Ухвала

від 26.09.2024 по справі 266/4503/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 266/4503/19

провадження № 61-12677ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 22 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2024 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 22 березня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів та стягнення збитківзакрито.

Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня

2024 року заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» витрати на правову допомогу, надану у апеляційному суді, у розмірі 2 000 грн.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

13 вересня 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку Акціонерним товариством «ОТП Банк» подано касаційну скаргу, в якій просить додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нову постанову про задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення

у повному обсязі, а саме стягнути витрати на професійну правничу допомогу

у розмірі 119 550 грн.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги Акціонерного товариства «ОТП Банк»,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Із оскаржуваного судового рішення, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо її незаконності.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

У пункті 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Подібний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня

2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду

від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду

від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;

3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається із оскаржуваного судового рішення, інтереси Акціонерного товариства «ОТП Банк» під час розгляду справи представляв адвокат Адвокатського об`єднання «Еверлігал», повноваження якого підтверджуються договором № №24/04-23-Б про надання правової допомоги від 23 квітня

2024 року.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 24/04-23-Б від 23 квітня 2024 року його сторони досягли згоди, що вартість вказаних у його пункті 1 послуг становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 2 500 доларів США, у тому числі ПДВ -суму, еквівалентну 500 доларів США, що разом становить - 3 000 доларів США.

При цьому, вказана сума сплачується в національній валюті України (гривні), що визначається із застосуванням комерційного курсу продажу готівкового долара США за гривню в касах клієнта на дату виставлення відповідного рахунку об`єднанням (пункт 3.2 договору № 24/04-23-Б від 23 квітня 2024 року).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПКУкраїни розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося до суду із заявою про розподіл судових витрат у справі № 266/4503/19, в якій просило ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь банка понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у Дніпровському апеляційному суді у розмірі 119 550 грн. Вказувало, що витрати на правничу допомогу згідно договору є доведеними, надано відповідні документи, які долучені до заяви.

Відповідно до наданого заявником детального опису робіт адвокатом надані наступні послуги: аналіз апеляційної скарги та клопотання про звільнення від судового збору за подання апеляційної скарги - 1,5 години; підготовка стратегії захисту прав Акціонерного товариства «ОТП Банк» у справі №266/4503/19

- одна година; підготовка та подання до Дніпровського апеляційного суду заперечення Акціонерного товариства «ОТП Банк» на клопотання

ОСОБА_2 про звільнення від судового збору за подання апеляційної скарги - 1,5 години; підготовка та подання до Дніпровського апеляційного суду відзиву Акціонерного товариства «ОТП Банк»на клопотання ОСОБА_2 про звільнення від судового збору за подання апеляційної скарги - 5,5 години; аналіз відповіді ОСОБА_2 на відзив на апеляційну скаргу - 0,75 години; підготовка та подання до Дніпровського апеляційного суду заперечення Акціонерного товариства «ОТП Банк» проти доводів відповіді

ОСОБА_2 на відзив на апеляційну скаргу; представництво інтересів Акціонерного товариства «ОТП Банк» в Дніпровському апеляційному суді під час розгляду справи №266/4503/19 - 0,75 години; підготовка інших документів, зокрема, написання та подання до Дніпровського апеляційного суду заяви про розподіл судових витрат у справі, заяви про участь в режимі відеоконференції, вчинення відповідних додаткових дій - консультування представників банку щодо руху справи № 266/4503/19 в апеляційному суді, а також вчинення інших дій, необхідних для захисту прав та законних інтересів банку у Дніпровському апеляційному суді - 2,5 години. Всього часу - 16 годин.

Вартість 1 годину часу, витраченої адвокатом при наданні правової допомоги Акціонерному товариству «ОТП Банк», орієнтовно дорівнює 187,5 доларів США (3000 доларів США / 16 годин). Станом на дату виставлення рахунку № 85

від 16 травня 2024 року складала 119 550 грн.

Таким чином, сторонами зазначеного Договору № 24/04-23-Б від 23 квітня

2024 року було встановлено фіксований розмір винагороди об`єднання за обсяг робіт (послуг), передбачених у пункті 1 цієї угоди й зазначено орієнтовний час.

Оплата послуг адвокатського об`єднання «Еверлігал» у розмірі, визначеному

у пункті 3.1 договору №24/04-23-Б від 23 квітня 2024 року, проводилася відповідачем на підставі виставленого об`єднанням рахунку № 85 від 16 травня 2024 року за платіжною інструкцією Банку № 2901579983 від 22 травня 2024 року.

Вартість послуг об`єднання за пунктом. 3.1 Договору № 24/04-23-Б від 23 квітня 2024 року складала 119 550 грн (в т.ч. ПДВ).

Аналогічна вартість наданих банку об`єднанням послуг в суді апеляційної інстанції вказана і в акті № 1 від 29 травня 2024 року.

Станом на 16 травня 2024 року - дата виставлення рахунку № 85 - комерційний курс продажу готівкового долара США у касах Акціонерного товариства

«ОТП Банк» становив 39,8500 грн. Тобто, 3000 доларів США х 39,8500 грн =

199 550 грн. Отже, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі про надання правничої допомоги №24/04-23-Б від 23 квітня 2024 року у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

ОСОБА_2 звернулася до суду із запереченнями на заяву щодо стягнення витрат на правничу професійну допомогу. Вказувала, що заявлений товариством розмір таких витрат є необґрунтованим, недоведеним та неспівмірним незначній складності справи, тобто сума є завищеною.

Суд апеляційної інстанції, враховувавши надані Акціонерним товариством

«ОТП Банк» докази понесених витрат на правову допомогу, фіксований розмір оплати послуг з надання правничої допомоги, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. При цьому суму, яку апеляційний суд визначив, є співмірною зі складністю справи, відповідає реальному та доведеному обсягом наданих послуг.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що фіксований гонорар підлягає доведенню й може бути оспорений (див: постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Посилання у касаційній скарзі на правові позиції Верховного Суду

є безпідставним, так як вони не суперечить висновкам суду апеляційної інстанції і в кожній справі суд визначає розмір витрат на правову допомогу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити

у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд вже викладав у постанові висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, а суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення із врахуванням такого висновку, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «ОТП Банк» на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживачів та стягнення збитків відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник