Ухвала

від 30.09.2024 по справі 914/2229/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30 вересня 2024 року м. Харків Справа № 914/2229/24

Провадження №15/913/411/24

Суддя Смола С.В., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Кредитної спілки «Надія» (вул.. М. Грушевського, буд. 4, м. Лисичанськ Луганської області, 93100)

про припинення дії трудового договору,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) 12.09.2024 (дата подачі позовних матеріалів до відділу канцелярії Господарського суду Львівської області) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Кредитної спілки «Надія» (далі КС «Надія») про припинення трудового договору, укладеного 07.11.2011 між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) і КС «Надія» (вул. М. Грушевського, буд. 4, м. Лисичанськ Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 26262358) внаслідок звільнення ОСОБА_1 з підстав ч.1 ст.38 Кодексу Законів про працю України (за власним бажанням), з дати ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 07.11.2011 ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду голови правління Кредитної спілки «Надія», згідно наказу від 07.11.2011 №47/11. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти Україні та окупацією м. Лисичанськ, ОСОБА_1 змушена була виїхати з м. Лисичанськ, при цьому можливості звільнитися з роботи не було. Разом з тим, фактично трудові відносини було припинено, кредитна спілка припинила свою роботу. Позивач зазначає, що вона є внутрішньо переміщеною особою та проживає у місті Львові, а тому не має можливості звернутися до відповідача із заявою про звільнення з роботи, оскільки юридична адреса відповідача на окупованій території України. Одночасно позивач зазначає, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 03.06.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до КС «Надія» про припинення дії трудового договору та роз`яснено позивачу право звернутися із зазначеними вимогами в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 у справі №914/2229/24 на підставі п.1 ч.1 ст.31 ГПК України позовну заяву із доданими до неї матеріалами передано за підсудністю до Господарського суду Луганської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах «Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі «Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява №21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У рішенні по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (Заява №33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Пунктом 4 ч.1 ст.35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Частинами 1, 9 ст.39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Частиною 3 ст.31 ГПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, з огляду на дату постановлення Господарським судом Львівської області ухвали від 17.09.2024 у справі №914/2229/24 17.09.2024, строк на її апеляційне оскарження закінчився 27.09.2024.

Водночас, відповідно до супровідного листа керівника апарату Господарського суду Львівської області від 23.09.2024 №914/2229/24/1/24 матеріали справи №914/2229/24 направлені засобами поштового зв`язку до Господарського суду Луганської області 24.09.2024.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що зазначені матеріали справи були направлені Господарським судом Львівської області до Господарського суду Луганської області з порушенням припису ч.3 ст.31 ГПК України, передчасно, до закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали від 17.09.2024.

Також суд бере до уваги, що на даний момент не можна виключати можливість оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 шляхом подання апеляційної скарги в останній день строку на її оскарження (27.09.2024) засобами поштового зв`язку, що в силу ч.3 ст.31 ГПК України взагалі виключає передачу матеріалів справи за підсудністю до закінчення апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з п.2.3.31 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою. Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Після надходження матеріалів справи до Господарського суду Луганської області, відповідальним працівником проведений автоматизований розподіл справи №914/2229/24. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Суд зазначає, що передчасне, до закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали від 17.09.2024, надсилання Господарським судом Львівської області позовних матеріалів за підсудністю потягнуло за собою передчасний автоматизований розподіл цих матеріалів між суддями Господарського суду Луганської області.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що визначення судді Смоли С.В. для розгляду справи №914/2229/24, відбулося з порушенням зазначених вище приписів процесуального законодавства, що в силу ст.35 ГПК України виключає можливість розгляду вказаної справи суддею Смолою С.В.

Отже, з метою забезпечення довіри усіх учасників процесу до складу суду, що розглядає дану справу, заява судді Смоли С.В. про самовідвід підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Водночас, оскільки в даному випадку порушення порядку визначення судді у Господарському суді Луганської області сталося внаслідок передчасного надсилання позовних матеріалів до закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 17.09.2024 і цю обставину неможливо усунути шляхом нового автоматизованого розподілу цих матеріалів у Господарському суді Луганської області, позовні матеріали №914/2229/24 за позовом ОСОБА_1 до КС «Надія» про припинення трудового договору підлягають поверненню до Господарського суду Львівської області для виконання вимог ч.3 ст.31 ГПК України щодо передачі справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю після закінчення строку на оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 17.09.2024.

Керуючись ст.ст. 35, 38-40, 232 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву судді Смоли С.В. про самовідвід задовольнити.

2. Відвести суддю Смолу С.В. від розгляду справи №914/2229/24 за позовом ОСОБА_1 до КС «Надія» про припинення трудового договору.

3. Позовні матеріали №914/2229/24 за позовом ОСОБА_1 до КС «Надія» про припинення трудового договору повернути до Господарського суду Львівської області для виконання вимог ч.3 ст.31 ГПК України щодо передачі справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю після закінчення строку на оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 17.09.2024.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 30.09.2021 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяСергій СМОЛА