ЄУН: 336/12275/23
Провадження №: 6/336/713/2024
УХВАЛА
іменем України
26 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника Державної казначейської служби України Орлової Олени про виправлення описки у виконавчому листі у цивільній справі ЄУН 336/12275/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури, -
встановив:
16 вересня 2024 року представник Державної казначейської служби України Орлова О. звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про виправлення описки у виконавчому листі.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року у цивільній справі ЄУН 336/12275/23 стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 136436,38 грн. (сто тридцять шість тисяч чотириста тридцять шість гривень 38 копійок).
Виконавчий документ видано на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року по справі № 336/12275/23 відповідно до якого судом присуджено до стягнення кошти з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету Україна.
В свою чергу у графі «боржник» у вищевказаному виконавчому листі зазначено Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, ідентифікаційний код юридичної особи 37567646, 01601, м. Київ. вул. Бастіонна, 6.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення суду. Оскільки кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, а Державна казначейська служба України лише здійснює безспірне списання коштів державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету, то боржником у виконавчому документі по справі № 336/12275/23 виданому Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 22.08.2024, має бути Державний бюджет України (без зазначення коду ЄДРПОУ та місцезнаходження), а не Державна казначейська служба України.
Для здійснення подальших дій, передбачених Порядком № 845, щодо опрацювання виконавчого документа по вищевказаній справі, необхідно виправити помилку у виконавчому листі по справі № 332/12275/23 зазначивши боржником Державний бюджет України (без зазначення коду ЄДРПОУ та місцезнаходження).
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Учасники справи в судове в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.
Представник Державної казначейської служби України в заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності та повідомити про прийняте рішення.
Відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву про виправлення описки у виконавчому листі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2024 року у справі № 336/12275/23 стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 136436,38 грн. (сто тридцять шість тисяч чотириста тридцять шість гривень 38 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 12 серпня 2024 року.
На підставі вказаного рішення суду, Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 22 серпня 2024 року видано виконавчий лист.
Працівник суду у вищевказаному виконавчому листі «боржником» зазначив Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, ідентифікаційний код юридичної особи 37567646, 01601, м. Київ. вул. Бастіонна, 6.
Згідно зі статтею 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичні особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою.
Пунктом 38 Порядку № 845 передбачено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень в Державній казначейській службі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Зазначений рахунок є рахунком, на якому, обліковуються кошти державного бюджету, передані на певну мету.
Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України за рахунок і в межах бюджетних призначень передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Згідно з додатком 3 до Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про державний бюджет України на 2024 рік» бюджетну програму КПКВК 3504030 «Заходи щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб», закріплено за Державною казначейською службою України.
Згідно зі статтею 15 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-УІІІ «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення суду.
Оскільки кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, а Державна казначейська служба України лише здійснює безспірне списання коштів державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету, то боржником у виконавчому документі по справі № 336/12275/23 виданому Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 22.08.2024, має бути Державний бюджет України (без зазначення коду ЄДРПОУ та місцезнаходження), а не Державна казначейська служба України.
Відповідно до ч.3 ст.431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
Суд повинен вирішувати питання щодо виправлення помилки у виконавчому документі з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з частиною 1 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до положень частини 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60705/00).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту З мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Homsby v. Greece, заява № 18357/91) указаний суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Гарантії виконання судових рішень, які набрали законної сили і таким чином набули статусу остаточних, охоплюються змістом правової визначеності. Саме через встановлення юридичної певності в правозастосовній діяльності досягається ефективність та результативність правосуддя. У рішенні у справі «Серинг проти Сполученого королівства» від 07 липня 1989 року суд зазначив, що Конвенція як правовий акт, який забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав і свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення та розвиток ідеалів і цінностей демократичного суспільства. На державі лежить прямий обов`язок дотримуватися прав осіб та забезпечувати належне та своєчасне виконання рішень суду, які набрали законної сили.
Для здійснення подальших дій щодо виконання судового рішення необхідно виправити помилку у виконавчому листі по справі № 332/12275/23 зазначивши боржником Державний бюджет України (без зазначення коду ЄДРПОУ та місцезнаходження).
Керуючись ст.ст. 258-261, 269, 431, 432, 353-355 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву про виправлення описки у виконавчому листі у цивільній справі ЄУН 336/12275/23 задовольнити.
Виправити помилку, допущену при оформлені виконавчого листа по справі № 332/12275/23, виданого 22 серпня 2024 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, зазначивши боржником Державний бюджет України (без зазначення коду ЄДРПОУ та місцезнаходження).
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2024 |
Оприлюднено | 30.09.2024 |
Номер документу | 121908427 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Петренко Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні