Ухвала

від 30.09.2024 по справі 369/13647/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 369/13647/17

провадження № 61-12981ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зубицької Любові Миколаївни на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко Марина Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАРЕЛІ ДЕВЕЛОПМЕНТ ХОЛДІНГ», Товарна біржа «ПЕРСПЕКТИВА-КОММОДІТІ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловол Сергій Миколайович, про визнання договору позики удаваним правочином, визнання права власності на нежитлове приміщення, визнання майнових прав на нежитлове приміщення та

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зубицька Л. М. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови отримано заявницею 14 серпня 2024 року. На підтвердження вказаного надано докази.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що датою складення повного тексту оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 23 травня 2024 року зазначено 05 серпня 2024 року. Забезпечено надання загального доступу до неї 07 серпня 2024 року.

Заявницею також надано копію супровідного листа Київського апеляційного суду про направлення їй копії оскаржуваної постанови 07 серпня 2024 року.

З доданого до касаційної скарги витягу з сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо перевірки статусу відстеження поштового відправлення

№ 0600281187527 встановлено, що отримання заявницею листа з апеляційного суду

відбулося 14 серпня 2024 року.

З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати його отримання заявницею та дати звернення з касаційною скаргою, пропущений строк на касаційне оскарження має бути поновлений як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК Україниу касаційній скарзі повинні бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 29 червня 2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Адвокату Зубицькій Л. М. необхідно зазначити відомості про наявність у неї електронного кабінету.

У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2017 року становив 1 600,00 грн (на момент подання позову).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2018 року становив 1 762,00 грн (на момент подання заяви про збільшення позовних вимог (про визнання фіктивним договору купівлі-продажу)).

За змістом касаційної скарги встановлено, що заявницею оскаржуються судові рішення, якими відмовлено у задоволенні чотирьох немайнових вимог (визнання договору позики удаваним правочином, переведення прав покупця, переведення прав заявника, переведення прав замовника, визнання фіктивним договору купівлі-продажу) та однієї майнової (визнання права власності на нежитлове приміщення).

Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень за немайновими вимогами (2017 рік) судовий збір в розмірі 5 120,00 грн (1 600,00 грн х 0,4 х 4 х 200 %), за немайновою вимогою (2018 рік) судовий збір в розмірі 1 409,60 грн (1 762,00 грн х 0,4 х 200 %), що разом складає 6 529,60 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нежитлового приміщення, також не повідомила, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість нерухомого майна, право власності на яку просить визнати позивач, тому заявниці необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.

Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги (за вимоги майнового та немайнового характеру) судовий збір за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %) + 6 529,60, де А - це вартість спірного майна.

Також заявниці необхідно врахувати, що за підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача

(за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів

бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку

і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: 1) зазначити про наявність електронного кабінету в адвоката Зубицької Л. М.; 2) надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення цих недоліків.

Суд роз`яснює, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зубицької Любові Миколаївни на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2024 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Ситнік