Постанова

від 25.09.2024 по справі 638/3403/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/3403/21 Головуючий суддя І інстанції Латка І. П.

Провадження № 22-ц/818/1166/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: витребування майна із чужого незаконного володіння

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Назаренко Мар`яни Володимирівни на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 13 грудня 2023 року, по справі № 638/3403/21, за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора Виконавчого комітету Мерефянської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, ТОВ "Аналітик Фінанс", ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення та витребування майна,

в с т а н о в и в :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому після його уточнення просила суд:

1. Визнати дії державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни щодо проведення 16.12.2020 державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» - незаконними;

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, індексний номер: 55831996 від 21.12.2020, згідно з яким 16.12.2020 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №39825404 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс»;

3. Скасувати запис про право власності №39825404 на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2254773463101, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс»;

4. Витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2254773463101;

5. Стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 31.08.2007 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Правекс Банк» було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №12005-010/070, за яким позивачу було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності було надано грошові кошти у сумі 28 000,00 Євро. З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за укладеним Кредитним договором, того ж дня укладено Договір іпотеки №12005-010/07Ф, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О.С., за умовами якого в іпотеку АТ «Правекс Банк» було передано нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

В подальшому право вимоги за вказаними вище договорами перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ». 12.02.2021 до житла позивача навідалися невідомі особи, які повідомили позивачу про те, що право власності на належну їй квартиру перереєстровано за ТОВ «Аналітик Фінанс», та вигнали позивача разом з родиною з квартири. Як стало відомо позивачу, 30.07.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» та ТОВ «Аналітик Фінанс» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги та Договір про відступлення прав вимог за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Лапкевич Т.В., відповідно до яких ТОВ «Аналітик Фінанс» набуло право вимоги за Кредитним договором та Договором іпотеки.

Окрім того, з матеріалів реєстраційної справи з`ясувалося, що 16.12.2020 право власності на спірну квартиру було зареєстровано державним реєстратором Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмилою Іванівною за ТОВ «Аналітик Фінанс» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Згодом, на підставі Договору купівлі-продажу від 18.02.2021 ТОВ «Аналітик Фінанс» продало спірну квартиру ОСОБА_2 .

Позивач вважає перереєстрацію державним реєстратором права власності на спірну квартиру за ТОВ «Аналітик Фінанс» незаконною, та такою, що здійснена у незаконний спосіб, з порушення законодавчо встановленої процедури, з наступних підстав.

По-перше, реєстрація права власності на квартиру за ТОВ «Аналітик Фінанс» була здійснена державним реєстратором без достатніх правових підстав, з порушенням норм Закону України «Про іпотеку», оскільки сторони погодили, що передача права власності на предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобов`язання у позасудовому порядку можлива лише на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Водночас у позивача відсутній Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя. Більше того, такий договір не укладався між позивачем та ТОВ «Аналітик Фінанс». Крім того, підставою для виникнення права власності за ТОВ «Аналітик Фінанс» державний реєстратор зазначила Договір іпотеки, серія та номер: 3308, тоді як між позивачем та АТ «Правекс Банк» було укладено Договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за №3208. Також позивач звертає увагу, що відповідно до Договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 13.07.2020, набуло право вимоги ТОВ «Аналітик Фінанс», тоді як державним реєстратором зареєстровано право власності за ТОВ «Аналітік Фінанс».

По-друге, не було дотримано порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрації права власності, передбаченого Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, оскільки ТОВ «Аналітик Фінанс» не надало і не могло надати державному реєстратору документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання вимоги, оскільки позивач не отримувала письмової вимоги про усунення порушень. Вказані обставини свідчать про недотримання порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності, що свідчить про неправомірність проведених Державним реєстратором дій та прийнятих рішень щодо реєстрації права власності.

По-третє, жодних доказів про згоду позивача на незаконне відчуження спірної квартири матеріали справи не містять, водночас, сама по собі умова Договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння, оскільки позивач не надавала згоди на відчуження спірної квартири шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

По-четверте, перереєстрацію права власності на предмет іпотеки було здійснено без отримання дозволу на це від органів опіки та піклування, незважаючи на те, що право користування предметом іпотеки має малолітня дитина, оскільки на час державної реєстрації в квартирі проживали і були зареєстрованими син позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

По-п`яте, державну реєстрацію права власності здійснено на підставі рішення, яке на момент перереєстрації права власності ще навіть не існувало, оскільки рішення про державну реєстрацію приймалось державним реєстратором 21.12.2020, тоді як державну реєстрацію здійснено було 16.12.2020, що ще раз підтверджує незаконність дій державного реєстратора при реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2023 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивачка у апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вважає, що судом неправомірно було відхилена практика Верховного Суду, яка підлягає обов`язковому застосуванню, невірно встановлено фактичні обставини справи, невірно надано їм оцінку. Вважає, що судом було невірно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що вбачається з наступного.

Судом було проігноровано, що реєстрація права власності на квартиру за ТОВ «Аналітік Фінанс» була здійснена державним реєстратором без достатніх правових підстав, з порушенням норм Закону України «Про іпотеку».

Суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що при реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Аналітік Фінанс» не було дотримано законного порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрації права власності.

Судом невірно відхилені доводи позивача щодо необхідності його згоди на відчуження спірної квартири. При цьому суд проігнорував той факт, що сама о собі умова Договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння.

Судом першої інстанції прийнято рішення без урахування прав дитини, оскільки не враховано те, що перереєстрація права власності на предмет іпотеки відбулася без отримання дозволу на це від органів опіки та піклування, незважаючи на те, що право користування предметом іпотеки має неповнолітня дитина.

Суд першої інстанції не врахував той факт, що державну реєстрацію права власності здійснено на підставі рішення, яке на момент перереєстрації права власності ще навіть не існувало.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, розглянула справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, які не з`явилися у судове засідання, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду. При цьому колегія суддів за недоведеності поважних причин неявки апелянта ОСОБА_1 , яка двічі поспіль без поважних причин не з`явилась у судові засідання, - не знайшла законних у розумінні принципу пропорційності, ст. 11 ЦПК України, підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції у своєму рішенні навів наступні мотиви.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Аналітик Фінанс», який отримав право вимоги на договорами кредиту та іпотеки, яке належав первинному кредитору, 18.08.2020 та 15.10.2020 надіслало на адресу іпотекодавця - відповідачки ОСОБА_1 у даній справі листом з оголошеною цінністю вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, в яких також попереджало ОСОБА_1 про намір іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки - спірну квартиру. Однак зазначені вимоги повернулися неврученими боржнику за закінченням терміну зберігання.

Крім того, суд враховував, що п. 5.6 Договору іпотеки від 31.07.2007 на сторони покладено обов`язок негайно повідомляти про зміну місцезнаходження та інших реквізитів. ОСОБА_1 не надала доказів повідомлення як попереднього іпотекодержателя, так і нового іпотекодержателя про зміну свого місцезнаходження, а тому надіслання іпотекодавцю вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання за адресою, вказаною в договорі іпотеки, є належним повідомленням іпотекодавця про вимогу усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно.

За таких обставин, суд відхилив доводи позивача про недотримання кредитором - відповідачем порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрації права власності, зокрема щодо відсутності документа, який підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання вимоги, вони є безпідставними та не узгоджуються з нормами закону та релевантною судовою практикою.

З покликанням на правовий висновок, який був висловлений у постанові ВП ВС від29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, в якому було підтримано правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 504/294/14-ц, суд першої інстанції врахував, що сам по собі факт відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Судам при вирішенні подібних справ у кожному конкретному випадку необхідно перевіряти наявність у дитини права користування житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору, а також місце її фактичного проживання; враховувати добросовісність поведінки іпотекодавців щодо надання документів про право дітей на житло, яке є предметом іпотеки, при укладенні оспорюваного договору, з`ясовувати, чи існує фактичне порушення законних прав дитини внаслідок укладення договору іпотеки.

Однією із загальних, засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України).

Отже, дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

На момент укладення іпотечного договору позивач не мала дитини, а отже її права ніяким чином не порушувались. За таких умов іпотекодавець при укладенні договору мав передбачати негативні наслідки для майбутніх дітей, проте погодився на умови договору.

Крім того, суд враховує, що згідно з п. 1.7 договору іпотеки від 31.08.2007 іпотекодавець не має права відчужувати предмет іпотеки або передавати у наступну іпотеку (заставу) іншим особам, реєструвати інших осіб, передавати в спільну власність, лізинг, користування.

Зазначена умова договору також кореспондується з приписами ст. 9 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Зазначені обставини свідчать про те, що позивач, всупереч умовам іпотечного договору зареєстрував в квартирі (предмет іпотеки) малолітню дитину. Такі дії іпотекодавця розцінюються судом як недобросовісні щодо іпотекодержателя.

За таких обставин, ТОВ «Аналітик Фінанс» мало право без отримання згоди органу опіки та піклування зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.10.2020 у справі № 760/8401/17, у постанові від 24.06.2020 у справі № 760/20584/15-ц, які суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України також обґрунтовано врахував.

Зазначені обставини свідчать про безпідставність доводів позивача про необхідність отримання іпотекодержателем згоди органів опіки на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Надаючи оцінку аргументам позивача про відсутність згоди на відчуження спірної квартири, суд виходить з наступного.

Реєстрація права власності згідно із застереженням в іпотечному договорі відбувається відповідно до норм ст. 36-37 Закону України «Про іпотеку», які встановлюють, що таке застереження є підставою для набуття права власності іпотекодержателем шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 202 ЦК України (тут і далі в редакції, що діяла на момент укладення договору) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 203 ЦК України однією із загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є вільне волевиявлення учасника правочину, що має відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті б ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 цього кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У справі, що розглядається сторони у розділі 3 Договору іпотеки №12005-010/07Ф від 31.08.2007 врегулювали підстави звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя.

Матеріали справи не містять відомостей про визнання зазначеного Договору іпотеки недійсним, зокрема у зв`язку з вчинення його під впливом помилки або під впливом обману. Таким чином, в силу презумпції правомірності правочину, укладення іпотечного договору ОСОБА_1 було її вільним волевиявленням, іпотечний договір був посвідчений нотаріусом, вона погоджувалась на набуття, зміну, припинення прав та обов`язків, що тягне за собою договір, а також визнавала, що договір є обов`язковим до виконання. Отже, звернення стягнення на нерухоме майно згідно з іпотечним застереженням без отримання додаткового погодження іпотекодавця жодним чином не суперечить її волі та не свідчить про відсутність її згоди, адже іпотекодавець надала згоду на проведення іпотекодержателем таких дій ще при укладенні іпотечного договору, а відсутній обов`язок іпотекодержателя отримувати додаткову згоду іпотекодавця на звернення стягнення на майно.

Суд вважав, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №127/8068/16-ц, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у даній справі з огляду на таке.

Так, згідно правової позиції у справі № 127/8068/16-ц згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, а саме: чинності іпотеки, невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно.

Водночас Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 травня 2020 року у справі №644/3116/18 (провадження № 14-45цс20) викладено наступну правову позицію: «Не спростовують обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій також доводи касаційної скарги про відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки ТОВ «Каунт-про» набуло право власності на спірне майно на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку» шляхом укладення іпотекодержателем договору купівлі-продажу предмета іпотеки з будь-якою особою-покупцем, норми якої не передбачають отримання додаткової згоди іпотекодавця на укладення такого договору. Позасудовий спосіб звернення стягнення передбачений іпотечним застереженням, яке міститься в розділі 6 договору іпотеки, укладеного 20 серпня 2008 року між ПАТ «Банк Форум» та іпотекодавцем ОСОБА_1 , який таким чином погодився на позасудовий спосіб врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки».

Таким чином Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року визначила правомірність позасудового способу звернення стягнення, передбаченого іпотечним застереженням, яке міститься в іпотечному договорі, оскільки іпотекодавець таким чином погодився на позасудовий спосіб врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

За таких обставин, суд вважав за необхідне до спірних правовідносин застосовувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19 травня 2020 року у справі №644/3116/18, а не викладену у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №127/8068/16-ц.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про відсутність згоди на відчуження спірної квартири.

Частиною першою статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першої статті 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За змістом статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з пунктом 57 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону № 1952-IV та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 362/115/19 зазначено, що відповідно до пункту 61 Порядку № 1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

На підставі встановлених в судовому засіданні обставини справи, суд дійшов до висновку, що відповідач надав державному реєстратору повний пакет документів, який надав державному реєстратору право прийняти рішення про державну реєстрації прав на спірну квартиру. Відтак державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 проведена з дотриманням вимог вимог Закону України «Про іпотеку» та пункту 61 Порядку № 1127.

Щодо доводів позивача про незаконність дій державного реєстратора у частині прийняття рішення про державну реєстрацію 21.12.2020, тоді як державну реєстрацію здійснено було 16.12.2020, суд зазначив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав

Згідно ч. 13 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

За таких обставин суд відхив доводи позивача, оскільки вони є неприйнятним з огляду на чинне законодавство.

Доводи позивача, зокрема щодо наявності описок в написанні назви іпотекодержателя та реєстрового номеру договору іпотеки, на переконання суду є несуттєвими, жодним чином не впливають на зміст спірних правовідносин, є виключно технічними описками та не можуть бути єдиною підставою для скасування рішення про державну реєстрацію, з огляду на відсутність інших суттєвих порушень під час звернення стягнення на предмет іпотеки.

Інших підстав для скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю і «Аналітик Фінанс», позивачем під час розгляду справи на зазначено.

При цьому в силу принципу диспозитивності суд розглянув справу лише в межах заявлених позивачкою вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації права власності на квартиру, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру.

Позовні вимоги про скасування запису про право власності на квартиру та витребування майна з чужого незаконного володіння також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог про визнання протиправними дій державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації права власності на квартиру, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на квартиру.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом відповідно до наявних у справі доказів було встановлено, що 31 серпня 2007 року між Акціонерним товариством «Правекс Банк» (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №12005-010/070.

Відповідно до п. 1.1 Договору Банк надає Позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а саме оплати страхових платежів згідно договору страхування заставного майна, у розмірі 28000 Євро згідно з графіком зменшення ліміту кредитування, який додається.

Кредит надається строком з 31.08.2007 до 31.08.2017 зі сплатою 12,49 відсотків річних (п. 1.2 Договору).

Також 31 серпня 2007 року між ОСОБА_1 (Іпотекодавець) та Акціонерним товариством «Правекс Банк» (Іпотекодержатель) укладено Договір іпотеки № 12005-010/07Ф, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 3208.

Згідно п. 1.1. Договору іпотеки Іпотекодавець, для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов`язань перед Іпотекодержателем за договором про відкриття кредитної лінії № 12005-010/07Ф від 31 серпня 2007 року та можливих змін та доповнень до нього (надалі «Кредитний договір») щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, надалі основне зобов`язання, передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.2. зміст та розмір основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, строк і порядок його виконання Іпотекодавцем полягає в наступному: Іпотекодавець зобов`язаний повернути кредит у розмірі 28000 (двадцять вісім тисяч) євро в строк до 31 серпня 2017 року шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування, встановленого в п.1.1. договору про відкриття кредитної лінії; Іпотекодавець зобов`язаний сплачувати щомісяця проценти за користування грошовими коштами в розмірі 12,49 (дванадцять цілих сорок дев`ять сотих) % річних; Іпотекодавець зобов`язаний використати грошові кошти на споживчі цілі; Іпотекодавець зобов`язаний сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення умов кредитного договору; Інші права та обов`язки які випливають з кредитного договору, який є невід`ємною частиною даного договору.

Передане в іпотеку нерухоме майно є власністю Іпотекодавця на підставі: Договору купівлі- продажу, зареєстрованого 26.09.1997 року Харківською Товарною Біржею за реєстраційним № Н5-258. Право власності зареєстровано 26.09.1997 року Державним комунальним підприємством Харківського міського бюро технічної інвентаризації за реєстровим № В-12427 (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 1.7. Іпотекодавець не має права відчужувати предмет іпотеки або передавати у наступну іпотек (заставу) іншим особам, реєструвати інших осіб, передавати в спільну діяльність, лізинг, користування.

Пунктом 2.3.7. Договору іпотеки передбачений обов`язок Іпотекодавця протягом тридцяти календарних днів задовольнити вимогу Іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов даного договору. Перебіг тридцятиденного строку починається від наступного дня після календарної дати здачі до установи зв`язку відповідного листа з вимогою Іпотекодержателя усунути порушення або виконати порушене основне зобов`язання та/або умови даного договору (факт здачі до установи зв`язку відповідного листа може бути, зокрема, підтверджено квитанцією установи зв`язку про направлення офіційного листа (вимоги) Іпотекодавцю.

В свою чергу Іпотекодержатель зобов`язаний при невиконанні або неналежному виконанні Іпотекодавцем основного зобов`язання та/або умов даного договору надіслати Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов даного договору. Вимога повинна бути оформлена письмово у вигляді офіційного листа на адресу Іпотекодавця, підписаного уповноваженою особою Іпотекодержателя, із зазначенням вимог, необхідних до виконання або усунення (п. 2.4.1 Договору іпотеки).

Розділом 3 Договору Іпотеки передбачені підстави, порядок і способи звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя.

Так згідно п. 3.1.1. Договору при порушенні Іпотекодавцем умов основного зобов`язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні Іпотекодавцем умов даного договору та у випадках, установлених законом, у Іпотекодержателя виникає право задоволення в своїх вимог за основним зобов`язанням, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, що передане в іпотеку.

Відповідно до п. 3.1.2. Іпотекодержатель розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом тридцяти календарних днів Іпотекодавцем не буде виконано вимогу про усунення порушень або виконаних порушеного основного зобов`язання та/або умов даного договору, яка надсилається Іпотекодавцю відповідно до п. 2.4.1. даного договору.

Згідно з п. 3.1.3. Іпотекодержатель має право на свій розсуд: застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог Іпотекодержателя (п.3.2. даного договору), шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем або передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання; звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса; звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Спосіб звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно зазначається Іпотекодержателем у офіційному листі (вимозі), що надсилається Іпотекодавцю у відповідності до п.2.4.1. даного договору (п. 3.1.4. Договору).

Підрозділом 3.2. Договору іпотеки сторони узгодили Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, визначивши наступні способи задоволення вимог іпотекодержателя - 3.2.1. продаж предмета іпотеки іпотекодержателем, 3.2.2. передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Продаж предмета іпотеки іпотекодержателем здійснюється на підставі п. 3.2.1.1.-3.2.1.10, за якими Іпотекодержатель набуває право на продаж предмета іпотеки, якщо протягом тридцяти календарних днів Іпотекодавець не задовольнить вимогу Іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов даного договору. Іпотекодержатель зобов`язаний за тридцять календарних днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити Іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти даний договір. Продаж здійснюється Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві, якщо протягом тридцяти календарних днів з моменту надіслання Іпотекодавцю вимоги (п.2.4.1. даного договору) не надійде повідомлення про придбання предмета іпотеки від осіб, які мають переважне право на придбаних предмета іпотеки. Умови договору купівлі-продажу предмета іпотеки визначаються Іпотекодержателем самостійно з урахуванням обмежень, установлених законом. Ціна договору купівлі-продажу визначається шляхом проведення незалежної експертної оцінки суб`єктом оціночної діяльності та зазначається у звіті про оцінку майна, що складається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ на рівні не нижче звичайної. У разі зниження вартості предмета іпотеки Іпотекодержатель має право здійснити переоцінку вартості предмета іпотеки, шляхом проведення додаткової незалежної експертної оцінки. Висновок суб`єкта оціночної діяльності є остаточним і оскарженню не підлягає. Про укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки Іпотекодержатель письмово повідомляє Іпотекодавця.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки здійснюється на підставі п. 3.2.2.1-3.2.2.10.

Так, згідно з п 3.2.2.1. право власності на передане в іпотеку нерухоме майно переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя, якщо протягом тридцяти календарних днів Іпотекодавець не задовольнить вимогу Іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов даного договору, в якій зазначається про звернення стягнення шляхом передачі від Іпотекодавця до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

Згідно з пунктом 3.2.2.2. Право власності на передане в іпотеку нерухоме майно переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя на наступний день після закінчення тридцятиденного строку відповіді на вимогу, шо надсилається Іпотекодержателем відповідно до п.2.4.1. даного договору. Виникнення права власності Іпотекодержателя підлягає державній реєстрації в установленому законом порядку.

Пунктом 3.2.2.4. визначено, що вартість предмету іпотеки визначається шляхом здійснення незалежної експертної оцінки суб`єктом оціночної діяльності та зазначається у звіті про оцінку майна, що складається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-111 на рівні не нижче звичайної. Висновок суб`єкта оціночної діяльності с остаточним і оскарженню не підлягає.

У разі переходу права власності на предмет іпотеки від Іпотекодавця до Іпотекодержателя застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в даному договорі, є правовстановлюючим документом та правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (п. 3.2.2.8. Договору іпотеки).

20 червня 2008 року між Акціонерним товариством «Правекс Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про внесення змін і доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії №12005-010/070 від 31 серпня 2007 року, яким у п. 1.2 договору від 31.08.2007 змінено розмір процентної ставки на «14,5 процентів річних».

30 липня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» (продавець) та ТОВ «Аналітик Фінанс» (покупець) укладено Договір № 30072020 купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується передати покупцю право вимоги до боржника за кредитними договорами, а покупець зобов`язується прийняти зазначене право вимоги та сплатити продавцю грошові кошти в порядку та розмірі, передбачених ст. 4 цього Договору.

Згідно з п. 3.1.-3.2. Договору від 30 липня 2020 року право вимоги до Боржника переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами Акту прийому-передачі Права вимоги, що є невід`ємною частиною цього Договору, який підписується відповідно до вимог пунктів 3.2.3.3. даного Договору. Зобов`язання щодо підписання Акту прийому-передачі Права вимоги виникає у Продавця в момент отримання від Покупця Ціни відчуження в повному обсязі й відповідно до вимог статті 4 цього Договору.

Сторони домовились про те, що вартість Прав вимог за цим Договором становить 23000 (двадцять три тисячі) доларів США 00 центів, що за офіційним курсом Національного банку України, станом на день укладення цього Договору, становить 636794,10 (шістсот тридцять шість тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні 10 копійок, без ПДВ (п. 4.1 Договору від 30.07.2020).

Згідно з Додатком №1 до Договору № 30072020 - Реєстром прав вимоги, що відчужуються продавцем покупцю, до ТОВ «Аналітик Фінанс» предметом договору визначено право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про відкриття кредитної лінії № 12005-010/07Ф від 31.08.2007 та за Договором про внесення змін і доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії №12005-010/070 від 31 серпня 2007 року.

Актом прийому-передачі документів від 30.07.2020 на виконання п. 3.4. Договору від 30.07.2020 продавець передав, а покупець отримав наступні документи щодо боржника ОСОБА_1 : Договір про відкриття кредитної лінії № 12005-010/07Ф від 31.08.2007, Договір про внесення змін і доповнень до Договору про відкриття кредитної лінії №12005-010/070 від 31.08.2007, Договір іпотеки № 12005-010/07Ф від 31.08.2007, копії матеріалів претензійно-позовної роботи.

Згідно з Актом прийому-передачі прав вимоги від 30.07.2020 ТОВ «Аналітик Фінанс» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 12005-010/07Ф від 31.08.2007 на загальну суму заборгованості у розмірі 1628173,00 грн.

Також 30 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 865 Договір відступлення прав вимог за договором іпотеки між ТОВ «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Аналітик Фінанс» (Новий іпотекодержатель) щодо Договору іпотеки, посвідченого Яновою О.Є. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 31.08.2007 року за реєстровим №3308, з усіма змінами та доповненнями до нього, який укладено з метою забезпечення виконаних зобов`язань за Кредитним договором №12005-010/07Ф.

Згідно п. 1.1 - 1.5 Договору відступлення прав вимог за договором іпотеки Іпотекодержатель відступає Новому Іпотекодержателю права вимоги та всі інші права за Договором іпотеки, що належать Іпотекодержателю на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідченого 26 травня 2017 року Черленох Л.В., приватним нотаріусом Київського, міського нотаріального округу за реєстровим №426, 427, Договору відступлення права вимоги №20191219, посвідченого 19 грудня 2019 року Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.12.2019 року, за реєстровим №3513 укладеного між ТОВ «ФК «Авістар» та ТОВ «ФК «ГЕФЕСТ». Відступлення права вимоги за цим Договором відбувається між Іпотекодержателем га Новим Іпотекодержателем на підставі Договору №30072020 купівлі-продажу прав вимоги від 30.07.2020 року, який укладено між ними. Сторони домовились, що заміна сторони, яка іменується «Іпотекодержатель» у зобов`язаннях, що виникли на підставі Договору іпотеки, вважається такою, но відбулася, а права вимоги та всі інші права за Договором іпотеки вважаються відступленими Новому Іпотекодержателю з моменту підписання даного Договору уповноваженими представниками Сторін, скріплення його печатками Сторін та нотаріального посвідчення цього Договору. З моменту набуття чинності цим Договором до Нового Іпотекодержателя переходять усі права і зобов`язання Іпотекодержателя як сторони, що іменується «Іпотекодержатель» у зобов`язаннях, які виникли на підставі Договору іпотеки, в обсязі і на умовах, існують на момент набрання чинності цим Договором. Новий Іпотекодержатель в день набуття чинності цим Договором зобов`язаний здійснити всі необхідні дії для внесення відповідних змін і додаткових відомостей до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо відступлення йому права вимоги за Договором іпотеки. Підписанням даного Договору іпотекодержатель, підтверджує, що на дату укладання цього Договору права вимоги та всі інші права, що передаються Новому Іпотекодержателю за цим Договором, не знаходяться у податковій заставі, права за переданими вимогами не є предметом застави (іпотеки) за іншими зобов`язаннями Іпотекодержателя.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 30.07.2020 за № 218465993, сформованим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В., до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки внесено відомості до запису про іпотеку № 22009759 (спеціальний розділ) щодо квартири АДРЕСА_1 , а саме зазначено іпотекодержателем ТОВ «Аналітик Фінанс», код ЄДРПОУ 43520972.

18 серпня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Аналітик Фінанс» на адресу ОСОБА_1 , зазначену у Договорі іпотеки, а саме: АДРЕСА_2 , поштовим відправленням з оголошеною цінністю надіслано Вимогу, якою іпотекодержатель повідомив ОСОБА_1 про перехід до нього прав іпотекодержателя за Договором іпотеки № 12005-010/07Ф від № 31.08.2007, та вимагав у строк протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання цієї вимоги сплатити заборгованість у сумі 68365,30 євро. Також ТОВ «Аналітик Фінанс» повідомило, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов`язання, ТОВ «Аналітик Фінанс», як Іпотекодержатель, має право та намір у відповідності до положень Договору іпотеки та ст. ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку» задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки або шляхом продажу Предмета іпотеки третім особам.

Вимога надіслана на адресу ОСОБА_1 поштовим відправленням з оголошеною цінністю за номером відправлення «6104504114653» від 19 серпня 2020 року. Відправлення повернулося відправнику неврученим 03 вересня 2020 року, причина невручення «за закінченням встановленого строку зберігання».

