Рішення

від 27.09.2024 по справі 518/1563/13-ц

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №518/1563/13-ц

Провадження по справі №2/498/1/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року сел. Велика Михайлівка Одеська область

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Чернецької Н.С., за участю секретаря судового засідання Гонтаренко О.В.,представника позивача- ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Велика Михайлівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2013 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти за договором позики від 30 березня 2011 року у розмірі 1845000, 00 грн., в тому числі 900000,00 грн. сума основного боргу 945000,00 грн. відсотки за договором позики. В подальшому позивач уточнював позовні вимоги і в останній редакції просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь грошові кошти за договором позики від 30 березня 2011 року у розмірі 4376250,00 грн. в тому числі 900000,00 грн. сума основного боргу 3476250,00 грн. відсотки за договором позики. Мотивуючи свої вимоги тим, що 30 березня 2011 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики. Відповідно до п.1.1 Договору позики від 30 березня 2011 року ОСОБА_2 отримала від нього відсоткову позику в розмірі 900000,00 грн. терміном до 31 липня 2011 року з виплатою йому щомісячно винагороди за користування позикою в розмірі 3,75 відсотків щомісячно від основної суми позики. Ним всі зобов`язання перед відповідачем було виконано та надано позику, згідно укладеного договору позики від 30.03.2011 року. Відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором позики не виконує, станом на 30 жовтня 2019 року у відповідачки виникла заборгованість на 103 місяці користування позикою, а саме по поверненню основної суми позики в розмірі 900000,00 грн. та відсотків за користування позикою в розмірі 3476250 грн. Відповідач порушив умови договору позики від 30.03.2011 року та вказані вимоги законодавства в частині неповернення суми позики.

14 серпня 2013 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики в якій просив стягнути з ОСОБА_7 на його користь грошові кошти згідно розписки від 30 липня 2011 року у розмірі 2356000,00 грн. в тому числі 1240000,00 сума основного боргу, 1116000 грн. відсотки за користування грошима.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2013 року було об`єднано в одне провадження справи за позовами ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 23 жовтня 2018 року Ширяївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

16 вересня 2019 року Великомихайлівським районним судом Одеської області залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики, в якості правонаступника відповідача ОСОБА_7 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

В подальшому позивач уточнював позовні вимоги відносно відповідача ОСОБА_4 і в останній редакції просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь грошові кошти за договором позики від 30 липня 2011 року у розмірі 6401500,00 грн. в тому числі 1240000,00 грн. сума основного боргу; 5161500,00 грн. відсотки за користування грошима. Мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_7 з 01 жовтня 2010 року позичив у нього 1240000,00 грн. про що ним 30 липня 2011 року було власноручно написано розписку. Гроші ОСОБА_7 отримав від нього в період з 01.10.2010 року по 20.07.2011 року про що також було вказано в розписці. ОСОБА_7 зобов`язався повернути борг до 30 вересня 2011 року, про що було зазначено в розписці. В зв`язку з тим, що ОСОБА_7 , гроші своєчасно не повернув то він надав додаткове письмове узгодження до розписки про те, що він зобов`язується повернути суму боргу до 30 вересня 2012 року та зобов`язався платити йому відсотки за користування грошима в розмірі 3,75 відсотків щомісячно від основної суми позики. Відповідач ОСОБА_7 свої зобов`язання не виконує, станом на 30 жовтня 2019 року у відповідача виникла заборгованість по поверненню основної суми позики 1240000,00 грн. та відсотки за користування нею на протязі 111 місяців з 30 липня 2011 року по 30 жовтня 2019 року в розмірі 161500,00 грн. Відповідач порушив строки виконання, які встановлені в розписці та в додатковому узгодженні та вказані вимоги законодавства в частині неповернення суми позики. ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_7 помер. Після його смерті спадщину було прийнято гр.. ОСОБА_4 про про залучення якого в якості правонаступника була винесена відповідна ухвала суду від 16.09.2019 року. А отже ОСОБА_4 , як правонаступник прийняв на себе всі права і обов`язки після померлого гр.. ОСОБА_7 згідно чинного законодавства.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача ОСОБА_4 на позовну заяву ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому відповідач ОСОБА_4 просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 відносно нього про стягнення боргу за договором позики. Мотивуючи свої вимоги тим, що він з його дружиною ОСОБА_8 є засновниками ряда сільськогосподарських підприємств і займається вирощуванням сільськогосподарської продукції, а саме , зернових культур. Дружина є засновником приватного підприємства « Агропреміум». 14 вересня 2017 року вказаним підприємством було укладено з ОСОБА_7 , власником на той період земельних ділянок кадастрові номери 5125481900:01:003:0064, 5125481900:01:003:0064 площами 49,4657 та 5,4501 га у відповідності до вимог Земельного кодексу України , договори про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзиси строком на 50 років кожний, за що ОСОБА_7 . Отримав 1575416,00 грн. З вказаної суми державі було сплачено 307206 грн. податків. Після чого ОСОБА_7 були складені нотаріально посвідченні заповіти на його ім`я і 19.06.2019 року він прийняв спадщину на вказані земльні ділянки, уклавши додаткові угоди з ПП «Агропреміум» « Про заміну сторони договору», які зареєстровані у встановленому законом порядку. Про наявність начеб-то боргів у ОСОБА_7 дізнався з ухвали суду наприкінці 2019 року, що стало для нього несподіваним. Позовна заява від 28.11.2019 року не відповідає вимогам п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України. Не отримані результати розслідування кримінальних справ в яких ОСОБА_7 заперечував написання і підписання розписок, даних позивачу ОСОБА_6 . Так, з кримінального провадження № 12013170460001016 зареєстрованого 10.10.2013 року за ч.1 ст. 358 КК України Ширяївським відділенням поліції Роздільнянського відділу поліції ГУ НП в Одеській області на підставі заяви ОСОБА_2 , дружини ОСОБА_7 , слідує, що у договорі позики невідомою особою було підроблено її підпис та договір було надано колишнім торгівельним партнером її чоловіка - ОСОБА_9 до Ширяївського суду, по якому вона ніби-то позичала кошти. Провадження закрите 17.12.2018 року на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України, через відсутність складу кримінального правопорушення. Не зрозуміло чи проведена почеркознавча експертиза, експертиза встановлення давності виготовлення документа та її результати. Аналогічна ситуація з кримінальним провадженням № 12014160460000072 зареєстрованим 11.02.2014 року за ч. 1 ст. 358 КК України Ширяївським відділенням поліції Роздільнянського відділу поліції ГУНП в Одеській області на підставі заяви відповідача ОСОБА_7 , з якої слідує, що ОСОБА_6 22.1.201 року підробив підробив узгодження до розписки, самостійно написав його текст та підробив підпис ОСОБА_7 . Провадження також закрито 17.12.2018 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, через відсутність складу кримінального правопорушення. Також не зрозуміло чи проведені почеркознавча експертиза, експертиза встановлення давності виготовлення документа та їх результати. Згідно відкритих даних публічної кадастрової карти у ОСОБА_2 дружини відповідача ОСОБА_7 , яка згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, наявні у власності дві земельні ділянки кадастрові номери 5125481900:01:003:0302 площею 47,4293 га та 5125481900:01:003:0304 площею 10,5536 га.

Крім того, в матеріалах справи наявний відзив представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на позовну заяву ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому він просить відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_6 до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у в`язку з недоведеністю укладання договору позики та виникнення між сторонами правовідносин, характерних дла договору позики щодо передачі грошових коштів у борг із зобов`язанням їх повернути. Свої вимоги мотивує тим, що у своїх запереченнях від 11.10.2013 року на первинну позовну заяву відповідачка ОСОБА_2 вказувала на те, що вказаний договір вона не укладала, інших домовленостей у неї з позивачем також не було та ніяких грошей позивач їй у власність не передавав. Підпис та дата на договорі зроблені не нею, вони є підроблені або на чистий лист з її підписом та датою було накладено текст. Вперше вона особисто спілкувалася з позивачем у серпні 2012 року. За заявою відповідачки обставини щодо підробки вказаного договору позики досліджувалися у кримінальному проваджені № 12013170460001016 Ширяївського РВ ГУМВС України в Одеській області, в матеріалах якого наявні наступні експертні висновки: № 2719/02 складений 28 листопада 2014 року судовим експертом почеркознавчих досліджень ОСОБА_10 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, за п.п. 2 і 3 якого виявилося можливим вирішити питання про те, чи виконаний запис « 30.03.2011 року» та підпис від імені ОСОБА_2 , розміщені в графі « Позичальник» середньої частини зворотної сторони договору позики від 30.03.2011 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 , самою ОСОБА_2 або іншою особою. № 10016/10017/16-32 складений 17.10.2017 року судовим експертами ОСОБА_12 та І.П. Красюк Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за п. 2 якого не виявилось можливим встановити, чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 , що міститься в графі « Підпис» нижче реквізитів позичальника у договорі позики між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 від 30.03.2011 року, ОСОБА_2 або іншою особою. № 10018/16-34/14959/18-34/14960-14971/18-31 складений 16.07.2018 року комісією судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за п. 3 якого на досліджуваний договір позики датований 30.03.2011 року, здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що ймовірно призвело до штучного зістарювання його реквізитів. Усталена практика Верховного суду виходить з того, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, якщо: розписка не містить відомостей щодо отримання грошових коштів у позику, тобто не підтверджує факт передачі коштів 9 липня 2011 року або у будь-який інший день. Факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальники до позикодавця; зміст наданої розписки є суперечливим та не підтверджує укладання між сторонами договору позики, оскільки не підтверджує факт отримання відповідачем у борг певної грошової суми від позивача; зміст розписки не містить відомостей про передачу позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів та підтвердження факту передачі коштів відповідачу. Зазначене надає підстави прийти до висновку, що договір позики слід вважати укладеним лише у випадку, якщо такий договір позики містить в собі застереження про фактично завершене передання грошей позичальнику. За відсутності такого застереження, або іншого факту реальної передачі коштів позичальнику позикодавцем ( наприклад боргової розписки), договір позики не є укладеним.Наведені вище висновки експертів підтверджують ту обставину, що відповідачка ОСОБА_2 не підписувала наданий позивачем договір позики від 30.03.2011 року і він має ознаки підробки у вигляді штучного зістарювання його реквізитів. Вказаний договір позики також містить суттєві суперечності щодо посилань позивача на факт передачі ним ОСОБА_2 грошових коштів за цим договором.: у п. 2.1 договору вказано, що позикодавець зобов`язаний передати позичальнику зазначену в п.1.1 цього договору суму в строк до 30 березня 2011 року, тобто не пізніше 29 березня 2011 року, проте сам договір датований 30 березня 2011 року, що виключає можливість передачі вказаної суми в строк до 30 березня 2011 року; у п.2.2. договору вказано , що факт передачі позикодавцем зазначеної суми засвідчується підписом позичальника та позикодавця на договорі, проте у договорі відсутній текст на підтвердження того, що ОСОБА_2 дійсно отримала від позивача за цим договором у борг готівкою 900000 грн. Зазначені обставини свідчать про те, що вказаний договір позики ОСОБА_2 з позивачем не укладала, грошових коштів від нього за цим договором не отримувала і будь-яких зобов`язань про повернення позивачу грошових коштів на себе не приймала.

Позивач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник позивача ОСОБА_6 ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Зазначив, що до матеріалів справи долучені оригінали розписки ОСОБА_7 від 30.07.2011 року та додаткової угоди до розписки від 30.07.201 року та договір позики укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 30.03.2011 року, він вважає , що наведені документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують відповідні грошові зобов`язання відповідачів перед позивачем та підтверджують передачу коштів. Отже позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими. Крім того, зазначив, що відповідачі при позичанні коштів у позивача не цікавились майновим станом позичальника, вони хотіли жити та вирішувати свої нагальні проблеми, але коли дійшла справа до повернення боргів позивач зіткнувся з категоричною відмовою у поверненні боргу і не розумінням. Відповідач ОСОБА_2 та її померлий чоловік ОСОБА_7 розповідали, що зазначених грошей не бачили і не брали. Що нібити ніяких стосунків з позивачем ОСОБА_6 вони не мали. Він вважає, що вказана позиція захисту спрямована на небажання розраховуватись з позивачем.

Відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити в задоволені позовних вимог, зазначив, що допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 в якості свідка зазначала, що будь-яких коштів під час господарської діяльності від ОСОБА_6 ніколи не отримувала. Між ними відбувалися лише відносини з розрахунку за пально-мастильні матеріали та селітру, які надав ОСОБА_6 , а вони розраховувалися з ним насінням зернових культур. Крім того зазначив, що договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей або інших речей визначених договором позики. Отже позивач повинен довести, що гроші були фактично передані ОСОБА_2 , на підтвердження цієї обставини був наданий договір позики від 30.03.2011 року. Крім того, в судовому засіданні були дослідженні висновки експертів, з якого вбачається, що на досліджуваний договір позики, датований 30.03.2011 року , здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що ймовірно призвело до штучного зістарювання його реквізитів. Якщо звернутися до самого тексту договору позики то він не якому разі не підтверджує факт передачі грошей. Якщо звернути увагу на текст договору, можна побачити, що позикодавець зобов`язаний передати позичальнику визначену в договорі суму до 30 березня 2011 року, так і сам договір позики складений 30 березня 2011 року. Факт передачі позикодавцем зазначеної суми засвідчується підписом позичальника та позикодавця на договорі, тобто повинен бути підписаний договір, а потім далі на ньому повинна бути розписка, що ОСОБА_2 отримала певну суму позики, однак таких зазначень в тексті договору не має. В кінці договору є підписи сторін, стосовно підпису в матеріалах справи наявний вже зазначений вище висновок експертів, який спростовує справжність цього підпису, тому він вважає, що договір позики не був укладений, оскільки не має підтверджень, що ОСОБА_2 отримала грошові кошти в певній сумі, отже позовні вимоги позивача до ОСОБА_2 є не обґрунтованими, тому він просить відмовити в їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що у 2009 році ОСОБА_7 домовився з ОСОБА_6 про те, що останній буде поставляти на СФГ « Валентина « пально-мастильні матеріали, насіння, добрива, а СФГ буде розраховуватися сільськогосподарською продукцією, а саме : соняшником, пшеницею, ячменем - по цінам нижче ринкових на той час, різниця між реальною ціною був дохід ОСОБА_6 . у літку 2011 року ОСОБА_6 заявив ОСОБА_7 про борг, став психологічно тиснути на останнього, з погрозами фізичної розправи, в зв`язку з чим під диктовку ОСОБА_7 написав розписку. Між тим, грошової суми готівкою у розмірі 1240000, 00 грн. не отримував. У своїх запереченнях ОСОБА_7 підтверджує, що ОСОБА_6 дійсно надав СФГ « Валентина» розраховувалося з позивачем сільськогосподарською продукцією, а саме : соняшником, пшеницею, ячменем по цінам, нижче ринкових на той час, про що свідчить накладні, підписані ОСОБА_7 . Другу розписку від 22.11.2011 року , згідно письмових заперечень, ОСОБА_7 не писав та про її існування дізнався лише після подачі ОСОБА_6 відповідного позову.В зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_7 просив відмовити у задоволені позову про стягнення боргу у повному обсязі. В зв`язку зі смертю ОСОБА_7 , після якого спадщину прийняв ОСОБА_4 , позивачем уточнено позов в частині суб`єктивного складу та вимоги пред`явлено до ОСОБА_4 . Згідно остаточного позову ОСОБА_6 просить стягнути з ОСОБА_4 борг 1240000,00 грн. і проценти за користування грошима в загальній сумі 5161500,00 грн. за період часу з 30.11.2011 по 30.10.2019 р.р. Вона вважає, що в даному конкретному випадку виникнення між сторонами правовідносин ОСОБА_6 і ОСОБА_7 характерних для договору позики, а саме, щодо передачі грошових коштів у борг із зобов`язанням їх повернути не доведено належними і допустимими доказами. Про це свідчить те, що в розписці від 30.07.2011 року зазначається про те, що грошові кошти надавалися у період з 01 жовтня 2010 року по 20 липня 2011 року. Місце складання розписки не зазначено.Тобто, конкретної дати і суми передачі певних грошових коштів у вказаному документі не зазначено, як і не зазначено місце складення останнього. Це небезпідставно викликає у сторони відповідача сумніви у дійсності передачі немалих грошових коштів.Таким чином матеріалами справи не доводиться той факт, що у певний час і день, у певному місці ОСОБА_6 саме позичив ОСОБА_7 певну грошову суму. Докази на підтвердження відповідних обставин стороною позивача не надано. Як вбачається з матеріалів справи жодним доказом не підтверджується наявність у позивача відповідної грошової суми, яку ОСОБА_6 нібито позичив ОСОБА_7 ( 1240000,00 грн. ). Відповідно до наявних у справі відповідей з податкової служби ОСОБА_6 доходів не мав. Будь- яких інших належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_6 на законних підставах володів значною сумою грошових коштів матеріали справи не містять.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В матеріалах справи наявний оригінал боргової розписки ОСОБА_7 від 30 липня 2011 року, з якої вбачається, що ОСОБА_7 взяв у ОСОБА_6 гроші за період з 01 жовтня 2010 року по 2011 року в сумі один мільйон двісті сорок тисяч гривень. Зобов`язався вказану суму беззаперечно та своєчасно повернути ОСОБА_6 до 30 вересня 2011 року. Крім того, зазначено, що вказані гроші він отримував своєчасно та так і віддасть своєчасно. Розписка написана ним особисто у спокійній та діловій обстановці. Отримання грошей підтверджує його дружина ОСОБА_2 .

Крім того, в матеріалах справи наявний оригінал додаткової угоди до розписки від 30.07.2011 року від 22.11.2011 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 запропонував підписати додаткову угоду з ОСОБА_13 про фіксацію передачі грошових коштів від 30 липня 2011 року з відсотковою ставкою 3,75 відсотків помісячно на суму боргу 1240000,00 грн. Угоду написано за його проханням, його кредитором ОСОБА_13 за його проханням без будь-якого фізичного чи психологічного примусу. Зобов`язуюсь вказану суму 1240000,00 грн. з відсотками повернути до 30.09.2012 року.

В матеріалах справи наявна постанова про закриття кримінального провадження від 17.12.2018 року, згідно якої кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160460000072 від 11.02.2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, постановлено закрити у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Крім того, з дослідженого судом висновку експертів № 10177/16-34/15089-15091/18-34/15092/18-31 від 18.07.2018 року у кримінальному провадженні № 12014160460000072, з якого вбачається, що встановлені ознаки свідчать про те, що записи і підписи від імені ОСОБА_7 внизу в розписці від імені ОСОБА_7 , датованій 30.07.2011 року та додатковій угоді до цієї розписки датованій 22.11.2011 року виконанні кульковими ручками, спорядженими пастами синьо-фіолетового та світло чорного кольорів. На досліджувану розписку, датовану 30.07.2011 року та додаткову угоду до цієї розписки, датовану 22.11.2011 ( або на окремі їх фрагменти), здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що призвело до штучного зістарювання їх реквізитів. Рукописний текст розписки від імені ОСОБА_7 , датованій 30.07.2011 року виконаний в період часу ймовірно пізніше листопада 2011 року. Більш точно встановити період виконання досліджуваних записів у документі не представляється можливим із причини малої кількості наданих зразків порівняння зі штрихами такої ж рецептури пасти, як і у досліджуваних записах. Підпис від імені ОСОБА_7 в розписці від імені ОСОБА_7 , датований 30.07.2011 року , виконаний в період часу ймовірно раніше листопада 2011 року. Більш точно встановити період виконання досліджуваних записів у документі не представляється можливим із причини малої кількості наданих зразків порівняння зі штрихами такої ж рецептури пасти, як і у досліджуваному підписі. Підпис від імені ОСОБА_7 та текст в розписці від імені ОСОБА_7 , датований 30.07.2011 року, виконані у різні періоди часу. Основний текст розписки та підпис від імені ОСОБА_7 в розписці від імені ОСОБА_7 датований 30.07.2011 року, виконані в різний період часу, який вказано в п.3 висновків. Встановити період виконання запису « 30 июля 2011 р» і підпису поряд з ним в розписці від імені ОСОБА_7 , датованій 30.07.2011, не представляється можливим із причини відсутності зразків порівняння із штрихами також ж рецептури пасти як і у досліджуваних записах та підписі. Встановити, в один чи різні періоди часу виконано основний текст розписки від імені ОСОБА_7 , датованої 30.07.2011 року, підпис від імені ОСОБА_7 та напис на розписці « 30 июля 2011 року» і напис поряд з ним не представляється можливим із причин відсутності зразків порівняння із штрихами такої ж рецептури пасти, як і у досліджуваних записах та підписі. Відповісти на питання « Чи в один період часу були виконанні рукописний текст додаткової угоди до розписки датованої від 22 листопада 2011 року та підпис від імені ОСОБА_7 у додатковій угоді?» не представляється можливим із причини неможливості встановити період виконання рукописного тексту та підпису від імені ОСОБА_7 в додатковій угоді до розписки від 30.07.2011 року, датованій 22.11.2011 року внаслідок відсутності зразків порівняння із штрихами такої ж рецептури пасти, як і у досліджуваних записах та підписі. Встановити чи був виконаний рукописний текст в додатковій угоді до розписки від 30.07.2011 року, датованій 22.11.2011 року на чистому аркуші паперу з нанесеним підписом від імені ОСОБА_7 з причини відсутності зразків порівняння із штрихами такої ж рецептури пасти, як і у досліджуваних записах та підписі. Текст розписки та підпис від імені ОСОБА_7 в розписці від імені ОСОБА_7 датованій 30.07.2011 року, на чистому аркуші паперу з нанесеним підписом від імені ОСОБА_7 не виключається. Порівняти час виконання рукописного тексту та підпису в додатковій угоді до розписки від 30.07.2011 року датованій 22.11.2011 та рукописного тексту і підпису від імені ОСОБА_7 в розписці від імені ОСОБА_7 датованій 30.07.2011 року не представляється можливим із причини відсутності придатних для порівняння зразків рецептур паст кулькових ручок для записів та підписів в додатковій угоді до розписки від 30.07.2011, датованій 22.11.2011.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого повторно 18 квітня 2019 року Ширяївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, з якого вбачається, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Захарівка Захарівського району Одеської області про що 23 жовтня 2018 року складено відповідний актовий запис № 329.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка Ширяївської селищної ради Одеської області № 380 від 31 жовтня 2018 року з якої вбачається, що в АДРЕСА_1 з 1986 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований гр.. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та постійно проживав з 1986 року.

Також, в матеріалах справи наявна довідка Ширяївської селищної ради Одеської області № 379 від 31 жовтня 2018 року з якої вбачається, що померлий ОСОБА_7 був зареєстрований та постійно проживав станом на 18 жовтня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 на день його смерті за вказаною адресою були зареєстровані : дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В матеріалах справи наявна копія договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис) від 14 вересня 2017 року, з якого, зокрема, вбачається, що між ОСОБА_7 та приватним підприємством « Агропреміум» в особі директора ОСОБА_14 було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис). Згідно п. 1.1. за цим договором власник надає землекористувачу право використовувати земельну ділянку, зазначену у пункті 1.2 цього договору для сільськогосподарських потреб на праві емфітевзису. Відповідно до п. 1.2 земельна ділянка розміром 5,4501 га розташована за адресою: Макарівська сільська рада Ширяївського району Одеської області, кадастровий номер 5125481900:01:003:0305 перебуває у власності власника згідно із Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 752253 виданого Ширяївською районною державною адміністрацією Одеської області від 03 вересня 2012 року, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 51254819100105. Відповідно до п. 2.3 цього договору термін користування земельною ділянкою землекористувачем на праві емфітевзису за цим договором складає 50 років з дати державної реєстрації права емфітевзису. Згідно п. 3.1 вищевказаного договору за користування земельною ділянкою землекористувач сплачує власнику плату у розмірі 156352,47 грн., в еквіваленті 5995 доларам США по курсу НБУ на день укладання договору), що сплачуться ним у грошовій формі одноразово на весь період користування відповідно до п. 2.1 Договору.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 98468844 від 26.09.2017 року, з якого вбачається, що договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису) серія та номер б/н виданий 14.09.2017 року , видавник ПП «Агропреміум», зареєстрований 21.09.2017 року державним реєстратором Мирза Миколою Павловичем, номер запису про інше речове право: 22523909.

Також в матеріалах справи наявна додаткова угода № 1 до договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис) від 14 вересня 2017 року про заміну сторони договору (власника) від 11.07.2019 року, з якого вбачається, що у зв`язку зі смертю попереднього власника ОСОБА_7 та переходом права власності на земельну ділянку у порядку спадкування до ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії ННН № 707443, спадкова справа № 380/2018, зареєстрована в реєстрі за № 712 від 19.06.2019 року виданим державним нотаріусом Любашівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Котюжинською Л.Д. та витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі ( номер витягу: 56575861, виданий 19.06.2019 року Любашівською районною державною нотаріальною конторою Любашівського районного нотаріального округу Одеської області; номер у спадковому реєстрі свідоцтва про право на спадщину : 64347269), а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( індексний номер витягу : 17098360 від 19.06.2019, сформованим Любашівською районною державною нотаріальною конторою Любашівського районного нотаріального округу Одеської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1362079951254, номер запису про право власності: 32059640 від 19.06.2019), керуючись положеннями статті 33 Закону України « Про оренду землі» , Приватне підприємство « Агропреміум» в особі директора ОСОБА_15 з одного боку та ОСОБА_4 уклали дану додаткову угоду до договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис) від 14 вересня 2017 року про заміну сторони договору ( власника). Згідно п. 1 сторони дійшли згоди внести такі зміни: пункт 1.1. у вступній частині договору слова « Власник ОСОБА_7 » замінити словами «Власник ОСОБА_4 »; пункт 1.2. у розділі договору « реквізити та підписи сторін» в частині « Власник» викласти у наступній редакції: « ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 15 серпня 2005 року, місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 . Інші умови договору залишаються незмінними.

В матеріалах справи наявна копія договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис) від 14 вересня 2017 року, з якого вбачається, зокрема, вбачається, що між ОСОБА_7 та приватним підприємством « Агропреміум» в особі директора ОСОБА_14 було укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Згідно п. 1.1. за цим договором власник надає землекористувачу право використовувати земельну ділянку, зазначену у пункті 1.2 цього договору для сільськогосподарських потреб на праві емфітевзису. Відповідно до п. 1.2 земельна ділянка розміром 49,4657 га розташована за адресою: Макарівська сільська рада Ширяївського району Одеської області, масив НОМЕР_5 , ділянка № НОМЕР_6 , кадастровий номер 5125481900:01:03:0064 перебуває у власності власника згідно із Державним актом на право право приватної власності на земельну ділянку серії І-ОД № 054502 виданого Макарівською сільською радою Ширяївського району Одеської області від 11 грудня 2000 року, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 454. Відповідно до п. 2.3 цього договору термін користування земельною ділянкою землекористувачем на праві емфітевзису за цим договором складає 50 років з дати державної реєстрації права емфітевзису. Згідно п. 3.1 вищевказаного договору за користування земельною ділянкою землекористувач сплачує власнику плату у розмірі 1419064,96 грн., в еквіваленті 54412 доларам США по курсу НБУ на день укладання договору), що сплачуться ним у грошовій формі одноразово на весь період користування відповідно до п. 2.1 Договору.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 98466347 від 26.09.2017 року, з якого вбачається, що договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису) серія та номер б/н виданий 14.09.2017 року, видавник ПП «Агропреміум», зареєстрований 21.09.2017 року державним реєстратором Мирза Миколою Павловичем, номер запису про інше речове право: 22523506.

Також в матеріалах справи наявна додаткова угода № 1 до договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис) від 14 вересня 2017 року про заміну сторони договору (власника) від 11.07.2019 року, з якого вбачається, що у зв`язку зі смертю попереднього власника ОСОБА_7 та переходом права власності на земельну ділянку у порядку спадкування до ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії ННН № 707444, спадкова справа № 380/2018, зареєстрована в реєстрі за № 713 від 19.06.2019 року виданим державним нотаріусом Любашівської районної державної нотаріальної контори Одеської області Котюжинською Л.Д. та витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі ( номер витягу: 56575928, виданий 19.06.2019 року Любашівською районною державною нотаріальною конторою Любашівського районного нотаріального округу Одеської області; номер у спадковому реєстрі свідоцтва про право на спадщину: 64347312), а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( індексний номер витягу: 170986710 від 19.06.2019, сформованим Любашівською районною державною нотаріальною конторою Любашівського районного нотаріального округу Одеської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 34130351254, номер запису про право власності: 32059944 від 19.06.2019), керуючись положеннями статті 33 Закону України « Про оренду землі», приватне підприємство « Агропреміум» в особі директора ОСОБА_15 з одного боку та ОСОБА_4 уклали дану додаткову угоду до договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис) від 14 вересня 2017 року про заміну сторони договору ( власника) Відповідно до пункту 1 сторони дійшли згоди внести такі зміни: пункт 1.1. у вступній частині договору слова «Власник ОСОБА_7 » замінити словами «Власник ОСОБА_4 »; пункт 1.2. у розділі договору « реквізити та підписи сторін» в частині « Власник» викласти у наступній редакції: « ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 15 серпня 2005 року, місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 . Інші умови договору залишаються незмінними.

Також в матеріалах справи наявні видаткові касові ордери № 77 від 10 жовтня 2017 року, № 78 від 11 жовтня 2017 року, № 79 від 12 жовтня 2017 року, № 80 від 13 жовтня 2017 року, № 81 від 17 жовтня 2017 року, № 82 від 18 жовтня 2017 року, № 83 від 19 жовтня 2017 року, № 85 від 20 жовтня 2017 року, № 86 від 23 жовтня 2017 року, № 87 від 24 жовтня 2017 року, № 88 від 25 жовтня 2017 року, № 89 від 26 жовтня 2017 року, № 90 від 27 жовтня 2017 року, № 91 від 30 жовтня 2017 року, № 92 від 31 жовтня 2017 року, № 93 від 01 листопада 2017 року, № 94 від 02 листопада 2017 року, № 95 від 03 листопада 2017 року, № 96 від 06 листопада 2017 року, № 97 від 07 листопада 2017 року, № 99 від 08 листопада 2017 року, № 100 від 09 листопада 2017 року, № 101 від 10 листопада 2017 року, № 102 від 13 листопада 2017 року, № 103 від 14 листопада 2017 року, № 106 від 15 листопада 2017 року, з яких вбачається, що ПП «Агропреміум» ОСОБА_7 видано 1268209,88 грн. за користування земельною ділянкою , згідно договору емфітевзиса від 14.09.2017 року.

В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 виданого повторно 31 жовтня 2017 року Приморським районним у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, з якого вбачається, що 07 грудня 2002 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_16 було укладено шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_17 ».

Також в матеріалах справи наявна копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що засновником юридичної особи приватного підприємства «Агропреміум» є ОСОБА_8 .

Також в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 134618, код юридичної особи приватного підприємства « Агропреміум» -36249154, місце знаходження юридичної особи є АДРЕСА_3 , номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців: 15511020000000421, дата проведення державної реєстрації 22.12.2008 року.

Також в матеріалах справи наявна копія заповіту від 03 жовтня 2017 року посвідченого приватним нотаріусом Ширяївського районного нотаріального округу Одеської області Лановою Н.А., згідно якого ОСОБА_7 , розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого насильства, примусу, як фізичного так і морального на випадок його смерті робить таке заповітне розпорядження: належні йому: земельну ділянку, кадастровий номер 5125481900:01:003:0305, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області; земельну ділянку , кадастровий номер 5125481900:01:003:0064, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області він заповідає: ОСОБА_4 .

В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 червня 2019 року, зареєстровано в реєстрі за № 712, з якого вбачається, що державний нотаріус Любашівської районної державної нотаріальної контори Котюжинська Л.Д. посвідчила на підставі заповіту, посвідченого Лановою Н.А., приватним нотаріусом Ширяївського районного нотаріального округу Одеської області 03 жовтня 2017 року за реєстром № 915, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр.. ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із: земельної ділянки площею -5,4501 гектари, кадастровий номер земельної ділянки - 5125481900:01:003:0305, розташованої на території Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованої 14 вересня 2012 року відділом Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області, належної спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 752253 виданого 14 вересня 2012 року відділом Держкомзему у Ширяївському районі Одеської області від 09 листопада 2011 року № 502. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 512548191001051. Право власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1362079951254, номер запису про право власності: 22523855, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та об`єкта нерухомого майна, виданими 19 червня 2019 року ОСОБА_18 , державним реєстратором Любашівської районної державної нотаріальної контори Одеської області за № 170972141, 170972993, 170973257. Вартість земельної ділянки складає 136221,70 грн.

В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 червня 2019 року, зареєстровано в реєстрі за № 713, з якого вбачається, що державний нотаріус Любашівської районної державної нотаріальної контори Котюжинська Л.Д. посвідчила на підставі заповіту, посвідченого Лановою Н.А., приватним нотаріусом Ширяївського районного нотаріального округу Одеської області 03 жовтня 2017 року за реєстром № 915, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_4 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із: земельної ділянки № НОМЕР_6 , масив № НОМЕР_5 , площею -494657 гектари, кадастровий номер земельної ділянки - 5125481900:01:003:0064, розташованої на території Макарівської сільської ради Ширяївського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованої 11 грудня 2000 року відділом Держземагенства у Ширяївському районі Одеської області. Право власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34130351254, номер запису про право власності:547477, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та об`єкта нерухомого майна, виданими 19 червня 2019 року ОСОБА_18 , державним реєстратором Любашівської районної державної нотаріальної контори Одеської області за № 170972141, 170973407, 170973557. Вартість земельної ділянки складає 1481195,22 грн.

В матеріалах справи наявна інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 57328403 від 23.08.2019 року, з якої вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 Любашівською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 390/2018 від 07.12.2018 року, видано свідоцтво про право на спадщину номер у спадковому реєстрі 64347269 від 19.06.2019 року та видано свідоцтво про право на спадщину номер у спадковому реєстрі 64347312 від 19.06.2019 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Таким чином, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей1046,1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів.

При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Отже, з наявних в матеріалах справи розписки від 30.07.2011 року та додаткової угоди до розписки від 30.07.2011 року, вбачається, що між сторонами був укладений договір позики від 30.07.2011 року, згідно якого ОСОБА_7 отримав від позивача ОСОБА_6 у борг кошти в сумі 1240000,00 грн., які зобов`язався повернути позивачу з відсотками в строк до 30.11.2012 року у повному обсязі.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1967цс15, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, необхідно виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів. Тому у справах про стягнення боргу за договором позики позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання, а суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Відповідно до правової позиції, сформованої Верховним Судом України у постанові від 02.07.2014 року за наслідками розгляду справи N 6-79цс14, відповідно до норм ст. ст.1046,1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Розписка може бути підставою для стягнення грошей лише за умови, якщо між сторонами виникли правовідносини позики і кошти реально передавались боржнику (ВС/КЦС у справі № 753/11670/17 від 11.06.2021 року, постанови Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі N 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14).

Так, зі змісту розписки від 30.07.2011 року вбачається факт отримання ОСОБА_7 від позивача грошових коштів у борг, на умовах, які сторони зазначили в розписці. Фактично між сторонами було укладено договір позики від 30 липня 2011року.

Згідно ізстаттею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування, перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

У відповідності довимогстатті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування це вольовий акт , яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

Згідно положень статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами-кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 192/2761/14 (провадження 61-4724св18) та від 21 жовтня 2020року у справі № 212/5525/16-ц (провадження 61-20174св 19).

При вирішенні спору про стягнення із спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола останніх, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Отже, обов`язок спадкодавця ОСОБА_7 не припинився внаслідок його смерті і перейшов до його спадкоємця ОСОБА_4 , таким чином суд приходить до висновків, що вимоги позивача ОСОБА_6 . ОСОБА_4 про стягнення з нього боргу в сумі 1240000,00 грн. за договором позики від 30 липня 2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, суд приходить до наступних висновків.

В матеріалах справи наявний оригінал договору позики від 30 березня 2011 року, з якого вбачається, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було укладено вищевказаний договір. Відповідно до п1.1. вказаного договору позикодавець передає позичальнику відсоткову позику з процентною відсотковою ставкою 3,75 відсотків місячних на суму боргу в розмірі 900000,00 грн. готівкою, а позичальник зобов`язується повернути отриману суму та відсотки в строки і в порядку зазначені в даному договорі, але не пізніше 31.07.2011 року. Відповідно до п. 2.1. позикодавець зобов`язаний передати позичальнику зазначену в п.1.1 цього договору суму в строк до 30 березня 2011 року. Згідно п. 2.1. позикодавець зобов`язаний передати позичальнику зазначену в п.1.1 цього Договору суму в строк до 30 березня 2011 року. Відповідно до п. 2.2 факт передачі позикодавцем зазначеної суми засвідчується підписом позичальника та позикодавця на договорі. Пунктом 2.3 визначено, що позичальник засвідчує, що отримання суми позики ним визнається. Та взяті зобов`язання будуть виконанні належним чином та в зазначені строки. Згідно п. 3.1 позичальник гарантує повернення позики та сплати відсотків по договору в строк до 31.07.2011 року. Пунктом 4.2. передбачено, що у випадку порушення позичальником строку повернення отриманої суми, зазначеної п. 1.1 даного договору, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю пеню з розрахунку 0,5 відсотків від вчасно неповерненої суми позики за кожний день прострочення.

В матеріалах справи наявні копії накладних про видачу сільськогосподарської продукції від СФГ « Валентина Сандуленко» ОСОБА_6 за 2010-2012 роки.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія витягу з кримінального провадження № 12013170460001016, з якого вбачається, що до Ширяївського РВ надійшов протокол заяви від мешканки с. Макарове Ширяївського району ОСОБА_2 про те, що колишній торгівельний партнер її чоловіка - ОСОБА_6 підробив її підпис у договорі позики , який надав до Ширяївського суду по якому вона нібито позичала в нього кошти, що не відповідає дійсності.

В матеріалах справи наявна постанова про закриття кримінального провадження від 17.12.2018 року, згідно якої кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170460001016 від 10.10.2013 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України постановлено закрити у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Крім того, з дослідженого судом висновку експертів № 10018/16-34/14949-14959/18-34/1496014971/18-31 від 16.07.2018 року у кримінальному провадженні № 120131170460001016, з якого вбачається, що записи і підписи від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в договорі позики, датованому 30.03.2011 року, виконані кульковими ручками, спорядженими пастами синьо-фіолетового кольору. Друкований текст у договорі позики, датованому 30.03.2011 року, нанесений з використанням друкуючого пристрою ( пристроїв) зі струминним способом друку чорного кольору. Визначити марку, модель друкуючого пристрою ( пристроїв), що використовувався для нанесення друкованого тексту в досліджуваному договорі позики, датованому 30.03.2011 року, не видається можливим через відсутність в друкованому тексті індивідуалізуючих ознак ( характеристик) марки, моделі друкуючого пристрою. На досліджуваний договір позики, датований 30.03.2011 (або на окремі його фрагменти ), здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що ймовірно призвели до штучного зістарювання його реквізитів. Встановити чи застосовувався монтаж при виготовлені досліджуваного договору позики, датованого 30.03.2011 року не видається можливим через відсутність відповідних ознак, а також через неможливість встановити послідовність нанесення запису і підпису від імені ОСОБА_2 відносно друкованого тексту. Підпис від імені ОСОБА_6 на зворотній стороні договору позики, датованого 30.03.2011 року, виконувався після нанесення друкованого тексту; Встановити послідовність нанесення інших реквізитів в досліджуваному договорі позики, датованому 30.03.2011 року, не видається можливим у зв`язку з відсутністю місць їх взаємного перетину. Встановити період виконання рукописного тексту, а саме запису ініціалів ОСОБА_2 «В.І» на зворотній стороні договору позики, датованому 30.03.2011, не представляється можливим із причини не представляється можливим із причин недостатньої кількості штрихів пасти кулькової ручки. Встановити період виконання рукописного тексту, а саме підпису від імені ОСОБА_2 , запису « ОСОБА_19 » на зворотній стороні договору позики, датованому 30.03.2011, не представляється можливим із причини відсутності зразків порівняння із штрихами такої ж рецептури пасти, як і у досліджуваних записі та підписі. Встановити період виконання рукописного тексту, а саме запису ініціалів ОСОБА_6 » на зворотній стороні договорі позики, датованому 30.03.2011, не представляється можливим із причини їх перетину зі знаками друкованого тексту, що знаходиться на ліцьовій стороні документа. Встановити період виконання рукописного тексту, а саме підпису від імені ОСОБА_6 , запису « ОСОБА_20 » на зворотній стороні договору позики, датованому 30.03.2011, не представляється можливим із причини відсутності зразків порівняння із штрихами такої ж рецептури пасти, як і у досліджуваних записі та підписі. Відповісти на питання « Чи нанесений підпис, поставлений у договорі позики від 30.03.2011 року від імені ОСОБА_2 , у той час яким датовано документ?» не представляється можливим із причини зазначеної у п. 6 висновків. Відповісти на питання « Чи нанесений підпис, що поставлений у договорі позики від 30.03.2011 року від імені ОСОБА_6 у той час яким датовано документ?» не представляється можливим із причини зазначеної у п. 7 висновків. Відповісти на питання « В один чи різні періоди часу виконанні підписи, що поставлені від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на договорі позики від 30.03.2011 року? У якій послідовності виконувалися підписи, що поставлені від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на договорі позики від 30.03.2011 року?» не представляється можливим із причини зазначеної у п. 6 та 7 висновків. Встановити час виконання друкованого тексту в договорі позики, датованому 30.03.2011, не видається можливим із причини відсутності зразків порівняння із друкованим текстом, нанесеним чорнилом чорного кольору, з використанням друкуючого пристрою ( пристроїв) зі струминним способом друку. Відповісти на питання « Чи виготовлений друкований текст у той час, яким датовано договір позики від 30.03.2011 року? У який період часу був виготовлений друкований текст у договорі позики від 30.03.2011 року?» не представляється можливим із причини зазначеної у п. 11 висновків. Відповісти на питання « Чи в один період часу були виконанні надрукований текст договору позики датованого від 30 березня 2011 року та рукописні: підпис, прізвище, ініали та дата від імені ОСОБА_2 у даному договорі?» не представляється можливим із причини зазначеної у п. 6 та 11 висновків.

Крім того, ОСОБА_2 в судовому засіданні було допитано в якості свідка, отже в судовому засіданні вона надала пояснення, що ОСОБА_6 для їх фермерського господарства постачав дизельне паливо та селітру, а вони розраховувались з ним зерном, гроші у нього вони не брали, особливо вона. Стосовно договору позики, може зазначити, що коли ОСОБА_6 привозив пальне та селітру для їх господарства, то вона давала йому чистий аркуш паперу з печаткою, оскільки ОСОБА_6 казав, що йому необхідно відзвітувати за селітру, але підпис вона не ставила і ніякі гроші у нього не брала. І взагалі вони практично не знайомі з ОСОБА_6 . В матеріалах справи є накладні, ніяких інших справ з ОСОБА_20 вони не мали. Через три роки вони дізнались про позов ОСОБА_6 до них. Ніяких договорів позики не укладала і не підписувала.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Таким чином, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей1046,1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Отже, з наявного в матеріалах справи договору позики від 30.03.2011 року, вбачається, що між сторонами був укладений договір позики згідно якого ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_6 відсоткову позику в розмірі 900000,00 грн., яку зобов`язалась повернути позивачу в строк до 30.07.2011 року у повному обсязі.

Таким чином, дослідивши договір позики, а також обставини укладення договору, їх умови та їх юридичну природу з метою правильного застосування ст. ст.1046,1047 ЦК України, суд вважає встановленим, що між сторонами було укладено договір позики, за якими зобов`язання щодо повернення боргу відповідачем ОСОБА_2 не було виконано, чим були порушені права позивача, які підлягають судовому захисту.

Отже позовні вимоги позивача до ОСОБА_2 про стягнення з неї боргу в сумі 900000,00 грн. за договором позики від 30 березня 2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відсотків за користування грошима, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України ,якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідност. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, у спірних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, при неодноразовому уточненні позовних вимог до відповідачів про стягнення заборгованості за договорами позики, позивачем так і не було надано суду детальних розрахунків заборгованості відповідачів по відсоткам за користування грошима, яку просить стягнути з відповідачів, із зазначенням за який період була нарахована вказана заборгованість та за якою відсотковою ставкою, що суттєво впливає на обсяг і розмір зобов`язань відповідачів.

Таким чином, у суду відсутня можливість перевірити чи відповідає нарахована позивачем сума боргу по відсоткам щодо кожного із відповідачів вимогам закону і умовам договору, отже такі вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,229,259,264,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 грошові кошти за договором позики від 30 березня 2011 року у розмірі 900000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошові кошти, за розпискою від 30 липня 2011 року у розмірі 1240000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 9605,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 9605,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 вересня 2024 року.

Суддя Н.С.Чернецька