Постанова

від 05.09.2024 по справі 921/2/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 921/2/21(921/338/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" в особі ліквідатора Шимечка А. Я. - Півторак В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Авіа Агро" (вх. № 3354/2024)

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024

у складі колегії суддів: Матущака О.І. (головуючий), Скрипчук О.С., Кравчук Н.М..

та на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2023

у складі судді Боровець Я.Я.

у справі № 921/2/21 (921/338/22)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" в особі ліквідатора Шимечка А. Я.

до відповідачів: 1) ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Авіа Агро"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватного підприємства "Да-Руся"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна та стягнення грошових коштів

в межах справи № 921/2/21

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", -

ВСТАНОВИВ

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

1. 05.05.2020 між ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" (далі - ПАТ "ТЕМЗА") як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем, укладено договір №1 купівлі - продажу, відповідно до умов якого, продавець зобов`язався передати у власність покупця майно:

- гелікоптер Мі-2, рік випуску - 1983, №РВ 0657 (згідно свідоцтва про виключення повітряного судна від 28.05.2004), заводський номер 548029023, авіаційні двигуни № 371633145 та 481624073, які були у використанні;

- гелікоптер Мі-2, рік випуску - 1983, № РВ 0658 (згідно свідоцтва про виключення повітряного судна від 28.05.2004), заводський номер 548028023, авіаційні двигуни № 481684127 та 481624183, які були у використанні, а покупець зобов`язався прийняти майно і сплатити його вартість у розмірі, в порядку та на умовах зазначених у цьому договорі (п. 1.1., п. 1.2. договору).

2. Згідно з умовами п. 2.1. договору, вартість вказаних гелікоптерів становить 13 000 грн ( по 6 500 грн за один).

3. Покупець сплачує продавцю ціну договору у безготівковій формі, шляхом перерахування грошової суми зазначеної у п. 2.1. цього договору у повному її обсязі на розрахунковий рахунок зазначений продавцем протягом трьох банківських днів з дати підписання цього договору (п. 2.2., п. 2.3. договору).

4. Відповідно до п. 3.1. договору, продавець передає майно покупцю після оплати відповідно до накладної.

5. 08.07.2020, на виконання умов договору, позивачем передано гелікоптери відповідачу-1 відповідно до акту приймання-передачі від 05.05.2020.

6. 19.03.2021 між Приватним підприємством "Да-Руся" (далі - ПП "Да-Руся") як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан Авіа Агро" (далі - ТОВ "Меридіан Авіа Агро") як покупцем, укладено договір купівлі - продажу №19/03, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти й оплатити повітряне судно (гелікоптер ) Мі-2, рік випуску 1983, заводський номер 548029023 (п. 1.1. договору).

7. Пунктами 2.1. та 2.2. договору, сторони домовилися, що ціна повітряного судна вказується та визначається у специфікації до даного договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

8. 19.03.2021 між ПП "Да-Руся" та ТОВ "Меридіан Авіа Агро" підписано специфікацію до договору купівлі - продажу №19/03, якою визначили вартість гелікоптера 405 000 грн.

9. Вказаний договір №1903 та Специфікація підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

10. На виконання умов договору №19/03, ПП "Да - Руся" передано, а ТОВ "Меридіан Авіа Агро" прийнято у власність повітряне судно: гелікоптер Мі-2, рік випуску 1983, заводський номер 548029023, № РВ 0657 , що підтверджується актом приймання - передачі від того ж 19.03.2021.

11. ТОВ "Меридіан Авіа Агро" здійснило оплату за отриманий гелікоптер у розмірі 405 000 грн на розрахунковий банківський рахунок ПП "Да-Руся", що підтверджується платіжним дорученням за № 696 від 25.03.2021.

12. Суди встановили, що відповідно до відомостей, які розміщені на офіційному сайті Державної авіаційної служби України (http://avia.gov.ua) згідно з даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, гелікоптер Мі-2 з заводським номером 548029023 належить ТОВ "Меридіан Авіа Агро" (код ЄДРПОУ 42767070) як власнику на підставі реєстраційного посвідчення №3010/1 від 01.09.2021.

13. Відомості щодо гелікоптера Мі-2 з заводським номером 548028023 у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України - відсутні.

14. Суди також вказали, що ринкова вартість аналогічних моделей гелікоптерів близьких до 1983 років випуску, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США станом на 24.07.2022 (36,5686 грн/дол. США) становить:

- за гелікоптер Мі-2 1985 року випуску - 1 400 000 доларів США, що станом на 02.02.2022 за офіційним курсом НБУ - становить 51 196 040 грн;

- за гелікоптер Мі-2 1983 року випуску - 260 000 доларів США, що станом на 02.02.2022 за офіційним курсом НБУ - становить 9 507 836 грн;

- за гелікоптер Мі-2 1982 року випуску - 11 085 631,50 грн;

- вартість гелікоптера Мі -2АМ-1 становить 23 400 000 грн.

15. 14.07.2021 ухвалою Господарського суду Тернопільської області відкрито провадження у справі №921/2/21 про банкрутство ПАТ "ТЕМЗА".

16. 20.07.2022 постановою Господарського суду Тернопільської області у цій справі припинено процедуру розпорядження майном боржника; ПАТ "ТЕМЗА" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Шимечка А. Я.

Короткий зміст позовних вимог

17. 01.08.2022 ПАТ "ТЕМЗА" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Шимечка А. Я. звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: ОСОБА_1 та ТОВ "Меридіан Авіа Агро" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1 від 05.05.2020, про витребування у ТОВ "Меридіан Авіа Агро" на користь ПАТ "Тернопільський електромеханічний завод" гелікоптера Мі-2, рік випуску 1983, заводський № 548029023 та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ТЕМЗА" грошових коштів в сумі 23 797 376,88 грн.

18. Ліквідатор, посилаючись на ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, стверджував про вчинення боржником умисних дій щодо відчуження майна за цінами нижчими від ринкових при наявній заборгованості ПАТ "ТЕМЗА" перед кредиторами в сумі 20 601 524,65 грн. Також позивач вказував, що ПАТ "ТЕМЗА" при виконання умов договору № 1 передав ОСОБА_1 спірні гелікоптери до отримання боржником оплати, отже боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку.

19. У зв`язку з неможливістю повернути до складу ліквідаційної маси гелікоптер Мі-2 з заводським номером 548028023 ліквідатор просив стягнути його вартість за ринковими цінами на момент вчинення правочину з ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

20. 16.02.2023 рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №921/2/21 (921/338/22) позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі продажу № 1 від 05.05.2020, укладений між ПАТ "ТЕМЗА" та фізичною особою ОСОБА_1 ; витребувано у ТОВ "Меридіан Авіа Агро" на користь ПАТ "ТЕМЗА" гелікоптер Мі-2, 1983 року випуску, заводський номер 548029023; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ТЕМЗА" грошові кошти у розмірі 10 296 733,75 грн; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 2 481 грн судового збору (за немайновою вимогою) та 154 451,01 грн судового збору (за майновою вимогою).

21. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування статті 42 КУзПБ. Суд вказав, що боржник здійснив відчуження майна за цінами, відповідно нижчими від ринкових чим порушено права кредиторів та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.05.2020.

22. Суд також вказав, що в акті від 27.04.2020 відсутні посилання на проведену оплату як то вимагалося п. 3.1 договору купівлі-продажі від 05.05.2020. Водночас за даними та твердженнями позивача, оплата на банківський рахунок позивача відповідачем проведена не була, доказів проведення розрахунку у інший (можливо готівковий) спосіб, сторонами у цій справі надані не були.

23. Суд також, з посиланням на ст. 387, 388 ЦК України, ст. 61, 62 КУзПБ, дійшов висновку, що позовна вимога щодо витребування у ТОВ "Меридіан Авіа Агро" на користь ПАТ "ТЕМЗА" гелікоптер Мі-2, рік випуску - 1983, заводський номер 548029023 підлягає до задоволення.

24. Зробивши середньо арифметичний розрахунок ринкової вартості повітряного судна 1982 та 1983 року випуску, суд визнав вірною та такою, що підлягаю до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 ринкової вартості гелікоптера Мі-2, рік випуску 1983, заводський номер 548029023 у розмірі 10 296 733,75 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

25. Не погоджуючись із таким рішенням, ТОВ "Меридіан Авіа Агро" оскаржило рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до ТОВ "Меридіан Авіа Агро" про витребування майна та визнання недійсним договору.

26. 21.03.2024 постановою Західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2023 у справі № 921/2/21 (921/338/22) залишено без змін.

27. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що спірний договір купівлі продажі від 05.05.2020 вчинений у підозрілий трирічний період до дати відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (позивача у цій справі); вчинений безоплатно; не відповідає загальним засадам цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності; вчинений заінтересованими особами, тому правомірно визнаний недійсним як фраудаторний.

28. Апеляційний господарський суд також вказав, що в матеріалах цієї справи відсутні докази того, що відповідач - ТОВ "Меридіан Авіа Агро" є недобросовісним набувачем, тобто, станом на дату укладання договору купівлі-продажу з ним знало про те, що ПП "Да-Руся" не мала права відчужувати гелікоптер саме як законний власник, оскільки не набула такого права від попереднього відчужувача і отримала такий гелікоптер за наслідками оплатного договору.

29. При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про можливість витребування у даному разі гелікоптера від добросовісного набувача, позаяк договір на підставі якого він набув певні права, є недійсним з моменту укладення, а відтак, воля законного власника (позивача у цій справі) на первинне відчуження такого майна під час укладання договору 05.05.2020, є відсутньою.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

30. 02.05.2024 ТОВ "Меридіан Авіа Агро" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:

- скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2023 у справі № 921/2/21 (921/338/22) в частині визнання недійсним договору купівлі продажу № 1 від 05.05.2020, укладеного між ПАТ "ТЕМЗА" та ОСОБА_1 , та витребування у ТОВ "Меридіан Авіа Агро" на користь ПАТ "ТЕМЗА" гелікоптера Мі-2, 1983 року випуску, заводський номер 548029023;

- ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ "ТЕМЗА" в частині визнання недійсним договору купівлі продажу № 1 від 05.05.2020, укладеного між ПАТ "ТЕМЗА" та ОСОБА_1 , та витребування у ТОВ "Меридіан Авіа Агро" на користь ПАТ "ТЕМЗА" гелікоптера Мі-2, 1983 року випуску, заводський номер 548029023.

31. Підставою касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2023 у справі № 921/2/21 (921/338/22) ТОВ "Меридіан Авіа Агро" вказує пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

32. За доводом скаржника, судами попередніх інстанцій:

- застосовано норми матеріального права - пункту 6 частини першої статті 3, частини третьої статті 13, статті 15 та частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.11.2018 у справі № 911/205/18, від 09.04.2019 у справі № 903/394/18, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 14.12.2022 у справі № 126/2200/20, від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, від 27.05.2020 у справі № 641/9904/16-ц, та без застосування положень частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України щодо захисту права, яким особа зловживає;

- застосовано норми матеріального права - статей 321, 388 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування вказаних норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц, від 07.11.2018 року у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, від 15.03.2020 у справі № 469/1044/17, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 23.11.2021 у справі № 925/1351/19, Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 920/1402/21 (920/1100/22), від 13.11.2023 у справі № 645/4220/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 521/8368/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц, від 11.08.2021 у справі № 922/443/20;

- застосовано норму матеріального права - статті 388 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування вказаної норми права, викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 442/2640/20, від 16.10.2019 у справі № 367/5525/16-ц, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), від 06.10.2022 у справі № 904/624/19.

33. При цьому, ТОВ "Меридіан Авіа Агро" стверджує, що є добросовісним набувачем майна, оскільки ним була здійснена безготівкова оплата за договором, перевірено правовстановлюючі документи на майно від ПП "Да-Руся", а також ПП "Да-Руся" була надана довідка, відповідно до якої гелікоптер Мі-2, рік випуску 1983, заводський № 548029023 знаходяться на балансі продавця, не знаходиться в податковій заставі, під арештом чи забороною та відсутні претензії на нього третіх осіб. Скаржник також вказує, що позивач, стверджуючи про занижену вартість гелікоптерів, не надав документів, що підтверджують балансову вартість гелікоптерів.

34. Скаржник доводить, що позивач, вчиняючи суперечливі дії та подаючи позов який обґрунтовано тим, що сам позивач зловживав своїми правами та заявляючи вимогу про витребування майна діє очевидно недоброчесно. Вказує, що оскільки позивач з власної волі здійснив відчуження спірного майна, тому позивачем не доведено обставин порушення відповідачами його прав, як і не зазначено хто конкретно порушив права позивача.

35. ТОВ "Меридіан Авіа Агро" стверджує, що, у даному випадку, витребування майна у добросовісного набувача порушує справедливий баланс, покладає на відповідача надмірний індивідуальний тягар та становить порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки є неспівмірним втручанням у право мирного володіння майном. При цьому, вказує, що скаржник оплатив спірний гелікоптер, здійснив його транспортування, ремонт та придбання додаткових компонентів, обладнання тощо з метою відновлення льотної придатності вертольоту із встановленням нових ресурсів, отримано Сертифікат льотної придатності, внесено до реєстру повітряних суден, де позивач і встановив власника вертольоту.

