Ухвала

від 24.09.2024 по справі 725/5279/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

24 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 725/5279/22

Провадження № 61-7397ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивачка)

на постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року

у справі за її позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокомунбуд» (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 (далі - третя особа) - про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, зобов`язання вчинити дії та

в с т а н о в и в:

1. У вересні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на її користь 15 749,00 грн відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, та зобов`язати відповідача провести ремонті роботи з відновлення гідроізоляційних властивостей бетонного шару покриття тераси квартири АДРЕСА_1 (далі - будинок), водовідвідних елементів з тераси цієї квартири, штукатурного шару зовнішніх несучих стін веранди, що входять до складу квартири

№ 2 у будинку. 2 . 17 січня 2023 року Першотравневий районний суд м. Чернівців ухвалив заочне рішення, згідно з яким позов задовольнив. Мотивував тим, що шкоду позивачці завдав відповідач внаслідок його неправомірних дій і бездіяльності як балансоутримувача будинку.

3. 13 грудня 2023 року цей суд постановив ухвалу, згідно з якою залишив без задоволення заяву відповідача про перегляд заочного рішення. Мотивував так: відповідач мав можливість реалізувати процесуальні права та доводити правомірність дій на стадії судового розгляду справи; небажання надати докази для обґрунтування заперечень проти позову, зокрема через ухилення від участі у судових засіданнях, дало суду можливість на підставі статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час заочного розгляду справи обмежитися доказами, які надав позивач.

4. 17 квітня 2024 року Чернівецький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою частково задовольнив апеляційну скаргу відповідача: скасував заочне рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Мотивував так: оскільки позов заявлений не до всіх належних відповідачів (немає вимог до ОСОБА_2 ), то суд не може оцінити обґрунтованість вимоги, визначити розмір майнової шкоди та розподілити стягнення відповідного відшкодування між власником квартири № 4 у будинку та балансоутримувачем-відповідачем; незалучення до участі у справі співвідповідача за обов`язковості процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад учасників справи.

5. 17 травня 2024 року позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить, зокрема, скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції. Обґрунтувала скаргу так:

- згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 5 листопада 2021 року № 160/21-29 причиною затікання атмосферних опадів до квартири № 2 через терасу квартири № 4 , що знаходиться у будинку поверхом вище, а також з боку зовнішньої стіни (фасаду) будинку є: (1) потрапляння атмосферних опадів внаслідок незадовільного стану покриття тераси квартири № 4 ; (2) незадовільний стан штукатурного шару зовнішніх несучих стін; (3) незадовільний стан водовідвідних елементів з тераси квартири № 4 ;

- згідно з роз`ясненнями експерта під покриттям слід розуміти верхню огороджувальну конструкцію будинку та споруди для захисту приміщень від зовнішніх кліматичних факторів і впливів. Експерт у висновку зазначила, що потрапляння атмосферних опадів до квартири № 2 (до приміщення веранди) у будинку стається внаслідок незадовільного стану покриття тераси квартири № 4 , а саме внаслідок руйнування несучого бетонного шару;

- покриття тераси, як верхня огороджувальна конструкція будинку, що повністю виконана з бетону, відіграє роль плаского експлуатованого даху веранди, що входить до складу квартири позивача, та згідно з частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України є спільним майном всіх співвласників багатоквартирного будинку;

- відповідач є управителем будинку; саме він згідно з пунктом 9 Правил надання послуг з управління багатоквартирним будинком та пунктом 3 Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15 серпня 2019 року № 13/280 зобов`язаний проводити поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

- суд апеляційної інстанції помилково відніс покриття (перекриття) тераси, що входить до складу квартири № 4 , до приватної власності третьої особи та прийшов до хибних висновків про неможливість стягнення з відповідача відшкодування майнової шкоди без залучення до розгляду третьої особи як співвідповідача;

- підставою виникнення зобов`язання щодо відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Це зобов`язання виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду; наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та наслідками останньої вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідальність за завдану позивачам майнову шкоду внаслідок залиття їхніх квартир через неналежний стан даху будинку несе відповідач, бо є балансоутримувачем житлового будинку та виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території; він зобов`язано утримувати в належному технічному стані житловий будинок і проводити його поточний ремонт (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 666/213/16-ц);

- подання нового позову до відповідача та третьої особи про відшкодування шкоди та зобов`язання вчинити дії не буде ефективним способом захисту, бо технічно несправними є несучі огороджувальні конструкції будинку та інженерні мережі, які є спільною власністю всіх співвласників, і відповідальність за стан яких несе управитель будинку. Крім того, розмежувати майнову відповідальність відповідача та третьої особи з відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, неможливо;

- справа має для позивачки виняткове значення. Позивачка є співвласницею квартири № 2 у будинку; ця квартира є її єдиним житлом, яке вона не може повноцінно використовувати через постійні залиття атмосферними опадами, внаслідок чого окремі кімнати стають непридатними для використання (підвищена вологість, грибок, відшарування штукатурки, утворення тріщин на стіні, що призвело до поганої теплоізоляції); винятковість справи полягає також у порушенні права позивачки на безпечне житло, а також прав, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і статтями 6, 13, 17 цієї Конвенції;

- винятковість значення цієї справи для позивачки полягає у порушенні її права на безпечне житло. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації з охорони здоров`я житло має підтримувати стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя. Здорове житло створює відчуття дому, включаючи відчуття безпеки та приватності. Поняття такого житла також стосується фізичної структури житла та ступеня, до якого воно гарантує фізичне здоров`я, зокрема через структурну міцність, забезпечуючи прихисток від елементів і надлишку вологи, а також сприяючи комфортній температурі, адекватній санітарії й освітленню, достатньому простору, безпечному опаленню або підключенню до електрики, захист від забруднюючих речовин, небезпеки травм, цвілі та шкідників.

6. 24 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційну скаргу позивачки.

7. 12 липня 2024 року позивачка надіслала до суду заяву, згідно з якою усунула недоліки касаційної скарги.

8. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

9. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження.

9.1. За загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

9.2. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачка обґрунтувала виняткове значення для неї справи, яка, зокрема, стосується права на безпечне житло. Предметом позову є не тільки вимога про стягнення з відповідача відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири № 2 , яка належить позивачці, але й зобов`язання його провести ремонті роботи з відновлення гідроізоляційних властивостей бетонного шару покриття тераси квартири № 4 у будинку, водовідвідних елементів з тераси тієї квартири, штукатурного шару зовнішніх несучих стін веранди, що входять до складу квартири № 2 у будинку. Позивачка стверджує, що вона не може повноцінно використовувати її квартиру через постійні залиття атмосферними опадами, внаслідок чого окремі кімнати стали непридатними для проживання (з підвищеною вологістю, грибком, відшаруванням штукатурки, тріщинами на стіні, які погіршили теплоізоляцію).

9.3. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк (повне судове рішення складене 18 квітня 2024 року) і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави для касаційного оскарження.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокомунбуд» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 - про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, та зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Першотравневого районного суду м. Чернівців цивільну справу № 725/5279/22.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів та роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко