Постанова

від 24.09.2024 по справі 607/20302/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/20302/21Головуючий у 1-й інстанції Провадження № 22-з/4817/72/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

Д О Д А Д К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря - Сович Н.А.

без сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ороновської Ольги Михайлівни про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат у справі № 607/20302/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2023 року в частині визнання недійсним, виданого ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125255200:02:002:4082 та скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання недійсним, виданого ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125255200:02:002:4082 та скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1362 грн судового збору сплаченого за подачу апеляційної скарги.

04 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ороновська О.М. подала до Тернопільського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування вимог посилається на те, що ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції поніс витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 03/09/2024 від 03.09.2024 та Актом № 1 від 03.09.2024 року.

18 вересня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Ороновської О.М. поступила заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Заяву підтримують та просять задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явилась і не повідомила причин неявки, будучи належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом 0600959219645.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи і заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами заяви про ухвалення додаткового рішення в її межах, колегія суддів вважає, що заява підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з вимогами частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України кожна із сторін процесу подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду відповідні докази: договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що очікує понести судові витрати у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції у сумі 8000 грн.

04 вересня 2024 року через систему "Електронний суд" представник ОСОБА_1 - адвокат Ороновська О.М. подала заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу на суму 10000 грн. з доказами надсилання позивачу ОСОБА_2 , відповідачам: Великоберезовицькій селищній раді Тернопільського району, Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області копії заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу з долученими додатками.

До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу було надано: договір про надання правової допомоги від 13.05.2024 року, ордер на ім`я адвоката Ороновської О.М. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Тернопільському апеляційному суді, Акт № 1 від 03.09.2024 про надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги б/н від 13.05.2024, квитанцію до прибуткового касового ордера № 03/09/2024 від 03 вересня 2024 року на суму 10000 грн.

Сторонами не подано клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Проте частиною 4 ст. 141 ЦПК України визначено, що в разі, коли сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Оскільки ОСОБА_1 та його представником адвокатом Ороновською О.М.. не було зазначено та не надано відповідних доказів у підтвердження обставини, що на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку заявник не міг передбачити збільшення витрат, тому колегія суддів вважає, що підстав для задоволення до стягнення судових витрат у повному розмірі у сумі 10000 грн не має.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Керуючись ст. ст. 35, 133, 137, 141, 246, 259-261, 270, 374, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ороновської Ольги Михайлівни задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

У решті вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 26 вересня 2024 року.

Головуючий: Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів