Постанова

від 01.11.2010 по справі 2-7/2715-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26 жовтня 2010 року Справа № 2-7/2715-2010

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Ткаче нка М.І.,

суддів Антон ової І.В.,

Кот лярової О.Л.,

за участю представникі в:

прокурора - не з'явився (прокуратур міста Сев астополя);

позивача - не з'явився (відділ Держкомзему у міст і Судак АР Крим);

позивача - Ганжа Марина Михайлівна, довіреність б/н в ід 27 вересня 2010 року (Державне п ідприємство „Вугільна компа нія „Куйбишевська”)

відповідача - не з'явився (Морська сільська рада міста Судак);

третьої особи - не з'яви вся (фізична особа-підприєме ць ОСОБА_1)

третьої особи - не з'явив ся (Міністерства вугільної п ромисловості України )

розглянувши апеляційну ск аргу прокурора міста Суда ка на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 12 с ерпня 2010 року у справі № 2-7/2715-2010

за позовом викону ючого обов' язки прокурора мі ста Судака

(вулиця Яблунева, 10, місто Суд ак, АР Крим, 98000)

в інтересах держави в особ і відділу Держкомзему у мі сті Судак

(вулиця Леніна, 85а, місто Суд ак, АР Крим, 98000)

Державного підприємства „ Вугільна компанія „Куйбишев ська” Міністерства вугільно ї промисловості України (міс то Донецьк, Куйбишевський ра йон, 83008)

до Морської сільської р ади

(вулиця Шевченка, 33, село Морс ьке, місто Судак, АР Крим, 98033)

за участю третьої особи, як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

за участю третьої особи, як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору Мініст ерства вугільної промислово сті України

(вулиця Б.Хмельницького, 4, мі сто Київ, 01601)

про визнання рішення незак онним та нечинним

В С Т А Н О В И В:

Виконуючий о бов'язки прокурора міста Суд ака звернувся до господарськ ого суду АР Крим в інтересах д ержави в особі Відділу Держк омзему у місті Судак та Держа вного підприємства „Вугільн а компанія „Куйбишевська” (д алі-ДП „Вугільна компанія „К уйбишевська”) Міністерства в угільної промисловості Укра їни з позовом про визнання не законним та нечинним рішення 15 сесії 6-го скликання Морсько ї сільської ради від 30 березня 2010 року № 323 „Про надання дозвол у розробки землевпорядної до кументації”.

Позовні вимоги мотивова ні тим, що спірним рішенням ві дповідач надав фізичній особ і-підприємцю Самарі Костянти ну Михайловичу дозвіл на скл адання технічної документац ії щодо земельної ділянки, як а не належить до земель комун альної власності, а перебува є у постійному користуванні ДП „Вугільна компанія „Куйби шевська” Міністерства вугіл ьної промисловості України н а підставі акту № КМ-І 004594, у зв'я зку з чим, відповідачем перев ищено повноваження в сфері з емельних відносин.

Ухвалою господарського су ду АР Крим від 18 травня 2010 року б уло порушено провадження у с праві та залучено в якості тр етьої особи, яка не заявляє са мостійних вимог на предмет с пору фізичну особу-підприємц я Самару Костянтина Михайлов ича.

Рішенням господарськ ого суду АР Крим від 12 серпня 201 0 року по справі № 2-7/2715-2010 (суддя Д ворний І.І.) у задоволені позов у відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, прокур ор міста Судака звернувся до Севастопольського апеляцій ного господарського суду з а пеляційною скаргою, в якій пр осить рішення суду скасувати .

Ухвалою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 13 жовтня 2010 року а пеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі ко легії: головуючого судді: Тка ченка М.І., судді Заплава Л.М., су дді Котлярової О.Л. та признач ена до розгляду на 26 жовтня 2010 р оку.

Розпорядженням керів ництва суду від 26 жовтня 2010 рок у у зв'язку з зайнятістю в іншо му судовому процесі судді За плава Л.М. була здійснена її за міна на суддю Антонову І.В.

Ухвалою Севастопо льського апеляційного госпо дарського суду від 26 жовтня 2010 року Міністерство вугільної промисловості України було залучено в якості третьої ос оби, яка не заявляє самостійн их вимог на стороні позивача .

В судове засідання про курор, представники відповід ача та третіх осіб не з'явилис ь. Про час і місце слухання спр ави був повідомлений своєчас но і належним чином.

Частина 3 статті 22 Госп одарського процесуального к одексу України зобов'язує ст орони добросовісно користув атись належними їм процесуал ьними правами.

Враховуючи, що матеріали справи в достатні й мірі характеризують взаємо відносини сторін, судова кол егія вважає можливим розглян ути справу у відсутності пре дставників сторін.

Розглянувши справу пов торно, в порядку статті 101 Госп одарського процесуального к одексу України судова колегі я встановила наступне.

Відповідно до статті 121 Кон ституції України на прокурат уру покладається представни цтво інтересів громадян і де ржави в судах у випадках, пере дбачених законом.

Статтею 36-1 Закону Укра їни „Про прокуратуру” передб ачено, що представництво про куратурою інтересів громадя нина або держави в суді поляг ає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуаль них та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів гр омадянина або держави у випа дках, передбачених законом. О днією з форм представництва є звернення до суду з позовам и або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизна ченого кола осіб, прав юридич них осіб, коли порушуються ін тереси держави, або про визна ння незаконними правових акт ів, дій чи рішень органів і пос адових осіб. Підставою предс тавництва у суді інтересів д ержави є наявність порушень або загрози порушень економі чних, політичних та інших дер жавних інтересів внаслідок п ротиправних дій (бездіяльнос ті) фізичних або юридичних ос іб, що вчиняються у відносина х між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Гос подарського процесуального кодексу України, в якій визна чено підстави порушення спра в у господарському суді, відн осить до таких підстав позов ні заяви прокурорів та їх зас тупників, які звертаються до господарського суду в інтер есах держави. Відповідно до п оложень частини третьої цієї статті прокурор, який зверта ється до господарського суду в інтересах держави, у позовн ій заяві самостійно визначає , у чому полягає порушення інт ересів держави, та обґрунтов ує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповнова жений державою здійснювати в ідповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 ро ку № З-рп/99 визначено, що інтере си держави можуть збігатися повністю або частково з інте ресами державних органів, де ржавних підприємств та орган ізацій.

Судова колегія задово льнила клопотання Міністерс тва вугільної промисловості України і залучила його до уч асті у справі в якості третьо ї особи, яка не заявляє самост ійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Вивчивши матеріали спра ви, обговоривши доводи апеля ційної скарги, перевіривши п равильність застосування су дом першої інстанції норм ма теріального та процесуально го права та відповідність ви сновків суду обставинам спра ви, судова колегія вважає апе ляційну скаргу такою, що підл ягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДП „Вугільна компанія „Куйб ишевська” засноване на держа вній власності згідно з нака зами Міністерства палива та енергетики від 14 вересня 2005 рок у № 471, та Міністерства вугільн ої промисловості України № 498 від 13 листопада 2007 року

На виконання зазначених нака зів затверджено передавальн ий баланс, згідно якого ДП „Ву гільна компанія „Куйбишевсь ка” прийняв а ДП „ДВЕК”, перед ав оборотні та необоротні ак тиви, у тому числі об'єкт нерух омості пансіонат „Шахтар” та реконструкцію цього пансіон ату.