36. На думку скаржника, суди не перевірили, чи обґрунтував позивач у позовній заяві належним чином існування справедливого балансу між інтересами суспільства, пов`язаними з втручанням у право добросовісного набувача на мирне володіння майном, та інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності, зокрема, в чому полягає відповідний публічний інтерес, що свідчить про неповне з`ясування судами фактичних обставин справи.

37. Скаржник стверджує, що покладаючись на добросовісність дій другого продавця, ТОВ "Меридіан Авіа Агро" законним шляхом набув своє майно, є добросовісним набувачем, тому в нього не може бути витребувано майно на підставі статті 388 ЦК України, оскільки в діях позивача була наявна воля на передачу майна іншій особі для уникнення звернення стягнення на майно. Тобто волевиявлення власника ґрунтується на вчиненні ним так званого фраудаторного правочину, що свідчить про недобросовісність власника та його зловживання своїми правами.

38. Крім того, на думку скаржника, в оскаржуваній постанові було хибно застосований правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, оскільки це стосувалося земель комунальної власності та земельна ділянка була передана власнику не тим органом місцевого самоврядування, хто мав повноваження нею розпоряджатися. Водночас, у даній справі позивач мав повноваження на продаж гелікоптерів.

Б. Короткий виклад позиції інших учасників справи

39. 03.09.2024 та 09.05.2024 від позивача до Суду надійшли пояснення та узагальнення правових висновків, в яких він наголошує на фраудаторності правочину, за яким спірне майно вибуло з власності позивача та ефективності обраного способу захисту шляхом визнання його недійсним та витребування зазначеного майна від відповідача.

40. 05.09.2024 до Верховного Суду від ТОВ "Меридіан Авіа Агро" надійшла заява, в якій наведено прохання відкласти судове засідання з метою надання можливості ознайомитися із матеріалами справи та підготовки до судового засідання, мотивоване тим, що новий представник скаржника через заплановані слідчі дії у Чернігівській області не має можливості прибути в судове засідання, призначене на 05.09.2024. Вказує, що адвокат ковальчук А. С., яка вела цю справу з самого початку вимушена припинити правову допомогу скаржнику, а новий представник Тоцька Н. Є. не володіє матеріалами справи.

41. Верховний Суд зауважує, що положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

42. Верховний Суд також звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Крім того, розумність строків розгляду справи судом є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

43. Таким чином, оскільки явка представників сторін у судове засідання суду касаційної інстанції не була визнана судом обов`язковою, ТОВ "Меридіан Авіа Агро" реалізувало своє процесуальне право на подання касаційної скарги та при цьому не доводить існування обставин, які б об`єктивно перешкоджали розгляду справи судом касаційної інстанції в судовому засіданні 05.09.2024, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви скаржника про відкладення судового засідання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

44. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

45. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

46. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

47. Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання наявності/відсутності підстав для визнання недійсним в межах справи про банкрутство правочину з відчуження майна боржника та витребування цього майна від набувача.

48. При цьому, Суд враховує, що ТОВ "Меридіан Авіа Агро" оскаржує судові рішення в частині визнання недійсним першого правочину, за яким майно вибуло від боржника та в частині витребування майна з чужого незаконного володіння скаржника.

49. Здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

50. Так, за змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

51. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, статтею 42 КУзПБ.

52. За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (висновки, сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 02.10.2019 у справі №587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 19.11.2019 у справі №918/204/18).

53. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011(913/45/20), від 16.11.2022 у справі № 44/38-б(910/16410/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).

54. Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

55. Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у ст. 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.

56. Згідно з ч. 1 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

57. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування (ч. 2 ст. 42 КУзПБ).

58. Отже, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

59. Строк, встановлений у статті 42 КУзПБ (три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), становить так званий "підозрілий період", у межах якого є найбільш вірогідним вчинення боржником правочинів, опосередковано спрямованих на завдання шкоди кредиторам боржника (п. 25 постанови Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 906/43/22 (906/366/22)).

60. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) висловила наступні висновки.

61. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

62. Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

63. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

64. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

65. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

66. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

67. У контексті цього спору, слід також звернути увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16: "Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

68. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора".

69. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20)).

70. Таким чином, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) дійшла висновку, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

71. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.05.2020 між ПАТ "ТЕМЗА" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець/Відповідач 1) укладено договір №1 купівлі - продажу, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, два гелікоптери, зокрема, гелікоптер Мі-2, рік випуску - 1983, №РВ 0657, заводський номер 548029023.

72. При цьому, за умовами договору вартість вказаних гелікоптерів становить 13 000,00 грн ( по 6 500, 00 грн за один).

73. Судами досліджено ринкову вартість аналогічних моделей гелікоптерів та зроблено висновок, що вартість гелікоптерів, за яку ПАТ "ТЕМЗА" продало ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі - продажу від 05.05.2023, є надто меншою за ринковою вартістю.

74. Судом апеляційної інстанції також вказано, що за даними та твердженнями позивача, оплата на банківський рахунок позивача відповідачем проведена не була, доказів проведення розрахунку у інший (можливо готівковий) спосіб, сторонами у цій справі надані не були.

75. Суди попередніх інстанцій встановили, що спірний договір купівлі продажі від 05.05.2020, укладений між боржником та ОСОБА_1 , вчинений у підозрілий трирічний період до дати відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (позивача у цій справі), є безоплатним, не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, вчинений заінтересованими особами. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про визнання спірного правочину недійсним як фраудаторного.

76. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Меридіан Авіа Агро" стало власником спірного гелікоптера на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ПП "Да Руся" від 19.03.2021.

77. В судовому засіданні суду касаційної інстанції позивач також посилався на продажу спірного гелікоптера за заниженою вартістю.

78. Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

79. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду щодо майна, яке було неодноразово відчужене, можливість захисту порушених прав особи, яка вважає себе власником такого майна, забезпечується пред`явленням віндикаційного позову з підстав, передбачених статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.

80. Власник з дотриманням вимог статей 387, 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. При цьому для такого витребування оспорювання всього ланцюгу правочинів, які були укладені після вибуття майна із володіння власника, не є ефективним способом захисту права власника. Подібний за змістом висновок викладений, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17.

81. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги (зокрема, про визнання недійсним правочину), спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387, 388 Цивільного кодексу України, є неефективними. Подібний за змістом висновок викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/18.

82. Верховний Суд також звертає увагу, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до ліквідаційної маси (частина 1 статті 62 КУзПБ).

83. До повноважень ліквідатора в силу ст. 61 КУзПБ в тому числі належить формування ліквідаційної маси, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

84. Суд також враховує, що у справі про банкрутство право звернення в інтересах боржника з віндикаційним позовом до третіх осіб належить виключно ліквідатору боржника (див. постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-19).

85. Задовольняючи позовні вимоги про витребування від ТОВ "Меридіан Авіа Агро" спірного гелікоптера, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про можливість витребування майна у даному разі від добросовісного набувача, позаяк договір на підставі якого він набув певні права, є недійсним з моменту укладення, а відтак, воля законного власника (позивача у цій справі) на первинне відчуження такого майна під час укладання договору 05.05.2020, відсутня.

86. Верховний Суд погоджується із зазначеними висновками судів першої та апеляційної інстанції та не вбачає неправильного застосування судами положень ст. 3, 13, 15, 16, 321, 388 ЦК України.

87. Посилання скаржника на зловживання позивачем своїми правами, оскільки позивач з власної волі відчужив майно, колегія суддів відхиляє, позаяк звернення ліквідатором боржника із позовом, спрямованим на повернення незаконно відчуженого майна боржника до ліквідаційної маси, не свідчить про зловживання ним правами.

88. Проаналізувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі як на висновки, що не були враховані судами попередніх інстанцій при вирішенні спору, Верховний Суд зазначає, що відповідні висновки зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

89. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника із прийнятими судовими рішеннями та спрямовані на переоцінку доказів та встановлення обставин справи, що в силу положень ст. 300 ГПК України, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

90. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

91. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

92. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

93. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова та рішення судів попередніх інстанцій - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

94. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Авіа Агро" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2023 у справі № 921/2/21(921/338/22) (в частині визнання недійсним договору купівлі продажу № 1 від 05.05.2020, укладеного між ПАТ "ТЕМЗА" та ОСОБА_1 , та витребування у ТОВ "Меридіан Авіа Агро" на користь ПАТ "ТЕМЗА" гелікоптера Мі-2, 1983 року випуску, заводський номер 548029023) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

К. Огороднік