15 жовтня 2020 року ТОВ «Аналітик Фінанс» повторно надіслало на адресу ОСОБА_1 вимогу аналогічного змісту поштовим відправленням з оголошеною цінністю за номером відправлення «6104504146369» від 15 жовтня 2020 року. Однак вимога повернулася неврученою отримувачу 12 листопада 2020 року, причина невручення «за закінченням встановленого строку зберігання».

15 грудня 2020 року за замовленням ТОВ «Аналітик Фінанс» Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ЕСПЕРТ ІІ» проведено незалежну оцінку майна, а саме двокімнатної квартири загальною площею 57,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до Звіту з незалежної оцінки майна ринкова вартість квартири становить 646794,10 грн.

Згідно з Довідкою про суму боргу за основним зобов`язанням від 15 грудня 2020 року, виданою директором ТОВ «Аналітик Фінанс», станом на 15 грудня 2020 року заборгованість за Договором кредитної лінії № 12005-010/07Ф від 31.08.2007 складає 73757,64 євро.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 238011552 від 21.12.2020, державним реєстратором виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмилою Іванівною за номером запису про право власності 39825404 зареєстровано за ТОВ «Аналітик Фінанс» право приватної власності на 1/1 частку квартири АДРЕСА_1 .

Підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер: 3308, виданий 31.08.2007, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Янова О.Є.; договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 865, виданий 30.07.2020, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В.; вимога, серія та номер: б/н, виданий 18.08.2020, видавник: ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС»; вимога, серія та номер: б/н, виданий 15.10.2020, видавник: ТОВ «АНАЛІТІК ФІНАНС»

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55831996 від 21.12.2020 14:30:39, ОСОБА_4 , Виконавчий комітет Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, Харківська обл.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивачка не довела заперечення та аргументи, які нею були наведені у апеляційній скарзі на обґрунтування своїх заперечень щодо обставин, які були правильно встановлені судом у змагальному процесі на підставі доказів, які були надані до суду сторонами при рівних процесуальних можливостях, та щодо порушення судом норм матеріального і процесуального права.

За неспростованих відповідачкою обставин, є правильними висновки суду першої інстанції про дотримання відповідачем законного порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття власності на нього нового кредитора та іпотетекодержателя, що у даному випадку було ним реалізовано відповідно до іпотечного застереження та не вимагало укладення між сторонами з цього приводу додаткового договору, як помилково зазначила відповідачка у доводах скарги. Суд першої інстанції відповідно до вищевказаних умов договору та правових висновків касаційного суду щодо матеріального і процесуального естопеля, які ґрунтуються на загальних принципах цивільного законодавства: справедливість, добросовісність та розумність, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦПК України, - виснував про недобросовісну процесуальну поведінку відповідачки щодо неотримання письмової вимоги позивача про сплату заборгованості, розмір якої відповідачки не спростований, та щодо вселення без згоди кредитора та органу опіки та піклування до іпотечної квартири неповнолітньої дитини, що є свідчить про те, що позивачка свідомо діяла всупереч своїх обов`язків опікуна та законних інтересів дитини, наражаючи її на ризик виселення. Відповідачка не навела у доводах позову та скарги ніяких аргументів та відповідних доказів про те, що її поведінка у даному випадку була добросовісною. За таких обставин та наведеного правового обгартування колегія суддів погоджується з тим, що на таку ситуацію є відповідальною не відповідач, а позивачка, а тому відхиляє наведені з цього приводу доводи скарги. Колегія суддів також відхиляє доводи скарги про порушення порідку реєстрації права власності на спірну квартиру за відповідачем, за їх безпідставністю.

Суд першої інстанції у своїх висновках відповідно до ст. 265 ЦПК України врахував: фактичні обставини, які були встановлені судом на підставі наявних у справі доказів, правильно визначив зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, які були відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивував оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, які мають юридичне значення в межах предмету позову; релевантні правові висновки касаційного суду.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну представника ОСОБА_1 - адвоката Назаренко Мар`яни Володимирівни залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 13 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складений 30 вересня 2024 року.

Головуючий - В.Б. Яцина

Судді - Ю.М.Мальований

О.В.Маміна