Згідно державного акту на право постійного користуван ня землею

ДП „Вугільна компанія „Ку йбишевська” підприємство є ч инним землекористувачем 3.24 ге ктарів землі в межах згідно з планом землекористування, д о складу якої входе й земельн а ділянка площею 1,67 га на якій р озташовані деякі будівлі та споруди пансіонату „Шахтар” придбані на відкритих торга х Самарою К.М

Згідно зі статтею 12 Зе мельного кодексу України до повноважень міських, селищни х, сільських рад віднесено ро зпорядження землями територ іальних громад; передача зем ельних ділянок комунальної в ласності у власність громадя н та юридичних осіб відповід но до цього Кодексу; надання з емельних ділянок у користува ння з земель комунальної вла сності відповідно до цього К одексу; вилучення земельних ділянок із земель комунально ї власності відповідно до ць ого Кодексу.

Тобто законодавством закріплено право місцевої р ади розпоряджатись земельни ми ділянками комунальної вла сності.

Відповідно до пункт 12 роз ділу X Перехідних положень Зе мельного кодексу України до розмежування земель державн ої і комунальної власності п овноваження щодо розпорядже ння землями в межах населени х пунктів, крім земель, переда них у приватну власність, та з емель, на яких розташовані де ржавні, в тому числі казенні п ідприємства, господарські то вариства, у статутних фондах яких державі належать частк и (акції, паї), здійснюють відп овідні сільські, селищні, міс ькі ради, а за межами населени х пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Розпорядження землями, на я ких розташовані державні, вт ому числі казенні підприємст ва; господарські товариства, у статутних фондах яких держ аві належать частки (акції, па ї), об'єкти незавершеного буді вництва та законсервовані об 'єкти, а також продаж земельни х ділянок, на яких розташован і об'єкти, які підлягають прив атизації здійснюють державн і органи приватизації.

На сьогодні розмежування земель державної та комуналь ної форми власності у селі Мо рське міста Судака не провед ено.

Відповідно до вищен аведених вимог законодавств а, Морська сільська рада не ма є права розпоряджатись земля ми, на яких розташовані держа вні підприємства до розмежув ання земель державної та ком унальної власності, а саме, на даний час у органів місцевог о самоврядування повноважен ня щодо припинення права вол одіння землями державним під приємствам та повноваження щ одо подальшого розпорядженн я такими земельними ділянкам и на користь інших осіб у орга нів місцевого самоврядуванн я відсутні.

Згідно з пунктом.„а” ч астини 1 статті 13 та пунктом „а " частини 1 статті 16 Земельного кодексу України розпоряджен ня землями державної власнос ті віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України т а Ради міністрів АР Крим.

У відповідності до пу нкту „г” частини статті 7 Земе льного кодексу України підго товка висновків щодо вилучен ня та надання земельних діля нок із земель державної влас ності на території АР Крим на лежить до повноважень Верхов ної Ради АР Крим.

При цьому, Законом України „Про державний бюджет Украї ни на 2006 рік” внесені відповід ні зміни до Земельного кодек су України щодо можливості р озпорядження землями держав них підприємств.

Відповідно до статті 92 вказ аного Закону у 2006 році окремі п оложення Земельного кодексу України застосовуються з ур ахуванням таких змін, у тому ч ислі статті 84 Земельного коде ксу України та пункту 12 Перехі дних положень цього кодексу. Згідно зі статтею 84 Земельног о кодексу України у державні й власності перебувають усі землі України, крім земель ко мунальної та приватної власн ості. До земель державної вла сності, які не можуть передав атись у комунальну власність належать земельні ділянки, н а яких розташовані державні, в тому числі казенні підприє мства, господарські товарист ва, у статутних фондах яких де ржаві належать частки (акції , паї), об'єкти незавершеного б удівництва та законсервован і об'єкти.

Крім того, у даному випа дку сільська рада ухвалила р ішення щодо земельної ділянк и, яка до цього часу відповідн о до державного акту на право постійного користування зем лею № І-КМ 004594 знаходиться у пос тійному користування ДП „Вуг ільна компанія „Куйбишевськ а” Міністерства вугільної пр омисловості.

Вказаний державний акт на право постійного користуван ня не є оскарженим та скасова ним, рішення щодо припинення права постійного користуван ня або вилучення земель, які з находяться у постійному кори стуванні ДП „Вугільна компан ія „Куйбишевська” Міністерс тва вугільної промисловості не ухвалювалось.

Крім того, статтею 11 6 Земельного кодексу України встановлено, що надання у кор истування земельної ділянки , що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу ) її в порядку, передбаченому ц им Кодексом.

Відповідно до статт і 75 Господарського кодексу Ук раїни державне підприємство не має право безоплатно пере давати належне йому майно (в т ому числі землю) іншим юридич ним особам або громадянам. Ві дчужувати майнові об'єкти де ржавне підприємство має прав о лише за попереднім погодже нням з органом, до сфери управ ління якого воно входить.

У даному випадку пита ння щодо розпорядження вказа ною земельною ділянкою має б ути погодженим з органом упр авління майном, а саме - Мініст ерством вугільної промислов ості України.

З огляду на викладене , посилання у рішенні на лист Д П „Вугільна компанія „Куйбиш евська” від 19 червня № 271 є безп ідставним.

Повноваженнями на вилучен ня з державних підприємств з емельних ділянок та фактичне припинення дії чинних право встановлюючих документів на землю Морська сільська рада не наділена.

Слід зазначити те, що з емельна ділянка є державним актом з власною вартістю. Ріш ення щодо продажу або безопл атної передачі земельної діл янки органом приватизації не приймалось.

Судова колегія зверт ає увагу на те, що згідно з пун ктом 3.3 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 2 лютого 2010 року № 04-0 6/15 „Про практику застосування господарськими судами земел ьного законодавства” визнач ено, що перелік підстав припи нення права користування зем ельною ділянкою встановлени й статтею 141 Земельного кодекс у України. Поза межами підста в, визначених у названій стат ті, дії органів державної вла ди та місцевого самоврядуван ня, спрямовані на позбавленн я суб'єкта права користуванн я земельною ділянкою після д ержавної реєстрації такого п рава, не є підставою для припи нення права користування зем ельною ділянкою.

Посилання суду перш ої інстанції, що у даному випа дку право на земельну ділянк у перейшло ОСОБА_1. одноча сно з придбанням об'єктів нер ухомості, розташованих на вк азаній земельній ділянці не ґрунтується на законі та пра ктиці його правильного засто сування.

Згідно з пунктом 3.4 заз начених вище рекомендацій ви значено, що у вирішенні спорі в про право власника об'єкта н ерухомості на земельну ділян ку, на якій він розташований, с удам слід враховувати, що вин икнення права власності на о б'єкт нерухомості не є підста вою для автоматичного виникн ення права власності чи укла дення (продовження, поновлен ня) договору оренди земельно ї ділянки, що випливає з полож ень статті 377 Цивільного кодек су України і статті 120 Земельн ого кодексу України.

При цьому, реєстрація пра ва власності на будівлю і спо руду не тягне за собою автома тичного переходу права корис тування земельною ділянкою п ід нею.

Отже, правочини, що тягнут ь перехід права власності на об'єкт нерухомості, дійсно од ночасно можуть бути підставо ю для переходу права на землю , проте оформлення такого пра ва здійснюється у встановлен ому законом порядку.

Що у досліджуваних спірни х відносинах не свідчить про право примусового (без судов ого рішення) позбавлення об'є кта державної власності прав на землю.

Окрім того, під час ухвале ння рішення Морською сільськ ою радою від 30 березня 2010 року № 323 „Про надання дозволу розро бки технічної документації ОСОБА_1.” радою не з'ясован о яка саме площа необхідна ОСОБА_1. для обслуговування комплексу споруд та будівел ь, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 площу жодним чином не обгрунтовано (відповідно до вимог статті 151 Земельного кодексу України особа зацік авлена у вилученні земельної ділянки зобов'язана погодит и розмір земельної ділянки т а умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного ро звитку території, який би заб езпечував нормальне функціо нування на цій ділянці і прил еглих територіях усіх об'єкт ів та умови проживання насел ення і охорону довкілля). У ріш енні площа земельної ділянки , щодо якої надано дозвіл на ви конання технічної документа ції взагалі не зазначена. Викладене не свідчить про н алежне свідоме волевиявленн я територіальної громади.

За наявними даними, за відсу тності встановленої площі зе мельної ділянки, на яку надан о дозвіл щодо виконання техн ічної документації з землеус трою ОСОБА_1., останній роз почав погодження технічної д окументації, у тому числі зем ельної ділянки, яка входить у 100-метрову зону від берегу Чор ного моря та є пляжною терито рією загального користуванн я. Проте, законодавством встановлено особливий поряд ок отримання вказаних земель них ділянок у оренду.

Відповідно до пункту 2 рішення сільської ради ОСО БА_1. зобов'язано розроблену та погоджену в установленом у законом порядку землевпоря дну документацію надати для розгляду та затвердження до Морської сільської ради на п ротязі двох років з моменту у хвалення рішення.

Проте, відповідно до норм с татті 151 Земельного кодексу Ук раїни не передбачено визначе ння строку, у якій особа має на дати до ради виконаний та пог оджений проект відведення зе мельної ділянки.

Згідно зі статтею 123 Земельн ого кодексу України земельні ділянки державної або комун альної власності надаються у користування на підставі рі шень органів виконавчої влад и або органів місцевого само врядування. Вказані рішення ухвалюються за наслідками ро згляду клопотання особи, зац ікавленої в отриманні земель ної ділянки. За результатами розгляду клопотання радою у хвалюється рішення про його задоволення або про відмову у його задоволенні.

У даному випадку ОСОБА_1 звернувся до ради з заявою пр о прийняття відповідного ріш ення щодо надання у довгостр окову оренду терміном більше 50 років з подальшим викупом з емельної ділянки № 1 площею 1,67 г а для обслуговування придбан ого пансіонату.

Таким чином, за наслідками р озгляду заяви ОСОБА_1. сіл ьська рада мала взагалі відм овити у наданні дозволу на ви конання технічної документа ції, а не ухвалювати рішення, я ке не відповідає зверненню.

Оскільки, у заяві ОСОБА_1 просив ухвалити рішення про надання йому земельної діля нки у довгострокову оренду с троком більше 50 років з подаль шим її викупом для обслугову вання придбаного пансіонату .

Так, ОСОБА_1 має у власнос ті комплекс будівель та спор уд, а не пансіонат, окрім того чинним законодавством не пер едбачена можливість надання земельних ділянок у оренду с троком більше ніж 50 років. Від сутні підстави для передачі пляжної території, на якій ві дсутні об'єкти нерухомості.

Заява про відмову від пр ава користування земельною д ілянкою площею

1,67 га по АДРЕСА_2, Міністе рством вугільної промислово сті України не надавалась, а л ист від 19 червня 2009 року № 271, рані ш направлений на адресу сіль ської ради не є погодженням землекористувача, обумовле не статтею 149 Земельного коде ксу України.

Слід також зазначити, що з приводу означеного листу, до Морської селищної ради, було направлено заяву ДП „Вугіль на компанія „Куйбишевська” у якій чітко зазначено, що цей л ист не є погодженням землеко ристувача.

Законність цього придбанн я була предметом судового ос карження.

Постановою Д онецького апеляційного гос подарського суду у справі № 37/ 60-пн, за позовом ДПІ у Куйбише вському районі мі ста Донець ка про визнання недійсним пр илюдних торгів, щодо придбан ня Самарою К.М. деяких будівел ь та споруд, пансіонату „Шах тар”, від 4 жовтня 2010 року, вир ішено, визнати недійсними пр илюдні торги проведені 8 черв ня 2009 року по відчуженню нерух омого майна яке належить ДП „ Вугільна компанія „Куйбишев ська”, а саме будівель та спор уд, що розташовані за адресою : АДРЕСА_2.

Під час розгляду спр ави у суді апеляційної інста нції відповідач надав додат ковий доказ, а саме: постанову Донецького апеляційного гос подарського суду по справі № 37/60-пн від 4 жовтня 2010 року за позо вом ДПІ у Куйбишевському рай оні міста Донецька, за участю прокурора Донецької області до Головного управління юст иції у Донецький області в ос обі підрозділу примусового в иконання рішень першого відд ілу державної виконавчої слу жби, Приватного підприємства „Нива В-ІІІ”, фізичної особи п ідприємця ОСОБА_1., за учас тю третьої особи яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору на стороні відпові дача ДП „Вугільна компанія „ Куйбишевська” про визнання н едійсними прилюдних торгів п роведених 8 червня 2009 року і від чуження нерухомого майна ком плексу будівель та споруд, що розташовані за адресою АДР ЕСА_2.

Наданий доказ прийма ється судовою колегією відпо відно до вимог частини 1 статт і 101 Господарського процесуал ьного кодексу України.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено , що захист прав громадян та юр идичних осіб на земельні діл янки здійснюється, зокрема, ш ляхом визнання недійсними р ішень органів виконавчої вла ди або органів місцевого сам оврядування.

Згідно з пунктом 2 роз'я снень Президії Вищого арбітр ажного суду України „Про дея кі питання практики вирішенн я спорів, пов'язаних з визнанн ям недійсними актів державни х чи інших органів” від 26 січн я 2000 року № 02-5/35 (з наступними змін ами та доповненнями) підстав ами для визнання акта недійс ним є невідповідність його в имогам чинного законодавств а та/або визначеній законом к омпетенції органу, який вида в цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є та кож порушення у зв'язку з прий няттям відповідного акта пра в та охоронюваних законом ін тересів підприємства чи орга нізації - позивача у справі.

Відповідно до статті 33 Гос подарського процесуального кодексу України кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень.

Згідно зі статтею 34 Господ арського процесуального код ексу України, господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справ и. Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин и 1 статті 101 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и у процесі перегляду справи апеляційний господарський с уд за наявними у справі і дода тково поданими доказами повт орно розглядає справу. Додат кові докази приймаються судо м, якщо заявник обґрунтував н еможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Згідно з пунктом 1 час тини 1 статті 104 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни підставами для скасуван ня або зміни рішення місцево го господарського суду є неп овне з'ясування обставин, що м ають значення для справи.

Враховуючи ви щенаведене, судова колегія в важає, що рішення суду першої інстанції прийнято при непо вному з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванн ю.

За такими обставинами , судова колегія скасовує суд ове рішення.

При прийнятті нового р ішення судова колегія задово льняє позовні вимоги прокур ора міста Судака у повному об сязі.

Керуючись статтями 46, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну ск аргу прокурора міста Судака задовольнити.

Рішення господарсько го суду Автономної Республік и Крим від 12 серпня 2010 року у спр аві № 2-7/2715-2010 скасувати.

Прийняти нове рішення

Позов задовольнити.

Визнати недійсним ріш ення Морської сільської ради № 323 від 30 березня 2010 року „Про на дання дозволу розробки земле впорядної документації” від ходів”.

Стягнути з Морської сі льської ради (98000, вулиця Шевчен ка, 33, місто Судак, код ЄДРПОУ 04367 476) судові витрати 85,00 грн. держав ного мита в дохід бюджету та 11 8,00 грн. витрати на інформаційн е забезпечення судового проц есу.

Господарському суду А втономної Республіки Крим ви дати накази

Головуючий суддя М.І. Ткаче нко

Судді І.В. А нтонова

О.Л. Котляр ова