Ухвала

від 25.09.2024 по справі 914/1643/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.09.2024 Справа № 914/1643/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши матеріали

заяви Львівського комунального підприємства «Левандівка», місто Львів

про розстрочення виконання судового рішення

у справі 914/1643/23

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», місто Київ

до відповідача Львівського комунального підприємства «Левандівка», місто Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСББ «На Ярослава Мудрого 1», місто Львів

про стягнення коштів в порядку суброгації в сумі 315 002,45 грн.

За участю представників:

від заявника (відповідача): Гулін Ю.О.- адвокат (довіреність від 01.05.2024);

від позивача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області (суддя Кітаєва С.Б.) перебувала справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Львівського комунального підприємства «Левандівка» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСББ «На Ярослава Мудрого 1» про стягнення з Львівського комунального підприємства «Левандівка» в порядку суброгації коштів у розмірі 315 002,45 грн.

11.09.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Львівського комунального підприємства «Левандівка» за вих.№2/1078 від 10.09.2024 (вх.№3393/24) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2023 у справі №914/1643/23 на дванадцять місяців, шляхом стягнення з боржника по 26 250,21 грн щомісячно.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024 матеріали заяви передано для розгляду судді Сухович Ю.О., у зв`язку з перебуванням судді Кітаєвої С.Б., яка розглядала справу, у відпустці.

Ухвалою від 16.09.2024 суд прийняв заяву Львівського комунального підприємства «Левандівка» про розстрочення виконання судового рішення за вих.№2/1078 від 10.09.2024 (вх.№3393/24) до розгляду та призначив розгляд заяви на 25.09.2024 об 11:00 год.

Представник ЛКП «Левандівка» (заявник) в судове засідання 25.09.2024 з`явився, клопотанням від 25.09.2024 долучив додаткові докази на підтвердження заяви про розстрочення виконання рішення (рішення Львівської міської ради № 1203 від 13.09.2024; Порядок надання матеріальної допомоги; платіжні інструкції в кількості 21 примірників; видаткову накладну №115 від 05.09.2024). Заяву підтримав, просив розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2023 у справі №914/1643/23 на дванадцять місяців, шляхом стягнення з боржника по 26 250,21 грн щомісячно.

ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (стягувач) явки уповноваженого представника в судове засідання 25.09.2024 не забезпечив, проте, 17.09.2024 на електронну адресу суду від представника стягувача надійшло клопотання б/н (вх.№22622/24), в якому просить суд здійснювати розгляд заяви без участі представника ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування», за наявними в матеріалах справи документами.

ОСББ «На Ярослава Мудрого 1» (третя особа) явки уповноваженого представника в судове засідання 25.09.2024 не забезпечила. Ухвалою суду від 16.09.2024 явка представника третьої особи в судове засідання 25.09.2024 не визнавалась судом обов`язковою.

Відводів судді або секретарю судового засідання учасниками справи не заявлено.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали заяви, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.12.2023 у справі №914/1643/23 (головуючий суддя Кітаєва С.Б.) позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Львівського комунального підприємства «Левандівка» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 315 002,45 грн збитків та 4 725,04 грн cудового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2023 у справі № 914/1643/23 залишено без змін, апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Левандівка» за №2/658 від 28.05.2024 залишено без задоволення.

23.07.2024 Господарським судом Львівської області видано відповідний наказ.

Представник ЛКП «Левандівка» просить розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців. В обґрунтування вимог заяви про розстрочення виконання судового рішення заявник (відповідач) покликається на те, що в ніч на 4 вересня 2024 року Львів був атакований росією крилатими ракетами, внаслідок чого більше 400 будинків, що розташовані по вулицях Залізнична, Братів Міхновських, Шараневича, Олени Степанівни, Ясна, Квітки Основ`яненка, Головацького, Голубовича, Декарта та інших отримали значні пошкодження, а зокрема зруйновані та пошкодженні дахи, вибитті вікна та вхідні двері.

Зокрема, зазначає, що ЛКП «Левандівка» надає послуги по утриманню будинків, що розташовані на вищевказаних вулицях та як обслуговуюча організація ЛКП «Левандівка» долучилось до виконання робіт по усуненню наслідків ракетної атаки. Крім того, заявник (відповідач) покликається на те, що роботи необхідно провести до погіршення погодних умов та пониження температури повітря. Для виконання даних робіт необхідно придбати цілий ряд будівельних матеріалів та залучити послуги спеціалізованої техніки. Частина постачальників погоджується на поставку будівельних матеріалів з відстрочкою платежів, а частина вимагає передоплату. Таким чином, як стверджує заявник, всі наявні обігові кошти підприємства скеровуються на придбання необхідних будівельних матеріалів. Крім цього необхідно виконувати і поточні зобов`язання по укладених договорах по утриманню будинків.

Долучивши в судовому засіданні докази, представник заявника зазначив, що 13.09.2024 Львівською міською радою прийнято рішення № 1203 про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги на тимчасове проживання на час відселення мешканців житлових будинків, які зазнали ушкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації 04.09.2024, для проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (далі по тексту Порядок).

Згідно п.3.5. Порядку виплату матеріальної допомоги мешканцям будинків Залізничного району здійснює ЛКП «Левандівка» за рахунок власних коштів підприємств з подальшим відшкодуванням таких витрат з бюджету Львівської міської територіальної громади.

Заявник стверджує, що внаслідок вищенаведеного ЛКП «Левандівка» опинилося в досить скрутному фінансовому становищі. Примусове виконання рішення суду про стягнення 315 002,45 грн ще більше погіршить фінансовий стан ЛКП «Левандівка».

З огляду на вказане, ЛКП «Левандівка» просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2023 у справі 914/1643/23 на дванадцять місяців, шляхом стягнення з боржника по 26 250,21 грн щомісячно.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003. Таким чином, питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

До матеріалів справи заявником долучено копії рахунків на оплату: №286 від 05.09.2024, №55 від 04.09.2024, №56 від 05.09.2024, №58 від 05.09.2024, №59 від 06.09.2024 №60 від 07.09.2024; список пошкоджених будинків, що перебувають на обслуговуванні ЛКП «Левандівка». Також долучено платіжні інструкції в кількості 21 примірник на підтвердження проведення виплат мешканцям пошкоджених будинків.

Суд погоджується з доводами заявника щодо наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення одномоментно і свідчать про наявність підстав для розстрочення його виконання.

Суд вважає, що одномоментне виконання рішення господарського суду унеможливлюється відсутністю у заявника необхідних коштів, а розстрочення виконання рішення суду надасть можливість відповідачу (заявнику) сплатити заборгованість по рішенню та водночас повноцінно здійснювати господарську діяльність, зберегти матеріально-технічну базу.

Водночас суд звертає увагу на те, що згідно частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд приходить до висновку про застосування визначеної статтею 331 Господарського процесуального кодексу України процедури розстрочення виконання судового рішення.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши всі наведені обставини та надані відповідачем до заяви про розстрочення виконання рішення суду докази, суд дійшов висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та унеможливлюють сплату відповідачем заборгованості на користь позивача одним разовим платежем, що є підставою для розстрочення виконання судового рішення у даній справі.

У заяві відповідач просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців шляхом стягнення з боржника по 26 250,21 грн щомісячно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що відповідно до положень частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, рік по ухваленню рішення спливає 27.12.2024, суд приходить до висновку про розстрочення виконання рішення суду на три місяці шляхом сплати суми боргу щомісячно частинами. Водночас останньою датою оплати заборгованості має бути 26.12.2024. Сума судового збору не включена у суму розстрочення, оскільки заявник просив розстрочити лише основний борг.

На думку суду розстрочення виконання рішення у даній справі забезпечить повноту, своєчасність сплати грошових зобов`язань, а відтак, сприятиме досягненню максимального балансу сторін при виконанні судового рішення.

Розстрочення виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. Корнілов та інші України, заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). Розстрочення виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення для боржника від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1.Заяву Львівського комунального підприємства «Левандівка» про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2023 у справі 914/1643/23, задовольнити частково.

2.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2023 у справі 914/1643/23 на три місяці за наступним графіком:

- до 26.10.2024 - 105 000,82 грн;

- до 26.11.2024 - 105 000,82 грн;

- до 26.12.2024 - 105 000,81 грн.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 26.09.2024.

Суддя Сухович Ю.О.