним судом м.Дніпропетровська видано виконавчий лист по справі №2-3136/2011 та відкрито виконавче провадження №30817973 від 24.01.2012 року, заборгованість станом на 18.04.2022 року перед АТ КБ «Приватбанк» становить - 162095,41 дол. США. З моменту відкриття виконавчого провадження (24.01.2012 року) по вказаному виконавчому документу, по 18.04.2022 року погашено боргу в розмірі 8891,13 дол.США (в еквіваленті по курсі НБУ на день проплати - 211420,24 грн.

Отже, через депозитний рахунок ДВС та безпосередньо через касу банку боржником ОСОБА_1 було сплачено на виконання виконавчого листа по справі №2-3136/2011 від 25.10.2011 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, загальну суму 257852,54 грн. (46432,30 грн. + 211420,24 грн.), що перевищує загальну суму заборгованості за виконавчим листом (257054,85 грн.) на 797,69 грн.

Про наявність будь яких інших виконавчих листів відповідно до рішення суду у виконавчому провадженні ВП №30817973 не вказано.

Сума заборгованості відповідно до рішення суду вказана у національній валюті гривні, вона складає 257054,85 грн і яка повністю сплачена боржником ОСОБА_1 .

Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Положеннями статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінчення у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, скаржник посилався на факт виконання ним виконавчого листа по справі №2-3136/2011 від 25.10.2011 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, загальну суму 257852,54 грн.

Про наявність будь яких інших виконавчих листів відповідно до рішення суду у виконавчому провадженні ВП №30817973 не вказано.

Сума заборгованостівідповідно дорішення судувказана унаціональній валюті гривні, яка складає 257054,85 грн, і яка сплачена боржником ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, здійснивши належний правовий аналіз вищенаведених норм законодавства, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення скарги.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Головуючий:

Судді: