Рішення

від 26.09.2024 по справі 339/277/24

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №339/277/24

140

2-а/339/7/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2024 року м. Болехів Болехівський міський суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого суддi Сметанюка В.Б.,

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Малетин Андрій Ярославович до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Малетин А.Я., через систему «Електронний суд», звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2321471 від 05 червня 2024 року, винесену поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Андрієш Маріан-Петру, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 червня 2024 року позивач засобами поштового зв`язку отримав оскаржувану постанову, де зазначено, що нібито він 05.06.2024 року о 15:09 год. в с. Оршівці по автодорозі Н10 керував транспортним засобом будучи позбавленим права такого керування і при цьому перевищив встановлені обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год (рухався зі швидкістю 87 км/год), чим порушивп.2.1аПравил дорожньогоруху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вважає, що дана постанова є безпідставною, незаконною, винесеною з порушенням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист та з недотриманням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Крім того вказує, що він не керував транспортним засобом, а відповідно правил дорожнього руху не порушував та адміністративного правопорушення не вчиняв.

31.07.2024року наадресу судунадійшов відзивна позов,у якомупредставник відповідачакатегорично непогоджується звимогами позивача,вважає їхнеобґрунтованими татакими,що невідповідають нормамдіючого законодавства.

Зазначає, що05 червня 2024 року під час відпрацювання із приладом TruCam та контролю за швидкісним режимом на автодорозі Н-10, 207 км, с. Оршівці Чернівецької області, екіпажем патрульної поліції було виявлено, що водій автомобіля Audi A4, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 87 км/год у межах населеного пункту, при цьому будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1а ПДР України. Відтак, на виконання ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» інспектором було подано сигнал про зупинку транспортного засобу. Поліцейський підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_1 , представився, пояснив суть правопорушення та попросив пред`явити документи, визначені законодавством України. Під час перевірки поліцейськими по системі «Адмінпрактика» ІПНП було встановлено, що позивач позбавлений права керування строком на 1 рік постановою Яворівського районного суду Львівської області від 02.10.2023 року, що набрала законної сили 24.11.2023 року (справа № 944/4731/23). Водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, після чого інспектор Андрієш М.-П., встановивши всі обставини справи, виніс постанову за ч. 4 ст. ст. 126 КУпАП та наклав стягнення на позивача в розмірі 20400 грн. відповідно до санкції статті. Згідно зі ст. 285 КУпАП позивача ознайомлено зі змістом постанови. Таким чином, поліцейський 2 взводу 3 роти батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області сержантом поліції ОСОБА_2 мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу, пред`явив законну та обґрунтовану вимогу до водія щодо надання документів, передбачених законодавством, ним дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів, що також доводиться долученим до відзиву відеозаписом та фотоматеріалом.

З приводу зазначеного позивачем попереднього орієнтованого розміру судових витрат на професійну правову допомогу в розмірі 8000 грн., то на думку сторони відповідача такі витрати не є співмірними зі складністю справи та виконаних ним робіт, а також ціною позову.

З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволені позовних вимог (а.с. 22-29).

12.08.2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Малетином А.Я. подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що правомірність винесення оскаржуваної постанови жодним чином відповідачем не підтверджено. Щодо відеозапису, то з нього неможливо зробити висновок про вину позивача у тому, що він керував транспортним засобом за указаних в протоколі обставин, оскільки він починається з моменту, коли рухається автомобіль та закінчується тим, що автомобіль рухається і при цьому не видно, хто саме ним керує. Також на відео не зафіксовано процедури винесення постанови. Вказує, що ОСОБА_1 за кермом не був, а оскільки автомобіль перебуває в користуванні його доньки, то ймовірно вона була за кермом (а.с. 36-38).

Перед судовим засіданням представник позивача адвокат Малетин А.Я. подав заяву про розгляд позову без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Також вказав, що докази, які підтверджують витрати нададуть додатково (а.с.55).

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, подавши відзив напозов всудове засіданняне з`явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку (а.с. 50).

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2321471 від 05.06.2024 винесеної поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Андрієшом Маріан-Петру, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст.126КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.

Зі змісту даної постанови вбачається, що05.06.2024 року о 15:09 год. в с. Оршівці Чернівецької області, на автодорозі Н-10, 207 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A4, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 87 км/год у межах населеного пункту, при цьому будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1а ПДР України.

Відповідно до ч. 2ст. 9 КАС України,суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.

Згідно зіст. 19 Конституції України,органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, а також у визначених законом випадках здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

За приписамист. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).

Згідно зіст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно дост. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відтак, саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.ст.9,77 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зіст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух", встановлюютьПравила дорожнього рухуУкраїни, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001(із змінами та доповненнями).

Пунктом 1.9 ПДРУкраїни передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом п. 2.1а вказаних Правил, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4ст.126КУпАП настає в разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначені Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом МВС України від 07.11.2015 р. за N 1395(зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853).

Пунктом 4розділу Івказаної Інструкціїпередбачено,що уразі виявленняправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,розгляд якоговіднесено докомпетенції Національноїполіції України,поліцейський виноситьпостанову усправі проадміністративне правопорушеннябез складаннявідповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема частинами першою, другою і четвертою статті 126.

Відповідно до п. 10 Розділу ІІІ Інструкції, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП, у ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.

На підтвердження складу правопорушення за ч. 4ст. 126 КУпАПвідповідачем наданийдиск звідомостями ізприладу TruCam.З відеозаписута фотознімку екрану вбачається момент руху автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_1 зі швидкістю 87 км/год 05.06.2024 о 15:04 год., при цьому не видно хто саме керує транспортним засобом, так само як не зафіксовано процедури винесення постанови.

Відтак, суд приходить до висновку, що долучені до відзиву фото- та відеозапис як доказ не підтверджують події вчинення позивачем правопорушення, що ставиться йому у вину.

При цьому, суд зазначає, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних у ній.

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26 квітня 2018 року висловив правову позицію в постанові по справі № 338/1/17, згідно якої постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Тому, посилання на неї як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Відповідачем не подано до суду жодних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП за обставин, викладених в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення.

Також суду звертає увагу, що працівником патрульної поліції відносно ОСОБА_1 винесено постанову за ч. 4 ст. ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортним засобом, однак відповідачем не надано суду підтверджуючих документів позбавлення права керування транспортним засобом останнім.

Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваної постанови та вважає, що таку слід скасувати, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки суду не надано жодних доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 126 КУпАП.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягає до задоволення.

Судові витрати відповідно дост. 139 КАС Українипідлягають стягненню з бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Чернівецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77,241-246,286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 2321471 від 05 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4ст. 126 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п. 1ст.247КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судових витрат на сплату судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , що проживає за адресою с. Тисів Болехівської міської ради Калуського району Івано-Франківської області.

Відповідач: Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, що знаходиться за адресою 58007, вул. Заводська, 22, м. Чернівці.

Суддя В.Б. Сметанюк